Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/9461/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2024. Зареєстровано: 20.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2024.
Дата набрання законної сили: 31.07.2024
Результат оскарження 31.07.2024 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/759/258/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/9461/22
		пр. № 2/759/258/24
		07 березня 2024 року                                                                          м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Твердохліб Ю.О.
		за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.
		позивача ОСОБА_1 
		відповідача ОСОБА_2 
		представника позивача ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
		ВСТАНОВИВ:
		В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за нею в порядку поділу спільного майна право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 62,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1709834480000) та стягнути з відповідача на її користь судовий збір. 
		Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 05.06.1999 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого мають спільну дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19.06.2015 року з метою отримання у власність житла між відповідачем та ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" був укладений договір № 37-1906/2015-2 про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання якого ними були передані на користь товариства і управління спільні з відповідачем грошові кошти в загальному розмірі 892 800,00 грн за закріплений за ними об`єкт інвестування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,5 кв.м. Виконавши вказані зобов`язання по вищевказаному договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за відповідачем було зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_2 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності, оскільки така квартира була набута ними за час зареєстрованого шлюбу. Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 08.06.2021 року шлюб між нею та відповідачем розірвано, рішення набрало законної сили 08.07.2021 року. З липня 2020 року вона з дочкою проживає в орендованій квартирі, потрапити в спірну квартиру у неї не має можливості, неодноразові спроби вирішити питання поділу спільного майна в позасудовому порядку не вдалось, у зв`язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2022 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 34-35 т.1).
		Ухвалою судді Святошинського районного  суду м. Києва від 12.08.2022 року відкрито провадження у справі (а.с. 36-37 т.1).
		31.10.2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки спірна квартира придбана за його особисті кошти та є його приватною власністю і не підлягає поділу. Вказує, що до укладення шлюбу він мав в особистій приватній власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , яку продав під час шлюбу, а кошти використав на купівлю квартири у м.Києві. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його тітка ОСОБА_5 , яка залишила йому в спадок 10 000,00 доларів США та прості іменні акції Українського торгово-рибопереробного акціонерного товариства "Укрриба" в кількості 10 акцій. 22.11.2010 року він уклав договір купівлі-продажу цінних паперів -акцій АТ "УКРРИБА", які отримав у спадок від своєї тітки ОСОБА_5 , покупцю ОСОБА_6 через повіреного покупця ТОВ "СІТІ БРОК" за 10 000,00 грн, на які він придбав 1260,00 доларів США, які в подальшому витратив на покупку квартири. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати - ОСОБА_7 , після смерті якої залишився спадок у розмірі 5 000,00 грн готівкою, які обміняв на 627,00 доларів США. та 1/3 частина будинку за адресою: АДРЕСА_4 , яку 21.02.2015 року він продав за 147 103,00 грн, які обміняв на 5 280,00 доларів США. 02.10.2013 року набрало законної сили рішення Солом`янського районного суду м.Києва про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири та стягнуто з ОСОБА_8 на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 24 799,87 грн та моральну шкоду в розмірі 2 500,00 грн та судовий збір 251,40 грн, які він обміняв на 3 446,92 долари США. Також він працював з лютого 2006 року по жовтень 2013 року у Головному управлінні податкової міліції Державної податкової служби України та за бездоганну роботу отримував нагороди та премії, що також є його приватною власністю, які він також обмінював на долари США , які в подальшому були використані на купівлю квартири. 19.06.2015 року він уклав договір про участь у фонді фінансування будівницта з ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" та сплатив кошти управителю у розмірі 892 800,00 грн, які були його власними заощадженнями до шлюбу. Позивач не дбала про матеріальне забезпечення сім`ї приховувала кошти, пошкоджувала майно, влаштовувала сварки, вела себе аморально, в зв`язку з чим він був змушений звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу. Позивач не вказала в позовній заяві яким чином вона приймала фінансову участь у житті родини та вкладала будь-які кошти для набуття майна. З липня 2020 року, з часу коли вони не живуть як подружжя, він за власні кошти вирішив робити ремонт, він позичив у ОСОБА_9 кошти в сумі 20 000,00 доларів США на ремонт квартири. Позивач дочекавшись поки він зробить ремонт подала позов про поділ майна. Вартість квартири у зв`язку з проведенням ремонту збільшилась з 997 652,00 грн до 2 283 600,00 грн. Щодо судового збору, то вважає, що позивач навмисно сплатила значну суму судового збору, щоб поставити його у скрутне матеріальне становище при подачі апеляційної та касаційної скарги (а.с. 46-53 т. 1).
