Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7750/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2024. Зареєстровано: 19.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2024.
Дата набрання законної сили: 06.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 лютого 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/7750/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.,
		за участю секретаря судового засідання Омельчук А.В.,
		за участю представників сторін: 
		позивачів - Тарасовича А.С.,
		відповідачів - Братківського К.С.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Рілліус Холдінг Лімітед (Rillius Holding Limited) та БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД (BTB Betlab Holdings Ltd)
		на постанову Північного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Михальська Ю.Б., судді -   Тищенко А.І., Скрипка   І.М.)
		від 25.07.2023
		у справі за позовом: 1) Рілліус Холдінг Лімітед (Rillius Holding Limited);
		2) БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД (BTB Betlab Holdings Ltd)
		до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК-Медіа";
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІТІ Медіа";
		3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські бізнес технології"
		про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації
		Короткий зміст позовних вимог, суть спору
		1.          У серпні 2022 року Рілліус Холдінг Лімітед (Rillius Holding Limited) та   БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД (BTB Betlab Holdings Ltd) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "РБК-Медіа" (далі - відповідач-1), ТОВ "ЮБІТІ Медіа" (далі, відповідач-2), ТОВ "Українські бізнес технології" (далі - відповідач-3) про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, а саме просили суд:
		1) визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів інформацію, поширену відповідачами у мережі Інтернет на веб-сайті РБК-Україна https://www.rbc.ua у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7", що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
		"ІНФОРМАЦІЯ_7.
		Українська букмекерська компанія Parimatch продовжує працювати в росії, але з новим власником"
		...
		"Як відомо, раніше в росії Parimatch працювала через компанію ТОВ "Бетринг", яка в березні поточного року заявила про зміну бренду на Paribet. Трохи пізніше - у квітні - цей новий бренд перейшов під іншу юридичну особу, а вже 26 квітня 2022 року відбулася зміна власника цієї компанії.
		Новим номінальним власником Paribet (раніше Parimatch) стало створене всього за 11 днів до цього AT "Тріпл Ві"."
		...
		"Крім того, компанія зберегла всі спонсорські контракти (наприклад, з чеченським ФК "Ахмат") і колишніх амбасадорів ( ОСОБА_2 ). Крім цього, мобільний додаток Paribet, згідно з історією оновлень AppStore, є "правонаступником" програми Parimatch-niд час одного з оновлень Програми, бренд Parimatch просто змінився на Paribet".
		…
		"У 2021 році одним із спонсорів грозненської футбольної команди "Ахмат" (включеної США в санкційний список на підставі "Глобального акту Магнітського") стала букмекерська контора PariMatch.
		На офіційному постері анонсу футбольного матчу між російськими клубами "Краснодар" і "Ахмат", який відбувся 21 травня, титульним спонсором кадировського клубу продовжує бути Parimatch".
		2) зобов`язати відповідачів у строк 10 (десять) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, спростувати вказану вище недостовірну інформацію шляхом розміщення на головній сторінці порталу інформаційного агентства "РБК-Україна" на веб-сайті РБК-Україна https://www.rbc.ua під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_8" повного тексту резолютивної частини рішення суду та інформаційного повідомлення про те, що інформація, поширена ТОВ "РБК-Медіа", ТОВ "ЮБІТІ Медіа" та ТОВ "Українські бізнес технології" у мережі Інтернет на веб-сайті РБК-Україна https.//www.rbc.ua у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7", що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, не відповідає дійсності;
		3) зобов`язати відповідачів у строк 10 (десять) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, видалити з веб-сайту РБК-Україна https://www.rbc.ua статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7", що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та її російськомовний переклад за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5;
		4) зобов`язати відповідачів у строк 10 (десять) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, повідомити всім виданням, та "агрегаторам новин", які здійснювали перепост статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7", що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, або посилання на вищезазначену статтю про те, що інформація, зазначена у цій статті є недостовірною, та вимагати видалити статтю або посилання на неї зі своїх ресурсів.
		2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стаття містить недостовірну інформацію щодо позивачів, які є правовласниками торгової марки та програмних рішень (платформи) Parimatch і після початку військової агресії російської федерації проти України розірвали стосунки із російським ринком. Така публікація порушує права позивачів на повагу до честі, гідності та ділової репутації.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
		3.          ІНФОРМАЦІЯ_10 об 11:13 год на веб-сайті https://www.rbc.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 було розміщено статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7".
		4.          Текст опублікованої статті наступний:
		"Українська букмекерська компанія Parimatch продовжує працювати в росії, але з новим власників.
		Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на оновлений сайт букмекера paribet.ru.
		Як відомо, раніше в росії Parimatch працювала через компанію ТОВ "Бетринг", яка в березні поточного року заявила про зміну бренду на Paribet. Трохи пізніше - у квітні - цей новий бренд перейшов під іншу юридичну особу, а вже 26 квітня 2022 року відбулася зміна власника цієї компанії.
		Новим номінальним власником Paribet (раніше Parimatch) стало створене всього за 11 днів до цього AT "Тріпл Ві".
		Згідно з реєстраційними даними, AT "Тріпл Ві" було засновано 15 квітня 2022 року і зареєстровано в Москві.
		Генеральним директором і кінцевим бенефіціарним власником AT "Тріпл Ві", а відповідно Paribet, тепер є громадянка рф ОСОБА_3 . Жодних даних про її професійну діяльність у відкритих джерелах знайти не вдалося.
		Також немає інформації і про те, щоб ОСОБА_4 раніше управляла або володіла яким-небудь істотним бізнесом.
		Крім того, компанія зберегла всі спонсорські контракти (наприклад, з чеченським ФК "Ахмат") і колишніх амбасадорів ( ОСОБА_2 ). Крім цього, мобільний додаток Paribet, згідно з історією оновлень AppStore, є "правонаступником" програми Parimatch-під час одного з оновлень Програми, бренд Parimatch просто змінився на Paribet.
		Нагадаємо, раніше політолог ОСОБА_5 назвав букмекерську компанію Parimatch серед українських підприємств, які продовжують заробляти в росії і Білорусі через три місяці війни, і спонсорувати агресора.
