Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/3486/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2024. Зареєстровано: 20.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2024.
Дата набрання законної сили: 08.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/756/617/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022111050001741

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		06.03.2024 Справа № 367/3486/22
		 
		ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		Справа № 367/3486/22
		1-кп/756/617/24
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		06.03.2024                                                                                  місто Київ
		Оболонський районний суд міста Києва у складі:
		головуючий суддя                         ОСОБА_1 ,
		судді                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №12022111050001741 від 31.05.2022 на підставі обвинувального акта за обвинуваченням
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю РФ, жителя пос. АДРЕСА_1 , громадянина РФ, військовослужбовця ЗС РФ, сержанта  ІНФОРМАЦІЯ_5 ЗС РФ, несудимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурори                         ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		потерпілі                                  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		захисник                                 ОСОБА_14 ,
		в с т а н о в и в:
		24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН), до складу якої увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24.08.1991 змінено назву на Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 24.12.1991 змінено назву на Російська Федерація) та ще 49 країн-засновниць, а в подальшому до вказаної міжнародної організації були прийняті інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї від 09.12.1981 ООН №36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 №2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), серед іншого, визначено, що агресією є: 
		- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави; - застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.
		Будь-які перелічені нижче дії, незалежно від оголошення війни, кваліфікуються як акт агресії, зокрема:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; - бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; - блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; - напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави; - застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; - засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація (далі - РФ).
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 27 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Як зазначено у ст. 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України» збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:
		- вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; - блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; - напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; - засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п`ятому-сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; - дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п`ятому - восьмому цієї статті; - застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.
		Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		24.02.2022 о 5 годині президент РФ оголосив про початок «спеціальної військової операції в Україні».
		ЗС РФ, які діяли за наказом керівництва РФ та ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах та складах ЗС України, а також підрозділами ЗС РФ та іншими військовими формуваннями здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна та розпочато збройне протистояння з метою незаконного перетинання державного кордону України та посягання на її територіальну цілісність і недоторканість. 
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права (ч. 1 ст. 1 Закону №1207-VII).
		Частиною 3 ст. 1 Закону №1207-VII визначено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
		Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією зі змінами та доповненнями, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, визначено, що датою тимчасової окупації РФ території м. Буча Київської області (Бучанська міська територіальна громада) є 03.03.2022, датою завершення тимчасової окупації - 01.04.2022.
		Водночас, громадянин РФ ОСОБА_15 , будучи військовослужбовцем ЗС РФ - сержантом  ІНФОРМАЦІЯ_5 ЗС РФ (далі - ОСОБА_15 ), маючи при собі автоматичну вогнепальну зброю, діючи умисно, з метою насильницької зміни меж території України всупереч положенням Конституції України за попередньою змовою групою осіб з невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, усвідомлюючи, що агресія проти України та її жителів організована і здійснюється представниками влади та ЗС РФ, які діють всупереч вищевказаних нормативних правових актів, виконуючи їх злочинні накази, у складі підрозділу, в якому він проходив військову службу, здійснив незаконний перетин державного кордону України та приймав безпосередню участь у актах збройної агресії на території м. Буча Бучанського району Київської області.
		13.03.2022 близько 12:00 ОСОБА_15 за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, перебував на території України за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього виник умисел на жорстоке, образливе та принижуюче ставлення до громадян України з числа цивільного населення, що не брали участі в бойових діях.
		Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, тобто 13.03.2022, близько 12:00 ОСОБА_15 за попередньою змовою групою осіб з невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, незаконно проникли на територію господарства АДРЕСА_2 . 
		Після цього, переконавшись у проукраїнській позиції потерпілого ОСОБА_12 , який є цивільною особою та не приймав участі у збройному конфлікті, у якого була відсутня будь-яка зброя, знаряддя чи засоби, що могли б виправдати жорстоке поводження з ним, ОСОБА_15 за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на жорстоке, образливе та принижуюче ставлення до громадян України з числа цивільного населення з мотивів нетерпимості до патріотично налаштованих громадян України застосували до ОСОБА_12 психічне насильство, що полягало у погрозах вбивством шляхом направлення стволів автоматичної зброї на нього, а також шляхом обговорення між собою у присутності ОСОБА_12 вчинення його вбивства шляхом поміщення до підвального приміщення та кидання туди ж бойової гранати, що потерпілий ОСОБА_12 сприймав як реальну загрозу своєму життю, чим останньому було спричинено сильних моральних страждань.
		Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на жорстоке, образливе та принижуюче поводження з цивільним населенням, 16.03.2022 близько 18:00 ОСОБА_15 в стані алкогольного сп`яніння за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями збройних сил РФ, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, прибули до господарства АДРЕСА_3 , де з мотивів нетерпимості до патріотично налаштованих громадян України, будучи обізнаним, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 є цивільним населенням, що не брали участі у бойових діях, у яких відсутня будь-яка зброя та будь-які знаряддя чи засоби, що могли б виправдати жорстоке поводження з ними, шляхом фізичного примусу, погрожуючи вбивством шляхом направлення ствола автомата на них, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 сприймали як реальну загрозу життю, примусив останніх вийти з господарства №102 та піти до господарства АДРЕСА_2 , де, зазіхаючи на людську гідність, погрожуючи застосуванням автоматичної зброї, змусив ОСОБА_13 стати на коліна, чим здійснив образливе та принижуюче поводження з громадянином України, який є цивільною особою та не приймав участі у збройному конфлікті. Після цього, ОСОБА_15 надав злочинний наказ невстановленому військовослужбовцю ЗС РФ направити ствол пістолета в голову ОСОБА_13 та вбити останнього, якщо він ворухнеться. 
		За цих же обставин в той же час та місці ОСОБА_15 , зазіхаючи на людську гідність, погрожуючи застосуванням автоматичної зброї, змусив ОСОБА_12 стати на коліна, чим здійснив образливе та принижуюче поводження з громадянином України, який є цивільною особою та не приймав участі у збройному конфлікті. Після цього, ОСОБА_15 надав злочинний наказ невстановленому військовослужбовцю ЗС РФ направити ствол зброї в голову ОСОБА_12 та вбити останнього, якщо він ворухнеться.
		Надалі ОСОБА_15 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на жорстоке, образливе та принижуюче поводження з цивільним населенням, знаходячись на території вищевказаного домоволодіння АДРЕСА_2 , з мотивів нетерпимості до патріотично налаштованих громадян України умисно завдав близько шести ударів кулаками обох рук в обличчя ОСОБА_12 та близько шести ударів кулаками обох рук по тілу останнього, а також один удар прикладом автомата по потилиці ОСОБА_12 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження та фізичний біль. Після цього, ОСОБА_15 незаконно умисно відкрито заволодів бензиновим генератором електроенергії «KS 2900G» с/н НОМЕР_3 , що належить потерпілому ОСОБА_12 й не було виправдане воєнною необхідністю, та, погрожуючи зброєю, змусив останнього разом із невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ нести генератор до провулку в напрямку вул. Яблунська у м. Буча Київська області.
		У подальшому, знаходячись на провул. між вул. Грушевського і вул. Яблунська в м. Буча Київської області, продовжуючи жорстоке поводження та насилля над особистістю потерпілого, з метою заподіяння ОСОБА_12 сильних моральних страждань, ОСОБА_15 повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що його сина жорстоко вбили інші військовослужбовці ЗС РФ та наказав ОСОБА_12 розвернутися та йти геть, що той і зробив, після чого ОСОБА_15 здійснив 2 одиничні постріли зі зброї у напрямку потерпілого, однак не влучив у зв`язку зі станом алкогольного сп`яніння, темною порою доби та швидким рухом ОСОБА_12 , чим ОСОБА_15 спричинив останньому сильних моральних страждань.
		19.03.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13:00, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на жорстоке, образливе та принижуюче поводження з цивільним населенням, ОСОБА_15 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з мотивів нетерпимості до патріотично налаштованих громадян України віддав злочинний наказ невстановленим у ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, про незаконне позбавлення волі ОСОБА_12 . Виконуючи наказ ОСОБА_15 , 19.03.2022 близько 13:00 невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці ЗС РФ прибули до господарства АДРЕСА_3 , звідки шляхом фізичного примусу, погрожуючи застосуванням зброї, одягнувши пов`язку на очі ОСОБА_12 , вивели його з будинку та повели у невідомому напрямку, помістивши в невстановлене неопалюване підвальне приміщення, де утримували упродовж 2-3 годин, чим незаконно позбавили волі та спричинили ОСОБА_12 фізичні та моральні страждання.
		Судовий розгляд кримінального провадження здійснено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_15 (in absentia), останній показань суду не надавав, жодних клопотань та/або заяв від останнього на адресу суду не надходило.