		14.11.2022 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій просить суд позов задовольнити у повному обсязі. Квартира та житловий будинок в м.Миргород Полтавської області не продавались, а були безоплатно передана відповідачем у власність третім особам, що підтверджується договорами дарування. Належних на допустимих доказів про те, що відповідачем було отримало у спадок грошові кошти від тітки у розмірі 10 000,00 доларів США не надано, а прості іменні акції випущені Українським торгово-рибопереробним акціонерним товариством "УКРРИБА" в кількості 10 штук мали загальну номінальну вартість 500, 00 грн. Грошові кошти отримані на виконання заочного рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 16.10.2012 року у розмірі 27 551,27 були використанні на усунення пошкоджень, які були наслідком затоплення квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Щодо розписки про отримання 09.07.2021 року у ОСОБА_9 коштів в сумі 20 000,00 доларів США на ремонт квартири вважає її неналежним доказом, оскільки вона не містить інформації щодо предмета доказування у даній справі. Вона належним чином дбала про матеріальне забезпечення сім`ї, мала постійний та стабільний самостійний заробіток від здійснення трудової діяльності, вела домашне господарство доглядала, виховувала, утримувала та лікувала спільну з відповідачем дитину. Окрім індивідуальних і спільних захощаджень, витрачених на придбання квартири, її батьки та ї сестра надали кошти у розмірі 50 000,00 грн, що еквівалентно 3000,00 доларів США, які також були скеровані на купівлю спірної квартири. Після придбання квартири вона займалась проведенням в ній ремонту, штукатурила стіни, стелю, допомагала об`єднати ванну кімнату та санвузол, робила ізоляцію стелі у всій квартирі, купувала будівельні матеріали, техніку, вхідні двері, меблі в спальну та ванну кімнату. Вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що спірна квартира була набута за час шлюбу за кошти, які належать йому особисто, а тому спірна квартира не є особистою приватною власністю відповідача (а.с. 136-142 т. 1).
		23.11.2022 року до суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки кошти, на які придбана спірна квартира, це його власні кошти та запозичені кошти. Жодних коштів на купівлю квартири від батьків позивача вони не отримували. Позивач намагається ввести суд в оману та створити негативний імідж відповідача (а.с. 146-149 т. 1).
		Ухвалою Святошинського районного  суду м. Києва від 21.03.2023 року витребувано докази у справі та викликано в судове засідання свідків (а.с. 1-2 т.2).
		Ухвалою Святошинського районного  суду м. Києва від 08.06.2023 року викликано в судове засідання свідків (а.с. 49 т.2).
		Ухвалою Святошинського районного  суду м. Києва від 14.07.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 60 т.2).
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вважає, що квартира є їх спільним з позивачем майном. Квартиру вони придбали разом, ремонт робили разом, вона сама обирала колір квартири, плитку, підлогу та інші побутові матеріали, вибивали перегородку у ванній, вирішували, як облаштувати інші кімнати. Відповідач дійсно розраховувався з працівниками, але за їх спільні кошти.
		Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити позов та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спірна квартира є спільним майном подружжя. 
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю заперечував проти позову, вказав, що квартира є його особистою власністю та придбана за особисті кошти, запозичені та передані у спадок, також він отримував премії. Поділ майна вважає неприпустимим, позивач не брала участі у ремонті квартири. Вартість квартири станом на 2018 рік зросла на 100 000,00 гривень. 
		Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
		Встановлено, що 05.06.1999 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 05.06.1999 року (а.с. 5 т.1).
		Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 03.07.2001 року (а.с. 6 т.1).
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 254945445 від 29.04.2021 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 7 т.1).
		08.06.2021 року рішенням Солом`янського районного суду м.Києва шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.8 т. 1).
		Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
		Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства.
		Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
		Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
		Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
		Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК України.
		Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
		Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
		Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.
		Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).
		Тлумачення частини першої статті 71 СК України свідчить, що як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям.
		У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
		Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання
		У постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».
