Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/204/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2024. Зареєстровано: 15.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2024.
Дата набрання законної сили: 14.03.2024
Номер судового провадження: 854/4857/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/204/22
		Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,
		повний текст судового рішення
		складено 07.03.2023, м. Миколаїв
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача  Федусика А.Г.,
		суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 р. по справі за позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, третя особа Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В січні 2022 року Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (далі ДП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУДПС), третя особа - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 05.11.2021 року №942114290704, №942214290704 та №942314290704.
		В обґрунтування позову було зазначено, що контролюючим органом під час перевірки надумано та безпідставно не визнано право підприємства на податковий кредит, та відповідно право на відшкодування податку на додану вартість. У позивача є всі документи про реальність та товарність зазначених операцій з контрагентами ТОВ «АКСАРІЯ», ТОВ «ОЛАК», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «СКАІРПРОМ», ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «НВП «СПЕЦСЕРВІС», ТОВ «АВІАФІНСЕРВІС», ТОВ «ІМПЕРА ГРУП», ТОВ «НВО КРИЙ», ПП ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС», ТОВ «МАРШАЛ АТ». Натомість, контролюючим органом зроблено висновки про нереальність цих господарських операцій. Позивач вважає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення бюджетного відшкодування ПДВ у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже чинне законодавство передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податковий орган, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Під час перевірки відповідачу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами-постачальниками, зазначені первинні документи описані в акті перевірки, жодних суттєвих заперечень щодо їх недійсності або дефектності в акті перевірки не наведено. Позивач вважає, що контролюючий орган не врахував принципи індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно з якими негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит з ПДВ, можуть бути застосовані лише до контрагентів, які припустилися до цих порушень, а не до ДП. Позивач не має будь-якого впливу на своїх контрагентів, тим більше на подальших контрагентів по ланцюгу постачання. Можна припустити, що контрагенти позивача, так і контрагенти його контрагентів могли здійснювати постачання без ПДВ (з порушенням норм ПК України або без таких порушень) та/або не відображали з якихось причин такі господарські операції в податкових накладних та податкових деклараціях з ПДВ. В такому випадку ставити під сумнів реальність ланцюгу постачання немає підстав, адже таке постачання фактично відбулося, хоч і можливо з порушенням норм податкового законодавства з боку контрагентів позивача другої та подальшої ланки постачання. Всі податкові накладні контрагентів-постачальників зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2017, що не заперечується актом перевірки, отже згідно абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України вказаний факт є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, в тому числі іншими, окрім податкових накладних, первинними документами.
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року позов задоволено.
		Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУДПС подало апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та задовольнити позов повністю.
		Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
		З матеріалів справи вбачається, що ДП зареєстровано як юридична особа 21.10.1993 року та перебуває на податковому обліку як платник податків з 15.08.2002 року.
		Основним видом діяльності ДП є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.
		20.08.2021 року ДП подало податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 року, в якій відобразило від`ємне значення 6493358 гривень, та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, 5102220 гривень.
		17.09.2021 року ГУДПС призначено документальну позапланову виїзну перевірку ДП з питань декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
		В період з 17.09.2021 року по 23.09.2021 року ГУДПС провело документальну позапланову виїзну перевірку ДП, за результатами якої складено акт №7077/14-29-07-04/09794409 від 30.09.2021 року.
		Відповідно до вказаного акту, контролюючий орган прийшов до висновку про порушення ДП п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2021 року, на 1172703 гривень, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 716115 гривень, виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на 1518 гривень.
		05.11.2021 року уповноваженою особою ГУДПС на підставі акту позапланової документальної перевірки №7077/14-29-07-04/09794409 від 30.09.2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення №942114290704 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1172703 гривень та нарахування штрафу 586351,50 гривень, №942214290704 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 716115 гривень, №942314290704 про відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 1518 гривень, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз`яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі №742/11/13-11 від 02.06.11 року, суд вважає, що саме за досліджуваними господарськими операціями будь-яких інших документів, ніж ті які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання), бути не може.
		У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.
