Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1424/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2024. Зареєстровано: 16.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2024.
Дата набрання законної сили: 25.04.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 березня 2024 року, справа № 580/1424/24
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		08.02.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі  позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі  відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить:
		визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.01.2024 №971050170793 про відмову позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця;
		зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ у розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 15.01.2024 №2300-0602-8/3484 та №2300-0602-8/3539. 
		В обґрунтування позивач вказує, що трудовий стаж позивача на державній службі становить понад 31 рік, є особою з інвалідністю 2 групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців. Таким чином, на думку позивача, вона має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст.37 Закону №3723-ХІІ, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV, на пенсію державного службовця по інвалідності II групи відповідно до Закону №3723-ХІІ. Посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №822/524/18 у подібних правовідносинах.
		Ухвалою суду від 13.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
		07.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що починаючи з 01.05.2016 державним службовцям за нормами Закону №3723-XII призначаються лише пенсії за віком. Пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника, а також, пенсії державним службовцям, які не мають права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №372З-XII (не досягли пенсійного віку, не мають необхідного страхового стажу, не мають необхідного стажу державної служби на 01.05.2016) призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки, на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку. Відповідач посилаючись на висновки Верховного Суду в постановах від 27 червня 2023 року у справі №500/4392/22, від 18 травня 2023 року справа № 560/19830/21 вказує, що пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки, на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
		06.03.2024 позивач подала відповідь на відзив, в якому окрім викладений в позовній заяві доводів вказала, що відповідач посилається на практику Верховного Суду у справі №500/4392/22. Однак, дана справа стосувалася встановлення показника середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». І суд прийшов до висновку, що такий показник має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком. Верховний Суд не вказував, що право на пенсію державного службовця має лише особа, яка досягла пенсійного віку.
		Справа №560/19830/21 на яку посилається відповідач стосувалась періоду, який береться для врахування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Також відповідач посилається на постанову від 01 квітня 2020 року у справі №607/9429/17, в якій суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Однак ці правові висновки не мають братися судом до уваги, оскільки в даній справі інші правовідносини  особа зверталася за призначенням пенсії державного службовця, в цієї особи не було встановлено 1 або 2 групу інвалідності і не було наявного стажу державної служби.
		Отже, на думку позивача, висновки Верховного Суду на які посилається відповідач не мають братися судом до уваги при розгляді даної справи.
		Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
		Судом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		15.01.2024 припинено державну службу позивача та звільнено з посади головного спеціаліста відділу обслуговування громадян №4 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
		Позивач 18.01.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ. До заяви додала довідки про складові заробітної плати від 15.01.2024 №2300-0602-8/3484 та №2300-0602-8/3539.
		За наслідками розгляду цього звернення, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.01.2024 №971050170793 відмовлено позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу, оскільки призначення пенсії по інвалідності за нормами Закону №3723-ХІІ після набрання чинності Законом №889-VIII не передбачено.
		Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась з цим позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі  Закон №3723-ХІІ).
		01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі  Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
		Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
		Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
		Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
		Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі  Закон № 1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
		Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
		Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
		Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
		З даних трудової книжки серії НОМЕР_1 судом установлено, що 21.05.1992 позивач прийнята на роботу інспектором Уманського міського відділу соціального забезпечення. 
		29.03.1994 позивачу присвоєно 15 ранг державного службовця відповідно до Закон України «Про державну службу».
		05.07.2002 позивача по переводу призначено на посаду спеціаліста 1 категорії відділу пенсійного забезпечення УПФУ в м. Умань.
		01.04.2022 позивачу присвоєно черговий 7 ранг державного службовця.
		15.01.2024 позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу обслуговування громадян №4 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
		Отже, стаж позивача на посадах державної служби становить більше 20 років.
		Крім того, позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААВ №851735 від 20.05.2014.
		Таким чином, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст.37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
		Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18.
		Стосовно аргументів відповідача у відзиві, що підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п.10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч.1 ст.37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж, Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові зазначила, що Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому тлумаченню законодавства України.
		Стосовно посилання відповідача на висновки Верховного Суду в постановах від 27 червня 2023 року у справі №500/4392/22, від 18 травня 2023 року справа №560/19830/21, суд зазначає, що предметом вказаних справ була правомірність дій органу Пенсійного фонду України в щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) у Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
		Оскільки фактичні обставини вказаних справ не є подібними справі, що розглядається, посилання відповідача на вказані постанови Верховного Суду є необґрунтованими. 
		З огляду на викладене, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.01.2024 №971050170793 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Поряд з цим, відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - якщо перед зверненням за пенсією особа працювала, або у тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати працюючого державного службовця - якщо на час звернення за пенсією особа не є державним службовцем.
		При вирішенні спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
		Оскільки на момент звернення із заявою позивач не є державним службовцем, то пенсія їй має обчислюватися з розміру 60 відсотків від заробітку працюючого на відповідній посаді державного службовця. 
		Так, згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі  Порядок №662), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
		посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби;
		розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 р. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
		у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
		матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
		За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
		Пунктом 5 Порядку №622 передбачено, що призначення пенсій деяким категоріям осіб передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
		На момент звернення позивача з заявою про перерахунок його пенсії вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».
		Суд встановив, що до заяви про перехід на пенсію по інвалідності державного службовця позивач додала довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15.01.2024 №2300-0602-8/3484 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31 грудня 2023 року та №2300-0602-8/3539 про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
		Вказані довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавку за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
		Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058 відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
		Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
		Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
		Тому суд вважає, що в даному випадку наявні підстави зобов`язати відповідача перевести позивача з 18.01.2024 (дати подання заяви) з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, здійснити нарахування та виплату такої пенсії у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15.01.2024 №2300-0602-8/3484 та №2300-0602-8/3539.
		Тому позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню повністю.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і на надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
		Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.01.2024 №971050170793 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд.15, код ЄДРПОУ 20551088) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 18.01.2024 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, здійснити нарахування та виплату такої пенсії у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15.01.2024 №2300-0602-8/3484 та №2300-0602-8/3539.
		2. Судові витрати розподілу не підлягають.
		3. Копію рішення направити учасникам справи.
		4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту. 
		 
		 
		Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...