Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/84/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2024. Зареєстровано: 20.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2024.
Дата набрання законної сили: 19.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/373/92/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023111240000590

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 373/84/24 
		Номер провадження 1-кп/373/92/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 березня 2024 року                                                        м. Переяслав
		 
		Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
		 
		головуючого                -        судді                         ОСОБА_1 
		з участю:
		секретаря судових засідань                                 ОСОБА_2 
		прокурора                                                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого                                         ОСОБА_4 
		потерпілого ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023111240000590 по обвинуваченню 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовозобов`язаного, не працюючого, що не перебуває на обліку в службі зайнятості, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 
		вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02.06.2016 за ч. 1 ст. 309 КК до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням строком на 1 рік та покладенням певних обов`язків; 
		вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12.04.2017 за ч. 1 ст. 187, ст. 71, 72 та ч. 3 ст. 78 КК до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
		вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30.11.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України до 150 годин громадських робіт;
		вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17.03.2023 за ч. 1 ст. 309 КК до штрафу в розмірі 17 000 грн, 
		покарання за які відбуті повністю, але судимість за якими не погашена, відносно якого запобіжні заходи у цьому кримінальному провадженні не обиралися,
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 
		 
		встановив:
		 
		На початку грудня (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 до якої мав вільний доступ, оскільки проводив там ремонтні роботи разом з ОСОБА_5 , скориставшись його відсутністю, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, розуміючи що його дії є непомітними для сторонніх осіб, здійснив крадіжку належних потерпілому бувших у використанні інструментів: шурупокрута акумуляторного «VORSKLA» ПМЗ12/2-2000Li, вартістю 682 грн 50 коп.; лазерного рівня з футляром та зарядним пристроєм «KNOON», вартістю 1 246 грн 00 коп.; перфоратора електричного «GRAND», модель ПЭ-1500, вартістю 1 378 грн 30 коп.
		Викрадені речі у подальшому 04.12.2023, 06.12.2023 та 07.12.2023 здав до ломбарду Повного товариства «Ломбард «Свіжа копійка», що знаходиться в м. Переяславі.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 3 306 грн 80 коп. 
		Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив фабулу обвинувачення, зазначивши про те, що він лише згодом дізнався про крадіжку належних йому інструментів обвинуваченим, котрий був його напарником під час виконання ремонтних робіт. Крадіжка була вчинена у той час, коли він був тимчасово непрацездатний та проходив курс лікування.
		Свій позов про відшкодування майнової та моральної шкоди підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, стягнувши із обвинуваченої на його користь 3 306 грн 80 коп. майнової та 30 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Розмір майнової шкоди визначив у сумі, що відповідає сумі завданих збитків, визначених органом досудового розслідування. Розмір моральної шкоди визначив на власний розсуд, зважаючи на характер та глибину моральних страждань, які він отримала в результаті злочинних дій.
		Просить призначити обвинуваченому покарання яке визначене прокурором.
		Справа слухалась в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Учасники кримінального провадження не оспорюють фактичні обставини справи. Зміст ч. 3 ст. 349 КПК України їм роз`яснено і є зрозумілим.
		По суті пред`явленого обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України обвинувачений визнав себе винним повністю і дав покази, що підтверджують фабулу обвинувачення, не оспорюючи фактичних обставин справи. Зокрема показав суду, що дійсно у період часу, що зазначений в обвинувальному акті він, на початку грудня, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 до якої мав вільний доступ, оскільки проводив там ремонтні роботи разом з ОСОБА_5 , скориставшись його відсутністю, здійснив крадіжку належних потерпілому бувших у використанні інструментів: шурупокрута акумуляторного «VORSKLA» ПМЗ12/2-2000Li; лазерного рівня з футляром та зарядним пристроєм «KNOON» та перфоратора електричного «GRAND», модель ПЭ-1500, вартістю 1 378 грн 30 коп., які в подальшому здав до ломбарду Повного товариства «Ломбард «Свіжа копійка», що знаходиться в м. Переяславі.
