Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13905/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2024.
Дата набрання законної сили: 13.03.2024
Номер судового провадження: 12-7гс24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		13 березня 2024 року
		м. Київ
		Справа № 910/13905/21
		Провадження № 12-7гс24
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачаУркевича В. Ю.,
		суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
		перевірила наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду
		справи № 910/13905/21
		за позовом Акціонерного товариства «Алгоритмцентр»
		до Міністерства юстиції України,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державний реєстратор Мироненко Дмитро Олександрович (Київська філія Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг»),
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа», 3) Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровскі»,
		провизнання протиправним та скасування наказу,
		за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору -Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат»
		доМіністерства юстиції України
		провизнання протиправним і скасування наказу
		за касаційними скаргамиТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» та Акціонерного товариства «Алгоритмцентр»
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року (головуючий суддя Шапран В. В., судді Буравльов С. І., Андрієнко В. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2023 року (суддя Бондаренко-Легких Г. П.) і
		ВСТАНОВИЛА:
		1. Акціонерне товариство «Алгоритмцентр» (далі - АТ «Алгоритмцентр») звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Мироненка Дмитра Олександровича (Київська філія Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг»), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» (далі - Державне підприємство), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» (далі - ТОВ «Укрказа»), 3) Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» (далі - Приватне підприємство), про визнання протиправним і скасування наказу Мін`юсту від 23 квітня 2021 року № 1498/5, яким скасовано рішення державного реєстратора від 21 квітня 2017 року № 34874000.
		2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (далі - ТОВ «НВО «Ромсат») як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору звернулося з аналогічним позовом до Мін`юсту про визнання протиправним і скасування його наказу про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, вважаючи, що він порушує майнові права ТОВ «НВО «Ромсат» як нового власника приміщень, щодо яких було прийнято цей наказ.
		3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року, в задоволенні позовів АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» відмовлено.
		4. Судові рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що державний реєстратор, установивши відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2004 року, яким визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за АТ «Алгоритмцентр», зобов`язаний був направити до цього суду запит про отримання належним чином засвідченої копії судового рішення від 29 листопада 2004 року та зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Проте таких дій державний реєстратор не вчинив і протиправно ухвалив оскаржене у Мін`юсті рішення.
		5. Суди першої та апеляційної інстанцій спростували посилання АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» на те, що Державне підприємство, ТОВ «Укрказа» та Приватне підприємство звернулися зі скаргами 03 березня 2021 року з порушенням строку оскарження реєстраційних дій (частина третя статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; далі - Закон про реєстрацію речових прав), оскільки, як установили суди, про початок самочинного будівництва скаржники дізналися лише з відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 лютого 2021 року і після цього отримали інформацію про зареєстрований за позивачем на праві власності об`єкт.
		6. АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2023 року, в яких просять скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		7. Підставами касаційного оскарження АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» визначили пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		8. Так, скаржники стверджують про ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування: а) статті 41 Конституції України, статей 15, 16, частини першої статті 21, частини першої статті 319 Цивільного кодексу України, частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, викладених у постановах від 15 листопада 2021 року у справі № 757/37253/20-ц та від 09 серпня 2023 року у справі № 910/14060/21 у подібних правовідносинах; б) пункту 1 частини другої і пункту 9 частини восьмої статті 37 Закону про реєстрацію речових прав, викладених у постанові від 15 листопада 2021 року у справі № 757/37253/20-ц.
		9. АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» у касаційній скарзі посилаються на відсутність правових висновків Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 3, частин першої, третьої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 9 частини першої статті 27, частин першої, третьої, п`ятої, сьомої, пунктів 1, 8, 9 частини восьмої статті 37 Закону про реєстрацію речових прав, статті 391 Цивільного кодексу України, частини першої статті 76, частини першої статті 77, статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та пунктів 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Мін`юсту від 25 грудня 2015 року № 1128 у подібних правовідносинах.
		10. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржники послалися на пункт 4 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу.
