Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/2364/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2024. Зареєстровано: 13.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/991/94/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018000000001520

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/2364/19
		Провадження № 1-кп/991/94/19
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 березня 2024 року                                                                  Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участі:
		прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
		захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		секретарів судового засідання: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 
		розглянув в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018000000001520 за обвинувальним актом стосовно:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорів Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл., який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та
		 
		В С Т А Н О В И В:
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		 
		1.1. ОСОБА_8 як службова особа, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду у значному розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої йому влади, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, за таких обставин.
		1.2.До Господарського суду Івано-Франківської області 02 червня 2016 року надійшла заява Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Живиця» (далі - ПАТ «Живиця») (код ЄДРПОУ 13652508, юридична адреса: вул. Заводська, 4, смт Вигода, Долинський р-н, Івано-Франківська обл., 77552). Головою правління ПАТ «Живиця» з 2002 року є ОСОБА_15 .
		1.3.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 909/456/16 щодо порушення справи про банкрутство ПАТ «Живиця» передано на розгляд судді ОСОБА_8 .
		1.4.Ухвалою судді Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 від 06 червня 2016 року прийнято заяву щодо порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду, автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна на запит суду у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, для участі у справі про банкрутство, затвердженим постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 1, арбітражним керуючим ПАТ «Живиця» визначено ОСОБА_16 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво арбітражного керуючого від 18 лютого 2013 року № 140, ліцензія від 27 вересня 2011 року № АВ 566958). Від ОСОБА_16 15 червня 2016 року надійшла згода на участь у цій справі.
		1.5.Суддею Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 23 червня 2016 року винесено ухвалу щодо порушення справи про банкрутство ПАТ «Живиця», визнано безспірними вимоги Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як кредитора на суму 1 172 043,96 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів, до 17 жовтня 2016 року, а також призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_16 .
		1.6.У подальшому ухвалою від 18 жовтня 2016 року суддею ОСОБА_8 клопотання представника розпорядника майна ПАТ «Живиця» про продовження строку процедури розпорядження майном боржника задоволено та продовжено строк розпорядження майном боржника у справі № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця» і повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_16 до 17 грудня 2016 року.
		1.7.Ухвалою судді Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 від 21 листопада 2016 року провадження у справі про банкрутство ПАТ «Живиця» зупинено до вирішення апеляційних скарг із вихідними номерами 114-09/139, 114-09/140 від 14 листопада 2016 року на ухвали суду від 22 вересня 2016 року та 01 листопада 2016 року й повернення матеріалів до Господарського суду Івано-Франківської області. Ухвалою від 30 січня 2017 року провадження у справі № 909/456/16 поновлено.
		1.8.Надалі ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2017 року провадження у справі про банкрутство ПАТ «Живиця» зупинено до вирішення касаційних скарг ПАТ «Промінвестбанк» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2017 року та повернення справи до Господарського суду Івано-Франківської області з Вищого господарського суду України.
		1.9.Суддею ОСОБА_8 14 червня 2017 року провадження у справі № 909/456/16 поновлено. Його ж ухвалами від 05 липня 2017 року, 06 листопада 2017 року, 26 грудня 2017 року, 29 березня 2018 року та 27 квітня 2018 року задоволено клопотання розпорядника майна ПАТ «Живиця» ОСОБА_16 та продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та строк повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_16 до 29 вересня 2017 року, 29 грудня 2017 року, 29 березня 2018 року, 30 квітня 2018 року та 02 липня 2018 року відповідно.
		1.10.З клопотанням до Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/456/16 06 лютого 2018 року за вхідним № 1730/18 звернулась фірма MG Star Inc, у якому запропоновала відкрити процедуру санації ПАТ «Живиця» та призначити керуючим санацією арбітражного керуючого ОСОБА_16 . Цього ж дня - 06 лютого 2018 року за вхідним № 1731/18 до Господарського суду Івано-Франківської області від арбітражного керуючого ОСОБА_16 надійшла заява на участь у справі № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця» як керуючого санацією.
		1.11.До Господарського суду Івано-Франківської області 23 березня 2018 року за вхідним № 4169/18 від арбітражного керуючого ОСОБА_17 доставлено заяву, на ім`я судді ОСОБА_8 , на участь у справі № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця» як керуючого санацією.
		1.12.До Господарського суду Івано-Франківської області 26 березня 2018 року за вхідним № 4832/18 надійшов відзив представника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ОСОБА_18 на клопотання комітету кредиторів про введення процедури санації та призначення керуючого санацією, відповідно до якого необхідно закінчити процедуру розпорядження майном боржника ПАТ «Живиця», ввести процедуру санації ПАТ «Живиця» та призначити керуючим санацією ОСОБА_17 .
		1.13.Ухвалою від 21 травня 2018 року суддею Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 провадження у справі № 909/456/16 зупинено до завершення касаційного перегляду Верховним Судом справи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Івано-Франківської області.
		1.14.Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24 липня 2018 року касаційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2017 року у справі № 909/456/16 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду у частині кредиторських вимог фірми MG Star Inc.
		1.15.До службових повноважень ОСОБА_8 належало винесення згідно з вимогами Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, а також Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» судових рішень іменем України, які є обов`язковими для виконання.
		1.16.У березні 2018 року на мобільний телефон голови правління ПАТ «Живиця» ОСОБА_15 зателефонував суддя ОСОБА_8 і запропонував зустрітися для обговорення обставин розгляду ним справи про банкрутство згаданого підприємства в ресторані «Passage Gartenberg», який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 3. На зазначену зустріч ОСОБА_15 погодився.
		1.17.У третій декаді березня 2018 року, у ресторані «Passage Gartenberg» відбулася зустріч між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , на якій також був присутній знайомий згаданого судді - суддя у відставці ОСОБА_19 .
		1.18.Під час розмови ОСОБА_19 , на прохання ОСОБА_8 , ОСОБА_15 були надані консультації з приводу процедури банкрутства ПАТ «Живиця», порядку розпорядження майном боржника, можливості введення процедури санації чи ліквідації підприємства. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_8 повідомив про можливість зміни арбітражного керуючого ОСОБА_16 на ОСОБА_17 . На зазначене ОСОБА_15 повідомив, що його як голову правління ПАТ «Живиця» цілком влаштовує виконання ОСОБА_16 обов`язків розпорядника майна ПАТ «Живиця» та він не хоче замінювати його.
		1.19.Під час зазначених розмов у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 за ухвалення ним рішення про продовження строку процедури розпорядження майном боржника ПАТ «Живиця» та строку повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_16 у справі № 909/456/16.
		1.20.Після цього, 04 червня 2018 року ОСОБА_15 , попередньо зателефонувавши з власного мобільного телефону НОМЕР_1 до ОСОБА_8 на його номер мобільного телефону НОМЕР_2 , домовився з ним про зустріч з метою обговорення обставин розгляду справи.
		1.21.Цього ж дня, у невстановлений під час судового розгляду час, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 зустрілись у кафе «Штрудель», яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 10. Під час розмови ОСОБА_15 запитав ОСОБА_8 , чи можна залишити ОСОБА_16 арбітражним керуючим ПАТ «Живиця», оскільки він є висококваліфікованим спеціалістом.
		1.22.При цьому, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом на одержання ним як службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії, з використанням наданої йому влади, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, висловив ОСОБА_15 намір на одержання неправомірної вигоди за винесення рішення про продовження строку повноважень арбітражного керуючого ПАТ «Живиця» ОСОБА_16 за умови надання йому неправомірної вигоди. Водночас ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_15 , що у нього є час подумати та попросив зустрітися через тиждень.
		1.23.У період часу з 13:10 год по 13:30 год 30 липня 2018 року у більярдному клубі «Дінаріс», за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 30, у ході зустрічі з ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом на одержання ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої їй влади, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підтвердив свої наміри на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 за винесення ним рішення про продовження строку повноважень арбітражного керуючого ПАТ «Живиця» ОСОБА_16 та чітко визначив розмір неправомірної вигоди у вигляді 5 000 євро, тобто суму, яка в сто і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а отже, відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України є значним розміром. 
		1.24.На виконання попередньої домовленості, 02 серпня 2018 року близько 12:45 год у більярдному клубі «Дінаріс» під час чергової зустрічі ОСОБА_8 одержав від ОСОБА_15 раніше обумовлену частину неправомірної вигоди в сумі 2 000 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України на 02 серпня 2018 року становило 63 069,81 грн., за винесення ним, як суддею, який наділений владними повноваженнями на прийняття процесуальних рішень у господарській справі, рішення про продовження строку повноважень арбітражного керуючого ПАТ «Живиця» ОСОБА_16 у господарській справі № 909/456/16.
		1.25.При цьому, продовжуючи діяти умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_15 , що іншу частину обумовленої суми неправомірної вигоди у сумі 3 000 євро, він повинен надати не пізніше 07 серпня 2018 року до кінця дня.
		1.26.На виконання раніше досягнутої домовленості, 07 серпня 2018 року близько 13:30 год ОСОБА_15 та ОСОБА_8 зустрілися в обумовленому місці, а саме більярдному клубі «Дінаріс». Під цієї зустрічі ОСОБА_8 одержав другу частину зазначеної суми - 3 000 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України на 07 серпня 2018 року становило 93 954,45 грн, за винесення ним, як суб`єктом владних повноважень, рішення про продовження повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_16 у справі № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця».
		2.Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		 
		2.1.Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади.
		3.Правова позиція сторони обвинувачення.
		 
		3.1.Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, який було складено 07 лютого 2019 року детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20 і затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 .
		3.2.Виходячи з обвинувального акта, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
		3.3.Прокурор вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.
		4.Правова позиція сторони захисту.
		 
		Правова позиція сторони захисту відображена у процесуальних документах, які подавалися захисниками в судових засіданнях. З їх змісту можна встановити такі ключові аргументи сторони захисту: (1)  ОСОБА_8 не набув процесуального статусу обвинуваченого, оскільки не набув процесуального статуту підозрюваного; (2) переважна більшість доказів зібрана з грубим порушенням норм процесуального законодавства, що зумовлює їх недопустимість внаслідок істотного порушення прав та свобод людини; (3)  ОСОБА_8 був спровокований на вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_15 за сприяння працівників правоохоронних органів.
		5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.
		Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18 стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим.
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, суд, вислухавши показання свідків, дослідивши документи та речові докази, оцінивши доводи обвинувачення та захисту, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, доведена нижченаведеними належними, допустимими та достовірними доказами.
		Показання.
		 
		5.1.Викладаючи цей розділ вироку суд зазначає, що КПК України не передбачає обов`язку суду дослівно викладати у ньому показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні (постанова ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 754/10882/17).
		Сторона захисту просила врахувати фактичні дані, повідомлені свідком ОСОБА_17 під час його допиту детективом. Неможливість допиту ОСОБА_17 в суді захист пояснював смертю останнього.
		Однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст. 23 КПК України).
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
		Таким чином, кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка, якого безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише у разі коли його було допитано слідчим суддею або ж показаннями свідка, якщо хід та результати допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації в умовах воєнного стану.
		Разом із тим, відповідно до статті 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Згідно зі статтею 89 КПК сторона кримінального провадження має право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. Суд під час розгляду справи не може втручатися у стратегію і тактику, обрану стороною захисту, особливо в питаннях дослідження доказів. Якщо сторона не заперечує проти дослідження певного доказу, який міг би бути оспорений з точки зору його допустимості, суд не вправі втручатися у такий спосіб відстоювання стороною своєї позиції. Вказане узгоджується із постановою ККС ВС від 22 травня 2018 року у справі № 459/3331/16-к.
		При цьому колегія суддів враховує судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Сітневсткий та Чайковський проти України» від 10 листопада 2016 року. У вказаній справі заявники оскаржували рішення суду, яким показання свідка, які надавалися під час досудового розслідування, визнано допустимими доказами, оскільки вказаний свідок помер до проведення судового засідання. У цій справі ЄСПЛ визнав за можливе допустити показання цього свідка (п. 104 рішення).
		З огляду на таке клопотання сторони захисту, у цьому вироку суд вважає за можливе оцінити показання свідка ОСОБА_17 , які він надав детективу під час досудового розслідування (протокол допиту в томі 20, а.с. 48-52).
		5.1.1.Свідок ОСОБА_15 , допитаний під час судового розгляду 04 серпня 2022 року, повідомив, що він був головою правління ПАТ «Живиця» в період з 2002 року по 2016 рік (поки не розпочалася процедура банкрутства підприємства). Ініціатором процедури банкрутства була податкова інспекція, оскільки своєчасно не виконувалися податкові зобов`язання. ОСОБА_8 був суддею, який розглядав справу про банкрутство ТОВ «Живиця», яка розпочалася у 2016 року, та триває досі. Арбітражні керуючі визначаються автоматичним способом, тому у 2016 році визначили ОСОБА_16 , який сам з Київської області. ПАТ «Живиця» не мало можливість обирати арбітражного керуючого, але кандидатура ОСОБА_16 їх влаштовувала. Влаштовувала вона й комітет кредиторів. Головна зацікавленість свідка як голови правління ПАТ «Живиця» полягала в тому, щоб арбітражний керуючий робив свою роботу правильно.
		Поза межами розгляду справи спілкування із ОСОБА_8 не було, хоча в якийсь момент останній почав говорити про грошову винагороду. На зустріч із ОСОБА_8 поза межами суду погодився для того, щоб зрозуміти різні шляхи покращення роботи ПАТ «Живиця». Перша зустріч відбувалася за участі якоїсь третьої особи, адвоката пана ОСОБА_21 (судом ідентифіковано як ОСОБА_19 ), який розповідав про те як організувати процес ліквідації ПАТ «Живиця». В ході розмови було озвучено ідею заміни арбітражного керуючого, однак свідка такий варіант не влаштував, тому він відмовився.
		Свідок показав, що у подальшому ОСОБА_8 вимагав надання неправомірної вигоди за залишення ОСОБА_16 арбітражним керуючим.
		На іншій зустрічі була розмова про те, щоб залишити ОСОБА_16 як арбітражного керуючого. Ця зустріч відбувалася з ініціативи судді. В ході зустрічі ОСОБА_8 вів мову про пляшки шампанського, однак із контексту розмови останній зрозумів, що мова йшла про тисячі доларів. До правоохоронних органів звернувся через пряму вимогу коштів у великому розмірі, тому свідок бажав припинити цей процес «на корені». При цьому він спершу звернувся в УСБ України в Івано-Франківській області, а потім писав заяву до НАБ України. Гроші передавалися двома траншами. Для першого траншу він надав свої гроші, які йому потім повернули працівники правоохоронних органів, однак при поверненні документи не оформлялися. Про суть і зміст провокації на вчинення злочину йому відомо.
		5.1.2.Свідок ОСОБА_16 , допитаний під час судового розгляду 04 серпня 2022 року, повідомив, що був арбітражним керуючим, розпорядником майна ПАТ «Живиця», а на даний час є ліквідатором цього підприємства. Його було призначено у 2016 році за рішенням судді Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 . Строк повноважень періодично продовжувався суддею за його клопотанням. З випадків позапроцесуального спілкування він пам`ятає лише телефонну розмову із ОСОБА_8 , коли останній йому погрожував звільненням. Також свідок підтвердив надані на досудовому розслідуванні показання про те, що ОСОБА_8 залишав його у своєму робочому кабінеті, де вони вели мову про якусь неправомірну вигоду, однак деталей свідок не пригадує. Особисто у правоохоронні органи не звертався, оскільки дізнався, що ОСОБА_22 подав заяву про неправомірні дії ОСОБА_8 . Розвитком подій у кримінальному провадженні не цікавився, крім того, що ОСОБА_22 розповідав про затримання ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_8 у свідка не вимагав неправомірної вигоди. Розмови із ОСОБА_8 зрозумів для себе як необхідність ОСОБА_22 вийти на контакт із ОСОБА_8 .
		5.1.3.Свідок ОСОБА_23 , допитана в судовому засіданні 16 листопада 2023 року, показала таке. Працювала помічником судді ОСОБА_8 приблизно з 2008-року. В тому числі в період розгляду ним справи про банкрутство ПАТ «Живиця». ОСОБА_15 знає як учасника справи про банкрутство. Він часто приходив з візитами до кабінету судді ОСОБА_8 у тому числі у дні, в які засідань у справі ПАТ «Живиця» не було призначено. Свідку не відомі причини та мета цих візитів. Також ОСОБА_8 відвідував арбітражний керуючи ПАТ «Живиця». Загалом, відвідування учасниками господарських справ кабінету судді не було нормою, але іноді мало місце.
		5.1.4.Свідок ОСОБА_19 , допитаний у судовому засіданні 16 листопада 2023 року, показав таке. Підтвердив зустріч із ОСОБА_8 і ОСОБА_15 у березня 2018 року. Ініціатором цієї зустрічі був ОСОБА_8 . Враховуючи, що свідок був юристом, суддею у відставці та діючим адвокатом, ОСОБА_8 попрохав його надати ОСОБА_15 юридичну консультацію. В ході розмови обговорювалась господарська справа про банкрутство ПАТ «Живиця». ОСОБА_15 цікавився, яким чином можна стати керівником санації підприємства або залишити діючого розпорядника майна (ідентифіковано судом - ОСОБА_16 ) керівником санації. Свідок роз`яснив ОСОБА_15 , що призначення керуючого санацією та ліквідатора є дискреційним повноваженням судді. Відрекомендував ОСОБА_15 ОСОБА_17 як високопрофесійного арбітражного керуючого. Питання продажу заставного майна ПАТ «Живиця» через біржу сина свідка не обговорювались.
		5.1.5.Під час допиту 20 серпня 2018 року ОСОБА_17 показав детективу таке. З суддею ОСОБА_8 жодних відносин не підтримує. У справах про банкрутство будь-яких юридичних осіб, які були б у провадженні судді ОСОБА_8 участі на брав. З приводу питань банкрутства ПАТ «Живиця» до нього не звертались ні ОСОБА_8 , ні будь-хто із сім?ї ОСОБА_24 . З ОСОБА_15 зв?язувався ініціативно та пропонував свої послуги керуючого санацією. ОСОБА_15 пообіцяв підтримати кандидатуру ОСОБА_17 як керуючого санацією, проте, жодних дій на таку підтримку на вчинив, а підтримав арбітражного керуючого ОСОБА_16 . Працював з ПАТ «Промінвестбанк», спілкувався з його представником ОСОБА_18 з приводу можливої участі в процедурі банкрутства ПАТ «Живиця». Подав заяву про призначення його керуючим санацією ПАТ «Живиця». З приводу можливого призначення арбітражним керуючим ПАТ «Живиця» ні ОСОБА_8 особисто, ні через ОСОБА_19 чи членів його родини до свідка не звертався. З вказаними особами з цього приводу ніколи свідок ніколи не спілкувався.
		5.1.6.Обвинувачений ОСОБА_8 , допитаний у судовому засіданні 25 січня 2024 року, показав таке. Будучи суддею Господарського суду Івано-Франківської області розглядав справу про банкрутство ПАТ «Живиця». Після відкриття провадження у цій справі, приблизно у кінці червня 2016 року, біля суду до нього підійшов ОСОБА_15 , який представився як директор та власник ПАТ «Живиця». Повідомив, що не заперечує проти відкриття провадження за справою та хотів би ознайомитись з нею. За таких обставин відбулось знайомство із ОСОБА_15 . Подальше спілкування між ними тривало близько двох років, зустрічі були досить частими й мали регулярний характер. Загалом, між ними виникли товариські відносини. Зустрічі відбувались у кафе або службовому кабінеті ОСОБА_8 , де обговорювались різні питання, у тому числі банкрутство. Під час розгляду справи про банкрутство ПАТ «Живиця» як суддя ОСОБА_8 виявив ряд недоліків у роботі арбітражного керуючого ОСОБА_16 та задумувався замінити його. При затвердженні схваленого плану санації та введенні процедури санації не призначив би ОСОБА_16 керівником санації. У березні 2018 року запропонував ОСОБА_15 зустрітись з ОСОБА_19 . Останній міг консультувати ОСОБА_15 щодо правових питань у справі про банкрутство. ОСОБА_15 погодився, відтак ОСОБА_8 організував зустріч цих осіб та був присутній під час неї. Під час зустрічі зрозумів, що ОСОБА_15 зацікавлений у тому, щоб саме ОСОБА_25 продовжив виконувати роботу арбітражного керуючого ПАТ «Живиця». ОСОБА_15 запитав у ОСОБА_8 , що потрібно зробити для того, щоб ОСОБА_16 залишився арбітражним керуючим, на що обвинувачений не давав відповіді.
		У подальшому пропозиція зустрітись надійшла від арбітражного керуючого ПАТ «Живиця» ОСОБА_25 , на яку ОСОБА_8 погодився. Під час цієї зустрічі ОСОБА_16 цікавився у ОСОБА_8 , яким чином він може залишитись арбітражним керуючим товариства. У випадку призначення керівником санації, ОСОБА_25 запропонував ОСОБА_8 один відсоток від вартості реалізованого майна ПАТ «Живиця» на що обвинувачений категорично відмовився під загрозою звернення до правоохоронних органів. Реакція ОСОБА_16 була негативна. Коли він залишив кабінет, то зателефонував комусь. Зі змісту розмов, які почув ОСОБА_8 , він зрозумів, що ОСОБА_16 ділиться ОСОБА_15 враженнями про його розмову з ОСОБА_8 .
		У червні 2018 року до нього звернувся ОСОБА_15 , щоб обговорити деякі питання. ОСОБА_8 погодився. Під час зустрічі ОСОБА_15 спитав, що потрібно зробити для того, щоб ОСОБА_16 залишився арбітражним керуючим та керував санацію. На що ОСОБА_8 жартома відповів: 5 пляшок шампанського. При цьому надання грошових коштів не обговорювалось. Визнав отримання 2 000 та 3 000 Євро від ОСОБА_15 .
		Ще на початку їх спілкування, у 2016 році, ОСОБА_15 озвучував некоректні питання щодо розгляду справи про банкрутство, висловлював своє бачення швидкого розгляду справи
		Речові докази.
		 
