Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/12394/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2024. Зареєстровано: 13.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2024.
Дата набрання законної сили: 13.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/185/381/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023130000000706

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер справи 185/12394/23
		Провадження № 1-кп/185/381/24
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 березня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		 
		головуючого судді                     ОСОБА_1 
		за участі секретаря                      ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000706 від 13 вересня 2023 року, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чіілі Чіілійського району Кзил-Ординської області Республіки Казахстан, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		за участю:
		прокурора                         ОСОБА_4 (дистанційно),
		обвинуваченого                     ОСОБА_3 (дистанційно),
		захисника обвинуваченого  адвоката         ОСОБА_5 (дистанційно),
		В С Т А Н О В И В :
		05 липня 2023 року ОСОБА_3 після лікування в Свердловській районній лікарні Луганської області, направився до «військової частини НОМЕР_1 нм лнр» з метою оформлення документів, пов`язаних із виплатами за отримане раніше поранення, де невстановлені на даний час особи, з числа військовослужбовців «військової частини НОМЕР_1 нм лнр» надали ОСОБА_3 пропозицію підписати контракт на проходження військової служби у складі «8 роти НОМЕР_2 ОМСБр військової частини НОМЕР_1 нм лнр», з місцем дислокації у АДРЕСА_1 .
		Громадянин України ОСОБА_3 достовірно знав, що зс рф та нзф, створені на ТОТ, так званої «лнр», своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на території України, розумів, що після підписання контракту, його подальша служба в нзф, так званої «лнр», створеному на ТОТ, передбачатиме участь в таких бойових діях. Така обізнаність особи випливає із здійснення рф та так званою «лнр», спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошеної республіки, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах.
		Усвідомлюючи це, 05 липня 2023 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, на добровільну участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора, реалізуючи який, ОСОБА_3 прийняв рішення вступити до незаконного збройного формування «нм лнр», а саме до т.зв. «8 роти НОМЕР_2 ОМСБр військової частини НОМЕР_1 нм лнр» з місцем дислокації АДРЕСА_1 , яка входить до складу збройних сил рф (держави-агресора), та надав свою згоду на підписання контракту.
		Того ж дня, ОСОБА_3 добровільно підписав контракт щодо проходження військової служби в нзф «нм лнр», із грошовим забезпеченням у розмірі - 186 тисяч російських рублів, та був зарахований на посаду «стрілка», у званні - рядовий.
		Тобто, з 05 липня 2023 року ОСОБА_3 почав приймати участь на посаді «стрілка» у нзф, створеному на ТОТ - «8 рота НОМЕР_2 ОМСБр військової частини НОМЕР_1 нм лнр» з місцем дислокації АДРЕСА_1 .
		У період з 05 липня 2023 року по 17 серпня 2023 року громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області та їх околицях, вчиняв наступні дії: здійснював окупацію та охорону захоплених територій України; виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил рф та осіб з числа учасників нзф так званої «лнр», які були за званням чи посадою вище.
		У подальшому, ОСОБА_3 у складі своєї військової частини передислоковано в зону бойових дій, а саме в район населеного пункту АДРЕСА_3 , та 17 серпня 2023 року Збройними силами України здійснено штурм позиції, в якій знаходився ОСОБА_3 . В результаті вищевказаних подій ОСОБА_3 склав зброю та здався в полон, внаслідок чого протиправну діяльність останнього було припинено.
		Тобто, у період з 05 липня 2023 року по 17 серпня 2023 року громадянин України ОСОБА_3 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, прийняв добровільну участь в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора, а саме у «8 роті 123 ОМСБр військової частини НОМЕР_1 нм лнр», з місцем дислокації у АДРЕСА_1 .
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора.
		Обвинувачений ОСОБА_3 під чассудового розглядусвою винуу вчиненніінкримінованого кримінальногоправопорушення визнавповністю.Підтвердив,що обставини,зазначені вобвинувальному акті,відповідають тим,що малимісце.Пояснив,що він,будучи громадяниномУкраїни,з 05липня 2023року по17серпня 2023року приймав добровільну участь в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора, а саме у «8 роті 123 ОМСБр військової частини НОМЕР_1 нм лнр», з місцем дислокації у м. Луганськ, зокрема, здійснював окупацію та охорону захоплених територій України, виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил рф та осіб з числа учасників нзф так званої «лнр», які були за званням чи посадою вище. Дуже шкодує з цього приводу та щиро розкаюється. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК Українипросив подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.
		Пояснення ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 виннийу вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.
		Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.
		За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів. 
		За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України,відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.
		Обставинами, що пом`якшують покарання згідност. 66 КК України,є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, відсутні.
		Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченогост. 69 КК України- призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. 
		Таким чином, покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у військовій сфері та правоохоронних органах та з конфіскацією всього належного йому майна.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідност. 50 КК України.
		Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обиралась та до набрання вироком законної чинності не обирається.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст.368-370,373,374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_3 визнати винним за ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання,у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у військовій сфері та правоохоронних органах строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності не обирати.
		Строк обчислення покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту виконання вироку.
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя:   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...