		11. Узагальнено доводи АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» зводяться до такого:
		- прийняття реєстратором рішення на підставі судового рішення, що набрало законної сили, виключає компетенцію Мін`юсту щодо розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови в її задоволенні згідно з пунктом 1 частини другої та пунктом 9 частини восьмої статті 37 Закону про реєстрацію речових прав;
		- помилковим є висновок судів про порушення прав третіх осіб на тій підставі, що права власників сусідніх об`єктів залежать від додержання норм і правил забудови об`єкта, належного позивачу, і його реєстрації;
		- Мін`юст, розглянувши скарги третіх осіб, які не є співвласниками спірного об`єкта, вирішив спір про право;
		- помилковим є висновок судів про дотримання третіми особами строку на подання скарги до Мін`юсту;
		- суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доводам АТ «Алгоритмцентр» про розгляд скарги без належного повідомлення його як заінтересованої особи.
		12. ТОВ «НВО «Ромсат» додатково також звернуло увагу на те, що воно є добросовісним власником нерухомого майна, тоді як оскаржувані судові рішення ставлять під сумнів такий його титул на порушення статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		13. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 грудня 2023 року, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат», призначив здійснити перегляд судових рішень у відкритому судовому засіданні та надав учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги.
		14. Ухвалою від 31 січня 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 910/13905/21 за касаційними скаргами АТ «Алгоритмцентр» і ТОВ «НВО «Ромсат» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2023 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
		15. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що вважає за необхідне відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а, щодо того, що позовна вимога про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права, є належним та ефективним способом захисту порушеного права.
		16. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає також про існування виключної правової проблеми щодо застосування частини сьомої статті 37 Закону про реєстрацію речових прав, яка полягає у відсутності єдиного підходу до оскарження наказів Мін`юсту, якщо на час прийняття скасованого рішення державного реєстратора право власності на нерухоме майно попередньо не було зареєстровано ні за ким іншим.
		17. У цьому випадку, на думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, постає питання щодо того, як вирішувати спір у контексті реєстрації права власності, коли власник нерухомого майна відсутній. Адже в такому разі єдиним порушником прав позивача є Мін`юст (а не особа, за чиєю скаргою наказом Мін`юсту скасована реєстрація права позивача).
		18. Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду поставила питання про те, чи призводить задоволення позовної вимоги про оскарження наказу Мін`юсту до поновлення порушених прав позивача і не зумовлює необхідності звернення до суду з новим позовом.
		19. Тому, на думку суду касаційної інстанції, необхідно надати відповідь на питання про те, чи є судове рішення про задоволення позовної вимоги про скасування наказу Мін`юсту підставою для повторної державної реєстрації права позивача на нерухоме майно (за умови, що на час державної реєстрації таке право ні за ким не зареєстроване або зареєстроване за особою, чию скаргу задовольнив Мін`юст).
		20. Ще однією виключною правовою проблемою Касаційній господарський суд у складі Верховного Суду вважає питання про те, в чому саме може полягати порушення прав скаржника відповідно до положень абзацу першого частини третьої, пункту 4 частини шостої статті 37 Закону про реєстрацію речових прав, де вказано, що звернутися зі скаргою до Мін`юсту може лише особа, права якої порушено оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав.
		21. До того ж Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав на те, що оскільки Мін`юст, не будучи судом, не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки як про те, чи є будівництво самовільним, так і про те, чи порушує таке будівництво права скаржників, то постає питання, чи може порушення прав скаржників проявлятися лише у внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чи таким порушенням треба вважати лише випадки позбавлення скаржника реєстрації права всупереч його волі з порушенням закону.
		22. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду вважає, що розгляд справи Великою Палатою Верховного Суду є недоцільним, а також немає підстав для передачі справи на її розгляд з огляду на таке.
		23. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (частина четверта статті 302 Господарського процесуального кодексу України).
