Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 478/181/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2024. Зареєстровано: 15.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2024.
Дата набрання законної сили: 16.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/478/44/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021152270000372

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа № 478/181/24 Провадження № 1-кп/478/44/2024
		 
		                              В и р о к
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		15 березня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області
		в складі головуючої судді ОСОБА_1 
		за участю: секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченої ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка кримінальне провадження №12021152270000372 за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с Веселівка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не одруженої, не працюючої, проживаючої по АДРЕСА_1 , не судимої, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-3 КК України,
		 
		В с т а н о в и в:
		 
		Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин.
		Відповідно до наказу начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» №197 о/с-20 від 01.06.2020 року ОСОБА_4 призначено на посаду молодшого інспектора відділу охорони колонії.
		Відповідно до наказу начальника ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» №354 о/с-20 від 15.09.2020 року молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_4 з 22.09.2020 року звільнено з органів державної кримінально-виконавчої служби за власним бажанням.
		Згідно ч.6 ст.14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» посада молодшого сержанта внутрішньої служби віднесена до осіб молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої служби.
		Відповідно до підпункту 3 п.5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства №3 від 10.06.2016 року (далі - Порядок) декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», подається до 00:00 год 01 квітня, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність.
		Таким чином, ОСОБА_4 , яка з 22.09.2020 року звільнена з органів Державної кримінально-виконавчої служби, будучи суб`єктом декларування, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, всупереч вимогам абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п.п.3 п.5 розділу ІІ Порядку, до 01.04.2021 року не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковано за ст.366-3 КК України як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції». 
		На підставі ч. 1 ст. 474 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості, укладена 15 лютого 2024 року між прокурором Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 . Ці ж сторони 15.03.2024 підписали Зміни до Угоди про визнання винуватості від 15 лютого 2024 року, змінивши пункт 7 Угоди щодо узгодженого виду покарання (далі в тексті вироку Угода про визнання винуватості від 15.02.2024 разом зі Змінами до неї від 15.03.2024 позначені як Угода).
		Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. 
		Згідно угоди,сторони погодилисяна призначення ОСОБА_4 покарання заст.366-3КК Україниу видігромадських робітстроком 150(стоп`ятдесят)годин з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, строком на 01 (один) рік.
		Згідно до ч.2, ч.4, ч.5 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала свою вину та підтвердила обставини вчинення злочинних дій, викладені в обвинувальному акті. Цілком розуміє свої права, визначені в п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид узгодженого покарання та усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України.
		На підставі пояснень обвинуваченої суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч.7 ст.474 КПК України.
		При призначенні покарання, суд згідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 , відноситься до нетяжкого злочину.
		Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, судом не встановлено. 
		Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої ОСОБА_4 , яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та визнання обвинуваченої ОСОБА_4 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-3 КК України, з призначенням обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
		Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
		Питання про речові докази суд вирішує на підставіст. 100 КПК України. 
		Відповідно до вимогст.124 КПК Україниз обвинуваченої ОСОБА_4 належить стягнути на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3020 грн. 48 коп., пов`язані із залученням експерта.
		Керуючись ст.ст.314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд
		 
		У х в а л и в :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 лютого 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021152270000372 та підозрюваною ОСОБА_4 . 
		 ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-3 КК України і призначити їй покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п`ятдесят) годин з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, строком на 01 (один) рік.
		Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не обиралася.
		Речові докази: документи з особової справи ОСОБА_4 , - повернути до ДУ «Казанківська ВК №93»; корінець рекомендованого листа, направленого ОСОБА_4 управлінням проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАБУ, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3020 (три тисячі двадцять) гривень 48 коп., пов`язані із залученням експерта.
		Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, прокурором виключно з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...