		Відповідно ч. 5 ст. 374 КПК України в разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, згідно положень ст. 2971 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень Глави 241 цього Кодексу на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо виділеної категорії злочинів, в тому числі й злочину, передбаченого ст. 438 КК України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		Зі змісту ст. 2974 КПК України вбачається, що за наслідками розгляду клопотання сторони обвинувачення про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя задовольняє таке клопотання, якщо прокурор, слідчий доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Крім того, під час вирішення цього питання слідчий суддя враховує наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ст. 281 цього Кодексу в разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
		Відповідно до положень ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що долучені стороною обвинувачення письмові документи, на думку колегії суддів, свідчать про те, що сторона обвинувачення належним чином під час досудового розслідування вживала необхідних заходів для повідомлення обвинуваченому ОСОБА_15 про здійснюване щодо нього кримінальне провадження, про що свідчать наступні письмові документи:
		- супровідний лист від 27.04.2022 №53-1167 вих-22 за підписом заступника керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_16 , відповідно якого на адресу Київської обласної прокуратури в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135, ст. 566 КПК України, скеровується лист, адресований до Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора з метою з`ясування можливості направлення запиту про міжнародну допомогу в рамках кримінального провадження №42022112320001176 від 15.04.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України до компетентних органів РФ, оскільки під час досудового розслідування встановлено достатні підстави для повідомлення про підозру особі, яка можливо перебуває на території РФ (а.к.п. 210, т. 2);
		- відповідь від 28.04.2022 №19/1/1-19 вих-22, відповідно до якої Офіс Генерального прокурора повідомляє Київську обласну прокуратуру про те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 548 КПК України запит надсилається за кордон поштою, а в невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв`язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв`язку. Водночас, згідно з інформацією, наявною в Департаменті документального забезпечення Офісу Генерального прокурора від 26.03.2022 №33-271вн-22 АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до РФ, що свідчить про те, що на день відповіді відсутня можливість здійснювати відправлення поштової кореспонденції до вказаної федерації, а також й про те, що відсутня можливість виконати вимоги КПК України та міжнарожних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у рамках кримінального провадження на території зазначеної держави (а.к.п. 212, т. 2);
		- відповідь від 02.05.2022 №19-289 вих-22, відповідно до якої Київська обласна прокуратура повідомляє Бучанську окружну прокуратуру Київської області про те, що на день відповіді відсутня можливість отримати міжнародну правову допомогу в кримінальному провадженні (а.к.п. 211, т. 2);
		- повідомлення про підозру ОСОБА_15 від 28.04.2023 (українською та російською мовами) про те, що він підозрюється у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 438 КК України, а саме «жорстоке поводження з цивільним населенням, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій» (а.к.п. 219-243, т. 2);
		- публікація повідомлення про підозру ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 438 КК України в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий курєр») від 17.05.2022, а також шляхом розміщення інформації на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора на виконання вимог статей 42, 111, 135, 276, 277, 278 КПК України (а.к.п. 1-5, т. 3);
		- рапорт заступника начальника Бучанського районного Управління поліції ГУНП в Київській області - начальника слідчого відділу вказаного Управління поліції ОСОБА_17 про те, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42022112320001176 встановлено, що громадянин РФ військовослужбовець ЗС РФ солдат у званні сержант ОСОБА_15 причетний до вчинення на злочину за ч. 1 ст. 438 КК України на території м. Буча Київської області та те, що вказана особа разом із іншими підрозділами ЗС РФ ймовірно покинула територію Київської області. У зв`язку з чим, 28.04.2022 за допомогою службового мобільного телефону марки «XIAOMI MCG3B» сім-карта НОМЕР_4 через мобільний додаток «TELEGRAM» на відомий номер мобільного телефону сім-карта НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_15 про що свідчить його фотозображення та те, що востаннє вказаний додаток був активний 15.04.2022 о 07:52, було надіслано повідомлення про підозру ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 438 КК України (а.к.п. 6, т. 3);
		- скриншоти мобільного додатку «TELEGRAM» номер мобільного телефону сім-карта НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_15 про що свідчить його фотозображення, з яких вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 438 КК України було надіслано за допомогою вказаного додатку 28.04.2022 о 16:41 (а.к.п. 7-11, т. 3);