		У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 203/284/17 (провадження № 61-7751св19) вказано, що: «статтею 60 СК України встановлено презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує».
		У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 553/2152/19 (провадження № 61-6722св21) зазначено, що: «відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують».
		Тобто, для подружжя передбачено презумпцію спільності права власності. Ця презумпція може бути спростована й жінка та (або) чоловік можуть оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Той з подружжя, який заявляє про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують, на підставі належних та допустимих доказів.
		Судом встановлено, що 24.12.1997 року ОСОБА_11 подарувала ОСОБА_2 1/6 частини житлового будинку з надвірними будовами, що знаходиться в АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору дарування серії ААК № 177587 (а.с. 56 т. 1).
		17.02.1999 року ОСОБА_12 продала ОСОБА_2 кв. АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору купівлі продажу квартири серії ААР № 705318 (а.с. 57 т. 1).
		05.03.2002 року ОСОБА_13 подарував ОСОБА_14 квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору дарування квартири скерії АЕР № 212778 (а.с. 58 т.1).
		17.06.2003 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_6 , що підтверджується договором дарування квартири серії ВАК № 658432 (а.с. 28 т. 2).
		14.07.2003 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_2 договір № 1 поворотної фінансової допомоги, за яким передала своєму племіннику грошові кошти у розмірі 37 150 доларів США (а.с. 168-169 т. 1).
		ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 23.07.2003 року (а.с. 62 т. 1), яка під час життя 16.04.2003 року заповіла ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і, взагалі, все те, що буде їй належати на день її смерті та на що вона за законом матиме право, що підтверджується копією заповіту серії ВАЕ № 948261 (а.с. 64 т. 1).
		19.11.2010 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на: прості іменні акції в кількості 10 штук номінальною вартістю 50,00 грн, загальною номінальною вартістю 500,00 грн, зареєстровано в реєстрі за № 1-1934 (а.с. 63 т. 1).
		22.11.2010 року між ТОВ "СІТІ БРОК" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-40400/10Ю згідно якого ОСОБА_2 передав у власність акції імені прості номінальною вартістю 50 грн, кількістю 10 шт., загальна сума договору 10 000,00 грн (а.с. 65-66 т.1).
		ОСОБА_2 04.02.2010 року та 23.06.2010 року нагороджений відзнакою "За бездоганну службу у податковій міліції" (а.с. 120 т. 1).
		21.02.2015 року ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 подарували ОСОБА_17 житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору дарування серії НАМ 162669 (а.с. 81 т. 1).
		Рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 16.10.2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 02.10.2013 року, стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 24 799,87 грн, моральну шкоду 2 500,00 грн та судовий збір 251,40 грн (а.с. 68-72 т. 1).
		19.06.2015 року між ТОВ "ФК "Житло-Капітал" та ОСОБА_2 укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва (а.с. 73-79 т. 1).
		22.06.2015 року між ТОВ "ФК "Житло-Капітал" та ОСОБА_2 укладено договір доручення № 502 та згідно звіту про виконання доручення та акту виконання робіт ОСОБА_2 передав ТОВ "ФК "Житло-Капітал" грошові кошти у розмірі 892 800,00 грн, що також підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 2683 від 22.06.2015 року (а.с. 150,153 т. 1).
		22.06.2015 року ОСОБА_2 отримав сертифікат на свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва виду А "ЖК АКАДЕМ-ПАРК", сума коштів, що передані довірителем агенту управителя: 892 800, 00 грн (а.с. 152 т. 1).
		Згідно копії розписки від 09.07.2021 року ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_9 20 000,00 доларів США на ремонт квартири, яка йому належить за адресою: АДРЕСА_1 до 09.07.2024 року (а.с. 80 т.1).
		10.07.2021 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_18 договір № 1-07/21 про проведення ремонту квартири по АДРЕСА_1 , згідно кошторису (калькуляції матеріалів) загальна вартість матеріалів 182 878,00 грн (а.с. 170-172 т. 1).
		Відповідно акту № 1/07-21 здачі-приймання виконаних робіт (проведення ремонту) між замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_18 від 01.09.2021 року замовник розрахувався з виконавцем в повному обсязі та сплатив кошти в сумі 182 878,00 грн (а.с. 173 т. 1).