		На думку суду, відповідачем таких доказів щодо правовідносин ДП з його контрагентами ТОВ «АКСАРІЯ», ТОВ «ОЛАК», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «СКАІРПРОМ», ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «НВП «СПЕЦСЕРВІС», ТОВ «АВІАФІНСЕРВІС», ТОВ «ІМПЕРА ГРУП», ТОВ «НВО КРИЙ», ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС», ТОВ «МАРШАЛ АТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ» не було надано, а висновки, зроблені в акті перевірки, є поверховими, бездоказовими та передчасними.
		Всі претензії до зазначених контрагентів носять загальний, абстрактний та неконкретний характер.
		На переконання суду першої інстанції, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та витрат, тим, що на його думку відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.
		Також було зазначено, що з наданих до суду копій первинних документів по взаємовідносинах позивача з ТОВ «АКСАРІЯ», ТОВ «ОЛАК», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «СКАІРПРОМ», ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «НВП «СПЕЦСЕРВІС», ТОВ «АВІАФІНСЕРВІС», ТОВ «ІМПЕРА ГРУП», ТОВ «НВО КРИЙ», ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС», ТОВ «МАРШАЛ АТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ» судом встановлено, що вони мають усі необхідні реквізити та оформлені належним чином, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів під час проведення податкової перевірки не встановлено.
		Щодо зауважень відповідача про відсутність у первинних документах прізвища особи та ін., то суд звернув увагу, що відповідно абз.8 ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позиції контролюючого органу про невизнання права позивача на податковий кредит та від`ємне значення за взаємовідносинам з ТОВ «АКСАРІЯ», ТОВ «ОЛАК», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «СКАІРПРОМ», ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «НВП «СПЕЦСЕРВІС», ТОВ «АВІАФІНСЕРВІС», ТОВ «ІМПЕРА ГРУП», ТОВ «НВО КРИЙ», ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС», ТОВ «МАРШАЛ АТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ».
		Колегія суддів вважає вищевказані висновки суду першої інстанції частково помилковими і такими, що не в повній мірі відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Положеннями статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
		Зі змісту статті 198 ПК України вбачається, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
		Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
		ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Положеннями статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
		Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
		При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів та зв`язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.
		Так, з акту перевірки вбачається, що ключовим аргументом відповідача, яким він обгрунтовував безтоварність операцій ДП з більшістю контрагентів, було дефектність документації, що підтверджує транспортування придбаного товару (експрес-накладних Нової пошти).
		ДПС вказано, що відповідні експрес-накладні не містять інформацію щодо найменування продукції, яка перевозилась, її кількість, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати господарську операцію. До перевірки не надано документів щодо транспортування відповідних ТМЦ від відділення ТОВ «НОВА ПОШТА» м.Миколаїв до адреси отримувача, в зв`язку з чим неможливо підтвердити рух ТМЦ від постачальників до складу ДП.
		Надаючи оцінку вказаним доводам колегія суддів враховує позицію ВС, висловлену в постанові від 20 жовтня 2022 року справа №200/5836/19-а, де зазначено, що: «Колегія суддів не приймає посилання ГУДФС у Донецькій області на те, що товарно-транспортні документи складено з порушенням вимог законодавства, оскільки в них неповно/неправильно заповнено всі реквізити, оскільки товарно-транспортна накладна, подорожній лист (документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363) призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.».
		Крім того, приймаючи оскаржувані ППР, відповідачем в акті перевірки зроблено по кожному з контрагентів ДП посилання на наявну інформацію в базах даних ДПС та вхідну формацію, отриману та опрацьовану відповідно до ст.72-74 ПК України за відповідний період.
		Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17 листопада 2020 року у справі №816/5040/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податку (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
		Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».
		З наведеного можна дійти висновку, що як наявність відповідної податкової документації, так і відповідні транспортні документи, зокрема експрес-накладні «Нової пошти», не є ключовими підставами та документами для встановлення без/товарності відповідної господарської діяльності, натомість повинні враховуватись у сукупності з іншою документацією для формування відповідних висновків щодо предмету даної справи.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ «Аксарія» суд зазначає, що до перевірки надано наступні договори поставки та специфікації до них: від 07.07.2021 року №369А-21, від 12.07.2021 №375А-21, від 14.07.2021 №376А-21, від 25.06.2021 №347А-21, від 25.06.2021 №348А-21, від 02.07.2021 №352А-21, від 07.05.2021 №248А-21, від 05.05.2021 М234А-21, від 08.04.2021 М167А-21, від 26.04.2021 №203А-21.