		- доручення старшого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні № 42022112320001176 від 15.04.2022 - заступника начальника Бучанського районного Управління поліції ГУНП в Київській області - начальника слідчого відділу вказаного Управління поліції ОСОБА_17 від 04.05.2022, відповідно до якого слідчим доручено оперативному підрозділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області вжити заходів щодо організації розшуку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.к.п. 12-21, т. 3);
		- постанова старшого слідчого у кримінальному провадженні №42022112320001176 від 15.04.2022 - заступника начальника Бучанського районного Управління поліції ГУНП в Київській області - начальника слідчого відділу вказаного Управління поліції ОСОБА_17 від 04.05.2022, погоджена прокурором у цьому ж кримінальному провадженні - керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_18 , про оголошення підозрюваного ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державний, міждержавний та міжнародний розшук (а.к.п. 22-23, т. 3);
		- повістки про виклик до слідчого на 04.05.2022, 05.05.2022 та 06.05.2022 російською мовою, скеровані через застосунок «TELEGRAM» на номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_5 , який використовував ОСОБА_15 , для участі останнього в проведенні слідчих та процесуальних діях (24-26, т. 3);
		- ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.05.2022 (справа №369/3521/22), якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольск-на-Амуре, Хабаровський край РФ, громадянина РФ, військовослужбовця ЗС РФ, серія і номер паспорта громадянина РФ: НОМЕР_6 , виданий Міжрайонним відділенням управління Федеральної міграційної служби по Хабаровському краю м. Комсомольск-на-Амуре від 04.19.2010, адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.к.п. 27-32, т. 3);
		- повістки про виклик ОСОБА_15 до Бучанського РУП ГУНП в Київській області на 14.05.2022, 18.05.2022, 23.05.2022, 25.05.2022, 30.05.2022 та 01.06.2022 для участі останнього в проведенні слідчих та процесуальних дій (а.к.п. 33-38, т. 3);
		- публікація шляхом розміщення на офіційному веб-порталі Офісу Генерального прокурора повісток про виклик ОСОБА_15 до Бучанського РУП ГУНП в Київській області на 18.05.2022, 25.05.2022 та 01.06.2022 для участі останнього в проведенні слідчих та процесуальних дій (а.к.п. 39, т. 3);
		- рапорт старшого оперуповноваженого з ОВС Департаменту захисту суспільства і держави Національної поліції України про те, що в результаті проведення оперативно-розшукових заходів на підставі доручення прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області стосовно встановлення місця знаходження ОСОБА_15 підозрюваного у кримінальному провадженні №42022112320001176 від 15.04.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України було встановлено те, що підозрюваний ОСОБА_15 військовослужбовець ЗС РФ не перетинав державний кордон України та лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької, Луганської областей та тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, натомість було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_15 виїхав та перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тому встановити точне місце знаходження останнього не виявилось можливим (а.к.п. 45, т. 3);
		- ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.06.2022 (справа №369/4482/22), якою підозрюваному ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Комсомольск-на-Амуре, Хабаровський край РФ, громадянину РФ, військовослужбовцю ЗС РФ, серія і номер паспорта громадянина РФ: НОМЕР_6 , виданий Міжрайонним відділенням управління Федеральної міграційної служби по Хабаровському краю м. Комсомольск-на-Амуре від 04.19.2010, адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , у кримінальному провадженні №42022112320001194 від 17.04.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави (а.к.п. 46-57, т. 3);
		- ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2022 (справа №369/4825/22), якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022111050001741 від 31.05.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України за підозрою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Комсомольск-на-Амуре, Хабаровського краю РФ, громадянину РФ, військовослужбовцю ЗС РФ, серія і номер паспорта громадянина РФ: НОМЕР_6 , виданий Міжрайонним відділенням управління Федеральної міграційної служби по Хабаровському краю м. Комсомольск-на-Амуре від 04.19.2010, адреса місця проживання: АДРЕСА_4 (а.к.п. 58-63, т.3);
		- повідомлення прокурора у кримінальному провадженні №12022111050001741 від 31.05.2022 - керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_19 про те, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2022 (справа №369/4825/22), надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 438 КК України за підозрою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.к.п. 64-65, т. 3);
		- публікація в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр» №147 (7268) від 06.07.2022, а також шляхом розміщення на офіційному веб-порталі Офісу Генерального прокурора про постановлення ухвали слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2022 (справа №369/4825/22), якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 438 КК України за підозрою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.к.п. 66-70, т. 3).
