Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/7336/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2024. Зареєстровано: 14.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2024.
Дата набрання законної сили: 03.04.2024
Результат оскарження 03.04.2024 Апеляційний суд Одеської області: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/947/3327/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023164110000087

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/7336/24
		Провадження № 1-кс/947/3327/24
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12.03.2024 року м.Одеса
		Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна  адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42023164110000087 від 15.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369, ч.3 ст.362 України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Яквбачається зклопотання сторониобвинувачення проарешт майна, другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023164110000087 від 15.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369, ч.3 ст.362 України.
		Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Одеською спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
		Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі повідомлення 7 управління ДВКР СБ України.
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що проведеними заходами 7 управління ДВКР СБ України отримано інформацію, яка свідчить про причетність фігурантів кримінального провадження до вчинення злочинів у сфері державної безпеки (інформаційній, науково-технологічній і воєнній сферах), а також надання невстановленим представникам іноземної сторони допомоги у проведені підривної діяльності проти України.
		Так, з матеріалів зібраних 7 управлінням ДВКР СБ України вбачається що можливим організатором вказаної протиправної діяльності на території міста Одеси є ОСОБА_6 , 1975 р.н., уродженець м.Севастополь, має прізвисько (псевдонім) « ОСОБА_7 », який створив стійке ієрархічне об`єднання члени якого за попередньою змовою об`єднані в структурні частини, з розподілом функцій учасників груп, спрямованих на досягнення розробленого ОСОБА_6 плану, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, які можуть зашкодити державній безпеці України та які потребують довготривалої підготовки.
		Так, після окупації Автономної республіки Крим в 2014 році, ОСОБА_6 , під виглядом вимушено переселеної особи, терміново переїжджає до м.Одеси, де через наближених (завербованих) осіб, з метою легалізації на території України, створює підконтрольні комерційні та громадські організації надаючи їм вигляд науково-дослідницьких співтовариств, що дає йому змогу представляти себе та позиціонуватися як «науковий діяч», при цьому штучно використовує ЗМІ та мережу Інтернет для підняття своєї соціальної та псевдонаукової значимості, при цьому, в період з 2013 по 2023 роки, ОСОБА_6 та його оточення неодноразово відвідують тимчасово окуповану територію АР Крим.
		Крім того, на теперішній час, ОСОБА_6 має відношення до ряду юридичних об`єктів, які здійснюють свою комерційну діяльність на території України та тимчасово окупованої території АР Крим. 
		Також, в мережі Інтернет на веб-сайті за посилання https://www.ok.ru «Одноклассники» створений профіль сторінки ОСОБА_6 із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де він відображає та висвітлює свою належність до підрозділу ТОФ «Дозор» «(военная разведка) 515-го отдельного дивизиону разведывательных кораблей Тихоокеанского флоту вмф рф», а також приймає та передає вітання з нагоди святкування 24 жовтня професійного свята  День створення армійського спецназу ГРУ рф (на даний час  ГУ ГШ ЗС рф).
		Однією з можливих керівників ланок злочинного угрупування угруповання створеним ОСОБА_6 є ОСОБА_8 , 1984 р.н., уродженець м.Одеса, який за ОСОБА_9 використовуючи наявний грошовий ресурс, діючи під прикриттям псевдонаукових громадських організацій (створюється уявність приналежності до Української академії наук, шляхом підміни на аналогічну назву, але з приставкою ГО), намагається отримати відомості в інформаційній, науково-технологічній і воєнній сферах.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_8 в інтересах забезпечення життєдіяльності угруповання, шляхом створення відповідних умов та підкупу залучив до протиправної діяльності «секретоносіїв», старших офіцерів ІНФОРМАЦІЯ_2 (в\ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Казахстану та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Луганськ, за допомогою яких, на шкоду інтересів державної безпеки України, ОСОБА_6 організував схему надання (сплати) неправомірної вигоди (щомісячно, у залежності від переданих даних) за вчинення в інтересах злочинної організації, створеної ОСОБА_6 , дій з використанням наданої військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 влади чи службового становища, передачу та збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, несанкціонований збір (з метою збуту) інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства. 