		5.2.Під час судового розгляду досліджено кошти у іноземній валюті євро загальною сумою 3 000 € у кількості 60 купюр номіналом по 50 € з такими серіями та номерами: PB 0523492945; V 54117474592; UD 3145880079; X 61881807053; PB 0523492954; PB 6704708002; V 42097707175; X 17275266866; S 47989207573; S 72481320232; X 57231567047; X61831103609; S 26104495399; X36244321616; S28436177383; S 48059494324; S 77116869358; V 36205487518; V 04270000027; X 86243177981; S 77406659746; X 03325633733; V 51450628513; S 40552936468; X 86404001168; L 30384033125; S 59259248233; S 12333626971; V 38066174968; S 72485254177; V 60266154217; RA 1388051115; WA 7502166748; WA 8624873935; WA 7502166757; EB 1827390024; RB 2207592167; PB 0523492927; WA 5037788944; RA 0986810586; PB 1086418474; WA 7932564172; WA 5037788953; EB 2076671439; UA 6280875867; UA 5280875643; WA 4244220424; UA 4280875923; UA 5280875634; UB 7223858849; UA 5280875625; UA 7280876028; SD 4214442548; RA 1470898509; UD 5319050472; PB 3578306425; PB 1086418483; WA9477914509; PB 1086418456; PB 1086418465, які було вилучено під час затримання ОСОБА_8 та визнано речовими доказами постановою детектива НАБ України від 08 серпня 2018 року (том 9, а.с. 190-200).
		5.2.1.Під час судового розгляду досліджено кошти у іноземній валюті євро загальною сумою 1 700 € у кількості 31 купюри з такими серіями та номерами: S 22859071594; S 25862585641; N17188897539; PB 4195011391; S 36050090443; X95833551278; S 37533754348; PB 7301212729; SB1124133952; S78198771211; S 56296949344; H 00810856818; S40529819986; S 56717242693; X46162905113; Z83952697437; S 78405123967; S 76938099217; SD 5405119562; B 1058599588; S 78534582226; Z 73683577602; D 00040901008; V53744193445; H 00252884988; X75303245846; E 00170482737; X 62944448204; S 53505098512; SC 4167416757; EB2047714146, які було вилучено під час обшуку 07 серпня 2018 року домоволодіння, житлового будинку, прибудинкових, господарських та інших споруд за адресою: АДРЕСА_1 та визнано речовими доказами постановою детектива НАБ України від 08 серпня 2018 року (том 9, а.с. 190-200).
		5.2.2.Також під час судового розгляду досліджено гребінець, запакований до сейф-пакету № 1028548, зразок спецхміпрепарату «Світлячок-М», запакованого до паперового конверту, який опечатаний печаткою «Для пакетів № 4» та скріплений підписами учасників огляду та понятих, медичну серветку зі змивами з правої руки ОСОБА_8 , упаковану до сейф-пакету № 1028265, медичну серветку зі змивами з лівої руки ОСОБА_8 , упаковану до сейф-пакету № 1028265 разом із гумовими рукавичками, які визнано речовими доказами постановою детектива НАБ України від 09 серпня 2018 року (том 9, а.с. 201-202).
		5.2.3.Під час судового розгляду досліджено жорсткий диск «Seagate» s/n 5JVD9GZQ, на якому містяться записи судових засідань, які проводив ОСОБА_8 .
		5.2.4.Під час судового розгляду досліджено мобільний телефон Nokia IMEI: НОМЕР_3 з картою стільникового зв`язку мобільного оператора «Київстар», який був вилучений у ОСОБА_8 під час його затримання та з якого здійснювалися дзвінки ОСОБА_15 .
		Документи.
		 
		5.3.Із заяви від 09 червня 2018 року ОСОБА_15 про вчинення кримінального правопорушення (том 6, а.с. 219-220) встановлено, що останній звернувся до правоохоронного органу з приводу вимагання у нього неправомірної вигоди суддею Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 за надання можливості ОСОБА_16 здійснювати повноваження арбітражного керуючого ПАТ «Живиця».
		5.3.1.Із витягу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том 6, а.с. 217) у кримінальному провадженні № 42018000000001520 встановлено, що такі відомості були внесені 20 червня 2018 року. Із листа управління СБ України в Івано-Франківській області від 11 червня 2018 року № 60/14/2-849 (том 6, а.с. 218-220), рапорту прокурора ОСОБА_7 від 19 червня 2018 року (том 6, а.с. 221-222), протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19 червня 2018 року (том 6, а.с. 223-224), пояснень ОСОБА_15 із додатками (том 6, а.с. 225-227) встановлено, що приводом для внесення відомостей про кримінальне правопорушення є факт висунення суддею Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 вимоги про надання останньому неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США за неприйняття ним рішення про усунення ОСОБА_16 з посади арбітражного керуючого ПАТ «Живиця».
		5.3.2.З заяви ОСОБА_15 керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23 червня 2018 року встановлено, що він не заперечує щодо проведення щодо нього НСРД у цьому кримінальному провадженні (том 7, а.с. 9).
		5.3.3.З протоколу, складеного за результатами НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 06 серпня 2018 року (том 10, а.с. 215-219) встановлено, що в ході розмови, яка відбувалася 30 липня 2018 року з 13:10:51 год ОСОБА_8 та ОСОБА_15 обговорювали справу № 909/456/16. Зокрема, таке:
		 
		« ОСОБА_8 : Ми будемо робити так як треба зробити, щоб він став на місце. Ви просто не хотіли до цього часу, щоб це зробити, як має бути.. Що робимо з (1 слово нерозбіриво)? Він до мене дзвонив 2 рази, я його не можу набрати
		ОСОБА_15 : Нє, нє, стоп-стоп, тут я в курсі дєла.. ОСОБА_26 , не обманюю, він в нас, ОСОБА_27 дуже хоче прости вас, що він хоче бути біля нас
		ОСОБА_8 : Так я не відчуваю, що він хоче
		ОСОБА_15 : Мене уповноважив, що б я вас…
		ОСОБА_8 : Добре, нема питань
		ОСОБА_15 : Просто, розумієте як, він тут дуже рідко буває, от ви назначаєте зустріч
		ОСОБА_8 : Я почув, ви сказали, що відповідаєте за нього - значить все буде добре
		ОСОБА_15 : Да, він мені дзвонить, питає мене, де я - а я сиджу в Херсоні на морі. Він каже: треба зустрітись, треба цей, треба той
		ОСОБА_8 : Ви якщо беретеся за нього відповідати - питань немає
		ОСОБА_15 : Я знаю таких, що ходять налєво-направо, але цей буде ходити біля нас, говорю вам як є. Провірений, провірений уже
		ОСОБА_8 : Все, домовились
		ОСОБА_15 : Тим більше в нього зараз молодая жена…
		ОСОБА_8 : Це я радий, що є розуміння, але мені головне, щоб я відчув це розуміння від нього, що воно саме так
		ОСОБА_15 : Просив каже, передай ОСОБА_28 , що я буду цей, я з вами, хлопці не викидайте мене з того. В нього нема більше средств зароботка, тільки наша одна фірма залишилася…
		ОСОБА_8 : Добре, стратегію на майбутнє я зрозумів
		ОСОБА_15 : Я б хотів ще в понеділок десь з вами, якщо б ми читали... я не думаю, що якийсь другий суддя в області в господарському суді буде щось. Ви вирішили, ОСОБА_29 вирішила, і що він, порішає щось інше там в третю сторону - та не може такого бути, правда? Якась має бути логіка в тому.. Ну з банка. Банк все одно буде писати. Наш ОСОБА_31 , наш юрист каже: банк все одно напише, ну ще рік будемо ходити друг возле друга. Рік, правда, скоро біжить, я вже так дивлюся
		ОСОБА_8 : Добре, ідемо, я вибачаюсь, я зрозумів з того всього що ми говоримо і нічого там якісь подарунки він нічого не передав, ні ви нічого, так?
		ОСОБА_15 : Ні, ми приготовили тих 5 штук
		ОСОБА_8 : Прошу?
		ОСОБА_15 : Кажу 5 бутилок шампанського він приготовив
		ОСОБА_8 : А де вони?
		ОСОБА_15 : Питання куди поставить? Ви тоді сказали, йдемо на цей
		ОСОБА_8 : Маєте тут коло себе?
		ОСОБА_15 : Ні, не маю
		ОСОБА_8 : А де вони?
		ОСОБА_15 : Ну якщо треба, умовно, то привезу завтра
		ОСОБА_8 : Нам терміново їх треба, я би вас не просив, щоб ви цей. Тоді ви побачите, як все гарно буде і все красиво і швидко
		ОСОБА_15 : Ну тоді, ми повинні.
		ОСОБА_8 : Сьогодні не встигнете?
		ОСОБА_15 : Ну сьогодні точно ні
		ОСОБА_8 : Ну та я… завтра?
		ОСОБА_15 : На понеділок?! Тоже пізно?
		ОСОБА_8 : Ну мені зараз треба, зараз треба тому і до вас дзвонив сьогодні (декілька слів нерозбірливо). На завтра ви не встигнете?
		ОСОБА_15 : Ну тут я, так щоб вас е підвести, не підвести…
		ОСОБА_8 : На четвер, на четвер, бо в п`ятницю мені вже треба…
		ОСОБА_15 : Ми говоримо не про бутилки шампанського, правильно ж?!
		ОСОБА_8 : Та ви ж розумієте…
		ОСОБА_15 : Долари чи євро, в чому там?
		ОСОБА_8 : Не має значення, бажано в друге - «є».
		ОСОБА_15 : Друге євро?
		ОСОБА_8 : Так.
		ОСОБА_15 : 5 штук євро…
		ОСОБА_8 : В Четвер то ви мені передзвоните… в четвер, добре?
		ОСОБА_15 : Чекайте, чекайте, сьогодні тільки понеділок
		ОСОБА_8 : Так
		ОСОБА_15 : На четвер?
		ОСОБА_8 : Так. Бо я в п?ятницю мушу… в четвер їду до Львова, до Києва, мені треба в Києві…
		ОСОБА_15 : Давайте в четвер зранку. Ви будете тут?
		ОСОБА_8 : А де я буду… я вам говорю, це для мене як…я надіюсь на вас».
		5.3.4.З протоколу, складеного за результатами НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 06 серпня 2018 року (том 10, а.с. 210-214) встановлено, що в ході розмови, яка відбувалася 02 серпня 2018 року з 12:49:32 год, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 обговорювали питання, що пов`язані зі справою, яка перебуває у провадженні судді, а також ОСОБА_15 поклав в сумку ОСОБА_8 , яку він попередньо відкрив, речі, візуально схожі на кошти. Також вони домовилися про те, що решту із обумовленої суми ОСОБА_15 надасть пізніше. Зокрема спілкувались про таке:
		 