		В обґрунтування реальності вказаних договорів ДП було надано видаткові накладні: від 02.06.21 року №71, від 03.06.21 року №74, від 07.06.21 №75 та інші накладні, що містяться в справі.
		Також надано прибуткові накладні від 03.06.21 року №1763, від 04.06.21 №1826, від 08.06.21 року №1912 та інші накладні, що містяться в справі.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано низку платіжних доручень з рахунками на оплату, зокрема, від 12.07.21 року №3199, від 07.07.21 року №3038, від 12.07.21 року №3198 та інші платіжні доручення, що містяться в справі.
		На підтвердження переміщення товару ДП надано експрес накладні поштового оператора «НОВА ПОШТА», в яких зазначено дані відправника та отримувача.
		Також, справа містить податкові накладні: від 02.06.21 року №2, від 07.06.21 року №8, від 17.05.21 року №8 та інші накладні, що містяться в справі та підтверджують право на формування податкового кредиту.
		Крім того, справа містить низку лімітних відомостей (№161, 80, 1077 та інші) на відпуск відповідних матеріалів для подальшого використання: п`ята, гіроплатформа, склоблок, тощо.
		Також, ДП надано журнал вхідного контролю ОТК, в якому зазначено про надходження до ДП від контрагента відповідного переліку товарів, зокрема, склоблок, турбохолодильник, п`ята, золотник, редуктор та інші.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ «Скаірпром» суд зазначає, що до перевірки надано договори від 14.06.2021 М327А-21, від 06.07.2021 М355А-21, від 03.06.2021 М297А-21, специфікації до них, а також первинні документи, складені в ході виконання даних договорів, а саме: податкові накладні, видаткові і прибуткові накладні, експрес-накладні «Нова пошта».
		В обгрунтування реальності вказаних договорів ДП було надано видаткові накладні: від 21.05.21 року №80, від 24.06.21 року №95, від 26.05.21 №81 та інші накладні, що містяться в справі.
		Також, надано прибуткові накладні від 25.06.21 року №2001, від 31.05.21 №1658, від 18.05.21 року №1528 та інші накладні, що містяться в справі.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано низку платіжних доручень з рахунками на оплату, зокрема, від 12.07.21 року №3209, від 12.07.21 року №3195, від 12.07.21 року №3208 та інші платіжні доручення, що містяться в справі.
		На підтвердження переміщення товару ДП надано експрес накладні поштового оператора ТОВ «НОВА ПОШТА», в яких зазначено дані відправника та отримувача.
		Також, справа містить податкові накладні: від 20.07.21 року №11, від 16.07.21 року №10, від 15.07.21 року №7 та інші накладні, що містяться в справі та підтверджують право на формування податкового кредиту.
		Крім того, справа містить низку лімітних відомостей (№40, 60, 115 та інші) на відпуск відповідних матеріалів для подальшого використання: гвинт, барабан, шина, колесо, підшипник, тощо.
		Також, ДП надано журнал вхідного контролю ОТК, в якому зазначено про надходження до ДП від контрагента відповідного переліку товарів, зокрема, муфта, мембрана, блок, втулка, плунжер та інші.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ «ОЛАК» суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається укладення договорів між ДП та ТОВ «ОЛАК», зокрема, від 26 квітня 2021 року №196А-21, від 25 червня 2021 року №343А-21.
		В обгрунтування реальності вказаних договорів ДП було надано видаткові накладні: від 11.06.21 року №4, від 06.07.21 року №6.
		Також надано прибуткові накладні від 08.07.21 року №2314, від 14.06.21 №1902.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано низку платіжних доручень з рахунками на оплату, зокрема, від 08.07.21 року №3075, від 23.07.21 року №3649.
		На підтвердження переміщення товару ДП надано експрес накладні поштового оператора «НОВА ПОШТА», в яких зазначено дані відправника та отримувача.
		Також, справа містить податкові накладні: від 11.06.21 року №1, від 06.07.21 року №1.
		Крім того, справа містить низку лімітних відомостей (№1060, 80) на відпуск відповідних матеріалів для подальшого використання: вузол, муфта, тощо.