		Такі його дії були пов`язані з тяжким матеріальним станом та необхідністю прожити без існування законних джерел доходу. Мав на меті, після отримання грошей за ремонт у вищевказаній квартирі, викупити з ломбарду речі потерпілого, однак не встиг цього зробити, бо був викритий у вчиненні такого діяння.
		Визнав всю негативність та наслідки вчиненого ним злочину та щиро кається і просить суворо його не карати, не призначати покарання, пов`язаного із позбавленням волі, зважаючи на певний вид захворювання, який має останні 7-8 років та необхідністю отримувати підтримуючу терапію для забезпечення функціонування своєї імунної системи.
		Пред`явлений до нього цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.
		Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно в умовах воєнного стану.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. 
		Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, прокурором не зазначено. Суд не вправі самостійно їх визначати, погіршуючи при цьому становище обвинуваченого.
		Обираючи міру покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним інших злочинів, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, пом`якшуючі покарання обставини і приходить до висновку призначити покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, оскільки попередні покарання обвинувачений відбув повністю, хоча й має не погашені судимості.
		Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України суд не вбачає. 
		Вирішуючи питання щодо позовних вимог потерпілого суд виходить з такого.
		За правилами ч. 5 ст. 128 КПК України якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1177 ЦК України обвинувачений має відшкодувати завдану потерпілому майнову шкоду.
		За правилами ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. З огляду на зміст ст. 79 ЦПК України суд визнає подані цивільним позивачем письмові докази на підтвердження своїх позовних вимог достовірними, але не достатніми.
		Відповідно до вимог ст. ст. 7,9 та 128 КПК України суд, застосовуючи принципи верховенства права та законності, вважає за можливе застосувати до цивільно-правових наслідків вчиненого обвинуваченим злочину вимоги ст. 206 ЦПК України. Відповідно до цієї норми у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання обвинуваченим позову у повному обсязі суперечить закону, а тому суд не може прийняти визнання обвинуваченим позову, виходячи з такого.
		Щодо заявленого цивільного позову в частині відшкодування майнової шкоди суд приймає до уваги зміст та формулювання обвинувачення; визнання учасниками судового розгляду розміру завданої шкоди та підтвердження такого розміру висновком експерта. Отже, заявлена потерпілим сума майнових вимог підлягає повному відшкодуванню обвинуваченим.
		Щодо вимог потерпілого про стягнення моральної шкоди суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. 
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		       Судом встановлено наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Суд враховує характер неправомірних дій обвинуваченого, тяжкість наслідків вчиненого злочину, обставини завдання такої шкоди, що призвели до втрати майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між таким злочинним діянням обвинуваченого та спричиненими наслідками у вигляді моральної шкоди, заподіяної потерпілому. 
		При визначні розміру моральної шкоди суд враховує, що така моральна шкода завдана внаслідок душевних страждань, пов`язаних з втратою позивачем належного йому майна, яке він використовував у своїй роботі для отримання заробітку, в результаті злочинних дій обвинуваченого, яким був його напарником, та визнання обвинуваченим такої вимоги в повному обсязі. 
		Враховуючи розмір заявленої суми по відшкодуванню моральної шкоди суд виходить із принципу розумності та справедливості та вважає, що враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, розмір майнової шкоди, заявлену потерпілим суму слід знизити до розміру в 5 000 грн.
		За таких обставин, відповідно до вищевикладених правових підстав, суд доходить до висновку про задоволення таких вимог частково та стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_5 завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 грн 00 коп. 
		Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України. Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк 2 (два) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , 3 306 (три тисячі триста шість) грн 80 коп. майнової шкоди та 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 300 (триста) грн 00 коп. 
		Речові докази: фотокопії документів на речі потерпілого: шурупокрута акумуляторного «VORSKLA» ПМЗ12/2-2000Li; лазерного рівня з футляром та зарядним пристроєм «KNOON» та перфоратора електричного «GRAND», модель ПЭ-1500, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ч. 6 ст. 376 КПК України.        
		 
		 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...