		24. З ухвали від 31 січня 2024 року у справі № 910/13905/21 вбачається, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду порушує питання відступу від правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19), щодо того, що позовна вимога про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права, є належним та ефективним способом захисту порушеного права.
		25. У справі № 802/385/18-а Велика Палата Верховного Суду переглядала судові рішення судів попередніх інстанцій за позовними вимогами про визнання протиправним і скасування наказу Мін`юсту про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельних ділянок у зв`язку з порушенням права позивача на земельні ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право на ті самі земельні ділянки.
		26. Розглянувши справу № 802/385/18-а, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року дійшла висновку, що спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Мін`юсту та державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними в порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
		27. Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, спір у справі      № 802/385/18-а не є публічно-правовим. Оскарження рішення про скасування наказу Мін`юсту безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельних ділянок. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського чи цивільного судочинства.
		28. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19) не викладала висновку щодо того, що позовна вимога про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права, є належним та ефективним способом захисту порушеного права.
		29. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання (подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18, пункти 43-45), від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (провадження № 14-66цс19, пункт 54), від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19, пункт 23), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 41), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22, пункт 62), від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (провадження № 14-201цс21, пункт 53) та інших).
		30. У постанові від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо вирішення за правилами господарського чи цивільного судочинства, з огляду на суб`єктний склад сторін, спору про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.
		31. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з часу ухвалення постанови від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19) суспільний контекст не змінився, а вади правозастосування, які б зумовлювали потребу відступити від висновку щодо юрисдикційності спору про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, - відсутні.
		32. Звідси у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19) немає правового висновку, від якого вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
		33. Водночас Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові виклала правовий висновок щодо юрисдикційності спору, питання щодо відступу від якого Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не порушує.
		34. Звідси викладені в ухвалі від 31 січня 2024 року у справі № 910/13905/21 доводи Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про необхідність відступу від правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19) не обґрунтовують підстав розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду.
		35. Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		36. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, ще вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
		37. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		38. Отже, з наведеної норми права, а також частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.
		39. Виходячи з наведених критеріїв Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема навести інші справи, у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення судами різних юрисдикцій тощо.
		40. Проте, передаючи справу № 910/13905/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не навів інших справ, у яких мала місце зазначена правова проблема, не зазначив про наявність різної судової практики її вирішення судами різних юрисдикцій.
		41. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також не вказує на відсутність сталої судової практики в питаннях, визначених ним як виключна правова проблема.
		42. Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що окреслені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду правові проблеми не вмотивовані невизначеністю на нормативному рівні правових питань, оскільки норми Закону про реєстрацію речових прав (зокрема, частини перша, третя, шоста та сьома статті 37) дають достатнє розуміння того, які особи можуть звертатися зі скаргами до Мін`юсту у сфері державної реєстрації та в чому саме може полягати порушення прав таких осіб у сфері державної реєстрації прав. Положення частини третьої статті 26 Закону про реєстрацію речових прав також дають відповідь на питання щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
		43. Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не навів ні кількісних, ні якісних критеріїв наявності виключної правової проблеми у справі № 910/13905/21, натомість питання застосування норм матеріального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Звідси на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які може вирішити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду як належний суд.
		44. Відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		45. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку як про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, так і про недоцільність розгляду справи № 910/13905/21 Великою Палатою Верховного Суду і повернення справи відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду в порядку частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу № 910/13905/21 за позовом Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державний реєстратор Мироненко Димтро Олександрович (Київська філія Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрказа», 3) Приватне підприємство «Юридична консалтингова фірма «Геровскі», про визнання протиправним та скасування наказу, за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» та Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2023 року в цій справі - повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя-доповідач    В. Ю. Уркевич Судді: О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв  Ю. Л. Власов К. М. Пільков  І. А. Воробйова С. О. Погрібний  М. І. Гриців О. В. Ступак  Ж. М. Єленіна І. В. Ткач  В. В. Король О. С. Ткачук  С. І. Кравченко Є. А. Усенко  О. В. Кривенда Н. В. Шевцова  М. В. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...