Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 165/2259/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2024. Зареєстровано: 14.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2024.
Дата набрання законної сили: 12.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/165/205/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030000000009

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 165/2259/23
		Провадження № 1-кп/165/205/24 
		 
		   НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		    ВИРОК
		    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 березня 2024 року          м. Нововолинськ
		 
		Нововолинський міський суд Волинської області в складі: 
		   головуючого судді                  ОСОБА_1 ,
		   секретаря                          ОСОБА_2 ,
		   за участю прокурора                  ОСОБА_3 ,
		потерпілих                         ОСОБА_4 , 
		                                ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		законного представника 
		неповнолітнього потерпілого             ОСОБА_7 ,
		представника потерпілих             ОСОБА_8 ,     
		захисників                         ОСОБА_9 , 
		ОСОБА_10 ,
		   обвинуваченого                     ОСОБА_11 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську кримінальне провадження № 12023030000000009 від 06 січня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нововолинськ, Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		 
		встановив:
		Водій ОСОБА_11 05 січня 2023 року близько 18 години, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Р-15 сполученням «Ковель-Жовква» по вулиці Луцька у місті Нововолинськ, Волинської області у напрямку до центру міста Нововолинськ зі сторони міста Володимир, Волинської області, неподалік будинку № 24 та магазину «Квадрат», що знаходяться по вищевказаній вулиці, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, а саме п.п. 2.3 (б, д), 12.4, 12.9 (б), 18.1 перевищив дозволену максимальну швидкість руху у межах населеного пункту (понад 50 км/год), не переконався, що рух керованого ним транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля в момент виявлення руху пішоходів ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , які переходили проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля по вказаному нерегульованому пішохідному переході, внаслідок чого допустив наїзд правою передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_12 .
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді чисельної, поєднаної травми тіла: травми голови: забита рана на волосяній частині голови в правій скронево-тім`яній ділянці та крововилив в м`яких тканинах голови зі сторони внутрішньої поверхні в проекції навколо цієї рани; крововиливи в обох мозочках розташовані субарахноїдально на задньо-нижніх поверхнях. Осаднення шкіри на обличчі справа: в скронево-лобній ділянці, в виличній ділянці, на щоці, на спинці носа; травми грудної клітки, хребта, живота: чисельні переломи ребер справа 1-10 по умовній біляхребцевій лінії; справа 2-7 та зліва 2-6 по умовним переднім аксилярним лініям з крововиливами в оточуючі м`які тканини навколо переломів. Багатоосколковий перелом правої ключиці з крововиливом в оточуючі м`які тканини навколо перелому. Перелом хребта в грудному відділі в місцях прикріплення між 9-10 ребрами з крововиливом в оточуючі м`які тканини та з ушкодженням спинного мозку. Чисельні вогнищеві деструктивні крововиливи під плеврою, в стромі та паренхімі легень на реберних, діафрагмальних поверхнях, біля коренів, в заглибленнях між долями. Чисельні субкапсулярні деструктивні крововиливи в стромі та паренхімі печінки з порушенням цілісності серозної оболонки на діафрагмальній поверхні правої долі печінки; травми кінцівок: осаднення шкіри на правому плечі: синець на правій нозі на ділянці нижньої третини стегна, в верхній третині гомілки по задньо-зовнішній поверхні. Осаднення шкіри в ділянці проекції лівого променево-зап`ястного суглобу та на тильній поверхні кисті; осаднення шкіри на лівому стегні в верхній третині по зовнішній поверхні. Смерть ОСОБА_12 наступила від шоку після отриманої чисельної, поєднаної травми тіла.
		У прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з наступними замінами та доповненнями), а саме:
		- п. 2.3, згідно якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		-п. 12.4, відповідно до якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;
		-п. 12.9 (б), згідно якого, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
		-п. 18.1, відповідно до якого, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. 
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою винуватістьу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК Українивизнав повністю,суду показав,що він 05 січня 2023 року близько 18 години, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_12 , яка переходила проїжджу частину по пішохідному переходу. Зазначив, що він повністю визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, що йому інкримінується, а саме, що він грубо порушив Правила дорожнього руху України, зокрема, п.п. 2.3 (б, д), 12.4, 12.9 (б), 18.1, а саме: перевищив дозволену максимальну швидкість руху у межах населеного пункту (понад 50 км/год), не переконався, що рух керованого ним транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля в момент виявлення руху пішоходів ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , які переходили проїзну частину. У вчиненому розкаюється, просив не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами.
		Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку прокурора, потерпілих, представника потерпілих, обвинуваченого, захисників, роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів судового провадження, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, потерпілих, а також дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.
		Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 05 січня 2023 року близько 18 години вона перебувала на роботі. Їй зателефонувала її сестра та повідомила, що вона з мамою потрапили в дорожньо-транспортну пригоду  маму «збив» автомобіль. Коли вона приїхала на місце події, там перебував обвинувачений ОСОБА_11 та працівники поліції. Вказала, що обвинувачений ОСОБА_11 з самого моменту дорожньо-транспортної пригоди та упродовж усього часу досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження, щиро шкодував про те, що сталося, під час досудового розслідування повністю відшкодував усім потерпілим завдану його діями моральну та майнову шкоду, щиро вибачився перед потерпілими за вчинене, примирився з ними, постійно телефонує до них, цікавиться малолітньою потерпілою, та усіма їх справами, допомагає у вирішенні необхідних її сім`ї питаннях. Вважає, що ОСОБА_11 щиро жалкує щодо того, що сталося, просила суворо його не карати, а саме не позбавляти останнього волі та права керування транспортними засобами.
		Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив показання потерпілої ОСОБА_5 та суду показав, що він є чоловіком потерпілої ОСОБА_12 , яка 05 січня 2023 року близько 18 години загинула в дорожньо-транспортній пригоді за участю обвинуваченого ОСОБА_11 . Показав, що він 05 січня 2023 року збирався їхати на роботу, коли йому подзвонила дочка та повідомила що їх мама потрапили в дорожньо-транспортну пригоду  маму «збив» автомобіль. Коли він приїхав на місце події, там перебував обвинувачений ОСОБА_11 та працівники поліції. Його дружина вже була без ознак життя. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_11 під час досудового розслідування повністю відшкодував усім потерпілим завдану його діями моральну та майнову шкоду, щиро вибачився перед потерпілими за вчинене, примирився з ними, постійно цікавиться справами його сім`ї. Просив суворо його не карати, а саме не позбавляти останнього волі та права керування транспортними засобами.
		Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній обвинувачується знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
		Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, доведена в судовому засіданні повністю, а його необережні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_11 покарання суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		В судовому засіданні сторона обвинувачення, покликалася на те, що відсутнє щире каяття обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Однак, дані твердження сторони обвинувачення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.
		Постановою Великої ПалатиВерховного Судувід 27 листопада 2019 року у справі №629/847/15-к встановлено, що щире каяттяце певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Відповідну позицію висловила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року по справі №283/2169/19. Колегія суддів також вказала, що для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про справжність, щирість визнання вини, шляхом відповідного ставлення до скоєного, що передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
		Отже, посилання сторони обвинувачення, щодо того, що відсутнє щире каяття обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, спростовується показаннями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, з яких судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_11 з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди та упродовж усього часу досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження, щиро шкодував про те, що сталося, примирився з потерпілими, під час досудового розслідування повністю відшкодував усім потерпілим завдану його діями моральну та майнову шкоду, щиро вибачився перед потерпілими за вчинене, постійно цікавиться малолітньою потерпілою, та усіма їх справами, допомагає у вирішенні необхідних її сім`ї питаннях, що свідчить про щирість визнання обвинуваченим ОСОБА_11 вини. Крім того, про щирість визнання обвинуваченим ОСОБА_11 вини свідчить і його негативне ставлення до скоєного, визнання в судовому засіданні усіх обставин, які ставляться останньому в провину, критична оцінка винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину.
		Разом з тим, оскарження обвинуваченим ОСОБА_11 та його захисниками під час досудового розслідування певних процесуальних дій слідчого та прокурора, звернення із клопотаннями до слідчого, прокурора та слідчого судді, непідписання протоколу слідчого експерименту, на що вказує сторона обвинувачення, не свідчить про відсутність щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_11 , а є способом захисту обвинуваченого ОСОБА_11 від пред`явленого йому обвинувачення, що прямо передбачено положеннями кримінально-процесуального Закону України.
		Отже, до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому  ОСОБА_11 суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому  ОСОБА_11 судом не встановлено.
		Відповідно доп.20Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 23.12.2005р. №14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації
		транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Виходячи з наведеного вище та враховуючи обставини судового провадження, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_11 кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_11 , який є не судимим та вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 198), одружений (а.с. 197), має двох дітей, одна з яких є малолітньою дитиною (а.с. 195-196), є фізичною особою-підприємцем (а.с. 201-202), притягувався 08.12.2022р. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 212), в момент дорожньо-транспортної пригоди в останнього ознак сп`яніння виявлено не було (а.с. 145), а також приймаючи до уваги наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілих та їх представника, які примирилися з обвинуваченим та просили суд не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_11 волі та права керування транспортними засобами, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_11 слід призначити покарання в межах санкції закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України та без позбавленням права керувати транспортними засобами, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів. 
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ч. 9 статті 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_11 від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_11 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Початок перебігу іспитового строку рахувати обвинуваченому ОСОБА_11 з моменту проголошення вироку.
		До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_11 у виді особистого зобов`язання залишити обвинуваченому ОСОБА_11 без змін - у виді особистого зобов`язання. 
		Стягнути зобвинуваченого ОСОБА_11 в дохіддержави 19424 (дев`ятнадцятьтисяч чотиристадвадцять чотири)гривні 16(шістнадцять)копійок процесуальних витрат за проведення у кримінальному провадженні судових експертиз.
		Речові докази - автомобіль марки «VolkswagenCrafter»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 15 повернути обвинуваченому  ОСОБА_11  та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2023 року.
		Речові докази - оптичний СD-R диск з фотознімками, який зберігається в матеріалах кримінального провадження залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
		 
		Головуючий суддя                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...