Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 377/60/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2024. Зареєстровано: 18.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2024.
Дата набрання законної сили: 18.04.2024
Номер судового провадження: 2/377/111/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України 
		(заочне)
		Справа №377/60/24 
		Провадження №2/377/111/24 
		18 березня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
		У С Т А Н О В И В:
		23 січня 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , відповідно до якого, посилаючись на статті 105, 110, 112 СК України, просила розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 жовтня 2017 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №112. 
		В обґрунтування позову послалась на те, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому 28 жовтня 2017 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київської області, актовий запис №112. Під час шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач. Причиною її звернення до суду з вказаним позовом стало те, що в силу психологічної несумісності характерів сімейні стосунки з відповідачем не склалися. Як виявилося з часом, у кожного з них різні погляди на сімейне життя, права та обов`язки подружжя. За час шлюбу вона та відповідач так і не знайшли спільної мови та взаєморозуміння. Між ними часто виникали сварки, в результаті чого зникло почуття любові та повага один до одного. Будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків між нею та відповідачем, вони не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. На даний час їхня сім`я розпалась, вона не вбачає сенсу у формальному збереженні шлюбу, не буде поновлювати шлюбні відносини з відповідачем та категорично налаштована на розлучення. Відповідач також підтримує дане рішення, однак розірвання шлюбу можливе лише в судовому порядку, оскільки вони мають малолітню дитину. Просила не надавати строк на примирення. На даний час вони проживають разом, але в подальшому планують проживати окремо. Їхня дочка залишається проживати разом з нею, відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини, вона не буде чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні. Спірні питання з приводу спільного майна відсутні. 
		Ухвалою судді від 09 лютого 2024 року, після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 05 березня 2024 року.
		Ухвалою суду від 05 березня 2024 року судове засідання було відкладено на 18 березня 2024 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України. 
		Позивачка ОСОБА_4 у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлена належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. У поданій до суду заяві просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечувала. 
		Відповідач ОСОБА_2 у призначене судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце якого повідомлявся належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою повернуто до суду з поштовою відміткою причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач до суду не подав. Про причини неявки суду не повідомив. 
		За наявності умов, передбачених статтями 280 - 282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 18 березня 2024 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
		У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується з положенням частини другої статті 247 ЦПК України. 
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав. 
		З матеріалів справи судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19 січня 2024 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 28 жовтня 2017 року в Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київської області, про що 28 жовтня 2017 року складено відповідний актовий запис за №112. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_2 , дружині ОСОБА_1 (а.с. 7). 
		За час шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач, матір`ю позивачка, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06 березня 2018 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 8).
		ОСОБА_1 , позивачка у справі, та малолітня дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 17 січня 2024 року за №2024/000571452 та №2024/000562144 відповідно ( а.с. 9,10).
		ОСОБА_2 , відповідач у справі, згідно з інформацією №15-08/147 від 29 січня 2024 року, наданою Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.14). 
		Як убачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивачки до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що в силу психологічної несумісності характерів сімейні стосунки між нею та відповідачем не склалися. Як виявилося з часом, у кожного з них різні погляди на сімейне життя, права та обов`язки подружжя. За час шлюбу сторони не знайшли спільної мови та взаєморозуміння. Між ними часто виникали сварки, в результаті чого зникло почуття любові та повага один до одного. Будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків між сторонами, вони не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. На даний час їхня сім`я розпалась. Позивачка не вбачає сенсу у формальному збереженні шлюбу, не буде поновлювати шлюбні відносини з відповідачем та категорично налаштована на розлучення. Просила не надавати строк на примирення. 
		Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
		За змістом частини другої статті 18, статті 51, частини третьої статті 56, частини першої статті 110 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
		Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 СК України).
		Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе. 
		За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.
		Ураховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною другою статті 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
		Як убачається із змісту позовної заяви, малолітня дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишається проживати разом з позивачкою, відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини, позивачка не буде чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні. Спірні питання з приводу спільного майна відсутні. 
		Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
		Позивачка висловила бажання в позовній заяві після розірвання шлюбу надалі іменуватись прізвищем ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку про необхідність залишення їй прізвища ОСОБА_1 .
		Під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частини першої статті 264 ЦПК України). 
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). 
		Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір у сумі 1 211 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №0.0.3431225428.1 від 22 січня 2024 року (а.с.2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.1). 
		За таких обставин за правилами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 211 гривень 20 копійок. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити.
		Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 жовтня 2017 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київської області, актовий запис №112.
		Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище ОСОБА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 гривень 20 копійок. 
		Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 . 
		Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 . 
		Повне заочне рішення суду складено 18 березня 2024 року.
		Суддя                                                                         Н. С. Бабич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...