		На виконання вимог п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України захист прав обвинуваченого ОСОБА_15 у кримінальному проваджені №12022111050001741 від 31.05.2022 здійснюється захисником ОСОБА_14 за призначенням Центром надання безоплатної правової допомоги.
		Таким чином, колегія суддів встановила, що сторона обвинувачення з метою дотримання процедури спеціального досудового розслідування та з метою дотримання вимог права обвинуваченого ОСОБА_15 на захист та на справедливий суд, крім виконання вимог ч. 8 ст. 135 КПК України щодо публікацій на офіційному сайті Офісу Генеральнго прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий курєр») повісток про виклик до органу досудового розслідування для здійснення за його участі слідчих (розшукових) і процесуальних дій та повідомлення про підозру, вживала інших додаткових і небхідних заходів для забезпечення обізнаності ОСОБА_15 про кримінальне переслідування та ефективного повідомлення обвинуваченому про підозру шляхом скерування процесуальних документів на встановлений номер мобільного телефону, яким протягом березня 2022 року на території України користувався обвинувачений ОСОБА_15 , а також шляхом скерування вказаних документів на офіційну електронну адресу Міністерства оборони РФ. 
		Згідно з частинами 3, 4 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 2971 цього Кодексу, в тому числі й ст. 438 КК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
		Ухвалою колегії суддів Оболонського районного суду міста Києва від 27.03.2023 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження задоволено, постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №12022111050001741 від 31.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 438 КК України та призначено судовий розгляд у формі спеціального судового провадження (in absentia), оскільки обвинувачений ОСОБА_15 протягом здійснення підготовчого судового провадження жодного разу до суду не прибув, при цьому, як вбачається з матеріалів справи, останньому належним чином неодноразово повідомлено про дату, час та місце проведення підготовчого судового розгляду шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр» №241 (7362) від 11.11.2022, №14 (7412) від 20.01.2023, №56 (7454) від 21.03.2023), а також шляхом розміщень відповідної інформації на офіційних веб-порталах Оболонського районного суду міста Києва та Офісу Генерального прокурора. 
		У подальшому, протягом судового розгляду обвинувального акта по суті обвинувачений ОСОБА_15 також жодного разу до суду не прибув, при цьому з матеріалів кримінального провадження вбачається, що останньому було належним чином неодноразово повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр» №114 (7512) від 08.06.2023, №168 (7566) від 22.08.2023, №207 (7605) від 14.10.2023, №236 (7634) від 24.11.2023, №5 (7665) від 06.01.2024, №42 (7702) від 27.02.2024), а також шляхом розміщення відповідної інформації на офіційних веб-порталах Оболонського районного суду міста Києва та Офісу Генерального прокурора. 
		Частиною 2 ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності обвинуваченого повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювалось колегіально на підставі клопотання захисника ОСОБА_14 , котрий, реалізуючи процесуальні права обвинуваченого, в тому числі й процесуальне право останнього на здійснення судового розгляду колегіально судом у складі трьох суддів, з дотриманням положень статей 7, 31, 46 КПК України, належним чином реалізував згадане право обвинуваченого.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що як стороною обвинувачення під час досудового провадження кримінального провадження так і судом під час судового провадження здійснено всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання права підозрюваного/обвинуваченого на захист та на доступ до правосуддя, та вважає, що наявні підстави вважати, що обвинувачений  ОСОБА_15  - військовослужбовець ЗС РФ - держави-агресора, знав та/або повинен був знати про кримінальне переслідування, про підозру та про розгляд обвинувального акта щодо нього за ч. 1 ст. 438 КК України, водночас він тривалий час переховується від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності на території РФ - держави-агресора, у зв`язку з чим й був оголошений його розшук, у тому числі й міждержавний і міжнародний, а тому колегія суддів приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що за час заочного кримінального провадження обвинувачений міг довідатись про кримінальне провадження проти нього та належним чином реалізувати свої процесуальні права та обов`язки підозрюваного/обвинуваченого, в тому числі постати перед судом, однак він не змінив свою процесуальну поведінку, що колегія суддів розцінює як мовчазну відмову від права бути присутнім, оскільки право бути присутнім на суді над самим собою не є абсолютним.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що здійснення кримінального провадження в повній мірі відповідає принципам національного законодавства, а також міжнародного, в тому числі й принципам, визначених ч. 4 ст. 75 Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) (далі - Додатковий протокол І), а також положенням ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 10 Загальної декларації прав людини.