		Своєю чергою народний депутат ОСОБА_6 , коментуючи роботу українських компаній, зокрема, Parimatch, росії та білорусі заявила, що такий бізнес не має права існувати сьогодні в Україні.
		Голова бюджетного комітету Верховної Ради ОСОБА_7 запропонував ввести додаткові податки для компаній, що працюють на окупантів, і спрямовувати ці кошти на відновлення зруйнованої російськими військами інфраструктури України.
		У 2021 році одним із спонсорів грозненської футбольної команди "Ахмат" (включеної США в санкційний список на підставі "Глобального акту Магнітського") стала букмекерська контора PariMatch.
		На офіційному постері анонсу футбольного матчу між російськими клубами "Краснодар" і "Ахмат", який відбувся 21 травня, титульнім спонсором кадировського клубу продовжує бути Parimatch."
		Обставини щодо особи, яка поширила інформацію, а також автора цієї інформації (належності відповідачів) 
		5.          Власником веб-сайту https://www.rbc.ua є реєстрант доменного імені rbc.ua - ТОВ "РБК-Медіа", якщо інше не визначено умовами договору між останніми та/або отримувачем послуг хостінгу та/або володільцем облікового запису (зокрема, ТОВ "ЮБІТІ Медіа"), або якщо такий договір відсутній (довідка з відомостями про власника веб-сайту або інформації про його встановлення, наданої Дочірнім підприємством "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" від 13.07.2022 №70/2022-Д). 
		6.          Договорів, укладених між ТОВ "РБК-Медіа" та ТОВ "ЮБІТІ Медіа", сторонами суду не надано. Доказів на підтвердження того, що ТОВ "ЮБІТІ Медіа" є володільцем облікового запису, також не надано.
		7.          Відповідно до інформаційного наповнення веб-сайту https://www.rbc.ua в розділі "Про компанію" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 розміщена, зокрема, наступна інформація:
		"РБК-Україна" - це провідна медіа-компанія України, яка працює на ринку з 2006 року. 
		Має ліцензію інформаційного агентства і висвітлює різні події як в Україні, так і в світі.
		В "РБК-Україна" входять декілька проектів, а саме:
		інформаційне агентство РБК-Україна (стрічка новин news.rbc.ua і аналітика daily.rbc.ua);
		інформаційний сайт, що висвітлює суспільно-політичне життя STYLER (styler.rbc.ua);
		інформаційний сайт про туризм TRAVEL (travel. rbc.ua);
		розважальний сайт LITE (lite.rbc.ua)".
		8.          ТОВ "РБК-Медіа" є власником торговельної марки "РБК", що підтверджується свідоцтвом України на знак для товарів та послуг №58683 від 16.01.2006.
		9.          Відповідно до інформації, наявної в інтернет-сервісі WHOIS домен rbc.ua було зареєстровано 25.01.2006, номер торгівельної марки, на підставі якої здійснена реєстрація доменного імені - 58683, власником якої, як вказувалось вище, є ТОВ "РБК-Медіа". 
		10.          Реєстрантом доменного імені rbc.ua є саме ТОВ "РБК-Медіа". Власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник веб-сайту визначається у договорі, укладеному з реєстрантом доменного імені. Відповідачі такого договору не надали.
		11.          11 грудня 2017 року ТОВ "РБК-Медіа" (як ліцензіар) та ТОВ "Українські бізнес технології" (як ліцензіат) уклали ліцензійний договір №11/12/2017 на використання торговельної марки, за змістом якого ліцензіату надано право на використання торговельної марки "РБК" стосовно усього переліку послуг, що зазначений у Свідоцтві №58683 від 16.01.2006, та доменів rbc.ua, rbk.ua.
		12.          ТОВ "Українські бізнес технології" є засновником інформаційного агентства "РБК-Україна", яке є одним із проектів медіа-компанії "РБК-Україна" та в стрічці новин якого і було розміщено статтю (свідоцтво про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб`єкта інформаційної діяльності серія КВ №402/264 ПР, виданим Державною реєстраційною службою України 06.04.2015 (том 2, а.с. 60)).
		13.          Автором спірної публікації на веб-сайті значиться ОСОБА_8 . Дійсну особу автора не встановлено. У мережі Інтернет (у тому числі на самому веб-сайті https://www.rbc.ua) та у загальнодоступних базах відсутня інформація, яка би дозволила чітко ідентифікувати автора статті; відсутні відомості щодо по-батькові цієї особи, не можливо встановити місце її проживання, не зрозуміло, чи є це ім`я реальної людини, чи це образ, створений для приховування дійсного автора.
		Обставини щодо прав БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД
		14.          Позивачі стверджують, що входять в групу компаній Parimatch, про що свідчать документи щодо належності їх до холдингової компанії Reten Entertainment Ltd, зокрема, відповідні свідоцтва НЕ 351771 та НЕ 415842.
		15.          БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД надано до матеріалів справи копію ліцензійного договору від 20.01.2020, укладеного з ТОВ "Бетрінг".
		16.          За цим договором БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД (ліцензіар) зобов`язується надати ТОВ "Бетрінг" (ліцензіату) право використання на умовах простої (невиключної) ліцензії комплексу програмного забезпечення (далі - "Продукти"), який включає в себе низку програмних елементів. Найменування та короткі характеристики Продуктів наведено у Додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.
		17.          У матеріалах справи відсутній Додаток №1 до ліцензійного договору від 20.01.2020.
		Обставини щодо прав Рілліус Холдінг Лімітед та реєстрації прав на товарні знаки Parimatch в рф
		18.          22 листопада 2012 року та 14 жовтня 2015 року Українська Компанія, ТОВ "Парі-Матч", подала дві заявки на реєстрацію двох товарних знаків Parimatch №2012740641 та Париматч №2015733176 (2015) в росії.
		19.          11 березня 2015 року роспатент зареєстрував на території росії товарний знак Parimatch (напис на білому фоні) (номер державної реєстрації: 536717), дійсний до 22.11.2022, а 18 квітня 2017 року - товарний знак Париматч (номер державної реєстрації: 613353), дійсний до 14.10.2025.
		20.          Правовласником обох знаків - ТОВ "Парі-Матч" (Україна).
