Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/1564/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2024. Зареєстровано: 14.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2024.
Дата набрання законної сили: 16.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/946/355/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162150001488

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/1564/24 
		Провадження № 1-кп/946/355/24 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		14 березня 2024 року                             м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162150001488, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		раніше судимого:
		08.02.2022 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі  КК) до позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік з покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК;
		11.10.2022 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. ч. 1, 3 ст. 357, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК до позбавлення волі на строк два роки та три місяці, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік та шість місяців з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, ухвалою від 08.12.2023 направлений для відбування призначеного покарання;
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК,
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту:обвинувачений ОСОБА_3 , 
		інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_5 , потерпіла юридична особа ТОВ «АТБ-маркет».
		Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «АТБ-маркет» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності представника потерпілої юридичної особи з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без його участі. 
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.На початку листопада 2023 року ОСОБА_3 , знаходячись у дворі за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 28, м. Ізмаїл Одеської області (далі  м. Ізмаїл), діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, шляхом відкриття замка кришки багажника незаконно проник до автомобілю марки «ВАЗ-2111», звідки таємно викрав автомобільний компресор марки «БЕЛАВТО» моделі «УРАЛ-2» вартістю 750 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на зазначену суму.
		Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
		2.Крім того, 16.11.2023 об 11:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні торгової зали магазину «Продукти-1046» ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: вул. Торгова, 55, м. Ізмаїл, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав горілку 0,7 л «Козацька Рада Класична» вартістю 197 грн, консерви «Своя лінія Шпроти в олії» вагою 160 г вартістю 57,88 грн, дві плитки молочного шоколаду «Milka» вагою 300 г загальною вартістю 290,20 грн, одну плитку молочного шоколаду «Milka» вагою 276 г вартістю 159,31 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив магазину «Продукти-1046» ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 746,39 грн.
		Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 185. Крадіжка
		1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) 
		…
		2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, 
		…
		3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, 
		…
		4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, 
		карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
		5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, та пояснив, що на початку листопада 2023 року йому потрібні були шпателі, та він шукав їх у багажнику автомобіля ВАЗ, що належить його дядькові ОСОБА_5 , та що знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2 , де він знайшов автомобільний компресор. Він взяв вказаний компресор та здав його під заставу своєму знайомому за 400 грн, але взяв цей компресор у знайомого вже разом з працівниками поліції. Згодом він повернув гроші знайомому. Після цього 16.11.2023 у нього був день народження та йому мали заплатити аванс на роботі, але не заплатили. Він залишився без коштів на свій день народження, йому також ніхто кошти не позичав, у зв`язку з цим він викрав з магазину «АТБ», що розташований біля автостанції в м. Ізмаїлі, горілку та продукти харчування та сам відсвяткував свій день народження. Шкоду не встиг відшкодувати, у зв`язку з тим, що його взяли під варту в грудні 2023 року.
		6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінальних правопорушень, та з урахуванням того, що Указом Президента України №573/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 20.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочинів, тобто станом на початок листопада та на 16.11.2023, відповідно до Указів Президента України 451/2023 від 26.07.2023 та № 734/2023 від 06.11.2023, затверджених Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» №3275-ІХ від 27.07.2023 та №3429-IX від 08.11.2023, кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		7.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. 
		8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		 
		Мотиви призначення покарання
		9.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65  67 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		10.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні тяжкі злочини проти власності.
		11.Отже, хоча ОСОБА_3 і щиро розкаявся у вчинені кримінальних правопорушень, активно сприяв їх розкриттю, а також того, що у обвинуваченого відсутні обставини, що обтяжують його покарання, але з урахуванням даних про його особу, враховуючи, що ОСОБА_3 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних проступків та нетяжкого злочину, у тому числі проти власності, але знов вчинив умисні тяжкі злочини також проти власності за цим вироком в період іспитового строку, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, але в нижніх межах санкції, оскільки таке покарання повністю досягне мети його застосування. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК.