		« ОСОБА_15 :… А що, прийшли папери оці, да?
		ОСОБА_8 : Так.
		ОСОБА_15 : Так? До нас тож прийшли по почті. Видно в нас одна і таже почта.
		ОСОБА_8 : Так. Прийшли, і в понеділок, в понеділок я приступаю до виконання, і вже працюємо так, як ми з вами говорили.
		ОСОБА_15 : ОСОБА_32 дуже втішився, наш ОСОБА_33 . Він така людина, що каже: «Боже, добре, я в команді».
		ОСОБА_8 : Він не то, що в команді, він є ключовою особою в цій ситуації.
		ОСОБА_15 : Ну ключовими будемо ми з вами, то таке. ОСОБА_33 буде виконувати.
		ОСОБА_8 : Ні, це дивись. Він буде виконувати ваші вказівки…
		ОСОБА_15 : Нє, ваші вказівки (сміється).
		ОСОБА_8 : А він буде давати нормальні пропозиції мені, і тоді вже буде співпраця, бо інакше ні. І там треба чим швидше це питання… ну і для вас це…
		…
		ОСОБА_15 : А як по закону, ОСОБА_34 , ви призупинили той наш процес, поки ця карусель не буде…
		ОСОБА_8 : Я взагалі вашу справу не зупиняв.
		ОСОБА_15 : Нє, от ви ж дальше якісь засідання проводим разом з вами, чи ви скликаєте, чи нє? Поки отой банк ворочає взад-вперед?
		ОСОБА_8 : Нє, я не зупиняв провадження у справі. Я спеціально не зупиняв провадження у справі. Ну ви ж мене тоді попросили і так дальше. Це вже… в законі чітко не передбачено, чи я маю, зобов`язаний, чи не зобов`язаний зупиняти. Я і не зупиняв не дивлячись на все це.
		ОСОБА_15 : А, да?
		ОСОБА_8 : Ну щоби тоді ми з вами щось домовились і так дальше. Тим більше, що ця ухвала не оскаржувалась ніким.
		ОСОБА_15 : Не оскаржувалась, да.
		ОСОБА_8 : Ну та це добре. І для нас.
		ОСОБА_15 : Я до чого веду. Тут у мене, цей, відкрийте, я вам, ану чекайте. Тут 2, тако на цьому, казав ОСОБА_33 , що готовий на тих 5, як ми з вами про нього говорили. Але він питає про ухвалу, каже було б добре, ухвалу ми можемо зараз йому якусь дати, щоб він у нас? Чи то потім, як ви кажете?
		ОСОБА_8 : Він ще що, сумнівається в тому, що ви якщо зі мною домовляєтесь…
		ОСОБА_15 : Ну він ще каже, що ми з вами ще рік будемо ходити по кругу банка «Промінвест».
		ОСОБА_8 : Ми не будемо ходити рік. Я вам говорю, що до місяця часу.
		ОСОБА_15 : Місяць?
		ОСОБА_8 : Так. До місяця.
		ОСОБА_15 : Але дивіться, ОСОБА_34 . Я не про то, що ми з вами говоримо, сумнівається він. Він не сумнівається. Але просто банк напише скаргу знов у Львів. Місяць буде суддя з Франківська роздивлятися. Правильно? Як би не було, ми знаємо, що…
		ОСОБА_8 : Це є. Але дальше процедура починається з того, щоби вони вправі писати... щоби їх просто не брали до розгляду. Це єдине, що залишається. Тобто, вони не призначали до розгляду.
		ОСОБА_15 : Вони три рази пропускали терміни, а суд їх поновлює.
		ОСОБА_8 : Ну тому це треба зараз питання вирішити нам легесенько. Щоб не брали до провадження, а просто не було підстав для прийняття і так дальше, все. Ну-ну-ну, це трошки мені не добре, цей.
		ОСОБА_15 : Не, ну ми на слідуючий тиждень, ОСОБА_33 готовий приїхати і добавити тут. Бо тут більше не було у нас можливості для вас на сьогодні.
		ОСОБА_8 : На наступний тиждень у вівторок, щоб він чи ви би були тут. Ну ми домовились. Я вам вірю, а ви мені вірите.
		ОСОБА_15 : Ну, я то точно вірю.
		ОСОБА_8 : Ми домовилися на це. Значить так, ви чуєте мене?
		ОСОБА_15 : Не, я почув, другий тиждень то тоже…
		ОСОБА_8 : У вівторок, я вас дуже прошу, ну чекайте... Тоді буде якось... я вам схочу все зробити, а тут же... ну хай буде, то таке… У вівторок хай приїжджає наш друг - я йому все покажу, розкажу. Можливо, ви якісь моменти не знаєте, а він як професіонал, керівник, це розуміється. У вівторок хай приїжджає з документами.
		ОСОБА_15 : Добре.
		ОСОБА_8 : Це його проблема. Як він чи має приїхати, а може не приїде, в нього може не получиться. А краще аби приїхав, це в його інтересах. В якому розумінні інтерес - щоб він зрозумів, розказав, показав... А йому що, недостатньо вашого слова, що він в команді і все це?
		ОСОБА_15 : Нє, я йому всьо сказав... Ми вже другий рік підряд...
		ОСОБА_8 : Ну то що він там починає? Я вас дуже прошу, ви розумієте, просто зараз (не розбірливо) деякі документи, щоб було все гаразд. Бо це трохи, ми з вами говорили одне, я надіявся на це. Ну а тут щось трошки міняються правила гри.
		ОСОБА_15 : Тут зрозумійте, що можем, то зробили.
		ОСОБА_8 : У вівторок будь-ласка, хотя би ще раз так.
		ОСОБА_15 : Я вас, хотя би ще раз так, то я чую, але цей. Хотя ми там настроєні на тих 5, але…
		ОСОБА_8 : В вівторок я вас чекаю.
		ОСОБА_15 : Да, ну ми на зв`язку.
		ОСОБА_8 : Все, гаразд. Ми на зв`язку».
		 
		5.3.5.З протоколу, складеного за результатами НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 08 серпня 2018 року (том 10, а.с. 234-237) встановлено, що в ході розмови, яка відбувалася 07 серпня 2018 року з 13:39:00 год, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 обговорювали питання, що пов`язані із оскарженням судових рішень у провадженні про банкрутство ТОВ «Живиця», а також що ОСОБА_8 взяв у ОСОБА_15 речі та поклав їх у кишеню. Також відбувся, зокрема, такий діалог:
		 
		« ОСОБА_8 : Ну якщо ми з вами домовились, що ми працюємо з вами у тому порядку, як минулого разу ми говорили. Значить так і робимо. Йдемо на кінцевий результат і все! Щоб до кінця року забути це! А ви що, будемо так казати, у вас своя лінія роботи, у нас своя…
		ОСОБА_15 : Ну правильно, щоб у вас було цей…(з відео видно як ОСОБА_8 бере від ОСОБА_15 щось та кладе у кишеню).
		ОСОБА_8 : тут скільки?
		ОСОБА_15 : трьошка! Так як ми виконали п`ять бутилок!
		ОСОБА_8 : прошу?
		ОСОБА_15 : ми виконали всі п`ять бутилок.
		ОСОБА_8 : значить, я вам гарантую, у найкоротший час, до кінця року, навіть до лютого місяця, ой, до жовтня місяця, що це ми це уже… бо я так порахував по строках, в нас так получається. Бо якщо ця справа повернеться зі Львова, після засідання - тільки ми. А ви собі дальше поступайте як хочете!»
		5.3.6.З протоколу, складеного за результатами проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 05 жовтня 2018 року (том 10, а.с. 240-250) встановлено, що в ньому містяться відомості ідентичні тим, що містяться в протоколах, складених за результатами НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 06 серпня 2018 року та від 08 серпня 2018 року.
		5.3.7.З протоколу, складеного за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, від 04 вересня 2018 року (том 11, а.с. 2-7) встановлено, що в ньому містяться відомості про домовленості між ОСОБА_8 та ОСОБА_15 щодо часу та місць спільних зустрічей 30 липня 2018 року, 02 серпня 2018 року та 07 серпня 2018 року.
		Зміст інформації, отриманої під час заходу.
		27 липня 2018 року ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_15 . Говорили про таке:
		« ОСОБА_15 : Алло.
		ОСОБА_8 : Кращим людям добрий день! Я вас розбудив чи ні?
		ОСОБА_15 : Не. Все добре.
		ОСОБА_8 : А де ви є зараз? Тільки не кажіть що на виставці.
		ОСОБА_15 :  ОСОБА_34 то ви чи не? Бо ви з нового телефона.
		ОСОБА_8 : Я, я.
		ОСОБА_15 : О, Слава Богу , а я вас набирав по Київстару тиждень назад десь. Писало в СМС-ці, що дорогий абонент за границею.
		…
		ОСОБА_8 : Ви головне дивіться, я вас попрошу, як я буду... ну я є вже в Франківську, тільки зараз їду на село, а може десь в понеділок-вівторок наберете мене, коли будете в Франківську, щоб ми ще вами порадились.
		ОСОБА_15 : Добре, бо там якраз, да… вже ж там нам Київ назад і я якраз мав план до вас зайти.
		ОСОБА_8 : Ну домовились, добре, добре.
		ОСОБА_15 : Ага, ага.
		ОСОБА_8 : Давайте, тоді наберемось…
		ОСОБА_15 : Я в понеділок вас... там година 12-та. Добро.
		ОСОБА_8 : Добре, супер, супер...»
		Враховуючи попередні домовленості, 30 липня 2018 року ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_8 . Говорили про таке:
		« ОСОБА_8 : Так, друже, добрий день!
		ОСОБА_15 :  ОСОБА_34 , добрий день! Я казав вам в 12 подзвоню, а як далеко, де ви?
		ОСОБА_8 : А я тут поблизу знаєте де, я вийшов у більярдний клуб цей «Дінаріс».
		ОСОБА_15 : А, та я там може був один раз з вами...
		ОСОБА_8 : Так, так, так «Дінаріс», так, так...
		ОСОБА_15 : Ви до першої будете? Я на першу там якраз буду...
		ОСОБА_8 : Буду, буду! Добре…»
		В розмовах 02 серпня 2018 року ОСОБА_8 та ОСОБА_15 обговорювали організацію зустрічі в цей день.
		В понеділок 06 серпня 2018 року, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_37 та нагадав про домовленості щодо зустрічі у вівторок 07 серпня 2018 року. Говорили про таке:
		« ОСОБА_15 :  Алло , ОСОБА_34 !
		ОСОБА_8 : Дай вам Боже здоров`я, доброго дня!
		ОСОБА_15 : Добрий день.
		ОСОБА_8 : Як ваші справи? Все гаразд? Все добре?
		ОСОБА_15 : Плануємо до вас, да просто…
		ОСОБА_8 : Так, так, так... А завтра коли б ви могли бути в мене? Бо я вже на роботі, от читаю все це... маю вже позицію гарну та все добре, скажіть завтра ви б в котрій годині?
		ОСОБА_15 : Ну завтра вам як зручніше? Я просто…
		ОСОБА_8 : Мені зручніше до 10-ої години щоб ви були в мене. До 10-ої.
		ОСОБА_15 : До 10:00? Ну давайте зідзвонимся, бо я так поки що не готовий…
		ОСОБА_8 : Ну, добре, домовились, я чекаю вашого дзвіночка, все…».
		На виконання попередніх домовленостей, 07 серпня 2018 року ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_8 . Говорили про таке:
		« ОСОБА_8 : Добрий день.
		ОСОБА_15 :  ОСОБА_34 , добрий день.
		ОСОБА_8 : Так, так добрий день.
		ОСОБА_15 : Я десь з вами зможу десь біля першої години такво буду.
		ОСОБА_8 : Чудово, нормально, нормально…».
		Наступні телефонні розмови ОСОБА_15 та ОСОБА_8 07 серпня 2018 року стосувались узгодження місця зустрічі.
		5.3.8.Ідентичні відомості зазначені в протоколі, складеного за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04 вересня 2018 року (том 11, а.с. 9-14).
		5.3.9.З протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 02 серпня 2018 року (том 11, а.с. 23-38) та 07 серпня 2018 року (том 11, а.с. 39-56), встановлено вручення ОСОБА_15 коштів в розмірі дві та три тисячі євро відповідно для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди суддею Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 .
		5.3.10.З протоколу, складеного за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 08 серпня 2018 року (том 11, а.с. 66-69), встановлено, що проводився контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_8 одержати неправомірну вигоду, спостереження за поведінкою фігуранта та прийняття ним рішення щодо вчинення злочину. Так, 02 серпня 2018 року близько 12:00 год ОСОБА_15 під час розмови із ОСОБА_8 у більярдному клубі «Дінаріс» передав останньому кошти в розмірі 2 000 євро, які були ідентифіковані шляхом попереднього огляду та визначення серійних номерів. 07 серпня 2018 року близько 13:32 год ОСОБА_15 під час розмови із ОСОБА_8 у більярдному клубі «Дінаріс» передав останньому кошти в розмірі 3 000 євро, які були ідентифіковані шляхом попереднього огляду та визначення серійних номерів, а також за допомогою препарату «Світлячок-М». В подальшому о 13:42 год ОСОБА_8 був затриманий. Також встановлено, що ОСОБА_15 був попереджений про недопустимість вчинення ним дій щодо провокації (підбурювання) ОСОБА_8 до одержання неправомірної вигоди.
		5.3.11.Згідно протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 08 жовтня 2018 року (том 8, а.с. 194-197), 02 жовтня 2018 року (том 8, а.с. 209-212) та 03 грудня 2018 року (том 8, а.с. 221-224) у ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» були вилучені документи, що містять інформацію про телефонні з`єднання ОСОБА_15 та ОСОБА_8 . Вказані тимчасові доступи відбулись на підставі ухвал слідчих суддів від 11 вересня 2018 року (том 8, а.с. 192-193), 04 вересня 2018 року (том 8, а.с. 206-208), 13 листопада 2018 року (том 8, а.с. 220).
		5.3.12.З протоколу огляду інформації, яка отримана в ході тимчасового доступу до речей і документів, вилучених 02 жовтня 2018 року та 03 грудня 2018 року у ПрАТ «ВФ Україна», а також 08 жовтня 2018 року у ПрАТ «Київстар» від 02 грудня 2018 року (том 9, а.с. 1-90) встановлено наявність телефонних з`єднань абонентів ОСОБА_15 та ОСОБА_8 :
		02 червня 2016 року та 24 листопада 2016 року за ініціативою ОСОБА_8 
		28 листопада 2016 року 4 з`єднання, 2 з яких за ініціативою ОСОБА_8 , зокрема перше.
		07 грудня 2016 року 5 з`єднань, 2 з яких за ініціативою ОСОБА_8 , зокрема перше.
		09 грудня 2016 року, за ініціативною ОСОБА_8 
		07 лютого 2018 року, 21 лютого 2018 року, 28 лютого 2018 року всі за ініціативною ОСОБА_8 
		05 березня 2018 року 4 з`єднання, 2 з яких за ініціативною ОСОБА_8 
		14 березня 2018 року 4 з`єднання за ініціативою ОСОБА_8 
		20 березня 2018 року 2 з`єднання, перше ініціював ОСОБА_8 
		22 березня 2018 року 2 з`єднання, за ініціативою ОСОБА_15 
		28 березня 2018 року за ініціативою ОСОБА_15 
		14 травня 2018 року за ініціативою ОСОБА_8 
		01 червня 2018 року за ініціативою ОСОБА_15 
		02 червня 2018 року за ініціативою ОСОБА_8 
		04 червня 2018 року 4 з`єднання, з яких 2 перших ініціював ОСОБА_8 
		05 червня 2018 року 2 з`єднання за ініціативою ОСОБА_15 
		08 червня 2018 року 2 з`єднання, перше з яких ініціював ОСОБА_8 
		11 червня 2018 року 4 з`єднання, з яких три перших ініціював ОСОБА_8 
		14 червня 2018 року за ініціативою ОСОБА_8 
		20 червня 2018 року за ініціативою ОСОБА_15 
		27 червня 2018 року та 29 червня 2018 року за ініціативою ОСОБА_8 
		27 липня 2018 року за ініціативою ОСОБА_8 
		30 липня 2018 року за ініціативою ОСОБА_15 
		02 серпня 2018 року 3 з`єднання, перше з яких ініціював ОСОБА_8 
		06 серпня 2018 року 2 з`єднання за ініціативою ОСОБА_8 
		07 серпня 2018 року 5 з`єднань, з яких чотири ініціював ОСОБА_15 , одне ОСОБА_8 .
		5.3.13.З відповіді ФЕУ СБ України від 23 серпня 2018 року (том 11, а.с. 58) підтверджується видача готівкових коштів у сумі 5 000 євро для забезпечення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні.
		5.3.14.З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 серпня 2018 року із додатками (том 7, а.с. 10-14) встановлено, що під час особистого обшуку ОСОБА_8 у лівій кишені його штанів виявлено та вилучено кошти у розмірі 3 000 євро.
		5.3.15.З протоколу освідування ОСОБА_8 від 07 серпня 2018 року (том 7, а.с. 102-103), яке здійснювалося на підставі постанови прокурора від 07 серпня 2018 року (том 7, а.с. 100-101), встановлено, що на лівій долоні останнього виявлено ознаки світіння спеціальної хімічної речовини, а також виконано змив з долоні лівої руки.
		5.3.16.З протоколу обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA д.н.з. НОМЕР_4 від 07 серпня 2018 року (том 9, а.с. 98-102) встановлено, що під час його проведення було виявлено та вилучено грошові кошти, три мисливські набої, а також сам автомобіль. Обшук відбувся на підставі ухвали слідчого судді від 06 серпня 2018 року (том 9, а.с. 97).
		5.3.17.З протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_8 у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2018 року (том 9, а.с. 112-118) було виявлено та вилучено мобільні телефони, сім-картки, флеш-накопичувачі, документи та чорнові записи, пов`язані зі справою № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця». Обшук відбувся на підставі ухвали слідчого судді від 06 серпня 2018 року (том 9, а.с. 110-111).
		5.3.18.З протоколу обшуку домоволодіння, житлового будинку, прибудинкових, господарських та інших споруд за адресою: АДРЕСА_1 від 07 серпня 2018 року (том 9, а.с. 151-173) встановлено, що у сейфі було виявлено та вилучено, зокрема, 1700 євро, які були заздалегідь ідентифіковані як предмет неправомірної вигоди, який надавався ОСОБА_15 під контролем правоохоронних органів, а також інші кошти й речі. Обшук відбувся на підставі ухвали слідчого судді від 06 серпня 2018 року (том 9, а.с. 149-150).
		5.3.19.З листа директора БК «Дінаріс» ОСОБА_39 від 14 серпня 2018 року із додатком (том 7, а.с. 98-99) встановлено електронні файли з системи відеоспостережень БК «Дінаріс» за 07 серпня 2018 року з 12:33 год по 14:00 год.
		5.3.20.З протоколу огляду від 08 серпня 2018 року (том 9, а.с. 203-206) встановлено, що детективом оглядалися речі, вилучені під час обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA д.н.з. НОМЕР_4 .
		З протоколу огляду від 02 жовтня 2018 року (том 9, а.с. 185-188) встановлено, що детективом було оглянуто речі, вилучені під час обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA д.н.з. НОМЕР_4 . Кошти, які оглядалися під час цих слідчих дій, не містили слідів кримінального правопорушення, тому були передані на зарахування до депозитного рахунку уповноваженого банку, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів (том 9, а.с. 189).
		З протоколів огляду від 16 серпня 2018 року (том 9, а.с. 207-215), від 02 жовтня 2018 року (том 9, а.с. 178-184) та від 22 серпня 2018 року (том 10, а.с. 89-115) встановлено, що детективом оглядалися речі, вилучені під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
		З протоколу огляду від 20 серпня 2018 року (том 10, а.с. 22-31) встановлено, що детективом оглядалися речі та документи, вилучені під час обшуку в службовому кабінеті судді ОСОБА_8 , розташованому в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16. Також були оглянуті вилучені чорнові документи та роздруківки щодо справи № 991/456/16 та роздруківка щорічної декларації ОСОБА_8 за 2017 рік, які долучені до протоколу огляду.
		5.3.21.З протоколу огляду від 02 жовтня 2018 року (том 9, а.с. 174-177) встановлено, що детективом було оглянуто речі, вилучені під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_8 07 серпня 2018 року у приміщенні більярдного клубу «Дінаріс» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 30.
		5.3.22.З документів, які були отримані в результаті тимчасового доступу до речей та документів (протокол в томі 7, а.с. 136-138), які знаходилися в розпорядженні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (том 7, а.с. 139-272) встановлено наявність матеріалів суддівського досьє № 04715. З них встановлено, що указом Президента України «Про призначення суддів» № 311/2001 від 16 травня 2001 року ОСОБА_8 призначено суддею строком на 5 років. Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 05 жовтня 2006 року № 210-VI ОСОБА_8 обрано безстроково на посаду судді місцевого господарського суду Івано-Франківської області. Вказаний тимчасовий доступ до речей і документів відбувся на підставі ухвали слідчого судді від 17 серпня 2018 року (том 7, а.с. 132).
		5.3.23.З особової справи № 43а судді ОСОБА_8 (том 12, а.с. 4-244) встановлено, що останній був обраний на посаду судді Господарського суду Івано-Франківської області постановою Верховної Ради України № 210-V від 05 жовтня 2006 року.
		5.3.24.З відповіді Вищої ради правосуддя від 16 жовтня 2018 року № 38172/0/9-18 (том 8, а.с. 95-96) встановлено, що ОСОБА_8 було звільнено з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку рішенням Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2018 року № 2977/0/15-18 (том 8, а.с. 97).
		5.3.25.З відповіді Господарського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2018 року № 03-35/вих/516/18 (том 8, а.с. 103) встановлено, що наказом голови цього суду від 12 жовтня 2018 року № 15-Б/с (том 8, а.с. 104) ОСОБА_8 було відраховано зі штату суддів Господарського суду Івано-Франківської області з 19 жовтня 2018 року.
		5.3.26.З протоколу огляду від 13 серпня 2018 року (том 13, а.с. 2-274) встановлено, що об`єктом огляду були матеріали судової справи № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця». Оглянутими документами підтверджуються відомості, зазначені в п. 1.2.-1.13. вироку. Документи, вилучені під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ПАТ «Живиця» (том 14, а.с. 16-267) узгоджуються із ними. Крім того, з них встановлено, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24 липня 2018 року касаційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2017 року у справі № 909/456/16 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду у частині кредиторських вимог фірми MG Star Inc.
		5.3.27.Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ПАТ «Живиця» (том 11, а.с. 210-214) встановлено, що рішеннями Господарського суду Івано-Франківської області від 23 червня 2016 року було порушено провадження у справі про банкрутство юридичної особи, 21 грудня 2016 року було порушено справу про банкрутство.
		5.3.28.Значний розмір неправомірної встановлено з огляду на таке. Належними та допустимими доказами підтверджується одержання ОСОБА_8 неправомірної вигоди розмірі 5 000 євро. Відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		За правилами п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в частині кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року тобто, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
		Досліджувані судом події відбулись у 2018 році. Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2018 році встановлено у розмірі 1 700 грн. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).
		Отже, податкова соціальна пільга у 2018 році становила 850 грн. Тому, повертаючись до п. 1 примітки до ст. 368 КК України, для визнання того, чи шкода є значною, її сума має дорівнювати або перевищувати 85 000 грн (850 х 100=85 000).
		З відповіді Національного банку України від 20 грудня 2018 (том 11, а.с. 60-64) встановлено офіційний курс гривні до іноземної валюти євро станом на 02 серпня 2018 року (3 153,4907 грн за 100 євро) та 07 серпня 2018 року (3 131,8150 грн за сто євро). Відтак, розмір одержаної ОСОБА_8 неправомірної вигоди у перерахунку на національну валюту, становив 157 024, що є значним розміром.
		Висновки експертів.
		 
