Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/978/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2024. Зареєстровано: 15.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2024.
Дата набрання законної сили: 04.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/756/969/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100050003507

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 756/978/24
		       Номер провадження № 1-кп/756/969/24
		 
		УКРАЇНА
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 лютого 2024 року місто Київ
		 
		Оболонський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого судді                                ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора                                             ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                    ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження у відношенні:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним. 
		 
		1.1. 10.10.2023, близько 12:00 год., ОСОБА_4 перебував в приміщенні магазину «Ашан», що розташований за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, біля касового відділення, де у цей час та момент поряд із ним перебував потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розраховувався за товар та поклав особисті речі на торгівельну частину касової зони. У цей момент у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
		Реалізуючи вказаний умисел, діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу та з корисливих мотивів, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон «NOKIA», моделі 1280, темно сірого кольору, IMEI НОМЕР_1 , вартість станом на 10.10.2023 якого становить 376 гривні 67 коп.; чорний чохол для телефону, вартість станом на 10.10.2023 якого становить 66 гривень 67 коп., а також грошові кошти, які були в чохлі, а саме 500 гривень та 100 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.10.2023 - 1 долар США становить - 36.5 гривень).
		Виконавши всі дії, які ОСОБА_4 вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, із вказаним товаром, який тримав в руках, вийшов із магазину «Ашан», та в подальшому розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
		Унаслідок учинення злочину ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 4598 гривні (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 61 копійок.
		 
		1.2. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене в умовах воєнного стану. 
		 
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		 
		2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення. 
		 
		2.1.1. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкримінований злочин вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, але зі звільнення від його відбуття з випробувальним строком на 3 роки відповідно до положень статей 75, 76 КК України. При цьому прокурор просив урахувати, що обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. 
		 
		2.1.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та надав показання, що 10.10.2023, він перебував в приміщенні магазину «Ашан», що розташований за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 160, біля касової зони, де у цей момент побачив, як невідома особа залишила телефоном у чохлі. Реалізуючи свій умисел на таємне викрадення вказаного майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає взяв телефон, у чохлі якого були гроші, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Зокрема 100 доларів США витратив на власні потреби. Інше майно вилучили працівники поліції. Свою поведінку засуджує, просить надати шанс виправитися, бо зрозумів помилковість свого поступку. Крім того, просив урахувати, що на час вчинення злочину він не працював, кошти потрібні були для ліків та погашення заборгованості за світло.
		 
		2.1.3. Потерпілий в судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином. Між тим сторони судового провадження щодо розгляду провадження за відсутності потерпілого не заперечували.
		 
		2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
		 
		2.2.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому, суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавленим права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
		Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом. 
		 
		2.2.2. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене в умовах воєнного стану. 
		 
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні.
		 
		3.2. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття. 
		 
		3.3. При цьому судом не було встановлено обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України.
		 
		4. Мотиви призначення покарання.
		 
		4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		 
		4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Вид та вартість майна, яким обвинувачений заволодів, а саме особистими речами (мобільним телефоном та грішми) на суму 4598 грн 61 коп. Наслідки вчинення злочину, що хоча завдана шкода відшкодована частково, але потерпілий не заявляв претензій матеріального характеру, як і не заявляв цивільний позов. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має професійно-технічну освіту, ф не працює за станом здоров`я.
		 
		4.3. У судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69, 69-1 КК України, не встановлено.
		 
		4.4. Ураховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості що характеризують особистість обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшує покарання відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, у суду наявні підстави для призначення покарання обвинуваченому в виді позбавлення строком на 5 років, зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки. 
		 
		4.5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також передбачені пунктами 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. 
		 
		4.6. Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, бо призначення покарання є дискрецією суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		 
		5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		 
		5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявляли клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
		 
		5.2. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. 
		 
		Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України, а саме мобільний телефон марки «NOKIA», моделі 1280, темно сірого кольору, IMEI НОМЕР_1 , чорний чохол для телефону, грошові кошти в розмірі 500 гривень, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , слід залишити в володіння останнього.
		 
		Речовий доказ цифровий носій інформації - DVD диск, який знаходиться в матеріалах досудового розслідування, які перебувають в Оболонській окружній прокуратури міста Києва, слід залишити в матеріалах досудового розслідування протягом всього строку їх зберігання.
		 
		Процесуальні витрати, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-23/57531-ТВ від 06.12.2023 у розмірі 1195 грн 00 коп., відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
		Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:  
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. 
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		 
		Речові докази:
		- мобільний телефон марки «NOKIA», моделі 1280, темно сірого кольору, IMEI НОМЕР_1 , чорний чохол для телефону, грошові кошти в розмірі 500 гривень, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити в володіння останнього;
		- цифровий носій інформації - DVD диск, який знаходиться в матеріалах досудового розслідування, які перебувають в Оболонській окружній прокуратури міста Києва - залишити в матеріалах досудового розслідування протягом всього строку їх зберігання.
		 
		Процесуальні витрати: на проведення експертизи № СЕ-19/111-23/57531-ТВ від 06.12.2023 у розмірі 1195 грн 00 коп. - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
		 
		 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...