		12.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що він вчинив кримінальні правопорушення за цим вироком під час іспитового строку, встановленого йому вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2022, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК до позбавлення волі на строк два роки та три місяці, на підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік та шість місяців, та ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023, що набрала законної сили 18.12.2023, направлений для відбування призначеного покарання. У зв`язку з цим обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК, тобто за сукупністю вироків. Суд також враховує, що призначене ОСОБА_3 покарання по вказаному вироку у виді позбавлення волі на строк два роки та три місяці не відбуте ним частково, оскільки ОСОБА_3 був затриманий 07.02.2024 на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023 про його направлення для відбування покарання за вказаним вироком від 11.10.2022 та перебуває під вартою й на день ухвалення цього вироку. У зв`язку з цим невідбута частина покарання на день ухвалення цього вироку становить два роки один місяць та двадцять три дні, яка і має бути врахована судом при виконанні вимог ч. 4 ст. 71 КК, згідно якій остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		13.Вказані висновки суду повністю збігаються з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 3 п. 26 його постанови від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009, відповідно до яких при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням (т.ст. 75, 79, 104 КК), за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі тощо. 
		14.Вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочинів в період встановленого йому іспитового строку слід розцінювати як порушення ним умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		15.Тому суд дійшов висновку того, що в силу ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК, а саме за сукупністю вироків.
		16.Вказані висновки суду повністю збігаються з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 4 п. 10 його постанови від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009, відповідно до яких, виходячи з положень ч. 2 ст. 75 КК (в редакції 2001 р.), а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
		17.Наведений висновок суду також співпадає і з висновком Верховного Суду, що викладений у його постанові від 14.09.2021 у справі № 127/25037/17, згідно якому у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.
		18.Отже, в силу ст.ст. 71, 72, ч. 3 ст. 75, ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 з частково невідбутого ним покарання у виді позбавлення волі на строк два роки один місяць та двадцять три дні, призначеного йому за попереднім вироком, слід частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, один місяць позбавлення волі.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
		19.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався. 
		20.На даний час обвинувачений ОСОБА_3 з 07.02.2024 перебуває під вартою, у зв`язку з відбуванням покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2022, що набрав законної сили 11.11.2022, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. ч. 1, 3 ст. 357, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК до двох років та трьох місяців позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК з випробуванням строком на один рік та шість місяців, а ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2023, що набрала законної сили 18.12.2023, направлений для відбування призначеного покарання.
		21.Враховуючи, що ОСОБА_3 призначається остаточне покарання за правилами ст. 71 КК, тобто за сукупністю вироків, під час якого враховується лише невідбута частина покарання за попереднім виром, то остаточне покарання, призначеного за цим вироком слід обчислювати з моменту ухвалення цього вироку, тобто з 14.03.2024.
		22.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч.4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК. 
		23.У силуч.2ст.124КПК з ОСОБА_3 мають бутистягнуті накористь державидокументально підтвердженівитрати назалучення експертів для проведення судових експертиз у загальному розмірі 6815,52 грн. 
		Керуючись ст.ст. 369  371, 373  375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
		2.У силу ст. 71 КК ОСОБА_3 з частково невідбутого ним покарання у виді позбавлення волі на строк два роки один місяць та двадцять три дні за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2022 частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, один місяць позбавлення волі, та остаточно ОСОБА_3 до відбування визначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років та один місяць.
		3.Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту ухвалення цього вироку, а саме з 14.03.2024.
		4.З набраннямвироком законноїсили скасуватинакладений напідставі ухвалислідчого суддіІзмаїльського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від19.12.2023арешт,та автомобільнийкомпресор марки«Белавто» моделі Урал-2,  вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 , поновивши його право розпорядження цим майном.
		5. Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.12.2023 на DVD-R диск із записами з камер відеоспостереження, що розташовані по АДРЕСА_3 , залишити без змін та вказаний цифровий носій із записами залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у розмірі 6815,52 грн (шість тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень 52 коп.).
		7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою,  у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		8.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК.
		9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		10.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		11.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...