		5.4.З висновку експерта від 01 листопада 2018 року № 287/1 (том 10, а.с. 174-177) встановлено, що надані на дослідження вісімдесят вісім купюр номіналом 50 євро кожна та три купюри номіналом 100 євро кожна відповідають встановленим зразкам купюр Євросоюзу відповідного номіналу, які знаходяться в офіційному грошовому обігу, тобто виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск грошових знаків відповідного типу.
		5.4.1.З висновку експерта від 12 жовтня 2018 року № 159/5 (том 10, а.с. 163-165) встановлено, що на наданих на експертизу 60 грошових купюрах номіналом по 50 євро наявні нашарування люмінісцентної спеціальної хімічної речовини; на наданому на експертизу пластиковому гребінці (об`єкт № 4) наявні нашарування люмінісцентної спеціальної хімічної речовини; на наданому на експертизу мобільному телефоні NOKIA (об`єкт № 3) наявні нашарування люмінісцентної спеціальної хімічної речовини; на наданих на експертизу серветках зі змивами з рук ОСОБА_8 (об`єкти № 1 та 2) наявні нашарування люмінісцентної спеціальної хімічної речовини. 
		Люмінісцентна спеціальна хімічна речовина, виявлена на грошових коштах (об`єкти під номерами 5.1-5.60), люмінісцентна спеціальна хімічна речовина, виявлена на пластиковому гребінці (об`єкт № 4), люмінісцентна спеціальна хімічна речовина, виявлена на мобільному телефоні NOKIA (об`єкт № 3) та люмінісцентна спеціальна хімічна речовина, виявлена на серветках зі змивами з рук ОСОБА_8 (об`єкти № 1 та 2), за дослідженими фізико-хімічними властивостями та якісним елементним складом однакові між собою та однакові з люмінісцентною спеціальною хімічною речовиною препарату під назвою «Світлячок-М», зразок якого надано на аркуші паперу (об`єкт № 6), тобто зазначені речовини мають спільну родову приналежність.
		5.4.2.З висновку експерта від 19 грудня 2018 року № 112/4 (том 11, а.с. 112-129) встановлено, що у розмовах, які містяться у файлах «2018-07-30_131049_132007_01.avi», «2018-07-30_32007_32853_02.avi», які містяться на оптичному диску «Verbatim» реєстраційний № 554/4; «2018_08_07_13_39_chl.avi», який міститься на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 551/4; «20180730131135.wav», «20180802125011.wav», «20180807132326.wav», які містяться на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 562; «2018-08-02_124932_125851_01.avi», «2018-08-02_125851_130710_02.avi», які містяться на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 593, брав участь ОСОБА_8 . Неможливо встановити, чи брав участь ОСОБА_8 у розмові, записаній у файлі «2018-07-30_32853_33210_03.avi», який міститься на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 554/4, через коротку тривалість його мовлення.
		Також встановлено, що файли з назвами: «2018-07-30_131049_132007_01.avi», «2018-07-30_32007_32853_02.avi», «2018-07-30_32853_33210_03.avi», які містяться на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 554/4; «2018_08_07_13_39.chl.avi», який міститься на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 551/4; «20180730131135. wav», «20180802125011.wav», «20180807132326.wav», які містяться на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 562; «2018-08-02_124932_125851_01.avi», «2018-08-02-125851_130710_02.avi», які містяться на оптичному диску «Verbatim», реєстраційний № 593, є копіями, ознаки монтажу відсутні.
		6.Процесуальні документи, які відображають рух кримінального провадження та реалізацію повноважень органами досудового розслідування і прокуратури.
		 
		Постанова від 25 червня 2018 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018000000001520 (том 6, а.с. 245-246).
		Постанова від 23 червня 2018 року про доручення здійснення досудового розслідування № 42018000000001520 (том 6, а.с. 249-250).
		Доручення від 23 червня 2018 року на проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000001520 (том 7, а.с. 1).
		Постанова від 11 липня 2018 року про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого слідчого групи (том 7, а.с. 2-3).
		Повідомлення від 11 липня 2018 року про початок досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000001520 (том 7, а.с. 4).
		Постанова від 06 серпня 2018 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018000000001520 (том 7, а.с. 5-6).
		Доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових дій) від 25 червня 2018 року (том 7, а.с. 7).
		Повідомлення про підозру (том 7, а.с. 106-116) та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_8 (том 7, а.с. 117-120).
		Рішення Вищої ради правосуддя від 14 серпня 20187 року (том 8, а.с. 10-12) про тимчасове відсторонення судді господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
		Рішення Вищої ради правосуддя від 09 серпня 2018 року (том 8, а.с. 24-25) про надання згоди на утримання судді господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 під вартою.
		Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби з покладення обов`язків щодо ОСОБА_8 (том 8, а.с. 54, 55-58).
		Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (том 8, а.с. 75, 77-79).
		Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (том 8, а.с. 89, 91-92).
		Повідомлення про здачу на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_8 (том 8, а.с. 151-154).
		Постанова від 27 вересня 2018 року про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців, тобто 07 листопада 2018 року (том 8, а.с. 170-172).
		Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року про продовження строку досудового розслідування до чотирьох місяців та двадцяти днів, тобто 27 грудня 2018 року включно (том 8, а.с. 182, 183).
		Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (том 11, а.с. 137-144) та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_8 (том 11, а.с. 149-153).
		Постанова про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі, внесення змін до складу слідчої групи та визначення старшого слідчого групи від 21 грудня 2018 року (том 11, а.с. 162-163).
		Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року про продовження строку досудового розслідування до шести місяців, тобто до 07 лютого 2019 року (том 11, а.с. 173, 174-175).
		Постанова про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08 серпня 2018 року (том 10, а.с. 182-183), від 02 жовтня 2018 року (том 10, а.с. 184-185), від 16 жовтня 2018 року (том 10, а.с. 186-187).
		Доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07 липня 2018 року (том 10, а.с. 207-208).
		Доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01 серпня 2018 року (том 11, а.с. 20).
		7.Окремі докази, що не враховані судом, та мотиви їх неврахування.
		 
		7.1.Прокурором було надано для врахування судом обставин, які характеризують особу, такі документи (том 8, а.с. 119-143): лист Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2020 року № 01-42/907/2020, лист Офісу Генерального прокурора від 05 січня 2021 року № 16/1/6-765вих-21, лист ГУ НП в Івано-Франківській області від 05 лютого 2021 року № 1739/108/24/02-2021, лист Івано-Франківської місцевої прокуратури від 07 грудня 2020 року № 09.31-68-5089вих-20, лист Івано-Франківської обласної прокуратури від 29 грудня 2020 року № 09/1-706вих-20, лист Івано-Франківської місцевої прокуратури від 26 лютого 2021 року № 09/1-706вих-21, копія постанови про порушення кримінальної справи від 14 грудня 2006 року, копія постанови про притягнення як обвинуваченого від 05 лютого 2007 року, копія супровідного листа Генеральної прокуратури України від 14 грудня 2007 року № 06/2-112-32-06, копія постанови про прийняття кримінальної справи до свого провадження від 25 грудня 2007 року, копія постанови про закриття кримінальної справи від 29 лютого 2008 року. Суд враховує, що обставини, які характеризують особу обвинуваченого належать до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України). Вказане положення кореспондує обов`язку суду призначити покарання з урахуванням особи винного (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України). Однак надані прокурором документи не можуть вказувати на наявність попередньої злочинної діяльності ОСОБА_8 , оскільки він не був засудженим за вчинення дій, про які йдеться у наданих ним документах.
		7.2.Суд, відповідно до ст. 85 КПК України, вважає за необхідне визнати неналежними доказами надані стороною обвинувачення документи, які не містять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. 85 КПК України, які мають значення у даному провадженні, а саме:
		-протокол обшуку від 07 серпня 2018 року гаража №  НОМЕР_5 , розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Бурштин, вул. Шухевича;
		-протокол обшуку від 07 серпня 2018 року квартири АДРЕСА_3 ;
		-протокол обшуку від 28 серпня 2018 року автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT з VIN: НОМЕР_6 (д.н.з.  НОМЕР_7 );
		-протокол обшуку від 29 серпня 2018 року автомобіля MERCEDES-BENZ E 200 CDI з VIN: НОМЕР_8 (д.н.з. НОМЕР_9 );
		-висновок експерта за результатами проведення судової експертизи металів і сплавів № 21908/18-34/23717?23739/18-34 від 12 листопада 2018 року (том 11, а.с. 223-226);
		-висновок експерта за результатами проведення судової експертизи металів і сплавів № 23520/18-55/24886?24908/18-55 від 28 листопада 2018 року (том 11, а.с. 233-240);
		-висновок експерта за результатами проведення судової експертизи за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 23519/18-53/29969?29975/18-53 від 28 грудня 2018 року (том 11, а.с. 246-250);
		-висновок експерта за результатами проведення судової експертизи металів і сплавів № 21907/18-34/26340?26574/18-34 від 18 грудня 2018 року (том 15, а.с. 25-85);
		-мобільний телефон Nomi IMEI: НОМЕР_10 ;
		-мобільний телефон Nokia IMEI: НОМЕР_11 ;
		-сім-карта Vodafone з номером мобільного телефону НОМЕР_12 ;
		-мобільний телефон Nokia 105 IMEI: НОМЕР_13 з сім-картою «МТС»
		-мобільний телефон Astro 77 ІМЕІ: НОМЕР_14 з адаптером живлення;
		-сім-карта «Лайф» №  НОМЕР_15 ;
		-сім-карта «Київстар» (ACE&BASE) №  НОМЕР_16 ;
		-флеш-накопичувач TRANSCEND № 6160240472;
		-флеш-накопичувач TRANSCEND № 5125536799;
		-кошти загальною сумою 8100 гривень;
		-кошти загальною сумою 46 659,25 гривень;
		-кошти загальною сумою 1480 євро;
		-кошти загальною сумою 17 314 доларів США;
		-речі, за зовнішніми ознаками схожі на вироби із золота у кількості 24 штуки;
		-монети в кількості 220 штук;
		-відповідь Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2018 року (том 8, а.с. 99);
		-автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, VIN: НОМЕР_17 (державний номерний знак НОМЕР_18 ), 2006 року випуску;
		-висновок експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та мистецтвознавчої експертизи № 26575/18-53/26576/18-55/9896?10130/19-53 від 16 квітня 2019 року (том 20, а.с. 148-184);
		-відповідь ГУ НП в Івано-Франківській області від 12 жовтня 2018 року (том 11, а.с. 159);
		-відповідь Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2019 року (том 11, а.с. 161);
		-відповідь Національного банку України від 27 грудня 2018 року (том 15, а.с. 93).
		8.Мотиви визнання обвинувачення обґрунтованим.
		 