		Потерпілий ОСОБА_12 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що він зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2 . 
		22.02.2022 на території України було оголошено воєнний стан. У перших числах березня 2022 року на територію м. Буча зайшли російські війська, населення було налякане. 13.03.2022 він разом із дружиною знаходився в будинку сім`ї ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_3 . В той час в будинку знаходились, окрім них, ОСОБА_20 , його дружина ОСОБА_21 , та мама ОСОБА_22 . Перебуваючи на подвір`ї, вони побачили російських військовослужбовців (приблизно 5-6 осіб), які підійшли до будинку ОСОБА_23 ( АДРЕСА_2 ), почали ламати хвіртку і лізти через паркан. Він ( ОСОБА_12 ) вийшов до них та попросив нічого не ламати та самостійно відкрив їм хвіртку в двір, а потім і двері будинку. Російські військові зайшли в будинок, почали обшукувати на предмет наявності в будинку зброї, однак, не знайшовши зброї, знайшли мобільний телефон ОСОБА_12 , який стояв на зарядці. Один з військовослужбовців, як потім ОСОБА_12 стало відомо - ОСОБА_15 , проглянувши його телефон, знайшов відео, яке напередодні було знято ОСОБА_12 про події, які відбувались на вул. Вокзальній (м. Буча), де були розбиті російські колони, а також перечитав його переписку з іншими громадянами України, в якій потерпілий засуджував збройну агресію РФ проти України та підтримував ЗС України, що дуже обурило російського військовослужбовця, він став висловлюватися в його бік нецензурною лайкою, погрожувати потерпілому застосуванням зброї та кричати, а потім російські військовослужбовці стали обговорювати вбивство ОСОБА_12 , зокрема, помістити його в підвальне приміщення та закинути туди гранату. Потім ОСОБА_15 кинув телефон в груди ОСОБА_12 та крикнув потерпілому, що він піде з ними. Після цього, військовослужбовці обшукали гараж ОСОБА_12 , де побачили генератор, інше майно, яке було в гаражі не зацікавило їх. Потім вони всі разом пішли на АДРЕСА_3 в будинок ОСОБА_24 , де ОСОБА_15 переглянув мобільний телефон ОСОБА_22 та, нічого не знайшовши, продовжив звинувачувати ОСОБА_12 , потім ОСОБА_15 кинув телефон потерпілого на підлогу та дав наказ іншому військовослужбовцю знищити телефон, на що той вистрелив зі зброї в телефон, такі дії росіян дуже налякали їх, але потім росіяни покинули будинок ОСОБА_24 та пішли по вулиці.
		16.03.2022 приблизно о 16-17 год. він разом із дружиною знаходилися в будинку ОСОБА_25 , куди прийшов ОСОБА_15 та, тримаючи автоматичну зброю у руках, дивлячись на потерпілого, сказав російською мовою: господар того будинку на вихід, на що потерпілий вийшов на вулицю, де побачив ще двох російських військових, які були в стані сильного алкогольного сп`яніння. ОСОБА_15 наказав іншим військовим взяти обох потерпілих під приціл та вести до будинку АДРЕСА_2 , а в разі необхідності застосувати зброю стосовно них. На подвір`ї будинку АДРЕСА_2 військовослужбовець наказав потерпілому стати на коліна обличчям до хвіртки, що він і зробив, військовий стояв позаду нього та тримав автомат, притиснувши його дуло до шиї потерпілого. Потім російські військові під прицілом автоматичної зброї привели ОСОБА_24 та, не доводячи до паркану будинку, зупинили його біля дороги і ОСОБА_15 наказав ОСОБА_26 стати на коліна, що той і зробив, іншому військовому наказав тримати ОСОБА_22 під прицілом та спостерігати й у разі необхідності застосувати зброю. Потім ОСОБА_15 підійшов до ОСОБА_12 підняв його з колін і наказав відкрити гараж, де знаходився генератор. При цьому, ОСОБА_15 у розмові продовжував звинувачувати ОСОБА_12 в проукраїнській позиції, неодноразово обома руками завдав ударів по обличчю та тулубу потерпілого, а потім прикладом по потилиці, в цей час інший російський військовий постійно тримав під прицілом потерпілого. Завдавши ОСОБА_12 ударів, ОСОБА_15 наказав потерпілому від`єднати генератор, що той і зробив. Потім ОСОБА_15 наказав ОСОБА_12 та одному з військових нести генератор по вулиці. Проходячи по провулку в напрямку вул. Яблунської в м. Буча, ОСОБА_15 зупинив їх, почав знову чіплятися до ОСОБА_12 , згадав йому відео в телефоні, став агресивно поводитись у його бік, погрожувати стратою, інші російські військові знаходилися поруч та тримали потерпілого на прицілі. Потім ОСОБА_15 сказав йому, що його сина вже знайшли інші військовослужбовці ЗС РФ та розчленували. ОСОБА_12 знав, що то неправда, бо цього дня він розмовляв по телефону з сином і знав про його місцезнаходження. Під час розмови ОСОБА_15 зняв маску та омовився, що його звуть ОСОБА_27 , йому 25 років. Потім ОСОБА_15 сказав йому йти додому, на що він ( ОСОБА_12 ) розвернувся та пішов швидким кроком, у якусь мить він почув постріли в спину та щодуху побіг до будинку ОСОБА_25.