		Також, ДП надано журнал вхідного контролю ОТК, в якому зазначено про надходження до ДП від контрагента відповідного переліку товарів, зокрема, вузла.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ «ТД ПК «Індустрія» суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається укладення договору між ДП та ТОВ ТД ПК «Індустрія» від 26 лютого 2021 року №78А-21, на підставі якого також складено специфікацію №1 від 26 лютого 2021 року.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано низку платіжних доручень з рахунками на оплату, зокрема, від 12.07.21 року №3189, від 12.07.21 року №3188, від 07.07.21 року №3014 та інші платіжні доручення, що містяться в справі.
		Також, справа містить податкові накладні: від 02.04..21 року №18, від 05.04.21 року №43 та інші накладні, що містяться в справі та підтверджують право на формування податкового кредиту.
		Також, ДП надано журнал вхідного контролю ОТК, в якому зазначено про надходження до ДП від контрагента відповідного переліку товарів, зокрема, підшипників.
		При цьому, акт перевірки містить посилання відповідача з приводу того, що ДП було надано для перевірки прибуткові накладні від 26.07.21 року №2522 та №2471, видаткові накладні від 19.07.2021 року №1907013 та 1907016. 
		Також, було зазначено про подання перевіряючим експрес-накладних ТОВ «Нова пошта» із зазначенням даних відправника та отримувача.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ «НВП «Спецсевіс» суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається укладення між ДП та цим контрагентом наступних договорів поставки та специфікації до них: від 01.02.2021 року №18-21, від 18.01.21 року №13А-21, від 05.05.21 №239А-21.
		В обгрунтування реальності вказаних договорів ДП було надано видаткові накладні: від 12.05.21 року №23, від 18.05.21 року №25.
		Також надано прибуткові накладні від 20.05.21 року №1679, від 13.05.21 №1537.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано низку платіжних доручень з рахунками на оплату, зокрема, від 06.07.21 №2984, 15.07.21 №3352.
		На підтвердження переміщення товару ДП надано експрес накладні поштового оператора «НОВА ПОШТА», в яких зазначено дані відправника та отримувача.
		Також, справа містить податкові накладні: від 13.07.21 року №3, від 05.07.21 року №2, від 01.07.21 року №1 та інші накладні, що містяться в справі та підтверджують право на формування податкового кредиту.
		Крім того, справа містить лімітну відомість №1108 на відпуск відповідних матеріалів для подальшого використання: профіль.
		Також, ДП надано журнал вхідного контролю ОТК, в якому зазначено про надходження до ДП від контрагента відповідного переліку товарів, зокрема, профілю, кільця та інші.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ «НВО Крий» суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається укладення між ДП та ТОВ «НВО Крий» наступних договорів від 11.06.2021 року №311А-21, від 22.06.2021 року №336А-21 (із специфікаціями) щодо поставки «Частини двигунів для повітряних літальних апаратів (лопатки)» та «Електричних частин машин чи апаратів».
		В обґрунтування реальності вказаних договорів ДП було надано накладні: від 30.06.21 року №2093, від 29.06.21 року №2.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано платіжне доручення та квитанцію (з рахунком на оплату) від 27.07.21 року №3727, від 07.07.21 року №3725.
		На підтвердження переміщення товару ДП надано експрес накладні поштового оператора «НОВА ПОШТА», в яких зазначено дані відправника та отримувача.
		Також, справа містить податкові накладні від 16.06.21 року №1 та від 29.06.21 року №3.
		Крім того, справа містить лімітну відомість №364 на відпуск відповідних матеріалів для подальшого використання  лопатки, а також накладну вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 20.07.21 року.
		Крім того, ДП надано службову записку від 03 жовтня 2023 року, яка складена у відповідь на рапорт начальника юридичного відділу вих.№558 від 22.09.2023 р. щодо технічних характеристик ТМЦ, що стосується цеху №2, в якій по придбаному товару (лопатки робочі, лопатки соплові) надано інформацію щодо призначення, габаритних розмірів, матеріалу, наявності технічної документації, ваги.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ «АВІАФІНСЕРВІС» суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається укладення між ДП та ТОВ «АВІАФІНСЕРВІС» договору від 14.06.2021 М338А-21 (із специфікацією) щодо поставки «колес».
