Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/252/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2024. Зареєстровано: 20.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2024.
Дата набрання законної сили: 11.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/462/141/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021140010000548

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/252/22 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 березня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
		   головуючої судді -                         ОСОБА_1 
		   за участю секретаря судового засідання -             ОСОБА_2 
		   прокурора -                             ОСОБА_3 
		   обвинуваченого -                         ОСОБА_4 
		   захисника -                             ОСОБА_5 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021140010000548 від 04.11.2021 року про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого
		 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 , будучи службовою особою, заступником начальника Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, діючи в порушення вимог ст. 19, 68 Конституції України, ст. 3, 22, 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел на власне незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з 01.11.2021 року по 15.11.2021 року, всупереч інтересам служби, запропонував ОСОБА_6 надати йому неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, під час розгляду питань щодо складення та скерування до суду клопотань про звільнення від відбування покарання засуджених і направлення на відбування призначеного покарання та за вплив на прийняття рішення особами, щодо затвердження та зміни періодичності проведення реєстрації особам, звільненим від відбування покарання з випробуванням.
		ОСОБА_4 погодився отримати від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в загальній сумі 500 доларів США, загальний розмір якої упродовж вказаного періоду часу зменшено ОСОБА_4 до 400 доларів США. У подальшому, 08.11.2021 року близько 16.30 год., перебуваючи у приміщенні Залізничного РВФ ДУ «Центр пробації» у Львівській області, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 126, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 частину указаної неправомірної вигоди в сумі 100 доларів США (згідно курсу НБУ складає 2 610,20 гривень) за вплив на прийняття рішення особами, начальником Залізничного РВФ ДУ «Центр пробації» ОСОБА_7 та інспектором цього ж відділу пробації ОСОБА_8 , уповноваженими на виконання функцій держави, під час розгляду питань щодо складення, затвердження та скерування до суду клопотання про звільнення від відбування покарання засудженого і направлення на відбування призначеного покарання та за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо затвердження та зміни періодичності проведення реєстрації особам, звільненим від відбування покарання з випробуванням, а саме відносно ОСОБА_6 .
		Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 15.11.2021 року близько 16.12 год., усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел на власне незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні Залізничного РВФ ДУ «Центр пробації» у Львівській області, за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 126, одержав від ОСОБА_6 другу частину неправомірної вигоди в сумі 300 доларів США (згідно курсу НБУ складає 7 833,21 гривень) за вплив на прийняття рішення особами, начальником Залізничного РВФ ДУ «Центр пробації» ОСОБА_7 та інспектором цього ж відділу пробації ОСОБА_8 , уповноваженими на виконання функцій держави, під час розгляду питань щодо складення, затвердження та скерування до суду клопотань про звільнення від відбування покарання засуджених і направлення на відбування призначеного покарання та за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави щодо затвердження та зміни періодичності проведення реєстрації особам, звільненим від відбування покарання з випробуванням, а саме відносно ОСОБА_6 - а всього одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США.
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що засуджений ОСОБА_6 був поставлений на облік в Залізничному районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області. Спочатку він вчасно проходив реєстрацію, а потім пропускав дні реєстрації. При розмові з ОСОБА_6 останній просив, щоб не скеровувати справу для скасування звільнення та змінити дні реєстрації. За це ОСОБА_6 запропонував грошові кошти в сумі 500 доларів США. Однак він сказав, що достатньо буде 400 доларів США. Справа ОСОБА_6 була на виконанні у інспектора ОСОБА_8 , а тому він мав намір попросити інспектора та вплинути на неї, однак не був впевнений, чи допоможе. Також додав, що періодичність реєстрації міг змінити інспектор, на виконанні якого була справа, за погодженням з начальником ОСОБА_7 . Він дану справу не вів, подання не підписував. Також зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, крім того, просив врахувати, що на його утриманні перебуває малолітня дитина.
		Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з`ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченому було роз`яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.
		Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 
		Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
		При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, однак відноситься до корупційного кримінального правопорушення, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, який визнав свою вину та усвідомив протиправність своєї поведінки, його вік, сімейний та матеріальний стан, а також те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, наявність обставин, які пом`якшують покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого з усвідомленням суспільної небезпечності діянь та запобігатиме можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень у майбутньому, а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності. Разом з тим, такий вид покарання, як штраф не може бути застосований, оскільки в обвинуваченого, з його слів, відсутній дохід та такий на даний час не працює.
		Цивільний позов в справі не заявлено.
		Питання про речові докази належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
		Стягнути з обвинуваченого судові витрати на залучення експертів.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.11.2021 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено розмір застави в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн.
		17.11.2021 року заставодавець ОСОБА_5 вніс за підозрюваного ОСОБА_4 заставу у вказаному розмірі, в зв`язку з чим останній був звільнений з-під варти (т.1, а.с. 234).
		Згідно із ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		З огляду на наведене, запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 , слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу, а після припинення дії запобіжного заходу, тобто після вступу вироку в законну силу, повернути заставодавцю внесену заставу в розмірі 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн.
		Керуючись ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.369-2КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. 
		Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання з 15.11.2021 року по 17.11.2021 року.
		   Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді застави в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 11 669 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 48 коп. витрат за проведення експертиз.
		   Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19.11.2021 року на майно ОСОБА_4 :
		- 1/2 частку будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа: 205,8 кв.м., житлова площа: 118,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1060926046101; 
		- транспортний засіб марки «Peugeot», моделі 508, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, чорного кольору, номер кузова: НОМЕР_2 .
		Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.11.2021 року на речові докази, а саме:
		- особову справу № 35/2021 ОСОБА_10 на 55 арк. (спец-пакет ДБР N? 1001444), в якій знаходились грошові кошти та на сторінках якої наявні ознаки світіння яскраво-зеленого кольору; особову справу ОСОБА_6 № 40/2021 на 37 арк. (паперовий конверт білого кольору), які вилучені 15.11.2021 року під час обшуку приміщення за місцем здійснення службової діяльності заступника начальника Залізничного районного відділу філії Державної установи Центр пробації у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 126  та повернути до Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області;
		- попередньо ідентифіковані та помічені грошові кошти в сумі 300 доларів США номіналом по 100 доларів: МН81599456А; МН81599453А; KF02037772D (спец-пакет ДБР № 1003088) - повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- мобільний телефон Iphone X IMEI: НОМЕР_3 , (спец-пакет ДБР № S1001373); ковту (світер) чорного кольору (спец-пакет ДБР № L1000771), на якій наявні ознаки світіння яскраво-зеленого кольору; штани темно-сірого кольору (спец-пакет ДБР № L1000772), на яких наявні ознаки світіння яскраво-зеленого кольору, які вилучені 15.11.2021 року під час обшуку приміщення за місцем здійснення службової діяльності заступника начальника Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 126  та повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Заставу врозмірі 68100(шістдесятвісім тисячсто)грн.,які буливнесені ОСОБА_5 ,згідно квитанції№ 9251-2510-2639-8516від 17.11.2021року отримувачДКСУ м.Київ,код отримувача26306742 після набрання вироком законної сили - повернути заставодавцю.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1 .
		 
		 
		 
		Оригінал вироку.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...