		11.07.2021 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_19 договір № 2-07/21 про проведення ремонту квартири по АДРЕСА_1 , згідно кошторису (калькуляції матеріалів) загальна вартість матеріалів 177 891,80 грн (а.с. 175-177 т. 1).
		Відповідно акту № 2/07-21 здачі-приймання виконаних робіт (проведення ремонту) між замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_19 від 03.09.2021 року замовник розрахувався з виконавцем в повному обсязі та сплатив кошти в сумі 177 891,80 грн (а.с. 178 т. 1).
		12.07.2021 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_20 договір № 3-07/21 про проведення ремонтних робіт по АДРЕСА_1 , згідно кошторису (калькуляції матеріалів) загальна вартість матеріалів 66 004,00 грн (а.с. 180-183 т. 1).
		Відповідно акту № 3/07-21 здачі-приймання виконаних робіт (проведення ремонту) між замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_20 від 03.08.2021 року замовник розрахувався з виконавцем в повному обсязі та сплатив кошти в сумі 66 004,00 грн (а.с. 183 т. 1).
		11.08.2021 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_21 договір № 177/21 про проведення ремонту квартири по АДРЕСА_1 , згідно кошторису (калькуляції матеріалів) загальна вартість матеріалів 97 394,00 грн (а.с. 186-188 т. 1).
		Відповідно акту № 1 до договору № 177/21 здачі-приймання виконаних робіт (проведення ремонту) між замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_21 від 30.08.2021 року замовник розрахувався з виконавцем в повному обсязі та сплатив кошти в сумі 97 394,00 грн (а.с. 189 т. 1).
		14.08.2021 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_22 договір № 14-08/21 про проведення ремонтних робіт та встановлення меблів по АДРЕСА_1 , згідно кошторису (калькуляції матеріалів та робіт) загальна вартість матеріалів та робіт 244 809,80 грн (а.с. 192-194 т. 1).
		Відповідно акту № 1 до договору № 14-08/21 здачі-приймання виконаних робіт (проведення ремонту) між замовником ОСОБА_2 та виконавцем ОСОБА_22. від 14.10.2021 року замовник розрахувався з виконавцем в повному обсязі та сплатив кошти в сумі 244 809,80 грн (а.с. 195 т. 1).
		04.09.2021 року між ФОП " ОСОБА_23 " та ФОП ОСОБА_23 та ОСОБА_2 укладені договіри-замовлення на поставну та виконання робіт № 0409 та згідно товарних чеків від 04.09.2021 року та 07.10.2021 року сплачено 61 834,00 грн (а.с. 200-202 т.1).
		07.06.2022 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_24 договір № 07-06/22 про проведення ремонтних робіт по АДРЕСА_1 , згідно кошторису (калькуляції матеріалів та робіт) загальна вартість матеріалів та робіт 131 195,00 грн (а.с. 203-205 т. 1).
		Відповідно акту № 1 до договору № 07-06/22 здачі-приймання виконаних робіт (проведення ремонту) між замовником ОСОБА_2 та виконавцем ФОП ОСОБА_24 від 07.09.2022 року замовник розрахувався з виконавцем в повному обсязі та сплатив кошти в сумі 131 195,00 грн (а.с. 206-207 т. 1).
		Також ОСОБА_2 надано копії: замовлення покупця № 0000004906 від 12.07.2022 року на суму 52 648,00 грн, заявки покупця № 2695 від 28.07.2022 року та рахунок № 2805 від 30.07.2022 року на суму 12 429,00 грн, заявка покупля № 2696 від 28.07.2022 року та рахунок № 2806 від 30.07.2022 року на суму 9000,00 грн, видаткової накладної Ррз/К8 - 0054297 від 28.06.2018 року на суму 4 632,88 грн, видаткової накладної Ррз/К8 - 0054295 від 28.06.2018 року на суму 4 600,56 грн, видаткової накладної Ррз/К8 - 0054912 від 29.06.2018 року на суму 1 097,45 грн, видаткової накладної Ррз/К8 - 0054785 від 29.06.2018 року на суму 3 716,06 грн, накладної відпустку товару № УСЛ/К8-0004816 від 28.06.2018 року на суму 9 233,56 грн, накладної відпустку товару № УСЛ/К8-0004816 від 28.06.2018 року на суму 15 098,10 грн, фіскальних чеків на суму 1875,96 та 29 745,40 грн, 55,86 грн, 42,96 грн, 105,64 грн, накладної на суму 2 301,00 грн, товарних чеків № 003, №00453 від 23.04.2019 року на суму 3630,00 грн та 6 100,00 грн (а.с. 212-219 т.1, 29-39 т.2).