		8.1.Склад кримінального правопорушення, який інкримінується обвинуваченому, характеризується такими суб`єктивними та об`єктивними ознаками:
		-суб`єктом може бути може бути тільки службова особа;
		-суб`єктивна сторона характеризується виною виключно у формі прямого умислу;
		-об`єктом посягання є порядок використання влади, службового становища та пов`язаних з ними можливостей публічними службовими особами на засадах непідкупності та неупередженості;
		-об`єктивна сторона у формі одержання неправомірної вигоди полягає у будь-якому її прийнятті службовою особою особисто або через посередника, за умови, що службова особа одержала її за вчинення чи невчинення дій в інтересах того, пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		8.2.Під час судового розгляду встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 був суддею Господарського суду Івано-Франківської області. Відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України він є службовою особою, так як здійснює функції представника влади. Відповідно до положень примітки 2 до ст. 368 КК України він є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Крім того, під час розгляду кримінального провадження у суду не виникло сумнівів щодо осудності ОСОБА_8 . Обвинувачений відповідав та відповідає загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення - фізична, осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці з якого може наставати кримінальна відповідальність. Враховуючи презумпцію наявності таких ознак, суд спеціально не встановлював їх наявність, адже не мав сумнів щодо їх існування.
		8.3.З суб`єктивної сторони умислом особи повинно охоплюватися те, що вигода надається саме як незаконна. Інтелектуальний момент умислу службової особи повинен включати також усвідомлення того, що особою, яка надає винагороду, остання сприймається як неправомірна вигода. Наявність ознак прямого умислу в ОСОБА_8 на одержання неправомірної вигоди суд встановлює з огляду на таке.
		Під час судового розгляду суд встановив, що у третій декаді березня 2018 року під час зустрічі ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_8 у ресторані «Passage Gartenberg» у останнього виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 . На це вказує організація ОСОБА_8 цієї зустрічі, знайомство ОСОБА_15 зі своїм колишнім колегою ОСОБА_19 , обговорення питань, пов`язаних із справою про банкрутство ПАТ «Живиця» та зміни судом арбітражного керуючого, особиста присутність під час цієї зустрічі. На переконання колегії, такі дії судді ОСОБА_8 були спрямовані на доведення до відома ОСОБА_15 особливостей судової дискреції при вирішенні питання про призначення арбітражного керуючого, продовження його повноважень та заміни. Така непритаманна для судді поведінка та ініціативність не знаходить іншого логічного пояснення, крім того, що вона мала сформувати у ОСОБА_15 висновки про необхідність надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_8 для продовження повноважень «зручного» арбітражного керуючого.
		8.4.З матеріалів НСРД у цьому кримінальному провадженні, де ОСОБА_8 02 серпня 2018 року веде мову про таке. «Я почув, ви сказали, що відповідаєте за нього - значить все буде добре». Цим ОСОБА_8  підтвердив ОСОБА_15  своє розуміння, що їхні домовленості стосуються й іншої особи та запевнив його у позитивному вирішенні свого «питання». Зміст таких висловлювань ОСОБА_8  свідчить про його розуміння інтересів хабародавця, що є змістовною ознакою умислу щодо хабарництва. «Добре, ідемо, я вибачаюсь, я зрозумів з того всього що ми говоримо і нічого там якісь подарунки він нічого не передав, ні ви нічого, так?», «нам терміново їх треба, я би вас не просив, щоб ви цей. Тоді ви побачите, як все гарно буде і все красиво і швидко…», «не має значення, бажано в друге - «є»». Тим самим, ОСОБА_8 повідомляв передумови вчинення дій в інтересах ОСОБА_15 , визначав їх матеріальну вартість та позитивний ефект від давання неправомірної вигоди.
		Також з відеозаписів, які виконані під час проведення НСРД вбачається, що 02 серпня 2018 року ОСОБА_15 поклав у сумку ОСОБА_8 , яку він попередньо відкрив, грошові кошти. А вже 07 серпня 2018 року ОСОБА_8 під час розмови із ОСОБА_15 після отримання коштів у розмірі 3 000 євро (що зафіксовано на відеозаписі, який виконано під час проведення НСРД) веде мову про таке: «значить, я вам гарантую, у найкоротший час, до кінця року, навіть до лютого місяця, ой, до жовтня місяця, що це ми це уже… бо я так порахував по строках, в нас так получається. Бо якщо ця справа повернеться зі Львова, після засідання - тільки ми. А ви собі дальше поступайте як хочете!». Зміст таких висловлювань ОСОБА_8 свідчить про усвідомлення ним того, що його сприймають як публічну службову особу, розраховують на використання ним наданої влади внаслідок підкупу та усвідомлення ним зв`язку між домовленостями з ОСОБА_15 та дією, яку він має вчинити в його інтересах.
		8.4.Одержання неправомірної вигоди передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди суб`єктом кримінального правопорушення. Відповідальність настає лише за умови, якщо особа одержала неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням свого становища, повноважень, пов`язаних з ними можливостей, в інтересах того, хто надав таку вигоду або в інтересах третьої особи. Тобто має бути нерозривний зв`язок між одержанням неправомірної вигоди і вчиненням (не вчиненням) указаних дій. Оцінюючи наявність ознак об`єктивної сторони суд виходить з такого.
		8.4.1.У провадженні судді Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 знаходилась справа № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця». Це свідчить про те, що він як суддя був уповноважений вчиняти дії, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарським процесуальним кодексом України.
		8.4.2.Відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції від 04 квітня 2018 року, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п`яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.
		8.4.3.Виходячи із цього суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_8 був службовою особою, яка наділена повноваженнями приймати рішення у справі № 909/456/16 про банкрутство ПАТ «Живиця», у тому числі щодо усунення арбітражного керуючого.
		8.4.4.Факт одержання неправомірної вигоди обвинуваченим підтверджується належним чином доказами, що зібрані під час досудового розслідування, а саме: протоколи огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 02 серпня 2018 року та 07 серпня 2018 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 серпня 2018 року із додатками; протоколи, складені за результатами проведення НСРД; висновки експертів та інші докази.
		8.4.5.Дослідивши відомості, отримані в ході проведення НСРД та показання свідка ОСОБА_15 суд встановив, що останній був зацікавлений у продовженні повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_16 , відтак одержання ОСОБА_8 неправомірної вигоди відбулось в інтересах саме ОСОБА_15 .
		8.5.Вчинене ОСОБА_8 діяння посягає на порядок використання влади суддею як службовою особою, адже він пообіцяв ОСОБА_15 реалізовувати повноваження не незалежно та керуючись верховенством права (як це визначено у ст. 129 Конституції України), а за неправомірну вигоду, що ставить під загрозу непідкупність суду, як основоположний принцип справедливого правосуддя.
		9.Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
		 
		9.1.Формулюючи обвинувачення сторона обвинувачення дійшла до висновку, що у третій декаді березня 2018 року під час зустрічі ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_8 у ресторані «Passage Gartenberg» ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_15 , що якщо ОСОБА_16 хоче продовжити виконувати повноваження арбітражного керуючого ПАТ «Живиця», ОСОБА_15 має зустрітись із ним, а також дав зрозуміти, що залишення ОСОБА_16 можливе за умови надання ним неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, але в якій сумі та яким саме чином не уточнив.
		Дослідивши письмові докази, показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та обвинуваченого ОСОБА_8 суд дійшов висновку, що зазначене не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду. Відтак, обвинувачення цій в частині суд визнає необґрунтованим.
		9.2.Формулюючи обвинувачення, прокурор вважав встановленим одержання ОСОБА_8 неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто її дає, дії з використанням влади та службового становища.
		В статті 368 йдеться про дію, вчинення або невчинення якої можливе службовою особою з використанням наданої їй влади або службового становища. Суд зазначає, що використовувати владу можуть службові особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а службове становище - ті, які обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальними повноваженнями.
		Згідно статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. При цьому, правосуддя здійснюють судді (стаття 127 Конституції). Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Суд встановив, що ОСОБА_8 одержав неправомірну вигоду за вчинення в інтересах ОСОБА_15 , дії з використанням влади. Вчинення такої дії перебували у безпосередньому зв`язку з його службовими можливостями, які зумовлені повноваженнями ухвалювати судові рішення, тим самим реалізовувати судову владу.
		Крім того, суд враховує, що представники влади відрізняються від інших категорій службових осіб тим, що мають право висувати вимоги та приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх підлеглості або відомчої приналежності. Зі змісту ст. 129 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Такі положення Основного закону деталізовано у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відтак, постановляючи судове рішення у якому був зацікавлений хабародавець, ОСОБА_8 здійснював владні повноваження.
		Окремо суд зазначає, що посада судді не пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом аналізу в цьому провадженні, ОСОБА_8 здійснив із використанням влади.
		9.3.При цьому суд враховує, що «межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта» (ч. 1 ст. 337 КПК України) визначаються не тільки «формулюванням обвинувачення», але й викладеним у обвинувальному акті змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України), оскільки «формулювання обвинувачення» є підсумком кримінально-правової оцінки фактичних обставин, а тому безпосередньо та нерозривно з ними пов`язане. Положення ч. 1 ст. 337 КПК мають на меті забезпечити особі можливість знати точний обсяг висунутого обвинувачення від якого вона повинна захищатися (включаючи як фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та які будуть предметом доказування в суді) (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 363/1220/16-к, 08 квітня 2020 року у справі № 639/5936/17). Відтак, наведену вище частину обвинувачення, яке викладене в обвинувальному акті, суд визначає недоведеним.
		10.Оцінка судом доводів сторони захисту.
		 