		Як наслідок вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_6 отримав доступ до даних оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, провадження у яких здійснюється прикордонниками, або наближеними до ними особами, отримав змогу від імені правоохоронних органів встановлювати конфіденційне співробітництво з особами, які виконують завдання в інтересах оперативно-розшукової діяльності, та вербування потрібних угрупованню осіб, які не обізнані в протиправності дій злочинного угрупування.
		Таким чином,виконуючи вказівки ОСОБА_6 ,які останнійдоводить задопомогою ОСОБА_8 ,перебуваючи упсихологічній таматеріальній залежностівід останніх, ОСОБА_11 діючи запопередньою змовоюіз ОСОБА_10 , використовуючи владу та службові повноваження, з метою отримання неправомірної вигоди, систематично надають доступ до інформації з обмеженим доступом та можливість використовувати та розпоряджатися нею на власний розсуд, а також надають наявну інформацію про зв`язки, характеристики, коло спілкування ключових посад керівників мерії, військової адміністрації, керівника обласного ТЦК та СП,
		Як вбачається з матеріалів, які зібрані ІНФОРМАЦІЯ_5 , у квітні 2022 на виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, та можливо діючи в інтересах представників ГРУ ГШ МО РФ незаконно та за допомогою службового становища, зібрав конфіденційну інформацію стосовно громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця м.Одеси, з метою його вербування як майстра ножового бою для подальшого залучення в тренуваннях членів угруповання та членів приватної військової компанії для можливого здійснення подальших диверсійних заходів на території м. Одеси та Південного регіону в цілому. 
		20.07.2023, виконуючи завдання ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , за сприянням ОСОБА_10 , зокрема наданням останнім, для вчинення протиправних дій, службового автомобіля «Ford EXPLORER», д.н.з. « НОМЕР_2 », за матеріальну винагороду організував, в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про державну таємницю» та п.п. №713-№722 постанови КМУ №939 від 18.01.2013 «Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», неофіційне відвідування із застосуванням засобів фото-, відео-, фіксації представниками Китайської Народної Республіки військового стрільбища « ІНФОРМАЦІЯ_7 » НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_8 , виказавши місце його розташування та перебування на ньому військовослужбовців ДПС України.
		Після зазначеного неофіційного та несанкціонованого візиту іноземних представників на стрільбище «Августівка» НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_8 (в/ч НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), 26.07.2023 географічні координати зазначеного військового об`єкту з`явилися в різноманітних зведеннях, як потенційна ціль для ракетного удару російських окупаційних військ 
		Окрім цього, з матеріалів, які зібрані ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , за сприяння невстановлених військовослужбовців Південного РУ ДПС України, останні в порушення п. 1 Наказу МВС №1075 від 07.09.2015, в жовтні 2023 року організували несанкціонований запуск БпЛА з подальшою фото- та відео- фіксацією лінії Державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, залізничної колії, фортифікаційних та інших оборонних споруд, та стенду «прикордонник». Запуск БпЛА здійснювався в прикордонному контрольованому районі в районі залізничного сполучення з АДРЕСА_2 , ділянка місцевості між н.п.Кучургани та АДРЕСА_1 . Використання БпЛА переслідувало мету встановлення прикордонних ділянок для подальшого безперешкодного перетину державного кордону ворожими диверсійними та розвідувальними групами з боку ПМР Республіки Молдови.
		Вищенаведені обставини свідчать про можливу протиправну діяльність вказаних осіб, яка носить плановий та системний характер, має чітку організацію та здатна до прикриття діяльності, як своїми силами так і за допомогою сторонніх осіб, зокрема зав`язків в правоохоронних органах.