		Відповідно форми ОК-5 Пенсійного фонду України встановлено, що з 1998 року по 2022 рік ОСОБА_1 працювала та отримувала дохід (а.с. 227-230 т.1).
		Згідно звіту про оцінку ТОВ "АПРЕЙСЕР ЕЛІТ" майна 2-х кімнатної квартири, загальною площею 62,50 кв.м., житловою площею 32,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 від 2021 року ринкова вартість квартири становить 36 563 доларів США, що на дату оцінки складає 997 652,00 грн (а.с. 82-119 т. 1).
		Судом також допитані свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .
		Свідок ОСОБА_25 показала суду, що сторони проживали в однокімнатній квартирі з дитиною, пізніше у червні 2015 року купили квартиру. У м.Миргороді, будучи в гостях у батьків, останні надали ОСОБА_28 та ОСОБА_29 кошти у розмірі 50 000,00 грн на квариру, з можливістю повернення по змозі. Вона в новій квартирі не була, але знає, що ОСОБА_28 та ОСОБА_29 робили в ній ремонт, купували техніку, на момент розірвання шлюбу ремонт був зроблений частково. ОСОБА_28 працювала весь час.
		Свідок ОСОБА_9 показав суду, що він має з ОСОБА_29 гарні стосунки, він звернувся до нього за фінансовою допомогою та він 09.07.2021 року позичив йому кошти під розписку на ремонт квартири, кошти досі не повернуті. Влітку 2023 року він був у квартирі та бачив зроблений ремонт, квартира зроблена у білих відтінках, якісні матеріали.
		Свідок ОСОБА_27 показав суду, що з позивачем знайомий з 2017-2018 років, просила провести ремонтні роботи у квартирі. Він зустрічався також і з відповідачем, була присутня і їх дочка при обговоренні деталей. Ним було прораховано вартість ремонту під ключ, квартира була від забудовника, без ремонту. Він провів сантехнічні роботи, а відповідач прийняв у нього роботу та розрахувався з ним.
		Свідок ОСОБА_26 показала суду, що сторони після народження дочки у 2006 році переїхали в м.Київ в квартиру, яку відповідачу подарувавла його тітка, вона приїзджала до них допомагати доглядати за внучкою. У 2015 році на сімейному святі в подарували сім`ї ОСОБА_28 та ОСОБА_29 50 000,00 грн, які передали в руки відповідачу. Сторони весь час обговорювати питання придбання більшої квартири та у 2017 році придбали квартиру. В 2019 році ОСОБА_28 повідомляла їй, що вони придбали у квартиру ламінат, холодильник, пральну машину, ванну, також розповідала що проводяться ремонтні роботи. 
		Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
		У справі, яка розглядається, презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно не спростована.
		Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що спірна квартира була придбана за його особисті кошти. 
		Доводи відповідача щодо збільшення вартості квартири внаслідок проведеного ремонту не заслуговують на увагу, оскільки вимоги з приводу збільшення частки у спільному майні через істотне збільшення вартості майна ним заявлені не були.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
		За вказаних положень, у розрізі спірних правовідносин, встановивши, що на момент набуття спірної квартири ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 ; презумпція спільності права власності подружжя на придбану в період шлюбу спірну квартиру не спростована; докази, надані ОСОБА_2 , не підтверджують придбання ним спірного нерухомого майна за особисті кошти, оскільки ним не надано належних та допустимих доказів спрямування зазначених коштів на придбання саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що спірна квартира була набута у період шлюбу, джерелом її набуття були спільні сумісні кошти та спільна праця подружжя, у інтересах сім`ї, відтак вона є спільним сумісним майном подружжя.
		На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, що склалися між сторонами, та визначивши правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 11 418,00 грн.
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 264-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задовольнити.
		В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 62,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1709834480000).
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 418 (одинадцять тисяч чориста вісімнадцять) гривень 00 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
		Повний текст рішення виготовлено 18.03.2024 року.
		 
		Суддя                                                                Ю.О. Твердохліб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...