		В обгрунтування реальності вказаних договорів ДП було надано видаткові накладні: від 26.07.21 №17, від 23.07.21 №16, від 22.07.21 №15 та інші накладні, що містяться в справі.
		Також надано прибуткові накладні від 26.07.21 №2459, від 23.07.21 №2458, 22.07.21 №2380 та інші накладні, що містяться в справі.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано низку платіжних доручень (з рахунками на оплату) від 16.07.21 року №3445 та 28.07.21 року №3746.
		На підтвердження переміщення товару ДП надано відповідні ТТН від 26.07.21 №Р17, від 23.07.21 року №Р16, від 22.07.21 року №Р15 та інші ТТН, в яких зазначено дані відправника та отримувача, місця навантаження та розвантаження.
		Також, справа містить податкові накладні: від 01.07.21 року №1, від 02.07.21 №2, від 20.07.21 №4 та інші накладні, що містяться в справі та підтверджують право на формування податкового кредиту.
		Також, ДП надано журнал вхідного контролю ОТК, в якому зазначено про надходження до ДП від контрагента відповідного переліку товарів  колес.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо взаємовідносин ДП з ТОВ ТД «Підшипникцентр» суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається укладення між ДП та ТОВ ТД «Підшипникцентр» договору від 30.04.21 року 216А21 (із специфікацією) щодо поставки «підшипників».
		В обгрунтування реальності вказаних договорів ДП було надано видаткову та прибуткову накладні: від 23 червня 2021 року №б0000563 та від 29 червня 2021 року №2081.
		На підтвердження фактичної оплати за поставлений товар ДП надано платіжне доручення з рахунком на оплату від 20 липня 2021 року №2505.
		На підтвердження переміщення товару ДП надано експрес накладну поштового оператора «НОВА ПОШТА», в якій зазначено дані відправника та отримувача.
		Також, справа містить податкову накладну податкову накладну від 23.06.21 року №110, що підтверджує право на формування податкового кредиту.
		Крім того, справа містить лімітну відомість №1268 на відпуск відповідних матеріалів для подальшого використання - підшипник.
		Також, ДП надано журнал вхідного контролю ОТК, в якому зазначено про надходження до ДП від контрагента відповідного товару  підшипник.
		Вказаний перелік документації спростовує посилання відповідача на заниження податкового кредиту.
		Щодо господарських відносин ДП з ТОВ «ІМПЕРА ГРУП» податковим органом в акті перевірки зазначено про ненадання до перевірки договору.
		З даного приводу апеляційний суд зазначає, що з урахування положень статей 181 та 184 ГК України вказане не може слугувати виключною підставою для визначення неможливості постачання контрагентом позивача ТМЦ, оскільки договір для даних операцій не визначено законодавством обов`язковим. Крім того, самим актом перевірки підтверджується прийняття сторонами правочину обов`язків за результатами його виконання.
		Більш того, стосовно ненадання договору та специфікації до нього Верховний Суд в мотивувальній частині постанови у справі №809/1718/15 від 19.03.2019 року зазначив наступне: «Посилання судів попередніх інстанцій на те, що договір є первинним документом, є неприйнятним з огляду на усталену практику Верховного Суду, яка запроваджена Верховним Судом України в постанові від 15 грудня 2015 року у справі № 21-4266а15, в якій Судом наголошено, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав й обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тож господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу».
		При цьому, фактичне постачання товару підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: податковими накладними; видатковими і прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними; перерахуванням коштів за поставлені ТМЦ.
		Стосовно зауважень, які зазначені в акті перевірки за результатами опрацювання первинних документів, то вони є типовими і не можуть бути підставою для тверджень про непостачання ТМЦ і виключного документального оформлення.
		Співставляючи інформацію акту перевірки стосовно наведених податкових, видаткових та прибуткових накладних, суд вважає необґрунтованим твердження контролюючого органу щодо завищення податкового кредиту в розмірі 1660,0 грн, оскільки за результатом аналізу наведеної в акті перевірки інформації податковий кредит в сумі 1660,0 грн зареєстрований 07.07.2021 року на підставі податкової накладної №63, згідно з якою дана податкова накладна складена щодо постачання ОТ4 коло 140 мм в кількості 10 кілограм.
