Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/46471/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2024. Зареєстровано: 14.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2024.

Номер судового провадження: П/320/46471/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11 березня 2024 року справа №320/46471/23
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
		- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, що становить 10846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 37 копійок;
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, що становить 10846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 37 копійок за період з 19.12.2022 по сьогоднішній день.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач необґрунтовано відмовив у перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, тому позивач вважає їх такими, що порушують її право на соціальний захист.
		Ухвалою від 12.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		До суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити..
		Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
		Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.12.2014 по 31.01.2017 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, яку розраховано згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		З 19.12.2022 позивачу призначено пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з використанням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 6186,32 грн, тому вона 07.06.2023 звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком за 2019, 2020, 2021 роки.
		Відповідачем листом від 27.06.2023 відмовлено позивачу здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
		Не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
		Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
		За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
		Згідно з п. 2, 16 розд. ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
		Водночас ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
		З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
		Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з 19.12.2014 по 31.01.2017 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
		Для призначення пенсії за віком відповідно до іншого Закону, зокрема Закону №1058-ІV, ОСОБА_2 звернулась вперше у грудні 2022 року після досягнення пенсійного віку, встановленого нормами цього закону.
		Згідно статті 51 Закону №1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
		Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту е статті 55.
		Згідно пункту е статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
		Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
		Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
		Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
		Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 509/3080/16-а, від 17.04.2018 у справі № 348/2271/16-а, від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, від 03.10.2018 у справі № 428/450/17.
		Окрім цього, на переконання суду та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-XII.
		При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
		Отже, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
		Аналогічний правовий висновок містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
		За наведених фактичних обставин у справі та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право саме на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2019, 2020, 2021).
		Разом з цим, не підлягає до задоволення про перерахунок пенсії позивача з 19.12.2022 року по сьогоднішній день, оскільки заявлені вимоги спрямовані на майбутнє, натомість судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права, відповідне порушення повинно мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє. До завдань адміністративного судочинства належить не просто констатування існування певного права у особи, яка звернулася в суд, а саме захист такого права, порушення якого вже настало. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а частина даної вимоги спрямована на майбутнє, шляхом зобов`язання відповідача вчиняти дії у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було. Крім того, суд не може врахувати та встановити обставини, які можуть будуть в майбутньому (зміна законодавства тощо).
		Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
		Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає частково обґрунтованими, в зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити частково.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивач поніс судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1073,60 грн.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Адміністративний позов задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки.
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19.12.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, що становить 10846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) грн 37 коп.
		4. У задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
		Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
		Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя Білоноженко М.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...