		Під час виконання доручення оперативним підрозділом направленого на встановлення осіб, які можуть бути причетними до вчинення вказаного злочину було встановлено, що до вказаного злочину може бути причетний, окрім інших, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Республіки Казахстан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 виданий 24.09.1996, начальник відділу активних заходів управління оперативно-розшукової діяльності ПдРУ ДПС України, має допуск до державної таємниці за формою №2, код РНОКПП  НОМЕР_6 .
		Так, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 29.02.2024 - 29.02.2024-01.03.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 під час якого виявлено та вилучено: 
		- літальний апарат DJI Air 3 Fly More Combo SN: 158F6N8C238C0033FL8, який поміщено до сейф-пакету L1007264;
		- 500 банкнот номіналом 100 зовні схожі на долари США на загальну суму 50 тисяч доларів США
		-20 банкнот номіналом 100 зовні схожі на євро, 86 банкнот номіналом 50 зовні схожі на євро, 4 банкноти номіналом 20 зовні схожі на євро, 2 банкноти номіналом 10 зовні схожі на євро на загальну суму 6 тисяч 400 євро, які поміщено до сейф-пакету М1004594.
		01.03.2024 поставною слідчого вищеперелічені речі та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні відомості про яке 15.09.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023164110000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369, ч.3 ст.362 України.
		Процесуальний керівник звертається з клопотанням посилаючись на те, що є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом, могло зберегти на собі його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених в ньому. 
		Представника власник вилученого майна  адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що вилучені грошові кошти під час обшуку є особистими накопиченнями ОСОБА_10 , які відображені в щорічній декларації поданої до НАЗК. Пояснив, що ОСОБА_10 знімав готівкові кошти на переводив їх у грошову одиницю  долари США, з метою накопичення, оскільки на утриманні останнього перебуває дружина з інвалідністю. Просив відмовити у задоволенні клопотання та повернути вилучені речі.
		Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурорапідлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
		Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
		У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. 
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, могло бути знаряддям його вчинення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
		Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 01.03.2024 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.
		Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
		Положеннями статей 2,7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
		Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
		До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
		Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
		Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
		У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
		Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
		Згідно ч.1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Слідчим суддею на даний час встановлено, що вилучене під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 майно, відповідно до переліку вказаному в клопотанні прокурора, відповідає критеріям ст.98 КПК України.
		Зв`язок даного майна із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369, ч.3 ст.362 України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
		Так, вилучені грошові кошти мають ознаки майна, яке отримане в результаті неправомірних дій, а тому є важливими доказами можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369, ч.3 ст.362 України та накладення арешту на них є необхідним для збереження цих речових доказів та недопущення їх знищення.
		Доводи представника ОСОБА_10  адвоката ОСОБА_4 щодо належності йому грошових коштів та отримання їх легальним шляхом, будуть предметом перевірки під час подальшого досудового розслідування. При цьому слідчий суддя враховує, що зазначені грошові кошти були вилучені саме за місцем мешкання особи, що може бути причетна до вчинення злочину у сфері державної безпеки (інформаційній, науково-технологічній і воєнній сферах), а також надання невстановленим представникам іноземної сторони допомоги у проведені підривної діяльності проти України, що мала плановий та системний характер та чітку організацію, а відомості зазначені в декларації ОСОБА_10 достеменно не свідчать про тотожність цих грошових коштів та легальність їх походження.
		Таким чином, враховуючи наявність вищенаведених правових підстав для вирішення питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
		Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
		Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42023164110000087 від 15.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369, ч.3 ст.362 України - задовольнити. 
		Накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , майно, а саме: 
		- літальний апарат DJI Air 3 Fly More Combo SN: 158F6N8C238C0033FL8;
		- 500 банкнот номіналом 100 зовні схожі на долари США на загальну суму 50 тисяч доларів США
		-20 банкнот номіналом 100 зовні схожі на євро, 86 банкнот номіналом 50 зовні схожі на євро, 4 банкноти номіналом 20 зовні схожі на євро, 2 банкноти номіналом 10 зовні схожі на євро на загальну суму 6 тисяч 400 євро.
		Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 . 
		Згідно ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. 
		Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...