		Суд ураховує усталену позицію Верховного Суду щодо того, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, аби будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).
		10.1.Щодо доводів сторони захисту про провокацію ОСОБА_8 на вчинення злочину.
		10.1.1.За нормами КПК України, одним із різновидів негласних слідчих дій є контроль за вчиненням злочину. Відповідно до ст. 271 КПК України, контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у разі наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі й документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		10.1.2.У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Для відмежування було вироблено змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового розгляду з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		10.1.3.При цьому у межах матеріально-правового тесту суд має з`ясовувати (1) чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції; якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, також важливо проаналізувати (2) чи така приватна особа могла мати будь-які приховані мотиви (Tchokhonelidze v. Georgia, § 45); (3) коли участь поліції обмежується наданням допомоги приватній стороні в реєстрації здійснення незаконної діяльності іншої приватної сторони визначальним фактором залишається поведінка цих двох осіб (Ramanauskas v. Lithuania (№ 2), § 56). Також ЄСПЛ наголошує на (4) необхідності чіткої та передбачуваної процедури санкціонування слідчих заходів, а також для їх належного контролю, документування дій учасників таким чином, щоб в подальшому можливо було проводити їх незалежну перевірку (Matanoviс v. Croatia, § 124). Якщо згідно з цим критерієм на підставі наявної інформації суд міг би з достатньою мірою впевненості визначити, що (5) внутрішні органи розслідували діяльність заявника в основному пасивним способом і не підбурювали його до вчинення злочину, як правило, цього буде достатньо для того, щоб суд дійшов висновку що подальше використання в кримінальному провадженні проти заявника доказів, отриманих за допомогою таємних заходів, не викликали спірних питань відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (Matanoviс v. Croatia, § 133).
		10.1.4.Таким чином, у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо допустимості доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.
		10.1.5.З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 було викрито ОСОБА_15 шляхом подання останнім заяви до т.в.о. начальника ВБКОЗ УСБУ в Івано-Франківській області 11 червня 2018 року (том 6, а.с. 219-220). У ній йдеться мова про те, що суддя ОСОБА_8 вийшов на контакт із ОСОБА_22 з приводу заміни розпорядника майна з ОСОБА_16 на ОСОБА_17 , оскільки з останнім у ОСОБА_8 хороший контакт і він в майбутньому буде реалізовувати майно ПАТ «Живиця» «потрібним чином». Під час зустрічі 04 червня 2018 року в кафе «Штрудель» ОСОБА_8 сказав, що для того, щоб залишити ОСОБА_16 на посаді потрібно передати ОСОБА_8 «5 пляшок шампанського». Із контексту розмови заявник зрозумів, що мова йде про 5 тисяч доларів США. Згодом ця заява була скерована до САП, де у заявника було відібрано пояснення (том 6, а.с. 225-227) з яких встановлено, що суддя Господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 просив надати йому неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США за неприйняття ним рішення про усунення ОСОБА_16 з посади арбітражного керуючого ПАТ «Живиця». Під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_15 пояснив обставини його звернення до правоохоронних органів.
		10.1.6.Отже, під час судового розгляду свідок підтвердив обставини, викладені в його заяві про вчинення злочину, в ній містились конкретні фактичні дані, які могли бути перевірені та вимагали реагування правоохоронних органів (повідомлено конкретні обставини та особу, яка висловила вимогу надати неправомірну вигоду, це узгоджується із процесуальними повноваженнями судді, який здійснює провадження у справі про банкрутство). Тому станом на 20 червня 2018 року у прокурора САП були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії ОСОБА_8 , які підлягали негайному внесенню до ЄРДР та перевірці в рамках досудового розслідування кримінального провадження.
		10.1.7.Аналізуючи, чи мала особа, яка повідомила про протиправні дії обвинуваченого, будь-які приховані мотиви, суд виходить із того, що ОСОБА_15 та ОСОБА_8 познайомилися під час судового розгляду справи про банкрутство, вони систематично здійснювали позапроцесуальну комунікацію з різних питань, пов`язаних із судовим розглядом справи щодо ПАТ «Живиця», а заявник був головою правління цього підприємства. Під час судового допиту ОСОБА_15 не повідомляв суду будь-яких фактів, які б свідчили про те, що на момент подання заяви про вчинення кримінального правопорушення між ним та ОСОБА_8 були неприязні відносини. Також будь-яких даних про те, що ОСОБА_15 перебував під тиском правоохоронних органів чи був якимось чином від них залежним, брав участь в аналогічних слідчих діях в інших кримінальних провадженнях, був таємним агентом правоохоронців, немає.
		10.1.8.У контексті доводів про приховані мотиви заявника, сторона захисту стверджувала, що він не бажав заміни арбітражного керуючого ПАТ «Живиця» на  ОСОБА_17  оскільки останній був пов`язаний із «недружнім» для нього кредитором ПАТ «Промінвестбанк». Враховуючи ймовірність призначення суддею  ОСОБА_8  арбітражним керуючим  ОСОБА_17 ,  ОСОБА_15  спровокував ОСОБА_8  на вчинення злочину та звернувся до правоохоронних органів з метою усунення його від розгляду заяви про банкрутство ПАТ «Живиця». При оцінці цього доводу, суд дійшов висновку, що він не вказує на провокативну поведінку ОСОБА_15 . Колегія виходила з того, що суддя не пов`язаний із якоюсь конкретною кандидатурою арбітражного керуючого.  ОСОБА_8  міг призначити ним як  ОСОБА_17  так і будь-якого іншого арбітражного керуючого. На це вказують й показання свідка  ОСОБА_17 , який показав що з приводу можливого призначення його арбітражним керуючим ПАТ «Живиця» ні з  ОСОБА_8 , ні з  ОСОБА_19  він ніколи не спілкувався. При цьому, визначальним колегія суддів враховує встановлений факт нетипової для судді активної поведінки ОСОБА_8 , яка проявилась у організації та особистій присутності під час зустрічі з ОСОБА_15  та ОСОБА_40  у ресторані «Passage Gartenberg» та обговоренні питань про можливість зміни судом арбітражного керуючого. Як вже зазначалось, такі дії судді ОСОБА_8 були спрямовані на доведення до відома ОСОБА_15 особливостей судової дискреції при вирішенні питання про призначення арбітражного керуючого, продовження його повноважень та заміни.
		10.1.9.Оцінюючи правомірність проведення НСРД суд враховує специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу обвинуваченого (суддя Господарського суду Івано-Франківської області). Відтак отримання доказів в цьому кримінальному провадженні у інший спосіб, окрім як за допомогою негласних заходів фіксації фактичних даних було б неможливим. Так, під час досудового розслідування проводився комплекс НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських телефонних номерів, якими користується ОСОБА_8 , аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_8 (на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2018 року; том 10, а.с. 199-202); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського телефонного номеру, яким користується ОСОБА_15 , аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_15 (на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2018 року; том 10, а.с. 203-206), контроль за вчиненням злочину (на підставі постанови прокурора від 01 серпня 2018 року; том 11, а.с. 16-19). Доручення про виконання вказаних ухвал було скеровано Службі безпеки України 06 липня 2018 року (том 10, а.с. 207-208). Отже, НСРД стосовно обвинуваченого були застосовані обґрунтовано та під належним контролем. При цьому процедура надання дозволу на проведення НСРД була ясною та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК України та переслідувало легітимну мету.
		10.1.10.Аналіз наступного етапу - після подання заяви про вчинення злочину та залучення ОСОБА_15 до конфіденційного співробітництва - слід здійснювати, оцінюючи пасивність правоохоронних органів та «державного агента» (яким на той момент був ОСОБА_15 ).
		10.1.11.З аналізу розмов, що зафіксовані у протоколах зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за 27 липня 2018 року, 30 липня 2018 року, 02 серпня 2018 року, 06 серпня 2018 року та 07 серпня 2018 року, суд встановлює, що домовленості про зустрічі відбувалися або за ініціативою ОСОБА_8 або ж зі згоди останнього. Так, ОСОБА_8 визначав місце та час зустрічі, пропонував ОСОБА_15 зателефонувати за можливості для того, щоб «порадитись» і тд. Аналізуючи розмови, що зафіксовані у протоколах аудіо-, відеоконтролю цих осіб за 30 липня 2018 року, 02 серпня 2018 року та 07 серпня 2018 року суд встановив, що ОСОБА_8 ініціював та в подальшому спрямовував хід розмови на обговорення теми надання неправомірної вигоди і саме він у завуальованій формі визначив її розмір (через пляшки шампанського та валюту). Завуальований характер спілкування зі сторони обвинуваченого був обумовлений його побоюваннями бути викритим внаслідок можливого документування його дій. Також у розмові 30 липня 2018 року ОСОБА_8 пришвидшував ОСОБА_15 із наданням неправомірної вигоди.
		10.1.12.Органом досудового розслідування проводився контроль за вчиненням злочину на підставі постанови прокурора у формі спеціального слідчого експерименту. Він полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину (підпункт 1.12.4 Інструкції про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом ГП України, МВС України, СБ України, АДПС України, МФ України, МЮ України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16 листопада 2012 року, далі - Інструкція).
		10.1.13.У § 92 рішення ЄСПЛ у справі Veselov and others v. Russia вказано, що будь-яка негласна операція повинна відповідати вимозі про проведення розслідування по суті пасивним чином. Це виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яка може трактуватися як тиск на заявника щодо вчинення правопорушення, наприклад, прояв ініціативи у зв`язку із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни над середньою ціною або апелювання до жалю при згадках про ознаки «відмови». Такої поведінки заявник не допускав, тому суд не знаходить жодних ознак провокування ОСОБА_8 чи визначальної ролі ОСОБА_15 (або ж правоохоронних органів) у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення. Правоохоронні органи у пасивний спосіб здійснювали фіксування протиправної поведінки обвинуваченого. Визначальним фактором була саме поведінка ОСОБА_8 під час зустрічей із ОСОБА_15 . Із врахуванням викладеного, суд констатує, що правоохоронні органи використовували таємні методи слідства пасивним чином, приєднались до фіксування протиправної діяльності, а не ініціювали її.
		10.1.14.На відсутність провокації вказує й те, що неправомірна вигода надавалась двома «траншами» і ОСОБА_8 не відмовився від другого незважаючи на те, що у нього був час одуматись, усвідомити злочинність своїх дій та припинити їх. Крім цього, до обставин, які спростовують версію про провокацію ОСОБА_8 , що виявилась у надмірній ініціативності заявника, суд зараховує більш ніж дворічне спілкування та регулярні зустрічі з заявником ОСОБА_15 . Цей строк є досить тривалий, свідчить про взаємну добровільність їх спілкування та спростовує доводи захисту про те, що ОСОБА_15 нав`язувався ОСОБА_8 як співбесідник чи компаньон. Більше того, в ході розмови, яка відбувалася 07 серпня 2018 року ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_15 разом поїхати на полювання.
		10.1.15.Той факт, що ОСОБА_15 надав власні кошти для проведення частини контролю за вчиненням злочину, не переконують суд тому, що ОСОБА_8 був спровокований на вчинення злочину. Адже джерело походження коштів, що використовуються при проведенні НСРД, законодавчо не визначається, їх надання заявником не суперечить вимогам статей 271, 273 КПК України і не спричиняє істотного порушення прав обвинуваченого. Більше того, саме по собі це не впливає на результати відповідної слідчої дії. Прокурором було надано відомості про те, що кошти для проведення такої слідчої дії згодом були отримані в компетентному управління СБ України та повернені заявнику. Тому суд оцінює факт надання заявником власних грошових коштів для проведення одного із етапів контролю за вчиненням злочину як такий, що не впливає на законність слідчої дії в цілому, а також не свідчить про провокацію.
		10.1.16.Таким чином, суд перевірив особливості розслідування у цьому кримінальному провадженні на предмет наявності провокації обвинуваченого на вчинення злочину та не встановив будь-яких фактів, які б свідчили про вихід за межі звичайного використання таємних методів досудового розслідування.
		10.2.Щодо доводів про процесуальні порушення при затриманні ОСОБА_8 .
		10.2.1.Відповідно до статті 29 Конституції України кожному заарештованому чи затриманому гарантовано невідкладне повідомлення про мотиви арешту чи затримання, роз`яснення його прав та надання можливості з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника. Ці положення деталізовано у ч. 4 ст. 208 КПК України, відповідно до якої уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Тобто закон імперативно вимагає, щоб затримана особа була негайно повідомлена про підстави її затримання та про права, які вона має з цього моменту, особливо щодо права на мовчання та свободи від самовикриття. Так само негайно уповноважена особа, яка здійснила затримання, має повідомити про факт і місце затримання близьких осіб та забезпечити участь захисника.
		10.2.2.Вказані вимоги покликані захистити права особи, яка у момент затримання перебуває у найбільш вразливому стані. Саме доступ захисника на ранніх стадіях провадження є процесуальною гарантією права особи не свідчити проти себе й основоположною гарантією від неналежного поводження. У § 42 рішення ЄСПЛ Saranchov v. Ukraine вказано, що на початковому етапі провадження обвинувачений часто опиняється в особливо вразливому становищі та у більшості випадків це може бути належним чином компенсовано лише допомогою захисника, завдання якого, серед іншого, полягає у допомозі забезпеченню дотримання права обвинуваченого не свідчити проти себе.
		10.2.3.Захист вказував на те, що негайно після затримання не було повідомлено близьких осіб ОСОБА_8 та його адвоката. Разом із тим, з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07 серпня 2018 року (том 7, а.с. 10-14) встановлено, що ОСОБА_8 був затриманий о 13 год 45 хв. Про затримання було повідомлено особі, на яку вказав ОСОБА_8 , тобто ОСОБА_41 , а також Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги в Івано-Франківській області. З доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, встановлено, що воно було видано о 14 год 13 хв, адвокат ОСОБА_42 прибув о 15 год 11 хв, однак від його послуг ОСОБА_8 відмовився (заява ОСОБА_8 - том 7, а.с. 104). Також останній залучив захисника ОСОБА_43 , який прибув о 14 год 25 хв. З відеозапису затримання ОСОБА_8 встановлено, що одразу після повідомлення ОСОБА_8 детективом ОСОБА_20 про затримання, підставу затримання, йому було повідомлено про його права, які визначені у ч. 3 ст. 42 КПК України. Згодом було проведено особистий обшук ОСОБА_8 .
		10.2.4.Той факт, що особистий обшук ОСОБА_8 було проведено до повідомлення інших осіб про його затримання, а також виклику захисника, не впливає на допустимість речових доказів, виявлених під час особистого обшуку. Адже речові докази існують незалежно від волі особи (на відміну від показань). Такий підхід простежується в практиці ЄСПЛ, який визнає, наприклад, що проведення впізнання особи без забезпечення такій особі права на захист саме по собі не призводить до визнання результатів впізнання недопустимим доказом (Saunders v. the United Kingdom [GC], § 69). Також суд зазначає, що під час кримінального провадження вживаються всі можливі заходи, щоб речові докази не зазнали будь-якого впливу, особливо з боку зацікавлених осіб. Ці заходи включають несподівані обшуки, детальні правила збереження речових доказів і, навіть, тримання особи під вартою для перешкоджання впливу на докази. Кримінальний закон навіть передбачає кримінальну відповідальність за приховування слідів злочину. Мету убезпечення речових доказів від впливу особи переслідує й обшук особи негайно після її затримання. Відтак, проведення особистого обшуку до повідомлення адвокатів затриманої особи чи інших осіб про її затримання суд визнає таким, що не впливає на допустимість речових доказів, які були отримані в результаті затримання, оскільки такі властивості цих доказів не залежали від волі особи і особистий обшук міг бути проведений без добровільної згоди особи, тобто без будь-якого впливу інформації, отриманої від неї. Ці висновки узгоджуються із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 204/6541/16-к.
		10.2.5.Відтак суд не вбачає ознак порушення процесуального закону під час затримання ОСОБА_8 .
		10.3.Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, здобутих в результаті проведення обшуків.
		10.3.1.Сторона захисту вказувала, що присутність оперуповноважених БКОЗ УСБ України на обшуках, які відбувалися 07 серпня 2018 року, спричиняє недопустимість доказів, які були здобуті в результаті їх проведення. Однак це твердження не є обґрунтованим, адже ці обшуки проводилися детективами НАБ України, яким надавався дозвіл на проведення цієї слідчої дії ухвалами слідчих суддів, про що зазначено у протоколах відповідних слідчих дій (за винятком обшуків, які проводилися без детективів НАБ України, про них мова буде йти нижче). Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 263/10353/16-к вказав на те, що із системного тлумачення статей 36, 40, 235, 236 КПК України не вбачається, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть брати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів тощо). Питання про дотримання вимог КПК України прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження, а не провадження у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину. Оцінюючи правомірність залучення оперуповноважених БКОЗ УСБ України до проведення обшуку суд враховує позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 758/5719/16-к про те, що залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій є формою взаємодії слідчих органів та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення. Таким чином, враховуючи, що обшук проводився детективом НАБ України (тобто особою, якій було надано дозвіл на виконання такої слідчої дії слідчим суддею) в порядку, що визначений КПК України (із дотриманням положень, що регулюють порядок проведення цієї слідчої дії), а залучення оперуповноважених БКОЗ УСБ України не суперечить положенням КПК України, то суд констатує допустимість доказів, одержаних в результаті проведення цих слідчих дій.
		10.3.2.Доводи щодо того, що не проводилася відеофіксація обшуку автомобіля SUZUKI GRAND VITARA д.н.з. НОМЕР_4 , який відбувався 07 серпня 2018 року, не відповідають дійсності. Так, у протоколі слідчої дії зазначено, що присутнім особам до початку обшуку повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, а саме відеокамери «Panasonic» зі збереженням на флеш-накопичувач. Під час судового розгляду встановлено, що відеозапис обшуку вищевказаного автомобіля та обшуку службового кабінету обвинуваченого ОСОБА_8 , який теж відбувався 07 серпня 2018 року, записувався на один носій інформації, який є додатком до обох протоколів обшуків. Зі змісту ст. 103 КПК, у переліку форм фіксування кримінального провадження носій інформації є самостійним елементом на рівні з протоколом. Більше того, процесуальні дії можуть фіксуватися «на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії» (п. 2 ч. 1 ст. 103 КПК). З вказаного можна зробити висновок, що на один носій інформації може бути зафіксовано декілька процесуальних дій, а при унормуванні форм фіксування кримінального провадження, законодавець не визначив його у форматі «один протокол процесуальної дії - один носій інформації, на якому вона зафіксована». Основною метою забезпечення відеозйомки процесуальної дії є можливість безпосереднього сприйняття судом інформації щодо способу реалізації стороною обвинувачення своїх повноважень під час її проведення. З дослідженого судом відеозапису обшуку не вбачається, що учасниками обшуку було допущено порушення в процедурі його проведення, які б могли вплинути на достовірність результатів слідчої дії. Щодо порядку упакування відеозапису суд зазначає, що ці порушення є неістотними і такими, що не призвели до порушення права на захист. Адже основною метою надійного збереження є недопустимість знищення, пошкодження, змінення або підроблення вмісту такого додатку. Однак судом не встановлено будь-якого стороннього впливу на відеозаписи відповідних слідчих дій (це також узгоджується із висновками, що викладені у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 758/5719/16-к).
		10.3.3.Суд не вдається до оцінки порядку проведення обшуків гаража №  НОМЕР_5 , розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Бурштин, вул. Шухевича; квартири АДРЕСА_3 ; автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT з VIN: НОМЕР_6 (д.н.з. НОМЕР_7 ); автомобіля MERCEDES-BENZ E 200 CDI з VIN:  НОМЕР_8 (д.н.з.  НОМЕР_9 ), оскільки в результаті проведення цих слідчих дій не отримано доказів, які були б визнані належними.
		10.4.Щодо доводів сторони захисту про наявність порушень під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		10.4.1.Доводи сторони захисту про те, що в ухвалах слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД не ідентифіковано кінцеве обладнання базуються на неправильному тлумаченні кримінального процесуального закону. Так, в п. 4 ч. 4 ст. 248 КПК України вказано, що ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості, зокрема, про вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості (залежно від виду негласної слідчої дії) про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання тощо. В ухвалах слідчих суддів Апеляційного суду міста Києва (том 10, а.с. 199-206) зазначено абонентські телефонні номери, якими користується ОСОБА_8 та ОСОБА_15 . Телефонний номер як послідовність цифр, що були присвоєні абоненту телефонної мережі, набравши котрі на телефоні, можна йому подзвонити (зателефонувати) є достатніми відомостями про абонента, які дозволяють його унікально ідентифікувати. А зазначати в ухвалі слідчого судді про технічне обладнання, яке буде використовуватися при виконанні НСРД неможливо, оскільки: 1) такими відомостями володіє оперативний підрозділ, який фіксує зміст розмов між абонентами; 2) відомості про номенклатуру, фактичну наявність, фінансування, потребу в забезпеченні технічними засобами розвідки, спеціальними технічними засобами чи спеціальною технікою є державною таємницею (п. 4.5.1, 4.5.6 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБ України № 440 від 12 серпня 2005 року, який діяв на час постановлення ухвал та № 383 від 23 грудня 2020 року, який наразі чинний). Керуючись цим же Зводом відомостей, відповідна інформація про технічні пристрої, які використовувалися для проведення НСРД, не повинна фіксуватися у протоколах, складених за результатами НСРД, тому доводи сторони захисту в цій частині також не заслуговують на увагу (така позиція відображена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17, від 28 січня 2020 року у справі № 738/329/17, від 10 грудня 2020 року у справі № 464/710/18).
		10.4.2.Сторона захисту стверджувала, що ще до постановлення прокурором рішення про контроль за вчиненням злочину, оперативні працівникипроводили притаманні такій негласній слідчій дії заходи без їх уповноваження на це прокурором. Ці твердження не ґрунтуються на фактичних обставинах. Рішення про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту постановлено прокурором 01 серпня 2018 року (постанова том 11, а.с. 16-19). В цей же день оперативному підрозділу було доручено виконання цієї постанови. До її прийняття, у межах негласних слідчих дій іншого виду, оперативні працівники здійснювали заходи з фіксування спілкування ОСОБА_15 із ОСОБА_8 за допомогою аудіо- відеоконтролю цих осіб, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж на підставі відповідних ухвал слідчих суддів Апеляційного суду міста Києва (том 10, а.с. 199-206). Під час їх проведення, оперативний підрозділ не створював відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. На це вказує, зокрема, те, що під час такого спілкування не використовувалися заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби.
		10.4.3.Щодо залучення ОСОБА_15 до проведення контролю за вчиненням злочину постановою прокурора, а не слідчого чи уповноваженого оперативного підрозділу, який виконує доручення слідчого, прокурора, то суд зазначає, що за рішенням прокурора до проведення НСРД можуть залучатися також інші особи (ч. 6 ст. 246 КПК України). Саме ОСОБА_15 обвинувачений висловив намір про отримання неправомірної вигоди, у зв`язку з чим він міг передавати її обвинуваченому. Залучення ОСОБА_15 до участі в НСРД було зумовлено об`єктивними обставинами, а в розумінні ч. 6 ст. 246 КПК України він є іншою особою. Тому його залучення є правомірним. Такий висновок суду також узгоджується із позицією Верховного Суду, яка сформульована у постанові від 22 жовтня 2021 року у справі № 487/5684/19.
		10.4.4.Доводи сторони захисту про недопустимість протоколів за результатами проведення НСРД в силу того, що оперуповноваженому СБ України ОСОБА_44 не надавалося доручення на проведення НСРД суд не вважає обґрунтованими, оскільки при складенні протоколів за результатами НСРД оперуповноважений ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_45 діяв відповідно до вимог статті 266 КПК України з огляду на особливості проведення НСРД із застосуванням технічних засобів. В таких протоколах зазначається особа, яка його склала. Конкретний виконавець щодо складання протоколу про проведення НСРД визначається керівником уповноваженого оперативного підрозділу, який проводив такі дії на підставі доручення прокурора (пункт 4.5 Інструкції). Тому твердження захисту про те, що прокурор вийшов за межі повноважень при наданні оперативному підрозділу ГУ БКОЗ СБ України письмового доручення на проведення НСРД не ґрунтуються на вимогах КПК України. Повноваження прокурора доручати проведення НСРД оперативним підрозділам, а не конкретному працівнику, передбачено п. 5 ч. 2 ст. 36 та ст. 41 КПК України (ідентична правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 487/5684/19).
		10.4.5.Доводи сторони захисту про те, що відсутність у прокурора групи прокурорів дозволу слідчого судді на проведення НСРД позбавляє його процесуальної можливості доручити право на проведення НСРД оперативному підрозділу суд не вважає обґрунтованими з огляду на таке. Пункт 5 частини 2 статті 36 КПК України уповноважує прокурора доручати проведення НСРД оперативним підрозділам. Крім того, в ухвалах про надання дозволу на проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя надав такий дозвіл слідчим чи уповноваженим оперативним підрозділам за дорученням процесуального керівника. Отже виконання ухвал слідчих суддів про проведення НСРД процесуальний закон та слідчий суддя пов`язав із наданням відповідного доручення оперативним підрозділам, що не вимагає надання дозволу прокурору на проведення НСРД.
		10.4.6.Доводи про те, що технічні носії інформації зафіксованої процесуальної дії є копіями суд відхиляє з огляду на те, що оригіналом електронного документу є його відображення, якому надається таке ж значення як документу (частина 3 статті 99 КПК України). Виходячи з положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», головною особливістю електронного документу є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Інакше кажучи, один і той самий електронний документ може одночасно існувати одразу на кількох матеріальних носіях та при цьому мати статус оригіналу. Вказана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 487/5684/19 у якій вказано, що оригіналом електронного документу в правовому значенні визнається будь-який примірник електронного документу незалежно від електронного носія інформації, якщо немає обґрунтованих сумнівів в достовірності (незмінності) змісту первинно створеного електронного документу. Обґрунтовані сумніви в достовірності інформації мають бути об`єктивними та аргументованими, виходячи з обставин конкретного кримінального провадження. Необхідність встановлення первинного електронного документу («оригіналу цифрового файлу») може виникнути у разі наявності сумнівів в достовірності електронного документу (зокрема, ознак зміни чи втручання до змісту файлу). Однак сторона захисту не навела конкретних фактів, які б могли посіяти сумнів у достовірності додатків до протоколів НСРД, а у висновку експерта від 19 грудня 2018 року № 112/4 (том 11, а.с. 112-129) встановлено, що ознаки монтажу у наданих для дослідження звукозаписів відсутні.
		10.4.7.Сторона захисту вказувала на те, що слідча дія аудіоконтроль особи відносно ОСОБА_15 була проведена без ухвали слідчого судді, що свідчить про очевидну недопустимість як доказів відомостей, що були здобуті в результаті її проведення. Вказане твердження спростовується наявною в матеріалах справи ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2018 року, якою було надано дозвіл, зокрема, на проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_15 (том 10, а.с. 203-206). Відповідно до ч. 1 ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. Відповідно до п. 1.11.2. вищезгаданої Інструкції аудіо-, відеоконтроль особи полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо. Таким чином, виходячи із того, що вказана слідча дія полягає у фіксації звукової інформації або ж візуальної інформації, окремого дозволу на проведення лише аудіоконтролю особи не вимагається за чинним законодавством.
		10.4.8.Сторона захисту стверджує про недопустимість використання під час контролю за вчиненням злочину ідентифікованих коштів через те, що в постанові прокурора про контроль за вчиненням злочину відсутнє зазначення про використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів, а також немає окремого рішення керівника органу досудового розслідування або прокурора про використання під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів.
		10.4.8.1.Оцінюючи вказану позицію сторони захисту суд враховує те, що обов`язковим елементом оцінки порядку отримання доказів у результаті негласної слідчої (розшукової) дії є наявність попереднього дозволу уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.
		10.4.8.2.Здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту ставить їх під сумнів, є обов`язком суду, з чого випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Оцінюючи в цьому аспекті проведення контролю за вчиненням злочину суд враховує те, що негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені, зокрема, ст. 271 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. При цьому, відповідно до положень ст. 271 КПК України, така негласна слідча (розшукова) дія, як контроль за вчиненням злочину, може проводиться у формах контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок і тактика проведення яких визначається законодавством.
		10.4.8.3.Статтею 273 КПК України передбачено можливість використання заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення негласної слідчої дії за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора. Слід зазначити, що використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів можливе лише при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 271 КПК України. Наявність окремого рішення прокурора чи керівника органу досудового розслідування щодо використання таких засобів покликане убезпечити правоохоронні органи, які будуть проводити відповідну слідчу дію, від виходу за межі доручення та утримувати їх від провокування особи на вчинення злочину.
		10.4.8.4.При оцінці процедури проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту суд зауважує, що з постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину можна встановити у межах якого виду негласної слідчої (розшукової) дії проводились огляд та вручення грошових коштів ОСОБА_15 . У ній міститься вказівка на те, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 висловив намір отримати неправомірну вигоду в розмірі 5 000 доларів США за те, щоб залишити ОСОБА_16 арбітражним керуючим. Визначальною властивістю будь якого експерименту, у тому числі слідчого, є те, що він є дослідом, який потребує підтвердження або спростування. При цьому вивчення поведінки та дій фігурантів експерименту відбувається в доцільно вибраних умовах, які забезпечують спостереження за ними, що у свою чергу забезпечує встановлення фактичних обставин у справі. На переконання суду, під час винесення цієї постанови, прийняття окремого рішення щодо використання заздалегідь ідентифікованих (мічених) засобів було б передчасним та могло невірно зорієнтувати оперативних працівників на необхідність їх безумовного використання. Вже після винесення постанови, з інших матеріалів НСРД встановлено, що ОСОБА_8 конкретизував, що він бажає отримати 5 000 євро (протокол аудіо-, відеоконтролю особи від 06 серпня 2018 року (том 10, а.с. 215-219)). Враховуючи характер здобутої інформації відбулась передача ОСОБА_15 ідентифікованих (мічених) коштів, що зафіксовано у протоколах від 02 серпня 2018 року та від 07 серпня 2018 року.
		10.4.8.5.Дійсно, згідно статті 273 КПК під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. За змістом ч. 3 ст. 110 КПК, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови, яка виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. У низці статей процесуального закону законодавець використовує такі синтаксичні конструкції «про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала)» (п. 11 ч. 3 ст. 42, п. 12, ч. 1 ст. 56, п. 6 ч. 2 ст. 64-1), «прокурор виносить постанову» (ч. 3 ст. 44, ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 298-5, ч. 2 ст. 503), «прокурор виносить вмотивовану постанову» (ч. 5 ст. 55), «про що ним (прокурором) виноситься відповідна постанова» (ч. 7 ст. 219), «виноситься вмотивована постанова» (ч. 2 ст. 220), «виноситься окрема постанова» (ч. 2 ст. 281), «виноситься відповідна постанова» (ч. 2 ст. 298-3), тим самим визначає обов`язок їх винесення (постановлення) у конкретних ситуаціях. Рішення ж, про яке йдеться у ч. 1 ст. 273 КПК не зобов`язує суб`єкта його прийняття виносити його у формі постанови, а, відтак, надає йому таке право. Такому праву кореспондується обов?язок сторони обвинувачення на проведення заходу з контролю за вчиненням злочину в пасивний спосіб, що випливає зі змісту ч. 3 ст. 271 КПК. На право, а не обов`язок винесення такої постанови вказує й обставина розслідування злочину, який ще вчиняється, що зумовлює динамічний підхід до побудови криміналістичних версій та заходів, спрямованих на їх перевірку. З огляду на принцип оперативності, який виражається в динамічності організації розслідування кримінальних правопорушень, рішення, про яке йдеться у ч. 1 ст. 273 КПК, може бути прийнято в усній формі. Наведене свідчить про те, що заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби було використано правомірно.
		10.4.8.6.Що ж до того, що в окремих процесуальних документах неправомірна вигода, яку мав намір одержати ОСОБА_8 , визначалася в доларах США, а фактично надавалася в євро, то слід вказати на те, що валюту неправомірної вигоди було конкретизовано під час зустрічі, яка відбувалася 30 липня 2018 року з 13:10:51 год. Суд зазначає, що особливості розслідування корупційних кримінальних правопорушень, які полягають у динамічності домовленостей осіб щодо розміру неправомірної вигоди, дати та часу її надання, не завжди дозволяють завчасно визначити конкретний розмір коштів, які будуть використовуватися для проведення контролю за вчиненням злочину
		10.4.9.Щодо строків складання протоколів про результати проведення НСРД, то суд зазначає, що процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження. Оскільки складення протоколу за результатами проведення НСРД та направлення його прокурору є обов`язком працівника оперативного підрозділу, то пропущення ним строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Допущене перевищення визначеного кримінальним процесуальним законом строку, порушує порядок кримінального процесу, невід`ємною складовою якої є встановлені законом строки передачі прокурору протоколу про проведення НСРД. Втім, таке порушення не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення у встановлені процесуальні строки (такі висновки узгоджуються із постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 712/2374/18).
		10.4.10.Щодо недотримання правил складання протоколу про контроль за вчиненням злочину у присутності ОСОБА_8 суд зазначає, що ОСОБА_8 було затримано 07 серпня 2018 року, а протокол про хід і результати НСРД - контролю за вчиненням злочину складався 08 серпня 2018 року. Складання протоколу про контроль за вчиненням злочину у цей день істотно не порушує прав і свобод ОСОБА_8 , в тому числі, права на захист в контексті подання підозрюваним своїх зауважень та заперечень щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу. За своїм змістом відповідна вимога ч. 4 ст. 271 КПК України направлена саме на забезпечення цього права, адже інші права, визначені статтями 20, 42 КПК України, на стадії виключно складання протоколу не можуть бути реалізовані. Продовження відповідної слідчої дії процесуальною - затриманням особи - дозволило підозрюваному та його захиснику в повній мірі реалізувати право на захист в межах останньої.
		10.4.11.Зауваження сторони захисту про неповноту відображення інформації у протоколах НСРД не базуються на вимогах закону. Адже ст. 266 КПК України містить спеціальні норми щодо дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів. Так, при виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Таким чином, уповноважений працівник правоохоронного органу не зобов`язаний у протоколі відтворювати всю інформацію, одержану при застосуванні технічних засобів. Відомості, які, на думку захисту, мають міститись у протоколі (прибуття ОСОБА_15 до уповноваженого органу для оснащення спеціальними технічними засобами, маршрут його руху до ОСОБА_8 та у зворотному напрямку), не впливають на факт одержання неправомірної вигоди, кваліфікації дій обвинуваченого та на достовірність здобутих фактичних даних.
		10.4.12.Суд не погоджується з доводами захисту про те, що під час досудового розслідування були порушені вимоги статті 517 КПК України, оскільки положення зазначеної статті не застосовуються до цього кримінального провадження (воно не є таким, що містить відомості, які становлять державну таємницю). Відповідно учасники провадження не повинні мати допуск до державної таємниці, а надані прокурором матеріали НСРД не мають грифу секретності.
		10.4.13.Також не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що матеріали аудіо-, відеоконтролю особи не можуть надходити від інших підрозділів уповноваженому оперативному працівнику для складання протоколу. Так, відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи. Відповідно до п. 3.8. вищезгаданої Інструкції уповноважений оперативний підрозділ для виконання доручення слідчого, прокурора з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучає на підставі свого завдання відповідні оперативні та оперативно-технічні підрозділи. Після отримання необхідних матеріалів уповноважений оперативний працівник склав відповідний протокол реалізуючи положення ч. 1 ст. 252 КПК України. Таким чином, порушень щодо складання протоколу за результатами проведення НСРД, а також отримання інформації для складання такого протоколу не встановлено.
		10.5.Щодо аргументів захисту про недопустимість протоколу огляду мобільного телефона.
		10.5.1.Оцінюючи доводи сторони захисту про недопустимість протоколу огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_8 під час його затримання, суд виходить із того, що під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування (ч. 1 ст. 14 КПК України). Вказана засада кримінального провадження кореспондує праву, що передбачене ст. 31 Конституції України. В свою чергу, обсяг цього конституційного права визначено у ст. 306 ЦК України. Відповідно до цієї статті листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема, шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.
		10.5.2.Крім цього, сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії, як доступ до зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача. Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
		10.5.3.Як встановлено зі скарги захисника, доступ до інформації на телефоні здійснювався без подолання системи логічного захисту, вона була досліджена шляхом увімкнення телефону та огляду відомостей, які в ньому знаходились. На відсутність необхідності отримання окремого рішення суду про доступ до інформації, що міститься на вилученому в ході кримінального провадження носії, також свідчать приписи ч. 3 ст. 170 КПК України. Так, однією з підстав накладення арешту на носії інформації є потреба подолання стороною обвинувачення системи логічного захисту за допомогою експертних знань. Дана норма опосередковано надає повноваження слідчому, прокурору попередньо долати таку систему самостійно. 
		10.5.4.У своїй скарзі адвокат не наводить фактів чи обставин розкриття органом досудового розслідування подробиць чи інформації особистого характеру володільця оглянутого телефону, членів його сім`ї чи інших осіб, яка б свідчила про надмірне втручання у приватність особистого життя та не була обумовлена необхідністю встановлення обставин злочину такого ступеню тяжкості, які є необхідними для такого втручання.
		10.5.5.Крім того, виходячи з того, що доступ до цього листування не був обмежений власником, суд робить висновок про згоду обвинуваченого на використання відповідного доказу в кримінальному провадженні. Це також узгоджується із позицією Верховного Суду, що зазначена у постанові від 09 квітня 2020 року в справі № 727/6578/17.
		10.6.Щодо того, що ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного.
		10.6.1.Сторона захисту покликалася на висновки, які зазначені в ухвалі Солом`янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року у справі № 760/20735/18 про те, що ОСОБА_8 не повідомлено про підозру у передбачений законом порядок, внаслідок чого доводи прокурора та детектива про наявність обґрунтованої підозри є помилковими.
		10.6.2.Вказані висновки були спростовані ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року із тих підстав, що положення п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України хоч і є імперативним, але не містить прямої вказівки на безпосереднє вручення переліченим суб`єктам повідомлення про підозру особисто Генеральним прокурором або його заступником, а вказує лише на здійснення ними цієї процесуальної дії, що не є тотожними поняттями, оскільки здійснення повідомлення про підозру охоплює як складання такого процесуального документу (ст. 277 КПК України), так і його безпосереднє вручення (п. 11 ч. 2 ст. 36, ст. 278 КПК України) або вручення шляхом надання прокурором відповідного доручення слідчому, органу досудового розслідування (п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України) чи шляхом надання такого ж доручення прокурором вищого рівня прокурору нижчого рівня (абзац 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру»).
		10.6.3.Суд погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к сформувала правову позицію про те, що Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні. Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності.
		10.6.4.На думку суду, саме із метою недопущення двозначностей у трактуванні положень статей 36 та 481 КПК України було 06 серпня 2018 року прийнято постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні Генеральним прокурором ОСОБА_46 . Нею було доповнено групу прокурорів двома особами - прокурором САП ОСОБА_47 та Генеральним прокурором ОСОБА_46 . Суд це може пояснити тим, що на момент прийняття цієї постанови ще не був сформований вищевказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 грудня 2019 року № 536/2475/14-к щодо того, що повноваження щодо повідомлення про підозру здійснюються Генеральним прокурором або його заступником у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб (глава 37 КПК України), незалежно від їх призначення процесуальними керівниками чи включення їх до групи прокурорів, що здійснюють таке керівництво в кримінальному провадженні. Враховуючи це, а також те, що старший групи прокурорів не змінився, а підстави для зміни складу групи прокурорів нормативно не визначені, суд не вважає прийняття цієї постанови Генеральним прокурором таким, що вказує на процесуальні порушення сторони обвинувачення, допущені під час реалізації ними своїх повноважень.
		10.7.Щодо початку здійснення досудового розслідування та формування групи слідчих та групи прокурорів.
		10.7.1.Щодо порушень, допущених при внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то суд враховує, що положення ст. 214 КПК України орієнтують уповноважені органи на строк внесення таких відомостей (24 години), але не містять вимог про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу. В той же час, суд виходить із того, що пересилання заяви про кримінальне правопорушення, яка була подана ОСОБА_15 , до управління СБ України в Івано-Франківській області, не вплинуло на права ОСОБА_8 , який ще не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Більше того, вказані положення ст. 214 КПК України спрямовані на забезпечення ефективності дій органу досудового розслідування при отриманні заяви. Оскільки заявник ОСОБА_15 не висловлював ніяких застережень щодо законності дій органу досудового розслідування та прокурора, який прийняв заяву останнього та отримав від нього пояснення, то в суду не виникає підстав встановлювати будь-який вплив порушення 24-годинного строку, визначеному в ч. 1 ст. 214 КПК України, на якість проведення досудового розслідування та здобутих під час нього доказів.
		10.7.2.Не впливає на законність початку досудового розслідування і той факт, що постанова про доручення здійснення досудового розслідування була прийнята керівником САП 23 червня 2018 року, хоча відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 20 червня 2018 року, тобто не невідкладно, а на третій день після внесення таких відомостей. Положення ч. 7 ст. 214 КПК України орієнтують прокурорів на те, щоб оперативно передавати наявні у них матеріали до відповідних органів досудового розслідування та доручати проведення досудового розслідування. Оцінюючи це порушення вимог КПК України суд застосовує підхід, який є усталеним в практиці Верховного Суду щодо оцінювання пропуску строку на скерування протоколів, складених за результатами НСРД, прокурору та вказує, що такі строки спрямовані на забезпечення оперативності досудового розслідування і, за умови непорушення інших правил, їх недотримання не створює загрози для прав підозрюваного, обвинуваченого. На правильність висновків про те, що пропуск прокурором строку на скерування матеріалів до органу досудового розслідування, тривалістю в три дні, не є істотним вказують також зміни положень ч. 7 ст. 214 КПК України. Так, Законом України № 1888-IX від 17 листопада 2021 року такий строк було збільшено до п`яти робочих днів. Помилку ж в даті початку кримінального провадження суд оцінює як описку.
		10.8.Щодо проведення експертиз у кримінальному провадженні.
		10.8.1.Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 не мав можливості заявити відвід спеціалісту та експерту у випадках залучення спеціаліста до проведення слідчих дій або ж призначення експертизи суд вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного КПК України, оскільки заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 80 КПК України), а самі заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу (ч. 4 ст. 80 КПК України). Якби сторона захисту встановила підстави для відводу відповідних учасників кримінального провадження, то вони могли б заявити їм відвід після того як встановлено такі підстави.
		10.8.2.Щодо того, що експерт перед виконанням експертизи звернувся до органу досудового розслідування із клопотанням № 96/4 від 22 листопада 2018 про надання додаткових матеріалів, то суд вважає, що це не є порушенням порядку проведення експертизи. Дійсно, за ч. 4 ст. 69 КПК України експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків. Однак за п. 2 ч. 3 ст. 69 КПК України експерт має право, зокрема, заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи. Враховуючи, що експерт клопотанням № 96/4 від 22 листопада 2018 року порушив питання про надання необхідних для проведення експертизи додаткових матеріалів, то ним дотримано вимоги КПК України щодо проведення експертизи та заборони самостійного збирання таких матеріалів.
		10.9.Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_16 пропонував судді ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 1 % від вартості майна ПАТ «Живиця» не підтвердились під час судового розгляду. Більше того, не встановлено, що суддя ОСОБА_8 виконав свій обов`язок щодо належного реагування та таку пропозицію в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції».
		10.10.У ході судового розгляду сторона захисту наводила також інші аргументи, які жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_8 . Тому суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ЄСПЛ (п. 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Розглядаючи кримінальне провадження, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.
		11.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		 
		11.1.Участь ОСОБА_8 у виконанні бойових завдань щодо захисту Батьківщини, передачу автомобіля та 5000 доларів США на потреби Збройних Сил України, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, суд визнає такими, що пом`якшують його покарання.
		11.2.Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , під час судового розгляду не встановлено.
		12.Мотиви призначення покарання.
		 