		В той же час, постачання ОТ4 коло 140 мм в кількості 10 кілограм відбулось 20.07.2021 року (накладна №Б13935), за результатами оприбуткування поставленого товару складено прибуткову накладну від 21.07.2021 року №2351.
		Наведене вище свідчить про те, що першою подією, яка є підставою для складання податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН, було перерахування коштів.
		Вказане також підтверджується і наведеною проводкою бухгалтерського обліку, яка наведена на сторінці 100 акту перевірки, а саме: Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальникам» - Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами» на суму 58548,08 грн.
		Зазначене не було враховано контролюючим органом під час складання акту перевірки та оскаржуваних ППР.
		Отже, вказане спростовує посилання відповідача на безтоварність відносин ДП з контрагентом.
		Щодо господарських відносин ДП з ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» податковим органом, аналогічно, як і з попереднім контрагентом, в акті перевірки вказано на ненадання договору до перевірки.
		Як вже зазначалось судом, з урахування положень статей 181 та 184 ГК України, вказане не може слугувати виключною підставою для визначення неможливості постачання контрагентом позивача ТМЦ.
		Разом з тим, реальність господарських операцій щодо взаємовідносин з даним контрагентом підтверджується прибутковою накладною, ТТН (експрес-накладною), видатковою накладною, податковою накладною, рахунком на оплату, платіжним дорученням, накладною-вимогою (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітною відомістю. 
		Таким чином висновки податкового органу щодо безтоварності відносин ДП з ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» є необґрунтованим.
		Стосовно правовідносин ДП з ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ» колегія суддів зазначає, що 06 липня 2021 року за №359А-21 ТОВ СНГ-КОМПЛЕКТ з однієї сторони і ДП уклали між собою договір поставки, за яким постачальник зобов`язується згідно заявок покупця поставити продукцію (електромеханічне обладнання), Маховик УА54.020, (виріб І категорії), а покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, зазначених у специфікації, та вартістю 99840,00 грн.. 
		Згідно вимог вказаного договору якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинними стандартами для даного виду продукції та підтверджуватись етикеткою.
		Поряд з цим, на підтвердження реальності вказаної поставки, ДП подано суду лише специфікацію до договору та відповідну податкову накладну.
		Справа не містить документального підтвердження оплати за вказаний товар, її доставки, отримання, тощо.
		При цьому, в справі є платіжне доручення від 05 липня 2021 року №2896 на суму 2280,00 грн. про оплату рахунку за постачання кнопки-лампи 1349 ГМ, однак не надано відповідної податкової накладної.
		Також, не надано сертифікати якості виробника, паспорти та інші документи, підтверджуючі вказаний товар.
		Більше того, справа не містить договору на придбання вказаного товару (кнопки-лампи 1349 ГМ), рівно як і немає договору на придбання іншого товару, нібито придбаного у ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ», щодо якого (товару) складено лише відповідні податкові накладні, а саме щодо: електровентилятора, датчика, щітки, з`єднувача та іншого товару.
		Доводи ДП з приводу того, що відсутність договорів не має істотного значення, оскільки відповідно до частини другої статті 184 Господарського кодексу України укладання договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа з додержанням загального порядку укладання договорів встановленого статтею 181 цього Кодексу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в межах даної справи не досліджується питання дійсності самих договорів (як юридичний факт), натомість відповідний договір є базовою та відправною точкою для дослідження саме реальності господарської операції, оскільки містить, зокрема, умови поставки, порядок оплати тощо.
		В контексті вказаних відносин колегія суддів вважає за доцільне врахувати доводи ДПС з приводу того, що за даними ЄРПН не встановлено придбання послуг ТОВ «СНГ- КОМПЛЕКТ» з оренди складських приміщенні, виробничих ділянок тощо у сторонніх організацій з метою використання у власній господарській діяльності. Аналізом даних ЄРПН за 2020 рік, січень - липень 2021 року не встановлено придбання ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ» послуг зберігання товарів, навантажувально-розвантажувальних робіт, опалення, газо-, водопостачання, зв`язок, придбання канцелярських засобів, тощо, що на думку ДПС є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним СГ.