		21.          19 грудня 2017 новим правовласником торгового знака Париматч (свідоцтво рф №613353) замість ТОВ "Парі-Матч" (Україна) стає Ерісіус Інвестментс Лімітед (Кіпр) на підставі державної реєстрації в роспатенті договору №РД0239744 про відчуження виняткового права на товарний знак Париматч щодо всіх товарів та/або послуг від 19.12.2017.
		22.          25 грудня 2019 новим правовласником торгового знака Parimatch замість ТОВ "Парі-Матч" (Україна) стала компанія Epiciyc Інвестментс Лімітед (Кіпр) на підставі державної реєстрації в Роспатенті договору №РД0239961 про відчуження виняткового права на товарний знак Parimatch щодо всіх товарів та/або послуг від 21.12.2017.
		23.          У цей же день роспатент зареєстрував ліцензійні договори на використання знаків Parimatch та Париматч ТОВ "Бетрінг" (росія).
		24.          За даними веб-сайту федерального інституту промислової власності російської федерації 02 липня 2019 року, 12 серпня 2019 року, 04 вересня 2019 року та 18 лютого 2020 року роспатент також зареєстрував на території рф права на товарні знаки:
		-          зображення (два жовтих паралелограма на чорному фоні). Термін дії до 15.11.2028, (свідоцтво рф 717872);
		-          словесний знак (великі букви Р та М жовтого кольору на чорному фоні). Термін дії до 30.01.2029, (свідоцтво рф 722918);
		-          словесний знак ("Заряжен побеждать!"). Термін дії до 23.01.2029, (свідоцтво рф 725811);
		-          словесний знак (напис Parimatch жовтими буквами на чорному фоні). Термін до 15.11.2028 (свідоцтво рф 747513).
		25.          Правовласником всіх цих товарних знаків значилася компанія Epiciyc Інвестментс Лімітед (Кіпр).
		26.          01 червня 2021 року ця Кіпрська Компанія (ліцензіар) та ТОВ "Бетрінг" (ліцензіат), резидент російської федерації, уклали угоду про надання ліцензії на ці товарні знаки.
		27.          Відповідно до угоди Кіпрська Компанія надала російській - ТОВ "Бетрінг" право використовувати ці товарні знаки на території російської федерації у зв`язку з ліцензійними послугами (надання ліцензіатом послуг з прийому інтерактивних ставок за допомогою (Інтернет-сайту), доступних клієнтам у т.ч. з використанням додатків на електронних мобільних пристроях, на підставі відповідної ліцензії на території рф, які, щоб уникнути різночитань, повинні обмежуватись послугами, зазначеними у класах товарних знаків).
		28.          06 жовтня 2021 Кіпрська Компанія, Ерісіус Інвестментс Лімітед, відчужила іншій Кіпрській Компанії, Рілліус Холдінг Лімітед (правонаступник), належні виключні права на товарні знаки. 
		29.          За цим договором позивач, Рілліус Холдінг Лімітед, став єдиним власником виключних прав на товарні знаки (пункт 1.2. договору від 06.10.2021).
		30.          23 грудня 2021 року за даними веб-сайту федерального інституту промислової власності російської федерації позивач, Рілліус Холдінг Лімітед, став правовласником всіх товарних знаків відповідно до договору про відчуження виняткового права на товарний знак щодо всіх товарів та/або послуг, в тому числі правовласником торгового знака Parimatch.
		Щодо дій Рілліус Холдінг Лімітед після початку повномаштабного вторгнення
		31.          25 грудня 2022 року Наглядова рада холдингової компанії (Ретен Ентертеймент Лтд) Reten Entertainment Ltd прийняла рішення про відкликання франшизи на використання бренду Parimatch і технологічних рішень на території російської федерації.
		32.          За цим рішенням процес припинення будь-якої співпраці з російською федерацією потребував відповідних дій: відключення ТОВ "Бетрінг" від усіх програмних рішень, припинення роботи платформи Parimatch на території рф, розірвання з ТОВ "Бетрінг" відповідної угоди про надання ліцензії на товарні знаки та ліцензійної угоди на використання програмного забезпечення на території російської федерації та шляхом здійснення інших заходів, які можуть бути необхідні для вищевказаної мети.
		33.          За угодою про надання ліцензії на товарні знаки від 01.06.2021, що укладена з російською компанією ТОВ "Бетрінг", передбачено, що ліцензіар має право розірвати цю угоду, зокрема, у разі, якщо інша сторона неодноразово порушує будь-яку умову цієї угоди таким чином, що дозволяє обґрунтовано зробити висновок, що її поведінка суперечить наявності у неї наміру чи можливості реалізувати умови цієї угоди (підпункт 14.4.2., на який міститься посилання у повідомленні від 01.03.2022).
		34.          Процедура одностороннього розірвання узгоджена у пункті 14.6. 
		35.          Зокрема, для цілей розірвання цієї угоди сторона, яка ініціює розірвання цієї угоди за статтею 14.2., 14.3. чи 14.4., направляє іншій стороні лист про розірвання не пізніше 60 (шестидесяти) календарних днів до запланованої дати розірвання. Лист про розірвання згідно зі статтею 14.6.1. повинен містити: (а) посилання на конкретну статтю угоди, на підставі якої остання розривається; (b) деталі причин розірвання; (с) строки та порядок усунення порушення, якщо можливо; (d) запропоновану дату розірвання.
		Якщо інше письмово не погоджено сторонами, якщо одна із сторін направить лист про розірвання згідно зі статтею 14.6. ця угода, де ця умова застосовується, якщо порушення не буде виправлено, автоматично розривається в дату розірвання, зазначену у листі про розірвання без необхідності укладання будь-яких додаткових угод до цієї угоди.
		36.          Сторони погодили, що будь-яке повідомлення або кореспонденція, надані стороні за цією угодою або згідно з нею, повинно мати письмову форму та бути вручене особисто в руки або доставлене надійною кур`єрською службою за адресою відповідної сторони або за допомогою адрес електронної пошти.
		37.          Позивач -1 стверджує, що 01 березня 2022 року повідомив ТОВ "Бетрінг" про розірвання угоди про надання ліцензії на товарні знаки від 01 червня 2021 року.