		12.1.Вирішуючи питання про призначення покарання колегія суддів керується загальними засадами, які визначені в ст. 65 КК України.
		12.2.Покарання повинно призначатися у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Частиною 3 ст. 368 КК України в редакції, станом на час вчинення злочину, передбачено таке покарання: позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Станом на час винесення вироку санкція статті не змінювалася.
		12.3.Призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України забезпечується врахуванням усіх питань щодо дії кримінального закону у просторі і часі (статті 3-8 КК України), відсутності обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння (статті 36-43 КК України), відсутності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання чи його відбування (статті 44-49, 74-75, 79 КК України).
		12.4.Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів виходить з того, що діяння, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України відноситься до тяжких злочинів. Це типова характеристика ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яка знаходить свій прояв через санкцію, встановлену законом за кримінальне правопорушення цього виду. Конкретна оцінка ступеня тяжкості цього кримінального правопорушення визначається колегією суддів із врахуванням усієї сукупності фактичних обставин справи. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, вважається корупційним (примітка до ст. 45 КК України). У Конвенції ООН проти корупції встановлено, що корупція підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Крім цього, діяння ОСОБА_8 порушує цінності чесності та непідкупності, які повинен сповідувати суддя. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України). ОСОБА_8 було призначено на посаду судді арбітражного суду Івано-Франківської області указом Президента України від 16 травня 2001 року № 311/2001. Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, вступаючи на посаду судді, урочисто присягає Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя. Вчинення дій, ознаки яких встановлено у цьому вироку, було можливим, зокрема, через перебування ОСОБА_8 на посаді судді.
		Як зазначено у преамбулі до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. У абз. 7 п. 1.1. Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки, затвердженої Законом України від 20 червня 2022 року № 2322-IX, зазначено, що згідно з даними стандартного опитування щодо рівня корупції, проведеного у 2020 році, найбільш пріоритетним напрямом боротьби з корупцією і для бізнесу (57 відсотків респондентів), і для населення України (52 відсотків респондентів) є очищення від корупції судової системи. Таким чином, діяння ОСОБА_8 негативно позначаються на довірі до судової системи в цілому.
		12.5.Враховуючи особу винного, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_8 : має постійне місце реєстрації та проживання; раніше не судимий (том 11, а.с. 157); тимчасово не працює. Відповідно до характеристики, наданої головою Господарського суду Івано-Франківської області (том 12, а.с. 3) ОСОБА_8 за час роботи в Господарському суді Івано-Франківської області зарекомендував себе ввічливим та тактовним. У 2009 році був нагороджений Грамотою Вищого господарського суду України та Ради суддів господарських судів України. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. Враховує, що за клопотанням ОСОБА_8 на потреби Збройних Сил України був переданий належний йому автомобіль SUZUKI GRAND VITARA та 5000 доларів США. Також суд зазначає, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 05 вересня 2022 року ОСОБА_8 був призваний за загальною мобілізацією. Також ОСОБА_8 є учасником бойових дій (том 19, а.с. 2). 
		12.6.Враховуючи вищевикладене, мета покарання, передбачена ч. 2 ст. 50 КК України, може бути досягнута лише за умови призначення ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
		12.7.Також за ч. 3 ст. 368 КК України, суд призначає додаткове покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченому на праві власності майна як обов`язкове згідно з санкцією відповідної частини статті. Як і покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади у системі правосуддя: судді, прокурора та адвоката на строк 3 роки, оскільки це покарання передбачене як обов`язкове додаткове санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, а ОСОБА_8 перебував на посаді судді Господарського суду Івано-Франківської області на момент вчинення кримінального правопорушення. Вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим безпосередньо було пов`язане із його перебуванням на згаданій посаді в системі правосуддя, адже завдяки цьому він зміг використати владу, щоб отримати неправомірну вигоду.
		13.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		13.1.Щодо речових доказів і документів.
		13.1.1.Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Керуючись положенням п. 7 цієї частини статті колегія суддів вважає за доцільне усі документи залишити в матеріалах кримінального провадження. Крім того, залишити в матеріалах кримінального провадження зразки спеціальної хімічної речовини «Світлячок М», змиви з долоней рук ОСОБА_8 та гребінець, вилучений під час його затримання.
		13.1.2.Керуючись п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України кошти в розмірі 4 700 Євро, які були надані СБ України для здійсненням контролю за вчиненням злочину, слід повернути Службі безпеки України.
		13.1.3.Керуючись п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України мобільний телефон Nokia IMEI: НОМЕР_3 слід конфіскувати в дохід держави, а жорсткий диск «Seagate» s/n 5JVD9GZQ повернути Господарському суду Івано-Франківської області як власнику (законному володільцю).
		13.2.Щодо відшкодування процесуальних витрат, то на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України колегія суддів вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_8 підтверджені витрати на залучення експертів:
		- 4 719 грн на проведення Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України судово-технічної експертизи (висновок № 287/1 від 01 листопада 2018 року, довідка фактичної вартості проведення техніко-криміналістичної експертизи № 1093 - том 10, а.с. 173);
		- 5 434 грн на проведення Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України судово-хімічної експертизи (висновок № 159/5 від 12 жовтня 2018 року, довідка фактичної вартості проведення судової експертизи № 1019 - том 10, а.с. 171);
		- 20 592 грн на проведення Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України експертизи відео-, звукозапису (висновок № 112/4 від 19 грудня 2018 року, довідка фактичної вартості проведення експертизи відео-, звукозапису - том 11, а.с. 135);
		- 16 016 грн на проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України експертизи металів і сплавів (висновок № 21908/18-34/23717?23739/18-34 від 12 листопада 2018 року, акт про вартість проведення експертизи - том 11, а.с. 222 з`ясувати чи підлягає відшкодуванню);
		- 16 016 грн. на проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України мистецтвознавчої експертизи (висновок № 23520/18-55/14886?24908/18-55 від 28 листопада 2018 року, акт про вартість проведення експертизи - том 11, а.с. 232 з`ясувати чи підлягає відшкодуванню);
		- 4 576 грн. на проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України товарознавчої експертизи (висновок № 23519/18-53/29969?29975/18-53 від 28 грудня 2018 року, акт про вартість проведення експертизи - том 11, а.с. 245 з`ясувати чи підлягає відшкодуванню);
		- 137 280 грн на проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України експертизи металів і сплавів (висновок № 21907/18-34/26340?26574/18-34 від 18 грудня 2018 року, акту про вартість проведення експертизи становила - том 15, а.с. 24 з`ясувати чи підлягає відшкодуванню);
		- 76 616 грн на проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України комплексної товарознавчої та мистецтвознавчої експертизи (висновок № 26575/18-53/26576/18-55/9896?10130/19-53 від 16 квітня 2019 року, акт здачі-приймання висновку експерта - том 20, а.с. 185 з`ясувати чи підлягає відшкодуванню).
		13.3.Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
		13.3.1.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справі № 760/20860/18 (том 9, а.с. 241-244) накладено арешт на таке майно: предмет неправомірної вигоди загальною сумою 4 700 євро; мобільний телефон Nokia IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон Nomi IMEI: НОМЕР_10 ; мобільний телефон Nokia IMEI: НОМЕР_11 ; сім-карта Vodafone з номером мобільного телефону НОМЕР_12 ; мобільний телефон Nokia 105 IMEI: НОМЕР_13 з сім-картою «МТС»; мобільний телефон Astrо 77 ІМЕІ: НОМЕР_14 ; сім-карта «Лайф» №  НОМЕР_15 ; сім-карта «Київстар» №  НОМЕР_16 ; флеш-накопичувач TRANSCEND № 6160240472; флеш-накопичувач TRANSCEND № 5125536799; жорсткий диск «Seagate» s/n 5JVD9GZQ; три предмети за зовнішніми ознаками схожі на патрони для гладкоствольної зброї 16 калібру; усі вилучені документи; кошти загальною сумою 8100 гривень; кошти загальною сумою 46 659,25 гривень; кошти загальною сумою 1480 євро; кошти загальною сумою 17 314 доларів США; речі, за зовнішніми ознаками схожі на вироби із золота у кількості 24 штуки; монети в кількості 220 штук; автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, VIN: НОМЕР_17 (державний номерний знак НОМЕР_18 ), 2006 року випуску.
		13.3.2.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справі № 760/21036/18 накладено арешт на таке майно: автомобіль марки Volkswagen Passat 2008 року з VIN: НОМЕР_6 (д.н.з. НОМЕР_19 ); автомобіль марки Mercedes-Benz E 200 CDI 2010 року випуску з VIN: НОМЕР_8 (д.н.з. НОМЕР_20 ); домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер: 36774659) та земельну ділянку з кадастровим номером 2625886801:12:194:0020, на якій знаходиться зазначене домоволодіння; квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер НОМЕР_21 ).
		13.3.3.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2020 року було скасовано арешт на такі об`єкти: квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер НОМЕР_21 ); автомобіль марки Volkswagen Passat 2008 року з VIN: НОМЕР_6 (д.н.з. НОМЕР_19 ); автомобіль марки Mercedes-Benz E 200 CDI 2010 року випуску з VIN: НОМЕР_8 (д.н.з. НОМЕР_20 ). Крім цього, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2022 року скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року, на автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, VIN: НОМЕР_17 (державний номерний знак НОМЕР_23 ) 2006 року випуску та на 5 000 доларів США, які було передано для потреб Збройних Сил України.
		13.3.4.Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації. Враховуючи, що санкцією ч. 3 ст. 368 КК України конфіскація майна передбачена як обов`язкове додаткове покарання, то суд вважає за доцільне не скасовувати арешт, який було накладено ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справах № 760/20860/18 та 760/21036/18 на майно ОСОБА_8 (окрім коштів, які підлягають поверненню СБ України та жорсткого диску «Seagate» s/n 5JVD9GZQ, який підлягає поверненню Господарському суду Івано-Франківської області, а також того майна, арешт на яке було раніше скасовано ухвалами Вищого антикорупційного суду).
		13.3.5.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2020 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання і покладено на нього такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування про обставини у даному кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 ; здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначено строк дії обов`язків до 29 березня 2020 року включно. Надалі строк дії вказаних обов`язків не продовжувався, тому в силу положень ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов`язки були скасовані.
		13.3.5.1.Під час судових дебатів прокурор прохав обрати обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		13.3.5.2.Ухвалюючи рішення щодо запобіжного заходу суд враховує особу обвинуваченого, характер та обставини вчинення ним злочину, зокрема, маскування у спілкуванні та у домовленостях щодо передачі неправомірної вигоди, що вказує на високий рівень підготовки та конспіративності його дій.
		Одразу після затримання, будучи фаховим правником, ОСОБА_8 розумів, що його злочинна діяльність викрита правоохоронцями та те, що вона фіксувалась із використанням засобів криміналістичної техніки. Він усвідомлював, що на ньому можуть бути виявлені сліди помічених засобів. Відтак здійснив спробу помити руки тим самим змити з долоней спеціальну люмінесцентну речовину, намагаючись приховати сліди вчинення кримінального правопорушення, що підтверджує схильність і здатність приховувати свої протиправні дії.
		Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду також обумовлюється суворістю покарання, призначеного судом за цим вироком у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, позбавленням права обіймати певні посади.
		Крім того, колегія суддів враховує, що станом на дату постановлення вироку ОСОБА_8 виповнилось 60 років, відтак останній, з урахуванням п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, не обмежений у перетинанні державного кордону в умовах воєнного стану.
		Зазначені вище обставини характеризують обвинуваченого як особу, стосовно якої є необхідним вжиття передбачених законом заходів для забезпечення її належної процесуальної поведінки.
		На переконання суду, викладені обставини вказують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти зазначеним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність застосування обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		13.4.З урахуванням статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд вважає за необхідне повідомити про ухвалення вироку стосовно судді Господарського суду Івано-Франківської області у відставці ОСОБА_8 . Вищу раду правосуддя.
		 
		Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 370, 374 КПК України суд
		У Х В А Л И В:
		 
		 
		 
		1. ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді, прокурора та адвоката на строк три роки та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		2.Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 .
		3.Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посаду судді, прокурора та адвоката обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		4.Речові докази, а саме: мобільний телефон Nokia IMEI: НОМЕР_3 - конфіскувати в дохід держави; жорсткий диск «Seagate» s/n 5JVD9GZQ - повернути Господарському суду Івано-Франківської області як власнику (законному володільцю), зразки спеціальної хімічної речовини, змиви з долоней рук ОСОБА_8 , гребінець, вилучений під час його затримання та усі документи залишити в матеріалах судового провадження.
		5.Кошти в розмірі 4 700 Євро із такими серіями та номерами: PB 0523492945; V 54117474592; UD 3145880079; X 61881807053; PB 0523492954; PB 6704708002; V 42097707175; X 17275266866; S 47989207573; S 72481320232; X 57231567047; X61831103609; S 26104495399; X36244321616; S28436177383; S 48059494324; S 77116869358; V 36205487518; V 04270000027; X 86243177981; S 77406659746; X 03325633733; V 51450628513; S 40552936468; X 86404001168; L 30384033125; S 59259248233; S 12333626971; V 38066174968; S 72485254177; V 60266154217; RA 1388051115; WA 7502166748; WA 8624873935; WA 7502166757; EB 1827390024; RB 2207592167; PB 0523492927; WA 5037788944; RA 0986810586; PB 1086418474; WA 7932564172; WA 5037788953; EB 2076671439; UA 6280875867; UA 5280875643; WA 4244220424; UA 4280875923; UA 5280875634; UB 7223858849; UA 5280875625; UA 7280876028; SD 4214442548; RA 1470898509; UD 5319050472; PB 3578306425; PB 1086418483; WA9477914509; PB 1086418456; PB 1086418465, S 22859071594; S 25862585641; N17188897539; PB 4195011391; S 36050090443; X95833551278; S 37533754348; PB 7301212729; SB1124133952; S78198771211; S 56296949344; H 00810856818; S40529819986; S 56717242693; X46162905113; Z83952697437; S 78405123967; S 76938099217; SD 5405119562; B 1058599588; S 78534582226; Z 73683577602; D 00040901008; V53744193445; H 00252884988; X75303245846; E 00170482737; X 62944448204; S 53505098512; SC 4167416757; EB2047714146, які були надані СБ України для здійсненням контролю за вчиненням злочину, повернути Службі безпеки України.
		6.Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 281 249 грн.
		7.До набрання вироком законної сили застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, затримавши його негайно у залі суду.
		8.Скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справі № 760/20860/18, в частині, що стосується такого майна: предмет неправомірної вигоди загальною сумою 4 700 євро; жорсткий диск «Seagate» s/n 5JVD9GZQ. В іншій частині арешт залишити без змін, як і арешт, який було накладено ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справі № 760/21036/18 (в частині, яка не була змінена ухвалами Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2020 року та 26 травня 2022 року).
		9.Повідомити Вищу раду правосуддя про ухвалення вироку відносно ОСОБА_8 .
		10.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		11.Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		12.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:          ОСОБА_1 ОСОБА_2           ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...