Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/999/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 15.03.2024. Зареєстровано: 15.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2024.
Дата набрання законної сили: 07.03.2024
Номер судового провадження: 1-кс/297/175/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024078060000086

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 297/999/24
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		про арешт майна
		01 березня 2024 року    м. Берегове  
		   Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12024078060000086 від 29.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Дізнавач СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12024078060000086 від 29.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
		Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.02.2024 року о 23:35 годині в с. Астей, Берегівського району, громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перетину державного кордону України на КПП «Лужанка», як підставу для виїзду, пред`явив прикордонникам свій закордонний паспорт, а також акт про здійснення догляду за інвалідом 2 групи, який ймовірно є підробленим.
		Так, виїздом СОГ на місце події слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 був проведений огляд місця події від 29.02.2024 року у період часу з 00:19 години по 00:39 годину у службовому приміщенні КПП «Лужанка», що за адресою: Берегівський район, с. Астей, вул. Дружби Народів, 106, в ході проведення якого було виявлено та вилучено наступне:
		- довідку № 102 від 05.02.2024 року, видану Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Хустської міської ради на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- акт встановлення факту здійснення догляду для перетину державного кордону громадянами України № 2122 від 27.02.202_ року, виданий виконавчим комітетом Хустської міської ради на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , видане Пенсійним фондом України 29.08.2012 року на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 12.12.2016 року на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Вилучені документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024078060000086 від 29.02.2024 року.
		Метою накладення арешту є збереження речових доказів, з метою унеможливити розпоряджатися вищевказаним майном, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна, так як в подальшому по вилучених документах необхідно призначити відповідні експертизи.
		Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце розгляду такого була повідомлена належним чином. При цьому, подала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала та просила його задовольнити. 
		Дослідивши матеріали клопотання, якими дізнавач та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, суд приходить до наступного висновку.
		Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
		Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
		Як встановленов ходірозгляду клопотанняСВ БерегівськогоРВП ГУНПв Закарпатськійобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №12024078060000086 від 29.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
		Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучення вказаних речей в ході проведення 29.02.2024 року огляду відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та матимуть доказове значення у кримінальному провадженні.
		У матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі мають важливе значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим можуть бути використані як докази протиправних дій.
		Відповідно до постанови дізнавача СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 29.02.2024 року зазначені речі визнані речовими доказами.
		Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що є необхідність у накладенні арешту на речі, які тимчасово вилучено та визнано речовими доказами, клопотання про накладення арешту є частково обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення. Зокрема, у накладенні арешту на паспорт громадянина України для виїзду за кордон та пенсійне посвідчення, слід відмовити.
		Позаяк, органом досудового розслідування матеріалами клопотання не обґрунтовано та не доведено належними доказами необхідності у накладенні арешту на вищевказаний паспорт та пенсійне посвідчення.
		Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
		Керуючись ст.ст.131,132,170-175,309,370,371,372,ч.2ст.376,ст.395КПК України,суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання дізнавача СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12024078060000086 від 29.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України  задовольнити частково.
		Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час огляду місця події 29.02.2024 року у період часу з 00:19 години по 00:39 годину у службовому приміщенні КПП «Лужанка», що за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Астей, вул. Дружби Народів, 106, а саме:
		- довідку № 102 від 05.02.2024 року, видану Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Хустської міської ради на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- акт встановлення факту здійснення догляду для перетину державного кордону громадянами України № 2122 від 27.02.202_ року, виданий виконавчим комітетом Хустської міської ради на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У задоволенні іншої частини клопотання  відмовити.
		Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
		Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
		 
		 
		Слідчий суддя Віталій МИХАЙЛИШИН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...