		38.          Суд апеляційної інстанції зазначив, що у нього відсутні підстави для висновку, що його зміст було доведено до відома ліцензіата за названою угодою, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження направлення вказаного повідомлення про розірвання на адресу ТОВ "Бетрінг". Також таке повідомлення не відповідає вимогам підпункту 14.6.2., зокрема, не містить деталей причин розірвання, що підтверджує обґрунтованість доводів відповідачів, що таке повідомлення не може підтверджувати факт розірвання відповідної угоди з ТОВ "Бетрінг" з 01 березня 2022 року.
		39.          01 березня 2022 року на веб-сайті Parimatch TechІНФОРМАЦІЯ_11 повідомлено про розпочату процедуру виходу з ринку рф, а новиною від 26 березня 2022 року повідомлено про завершення процедури відкликання франшизи ІНФОРМАЦІЯ_12
		40.          Позивачі надали також лист-підтвердження WIPO (Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) від 02.05.2022 (том 1, а.с. 114-116) про реєстрацію відмови від охорони торгових марок на території рф.
		41.          За змістом цього листа повідомлення правовласника про відмову від охорони на території рф стосувалося міжнародних реєстрацій товарних знаків №1534210 (PARI MATCH), №1572380 (без словесного елемента), №1572438 (PARIMATCH ТECH), №1572953 (PARIMATCH ТECH), №1580793 (РМ), №1580872 (PARIMATCH), 1630588 (PARIMATCH), 1630589 (без словесного елемента), 1631802 (без словесного елемента), 1631803 (РМ), 1631804 (без словесного елемента), 1632240 (РМ), які, виходячи із відомостей, наявних у відкритому доступі на веб-сайті Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності за посиланням https://www3.wipo.int/madrid/monitor/en/ (по відстеженню кожного із перелічених номерів), є відмінними від тих, про які йде мова у додатку №1 до угоди від 01.06.2021 та правова охорона яких на території рф не припинена.
		42.          Лист не стосується і не підтверджує припинення на території рф правової охорони знаків №717872, №725811, №722918, №747513.
		43.          З наданих представником відповідачів роздруківок із веб-сайту федерального інституту промислової власності російської федерації (роспатент) www.fips.ru, встановлено, що компанія Рілліус Холдінг Лімітед не припинила на території рф правову охорону товарних знаків за свідоцтвами №717872 (чинний до 15.11.2028), №725811 (чинний до 23.01.2029), №722918 (чинний до 30.01.2029), №747513 (чинний до 15.11.2028). Така обставина позивачем-1 жодними доказами не спростована.
		44.          У відкритій базі даних роспатенту станом на дату публікації статті (30.05.2022) була відсутня офіційна інформація про державну реєстрацію припинення зареєстрованого права використання товарного знака Parimatch (свідоцтво рф №536717) та товарного знака Париматч (свідоцтво рф №613353) ТОВ "Бетрінг".
		45.          Станом на дату спірної публікації доказів розірвання ліцензійних договорів №РД0320951 та №РД0320950 від 25.12.2019 матеріали справи також не містять.
		46.          Відомості про дострокове припинення правової охорони товарного знака Parimatch (свідоцтво рф №536717) та товарного знака Париматч (свідоцтво рф №613353) на території рф були внесені до бази даних роспатенту лише 13.09.2022 та 14.09.2022 на підставі заяв правовласника від 19.08.2022.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		47.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 позов задоволено частково. 
		48.          Суд першої інстанції визнав недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивачів, інформацію, поширену відповідачами у мережі Інтернет на веб-сайті РБК-Україна https://www.rbc.ua у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7", що розміщена за посиланням, саме:
		"Parimatch продовжує працювати в рф, але з новим власником і брендом.
		Українська букмекерська компанія Parimatch продовжує працювати в рф, але з новим власником."
		"Як відомо, раніше в росії Parimatch працювала через компанію ТОВ "Бетринг", яка в березні поточного року заявила про зміну бренду на Paribet. Трохи пізніше - у квітні - цей новий бренд перейшов під іншу юридичну особу, а вже 26 квітня 2022 року відбулася зміна власника цієї компанії.
		Новим номінальним власником Paribet (раніше Parimatch) стало створене всього за 11 днів до цього AT "Тріпл Ві".
		"Крім того, компанія зберегла всі спонсорські контракти (наприклад, з чеченським ФК "Ахмат") і колишніх амбасадорів ( ОСОБА_2 ). Крім цього, мобільний додаток Paribet, згідно з історією оновлень AppStore, є "правонаступником" програми Parimatch-nid час одного з оновлень Програми, бренд Parimatch просто змінився на Paribet."
		"У 2021 році одним із спонсорів грозненської футбольної команди "Ахмат" (включеної США в санкційний список на підставі "Глобального акту Магнітського") стала букмекерська контора PariMatch.
		На офіційному постері анонсу футбольного матчу між російськими клубами "Краснодар" і "Ахмат", який відбувся 21 травня, титульним спонсором кадировського клубу продовжує бути Parimatch".
		49.          Суд також зобов`язав відповідачів у строк 10 календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на головній сторінці порталу інформаційного агентства "РБК-Україна" на веб-сайті РБК-Україна ІНФОРМАЦІЯ_8" повного тексту резолютивної частини рішення суду та інформаційного повідомлення про те, що поширена інформація є недостовірною; видалити з веб-сайту РБК-Україна статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7" та її російськомовний переклад за посиланням; повідомити всім виданням, та "агрегаторам новин", які здійснювали перепост статті або посилання на вищезазначену статтю про те, що інформація, зазначена у цій статті є недостовірною, та вимагати видалити статтю або посилання на неї зі своїх ресурсів.
		50.          Суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо захисту честі та гідності позивачів - юридичних осіб.