		З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку ДПС з приводу того, що господарська операція між ДП та ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ» не відбулася, відсутнє придбання товару, а первинні документи
		не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового
		обліку.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період ДП було задекларовано правовідносини з ТОВ «МАРШАЛ АТ».
		Так, позивачем надано суду документацію щодо придбання у вказаного суб`єкта: емалі, клею, лаку, ґрунту.
		Водночас, ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи ДП не було надано договір поставки, специфікації щодо поставки товарів, зазначених у оформлених документах.
		ДПС за результатами перевірки обґрунтовано зазначив, що у зв`язку з вказаними обставинами неможливо визначити умови поставки товару, ідентифікувати його кількість, ціну, вартість, визначити якість, комплектацію, пакування й маркування продукції (умови передачі сертифікатів, паспортів якості на товар тощо), та надходження товару, умови транспорування, місця загрузки та вивантаження товару, перерахування грошових коштів, відповідальність сторін, умови оплати тощо.
		При цьому, відповідачем зазначено про численні суперечності наданої ДП до перевірки документації. Було вказано, що в експрес-накладних зазначена фактична вага товару перевищує зазначену вагу у видаткових накладних наданих до перевірки.
		Колегія суддів погоджується з вказаними доводами відповідача та зазначає, що ДП надано накладну ТОВ «НОВА ПОШТА» із зазначенням ваги товару 13,87 кг (фарба), водночас, справа містить прибуткову накладну із зазначенням ваги 12 кг (емаль).
		Крім того, ДП було надано низку розрізнених матеріалів щодо правовідносин з ТОВ «МАРШАЛ АТ», які не узгоджуються між собою: надано податкову накладну №64 на суму 600,00 грн. (клей), однак відсутні докази оплати за вказаний товар; надано платіжне доручення на суму 34716,00 грн. (лак) та податкову накладну №26, однак не надано прибуткову/видаткову накладну на вказаний товар та будь-яких підтверджень фактичної доставки.
		При цьому, суд враховує доводи ДПС з приводу того, що відповідно до наданого за місцем обліку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року: за квітень 2021 року працювало у штаті - 2 особи, за травень 2021 року працювало у штаті - 2 особи, за червень 2021 року працювало у штаті - 2 особи.
		Також відповідачем було зазначено, що ТОВ "МАРШАЛ AT" не є підприємством  виробником та не здійснювало зовнішньоекономічну діяльність з імпорту/експорту товарів.
		Крім того, ДП не було надано відповідних даних щодо використання ДП відповідного товару  емалі, клею, лаку, ґрунту.
		З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку ДПС з приводу того, що господарська операція між ДП та ТОВ "МАРШАЛ AT" не відбулася, відсутнє придбання товару, а первинні документи
		не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового
		обліку.
		Стосовно правовідносин ДП з ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» апеляційний суд зазначає, що до перевірки було надано договір поставки запчастин. Пунктом п.2.1 договору передбачено, що якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинними стандартами (ТУ, ГОСТ, технічній документації) для даного виду продукції та підтверджуватись паспортом. Спеціальні вимоги-номенклатура товару, кількість, цінові та гарантійні показники, категорія продукції, необхідність приймання ТМЦ представником замовника та додаткова інформація (відсутність оригінального паспорта та інше), код товару згідно УКТ ЗЕД, термін постачання та оплата постачання повинні бути відображенні у специфікації.
		Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що експрес-накладні (Нова пошта) не містять інформацію щодо найменування продукції, яка перевозилась, її кількість, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати господарську операцію.
		Більш того, з матеріалів справи вбачається, що прибуткова накладна №2483 від 21.07.2021 року (постачальник ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП») містить відомості про товар - «Засоби піротехнічні СП-39 (жовтого вогню)».
		В той же час, пунктом 10 Переліку небезпечних, заборонених та таких, що не приймаються до транспортування відправлень ТОВ «НП Глобал», який міститься на офіційному сайті компанії (https://novaposhta.ua/uploads/misc/doc/forbidden_goods_uk.pdf), зазначено, що до відправлення по України заборонено вибухові речовини, сполуки, споряджені ними предмети, засоби підрив, зокрема вироби піротехнічні побутові та подібні до них предмети.