		51.          Рішення суду мотивовано так:
		1)          відповідачі поширили інформацію про те, що Parimatch продовжує працювати в рф, що не відповідає дійсності;
		2)          поширена інформація не містить згадки про конкретну юридичну особу, але контекст свідчить про те, що йдеться саме про позивачів;
		3)          позивачі є правовласниками бренду Parimatch і можуть відкликати право його використання, що й було зроблено в березні 2022 року. Доказами припинення діяльності Parimatch в рф є: розірвання ліцензійних угод з ТОВ "Бетрінг"; відкликання території рф з міжнародних реєстрацій торгових знаків Parimatch; правовий висновок експерта з питань права Кіпра. Новини на веб-сайті Parimatch Tech про вихід з ринку рф. Немає підтвердження того, що Paribet або Pari є правонаступниками чи пов`язані з Parimatch. Відповідачі не надали жодних доказів на спростування факту виходу Parimatch з ринку рф;
		4)          поширена інформація порушує ділову репутацію позивачів правовласників, яка напряму пов`язана із репутацією бренду/ торгового знаку. Поширена недостовірна інформація принижує статус позивачів в очах суспільства, партнерів та клієнтів, а також дискредитує ведення їх господарської діяльності.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		52.          25 липня 2023 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову повністю.
		53.          Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
		1)          належними відповідачами у справі є ТОВ "РБК-Медіа" (власник веб-сайту   https://www.rbc.ua), ТОВ "Українські бізнес технології" (користувач веб-сайту за ліцензійним договором та власник інформаційного агентства "РБК-Україна"). ОСОБА_8 (зазначений автором спірної публікації) також входить до кола відповідачів, проте у позивачів відсутня можливість встановити дійсну особу автора, його місце проживання (місцезнаходження). Відсутність достовірної інформації про автора унеможливлює розгляд справи в цивільному судочинстві. ТОВ "ЮБІТІ Медіа" є неналежним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до нього;
		2)          стаття містить твердження, що "Parimatch продовжує працювати в рф…", у ній не згадується прямо про конкретну юридичну особу (позивачів у справі);
		3)          БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД не довело, що інформація в статті стосується саме цієї компанії, оскільки:
		-          ліцензійний договір від 20.01.2020 року між БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД та ТОВ "Бетрінг", що був наданий позивачами на підтвердження своїх прав, не містить згадки про платформу Parimatch, стосується використання неназваного комплексу програмного забезпечення, інформація щодо його призначення програмного комплексу в ліцензійному договорі не розкривається;
		-          позивачі не надали Додаток №1 до ліцензійного договору, який міг би прояснити, про який комплекс йде мова;
		-          не надано належних та допустимих доказів існування "платформи Parimatch" та те, що БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД є її власником;
		4)          суд встановив, що інформація не стосується БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД, тому досліджував, чи є інформація достовірною стосовно Рілліус Холдінг Лімітед;
		5)          Рілліус Холдінг Лімітед є належним позивачем у цій справі, оскільки стаття під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7" містить інформацію, що орієнтована на необмежене коло осіб, про співпрацю з країною-агресором, що в умовах військової агресії рф проти України та державної політики припинення діяльності юридичних осіб, які дійсно співпрацюють з країною-агресором, може негативно впливати на ділову репутацію Рілліус Холдінг Лімітед. Ділова репутація правовласника напряму пов`язана з репутацією торгової марки;
		6)          стаття містить твердження про певні події та обставини, які можна перевірити на предмет їх правдивості. Відповідачі мають обов`язок довести та надати суду докази, що підтверджують достовірність тверджень, викладених у статті. Позивач може надати суду докази, що спростовують твердження, викладені у статті;
		7)          станом на момент публікації (30.05.2022) Компанія Рілліус Холдінг Лімітед не вчинила необхідні дії задля розірвання угоди про надання ліцензії на товарні знаки від 01.06.2021 у порядку, передбаченому цією угодою; були чинними ліцензійні договори №РД0320951 та №РД0320950 від 25.12.2019 та чинна у роспатенті реєстрація товарного знака Parimatch (свідоцтво рф №536717) та товарного знака Париматч (свідоцтво рф №613353);
		8)          російська компанія ТОВ "Бетрінг" станом на дату публікації статті мала право користуватися торговими знаками Parimatch на території рф, відповідно, бренд Parimatch не вийшов із ринку рф у березні 2022 року, як про це стверджують позивачі, а твердження у статті від 30.05.2022 про те, що "Parimatch продовжує працювати в РФ" є достовірним;
		9)          цитата про зміну в рф бренду Parimatch на Paribet, власником якої AT "Тріпл Ві", відповідає дійсності. Немає тверджень, що позивачі стали власником компанії АТ "Тріпл Ві" або власником торгового знака Paribet. Автор статті проаналізував дані з веб-сайту Parimatch в рф, що надала російська компанія ТОВ "Бетрінг".;
		10)          суд не знайшов зв`язку між цитатою "Крім того, компанія зберегла всі спонсорські контракти (наприклад, з чеченським ФК "Ахмат") і колишніх амбасадорів ( ОСОБА_2 )" і позивачами, а питання щодо наявності або відсутності у будь-яких інших учасників групи компаній Parimatch Tech таких спонсорських контрактів не є предметом дослідження в даній справі;
		11)          суд не має підстав вважати інформацію про мобільний додаток Paribet недостовірною, оскільки позивачі підтвердили заміну Parimatch на Pari в AppStore, автор статті констатував факт, який дійсно мав місце, а питання законності зміни назви не досліджується;
		12)          цитата про спонсорство ФК "Ахмат" у 2021 році взята на підставі аналізу інформації, оприлюдненої на веб-сайті "Кавказ.Реалии";
		13)          на постері анонсу матчу "Краснодар" - "Ахмат" логотип Parimatch дійсно присутній що підтверджується скріншотом з телеграм - каналу. Позивачі також визнають, що деякі російські клуби використовують логотипи Parimatch. Суд не заперечує, що використання логотипів Parimatch може бути незаконним, і бере до уваги, що компанія Рілліус Холдінг Лімітед зверталася до клубів з відповідними скаргами. Проте законність використання логотипів Parimatch ФК "Ахмат" не є предметом доказування у справі, оскільки не спростовує факт доведення до відома читачів правдивої інформації (на постері зображений гравець футбольного клубу Ахмат, на формі якого міститься логотип Parimatch).
		54.          Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що вимоги юридичної особи, які стосуються честі та гідності, не підлягають задоволенню, оскільки це є морально-етичними категоріями (під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		55.          27 вересня 2023 року позивачі звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі. 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
		56.          Скаржники визначили однакові підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції - пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
		57.          Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування норм частини четвертої статті 277 ЦК України переклав тягар доведення достовірності інформації на позивача, не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/16027/17, від 17.02.2022 у справі № 903/151/21, від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21, від 17.11.2020 у справі № 303/7289/17 та у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, а позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
		58.          В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржники зазначають:
		-          суд апеляційної інстанції порушив норми частини п`ятої статті 269 ГПК України та вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач оспорював твердження "ІНФОРМАЦІЯ_7", а суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині оцінив достовірність іншого скороченого твердження ("Parimatch продовжує працювати в рф"). Суд апеляційної інстанції не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 303/7289/17, що предметом спору у цій категорії справ є спірна інформація, що передається дослівним цитуванням (без редагування, корегування, власного розуміння позивача).
		-          суд апеляційної інстанції встановив обставини достовірності/недостовірності твердження з порушенням вимог статей 74, 86 ГПК України, оскільки частину обставин встановив на підставі недопустимих доказів (окрема підстава оскарження згідно з пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України), а інші обставини не дослідивши зібрані у справі докази (з пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України), зокрема докази щодо прав позивача 2 на програмне забезпечення Parimatch.
		Позиція відповідачів 
		59.          ТОВ "Українські бізнес технології" у заяві щодо касаційних скарг, що була подана до відкриття касаційного оскарження, зазначив:
		-          судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, оскільки справа не становить значного суспільного інтересу, а за своїм характером є малозначною справою. Крім того, судове рішення у цій справі жодним чином не впливає на господарську діяльність позивачів, оскільки:
		-          у публікації відсутня будь-яка згадка про Рідліус Холдінг Лімітед та БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД;
		-          у публікації мова йде про: "Українська букмекерська компанія Parimatch...", а не про позивачів;
		-          10.03.2023 Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 145/2023, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10.03.2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". За зав`язок з росією до групи компаній Parimatch були застосовані санкції строком на 50 років ("Зеленський ввів санкції проти Parimatch, Pokermatch, фінустанови Лео та сотень букмекерів з рф" від 11.03.2023, джерело: https://ain.Ua/2023/03/11/zelenskyj-vviv-sankcziyi-proty-parimatch-pokermatch- finustanovy-leo-ta-kupy-bukmekeriv-z-rf);
		-          12.03.2023 ТОВ "ПАРІМАТЧ" повідомило про припинення своєї діяльності: "дотримуючись Конституції, законів України та указу Президента України №145/2023 Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 10 березня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" повідомляє наступне: Операційна діяльність компанії припинена; Платформа для клієнтів недоступна, сайт pm.ua заблоковано" ("Найбільша букмекерська компанія України припиняє діяльність" від 12.03.2023, джерело: https://biz.censor.net/n3405259);
		-          08.08.2023 Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) повідомила про анулювання ТОВ "ПАРІМАТЧ" ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет та на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності ("КРАІЛ вжиті заходи по нейтралізації загроз національній безпеці" від 08.08.2023, джерело: www.gc.gov.ua/ua/lnfoLicenses/34080.html);
		-          публікація не порушила ділову репутацію Кіпрських Компаній Рідліус Холдінг Лімітед, БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД, які не здійснюють господарської діяльності на території України.
		60.          ТОВ "ЮБІТІ МЕДІА" у заяві, що була подана до відкриття касаційного оскарження, зазначив про відсутність підстав для касаційного оскарження, оскільки:
		-          у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 910/16027/17 (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/76385301) відсутній правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 277 ЦК України;
		-          суд апеляційної інстанції не мав застосовувати цю норму, оскільки вона регулює порядок спростування інформації, а суд відмовив позивачам у визнанні інформації недостовірною;
		-          висновок Верховного Суду у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 303/7289/17 стосується випадку, коли суди двох інстанцій визнали, що відповідачі поширили недостовірну інформацію, суд касаційної інстанції скасував ці рішення, оскільки "суд не вправі зобов`язувати відповідача спростувати ту інформацію, яка ним особисто не була висловлена";
		-          у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 903/151/21 відсутні правові висновки, які б не були враховані Північним апеляційним господарським судом в оскаржуваному рішенні. У цій справі Верховний Суд скасував судові рішення, оскільки: "суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, достеменно не з 'ясували чи інформація у спірних відеороликів є ідентичною та/або містять ідентичну інформацію у відеороликах";
		-          Північний апеляційний господарський суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 07.06.2022 року у справі № 910/4430/21, і в своєму рішенні вказав те саме: "Колегія суддів зазначає, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації";
		-          позивачі не виконали вимоги Верховного Суду, які викладені в ухвалах від 16.10.2023, щодо приведення касаційних скарг у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
		61.          Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
		Щодо застосування частини четвертої статті 277 ЦК України та розподілу обов`язку доказування 
		62.          Відповідно до статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК.
		63.          Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		64.          Верховний Суд виснував, що в умовах воєнного стану асоціювання певної фізичної або юридичної особи з країною-агресором, безумовно, має негативний характер, особливо якщо йдеться про співпрацю з країною-агресором чи сприяння їй у будь-якій формі. Вислови про пов`язаність суб`єкта господарювання з країною-агресором здатні завдати шкоди його діловій репутації, викликати негативні конотації у контрагентів, споживачів, ворожий настрій у суспільстві, а тому виклад відповідної інформації слід здійснювати обачно, спираючись на обставини, що підтверджуються доказами, мають високий ступінь достовірності та вірогідності, є взаємоузгодженими й достатніми (постанова від 14.11.2023 року у справі № 910/8562/22).   
		65.          При вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20).
		66.          Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18).
		67.          Це означає, що достовірна інформація, тобто така, що відповідає дійсності та викладена правдиво, не може бути спростована, навіть у випадку, коли вона порушує особисті майнові права. 
		68.          У справі, що переглядається, суди обох інстанцій встановили, що відповідальними за поширення інформації є ТОВ "РБК-Медіа" та ТОВ "Українські бізнес технології". Спірна інформація є фактичним твердженням. Такі висновки судів не оскаржується в суді касаційної інстанції, тому, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не перевіряються.