		Отже, вказане ставить під сумнів докази, надані позивачем, щодо реальності господарських операцій із вказаним контрагентом.
		Окрім того, сертифікати якості виробника, паспорти та інші документи, підтверджуючі вказаний товар, до перевірки не надано.
		Також, з матеріалів справи вбачається, що вказане підприємство не декларувало об`єктів оподаткування відповідно до форми 20-ОПП, через які здійснювало діяльність, на період декларування взаємовідносин з ДП.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість висновку ДПС з приводу відсутності доказів реальності господарських операцій між ДП та ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», а надані первинні документи не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку.
		Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні податкові-повідомлення рішення відповідача від 05.11.2021 року №942114290704, №942214290704 є обґрунтованими лише в частині господарських відносин ДП з ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ», ТОВ «МАРШАЛ АТ» та ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП».
		В іншій частині, стосовно взаємовідносин з рештою контрагентів, висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.
		З наведеного вбачається, що спірні податкові-повідомлення рішення відповідача підлягають скасуванню у відповідній частині, а не повністю, як помилково зазначив суд 1-ї інстанції.
		Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2021 року №942114290704 зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1172703 гривень та застосовано штраф 586351,50 гривень (загальна сума 1759054,5 грн), а ППР №942214290704 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 716115 гривень.
		З матеріалів справи, а саме з розрахунку, наведеного податковим органом, вбачається, що по взаємовідносинам державного підприємства:
		з ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 2333 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 13177 грн.
		з ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 17020 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 4276 грн.
		з ТОВ «МАРШАЛ АТ» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 598 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 598 грн.
		З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 року №942114290704 є законним та обґрунтованим в частині суми завищення бюджетного відшкодування 19951 грн та штрафних санкцій 9975,5 грн, а ППР №942214290704 від 05.11.2021 року  в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 18051 грн.
		Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 року №942114290704 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині завищення бюджетного відшкодування 1152752 грн та штрафних санкцій 576376 грн, а ППР №942214290704 від 05.11.2021 року  в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 698064 грн.
		Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.11.2021 року №942314290704, яким відмовлено при наданні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на суму 1518,0 грн, апеляційний суд зазначає наступне.
		Так, податковим органом в акті перевірки зазначено, що в ЄРПН по контрагенту ТОВ «Скарлетт-Метиз» сума податкового кредиту за липень 2021 року по зареєстрованим податковим накладним становить 8941,70 грн, що заявлена до бюджетного відшкодування та сплачена в повному обсязі.
		В подальшому зазначено, що згідно з даними ЄРПН ТОВ «Скарлетт-Метиз» не реєструвалось податкові накладні в розмірі ПДВ 1518,32 грн в липні 2021 року, вказані операції не включені до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2021 року, не підтверджені первинними документами.
		Так, незважаючи на твердження контролюючого органу про те, що операції з ТОВ «Скарлетт-Метиз» на суму ПДВ 1518,32 грн не підтверджені первинними документами, наданими до перевірки, сам акт перевірки не містить аналізу цих первинних документів, що є порушенням вимог Порядку №727.
		Крім того, відповідно до інформації, зазначеної в додатку 3 до акту перевірки, сума податкового кредиту в розмірі 1518,32 грн виникла по операціям з контрагентом ТОВ «ТПК «Юг Мет» і вказана сума не заявлена до бюджетного відшкодування.
		На переконання суду, наведене вище свідчить про суперечність висновків відповідача про відсутність права на бюджетне відшкодування на рахунки позивача в сумі 1518,32 грн, їх невідповідність інформації, зазначеної в додатку 3 до акту перевірки, а отже є підставою для скасування ППР від 05.11.2021 року №942314290704.
		Отже, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності ППР від 05.11.2021 року №942314290704 та наявності підстав для його скасування.
		З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції частково неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права в частині, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню у відповідній частині.
		Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області  задовольнити частково.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року  скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 року №942114290704 та №942214290704.
		Прийняти постанову, якою у вказаній частині позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, третя особа Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень  задовольнити частково.
		Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 року №942114290704 в частині завищення бюджетного відшкодування 1152752 грн та штрафних санкцій 576376 грн, а податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 року №942214290704 в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 698064 грн.
		В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді  А.В. Бойко   О.А. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...