		69.          Щодо встановлених судом апеляційної інстанції обставин достовірності спірної інформації Верховний Суд виходить з такого.
		70.          Відповідно до частини четвертої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		71.          Отже частина четверта статті 277 ЦК України за своїм правовим регулюванням визначає особливості спростування інформації залежно від її поширювача, а також встановлює окремий порядок спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. 
		72.          Ця норма не регулює і не встановлює презумпцію недостовірності поширеної інформації щодо особи. Стаття 277 ЦК України встановлює єдину особливість - спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої). 
		73.          У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року № 1, на який посилаються скаржники, дійсно було роз`яснено, що "згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною,   покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності   поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права".
		74.          Водночас слід враховувати, що це роз`яснення стосувалось норм цивільного законодавства, що було чинним станом на 27 лютого 2009 року. Зокрема, висновок щодо розподілу обов`язків із доказування було сформовано відповідно судової практики щодо застосування чинної частини третьої статті 277 ЦК України, яка передбачала, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.   Тобто Пленум Верховного Суду України виходив з доказової презумпції добропорядності особи, що була закріплена в частині третій статті 277 ЦК України.   
		75.          Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 27.03.2014 № 1170-VII частину третю статті 277 ЦК України було виключено.   
		76.          З 19 квітня 2014 року цивільне законодавство не містить презумпції добропорядності, а тому відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.
		77.          Верховний Суд у своїй практиці враховував цей висновок Пленуму Верховного Суду України (постанова Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/16027/17 та інші, на які посилаються скаржники). Водночас, зважаючи на зміну законодавства і скасування презумпції недостовірності негативної інформації, Верховний Суд також виснував, що доказування позивачем обґрунтованості свого позову, зокрема, недостовірності, неточності поширеної відповідачем інформації, має відбуватися у загальному порядку. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17, від 17.07.2019 у справі № 757/49189/16-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18 та від 06.11.2019 у справі № 165/2559/15-ц, від 14.11.2023 у справі № 910/8562/22.   
		78.          За загальним правилом, відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Зокрема, Верховний Суд виснував, що для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації та 2) недостовірність цієї інформації (постанова від 11.10.2023 у справі № 758/13555/21). Водночас, оскільки відповідно частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, на відповідачеві, який поширює інформацію або відповідальний за її поширення (твердження про факти),   лежить обов`язок довести, які вчинялися заходи, щоб переконатися в достовірності. 
		79.          Окрім того, Верховний Суд у господарському судочинстві відбулися зміни щодо стандартів доказування, які є відмінними від цивільного судочинства, що також вливає на порядок розгляду спорів. Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України №   132-IX   від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
		80.          Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		81.          Це означає, що поширена інформація не вважається автоматично недостовірною, і позивач несе тягар доведення обґрунтованості свого позову за загальним правилом, включаючи підтвердження недостовірності поширеної інформації. Натомість відповідач в обґрунтування своїх заперечень, щоб спростувати аргументи позивача про недостовірність, має обов`язок довести, які заходи вчинялися, щоб переконатися в достовірності (перше речення частини другої статті 302 ЦК України), та надати відповідні докази, які на його переконання свідчать про достовірність поширеної інформації.
		82.          Верховний Суд також зазначає, що оскаржувана стаття була опублікована в контексті публічних обговорень з питань, які широко висвітлювалися (ються) в засобах масової інформації в умовах сьогоденні.   Громадськість має право знати таку інформацію. У цьому аспекті Верховний Суд зауважує, що ступінь підтвердження точності та достовірності наданої інформації при висловленні думки журналістів з питання, що становить суспільний інтерес, навряд чи можна порівняти з тією, яка вимагається від державних органів для обґрунтованості кримінального обвинувачення чи застосування санкцій з підстав, пов`язаних з  поширеною інформацією. Це пов`язано з особливою роллю журналістів у громадянському суспільстві і захист права журналістів на розповсюдження інформації з питань, що становлять суспільний інтерес відповідно до статті 10 Конвенції.
		83.          Тому в аспекті порушеного у касаційній скарзі питання щодо застосування статті 277 ГПК України та розподілу обов`язку доказування, Верховний Суд вважає, що таке питання має вирішуватися за правилами, визначеними статтями 13, 74, 79 ГПК України та іншими положеннями про докази, що закріплені у Кодексі. Висновок про (не)достовірність інформації - це обставина, що є предметом доказування у справі. Суд оцінює докази обох сторін і відповідно до свого внутрішнього переконання визначає, які з них є більш вірогідними, тобто більш переконливими. У розумінні статті 79 ГПК України якщо докази відповідача, які свідчать про достовірність інформації, є більш вірогідними, ніж докази позивача, що свідчать про її недостовірність, суд визнає інформацію достовірною.   
		84.          Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд відзначає, суд апеляційної інстанції не звільняв відповідачів від обов`язку доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції здійснив оцінку доказів які були надані як позивачами у справі, так і відповідачами. Суд, проаналізувавши зміст оприлюдненої статті та надані сторонами докази дійшов висновку, що поширена інформація не має характеру недостовірної. Цей висновок був зроблений з урахуванням принципу змагальності сторін, урахування ролі преси у демократичному суспільстві, а також з дотриманням принципів, якими суд повинен керуватися при оцінці у випадках, коли йому необхідно збалансувати право особи на ділову репутацію з суспільним інтересом у захисті свободи вираження поглядів.
		85.          Верховний Суд також зазначає, що немає фактичних елементів, які б доводили, що стаття зумовлена навмисним наміром завдати шкоди репутації відповідних осіб. Всі оспорювані позивачами тези в статті були сформульовані та логічно виведені з подій, що безсумнівно мали місце і це було встановлено судом апеляційної інстанції.
		86.           Тому аргументи скаржників, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму частини четвертої статті 277 ЦК України визнаються безпідставними. У жодній справі, на які посилаються скаржник, Верховний Суд не визнав обґрунтованим позов юридичної особи до суб`єктів у сфері медіа про спростування поширеної інформації за подібних правовідносин (а саме: поширення в умовах війни інформації, що є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу,   і достовірність якої переконливо у змагальному процесі доведена у суді апеляційної інстанції). 
		87.          Висновок суду про те, що позивачем не доведено, що за своїм характером спірна поширена інформація містить недостовірні відомості фактично стосується не визначення його обов`язку щодо доведення недостовірності інформації, а оцінки характеру такої інформації, яка була здійснена судами на підставі доказів, які були подані, як позивачем, так і відповідачем. Іншими словами суди, застосовуючи словосполучення "позивач не довів" у тексті оскаржуваних судових рішень, наголошували не на тому, що ним не виконано обов`язок щодо надання доказів щодо недостовірності інформації, а те, що в результаті судового розгляду судами було встановлено, що поширена інформація не містить ознак недостовірної (пункт 5.36 постанови Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 910/153/21).
		88.          Отже, аргументи скаржників про те, що суд апеляційної інстанції переклав на позивачів обов`язок щодо доведення недостовірності інформації, не спростовуються висновками суду апеляційної інстанції, який оцінив докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, і самостійно зробив висновок, що спірна інформація є достовірною.
		89.          Верховний Суд не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та підміняти власною оцінку надану судом апеляційної інстанції встановленим обставин, що мають значення для справи. Суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина перша та друга статті 300 ГПК України). 
		Щодо процесуальних порушень
		90.          Верховний Суд зауважує, що вимоги касаційних скарг (про залишення в силі рішення суду першої інстанції) не узгоджуються з аргументами скаржників в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України, яка регулює випадки, коли суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення та направити справу на новий розгляд.
		91.          Твердження скаржників щодо порушення частини п`ятої статті 269 ГПК України та вихід судом апеляційної інстанції за межі позовних вимог в аспекті неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 303/7289/17, відхиляються, оскільки у цій справі Верховний Суд, скасовуючи судові рішення судів та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у постанові від 18 листопада 2020 року встановив, що позивач, звертаючись до суду із позовом про захист честі, гідності і ділової репутації, як на підставу позову посилався на розміщену в мережі Інтернет на сторінці у Фейсбук за інтернет-адресою статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», проте просив визнати недостовірною не цю статтю чи окремі її цитати, а власне інтерпретування прочитаного, однак суд першої інстанції, у порушення норм процесуального права, не уточнив позовних вимог позивача та надав правову оцінку на предмет недостовірності інформації, викладеній у прохальній частині позовної заяви, а не викладеній у зазначеній статті, опублікованій відповідачем. Наведене свідчить про те, що хоча вимоги в обох справах і стосувалися захисту честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, проте обставини справи, зміст поширеної інформації та суб`єктний склад у вказаних справах є абсолютно різними порівняно зі справою, яка є предметом касаційного перегляду.
		92.          У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо питання про визнання поширеної інформації недостовірною, розглядав позовні вимоги та підстави позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції. Наведення у мотивувальній частині постанови неповної цитата одного з речень статті не означає порушення частини п`ятої статті 269 ГПК України, яка встановлює, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядав зміст та контекст всієї опублікованої статті, в тому числі перевіряв достовірність інформації щодо нових власників бренду Parimatch в росії.
		93.          Аргументи скаржників стосовно порушення вимог статей 74,86 ГПК України під час оцінки доказів по справі не беруться до уваги з огляду на межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені у статті 300 ГПК України.
		94.          Скаржники визначають окремо таку підставу касаційного оскарження, посилаючись на те, що частину обставин суд апеляційної інстанції нібито встановив на підставі недопустимих доказів. Водночас цей аргумент не обґрунтовують з посиланням на норми чинного законодавства, чітко не визначають, які порушення було допущено в розумінні статті 77 ГПК України, яка визначає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		95.          Допустимість   доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
		96.          Отже,   допустимість   доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №913/38/20, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 26.02.2021 у справі №908/2847/19, від 14.04.2021 у справі №910/7431/19).    Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Тягар доведення недопустимості доказу покладено на особу, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (постанови Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 910/3493/21, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17).
		97.          Натомість скаржники взагалі не обґрунтували, яким чином було порушено статтю 77 ГПК України, що регулює питання достовірності доказів, не вказали, який закон порушено при отриманні доказів, на основі яких суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають значення для справи. Фактично у цій частині всі аргументи скаржників зводяться до необхідності здійснення судом касаційної інстанції повторної оцінки доказів у справі з метою встановленні інших обставин щодо недостовірності спірної інформації. 
		98.          Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд є судом права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази, надавати перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази в силу імперативної заборони передбаченої у частині другій статті 300 ГПК України.
		99.          Аргументи скаржників щодо не дослідження доказів, Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази,   за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		100.          За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є   не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом   зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо). Окрім того таке порушення має призвести до того, що це унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		101.          У справі, що переглядається, підстава касаційного оскарження - пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржниками у касаційних скаргах, у цьому випадку не отримала підтвердження. Аргументи, що суд апеляційної інстанції не дослідив докази - наявний у справі ліцензійний договір щодо прав Позивача 2 на програмне забезпечення платформи Parimatch (т. 1 а.с. 80-92, т. 2 а.с. 79-80) не відповідають висновкам суду апеляційної інстанції, який прямо вказав, що ліцензійний договір від 20.01.2020 року між БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД та ТОВ "Бетрінг" не містить згадки про платформу Parimatch, стосується використання неназваного комплексу програмного забезпечення, інформація щодо його призначення програмного комплексу в ліцензійному договорі не розкривається; позивачі не надали додаток №1 до ліцензійного договору, який міг би прояснити, про який комплекс йде мова.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		102.          Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
		103.          Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		104.          Скаржники, в межах доводів і вимог касаційних скарг (ідентичних за змістом), які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не довели неправильного застосування судом апеляційної норм матеріального і порушення норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваного судового рішенні у цій справі.
		105.             За таких обставин, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Розподіл судових витрат
		106.          Згідно з статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржників.
		Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Рілліус Холдінг Лімітед (Rillius Holding Limited) та БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД (BTB Betlab Holdings Ltd) залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 910/7750/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                              І. Кондратова
		 
		Судді                                                                                  О. Баранець
		 
		                                                                                            Н. Губенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...