		19.03.2022 приблизно о 12:00 до будинку ОСОБА_25 втретє прийшли шестеро військовослужбовців ЗС РФ, які повідомили, що вони виконують наказ ОСОБА_15 про доставку ОСОБА_12 для розмови. Одягли пов`язку на його очі й вивели з двору, повівши, як йому здалося, у напрямку вул. Яблунської, тобто тією ж дорогою, якою 16.03.2022 він ніс генератор, завели його до підвалу, зняли пов`язку з очей та пішли. Після спливу приблизно двох з половиною годин двері підвалу відкрилися і він почув голос ОСОБА_15 та крикнув йому: ОСОБА_27, привіт! ОСОБА_15 був дуже здивований та розгублений з того, що потерпілий назвав його ім`я. Він підійшов до потерпілого та став знову почав агресивно висловлюватися до ОСОБА_28 з приводу проукраїнської позиції, на що ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_15 закінчувати такі їх зустрічі якимось чином, оскільки протягом тривалого часу на нього та його близьких чинять психологічне насильство, вже втретє, погрожуючи застосуванням зброї, під прицілом забирають з будинку, що для нього є нестерпним, на що ОСОБА_15 замовчав і вийшов з підвалу. Приблизно через годину до підвалу прийшов інший військовослужбовець та, знаходячись зверху, запитав чи потерпілий живий, потім спустився до нього, одягнув на очі пов`язку, вивів з підвалу і знову його кудись повели, військовий весь час вів потерпілого під руку. Через який час потерпілий почув голос ОСОБА_15 , який наказав вивести ОСОБА_12 до провулку та відпустити, що той і зробив. 
		ОСОБА_12 уточнив, що російські військовослужбовці, які приходили до них, виконували накази ОСОБА_15 , кожен з них був одягнений у військову форму, мав при собі автоматичну зброю, на лівій руці кожного була біла пов`язка. Коли місто звільнили від окупації їм стало відомо, яка саме бригада російський військ знаходилась на тимчасово окупованій території міста, за допомогою всесвітньої мережі Інтернет вони знайшли список військовослужбовців, що входили до складу бригади, серед яких був лише один військовослужбовець на ім`я ОСОБА_27 , вподальшому він по фотографії впізнав ОСОБА_15 . 
		Такі показання потерпілого ОСОБА_12 повністю підтвердив потерпілий  ОСОБА_13 , який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведеним до присяги, показав, що 13, 16 та 19 березня 2022 року до їх будинку приходили військовослужбовці ЗС РФ, які були одягнені у військову форму болотного кольору, мали при собі зброю, георгіївські стрічки та білі пов`язки. При цьому, один з них, як потім виявилось ОСОБА_29 , мав кращу екіпіровку ніж решта солдат, інші військовослужбовці виконували його накази. У нього ( ОСОБА_15 ) було витягнуте обличчя, щетина, а також особливий розріз очей та форма носа. В подальшому він впізнав на фотознімках військовослужбовця ЗС РФ ОСОБА_30 , за наказом якого інші військовослужбовці чинили на них психологічний та фізичний тиск, погрожували розправою шляхом застосування зброї, ставили на коліна. 
		Також, такі показання потерпілих підтвердила свідок ОСОБА_31 , яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність та за відмову від дачі показань, а також за завідомо неправдиві показання, показала, що вона є дружиною ОСОБА_32 . Вони разом з чоловіком та свекрухою ОСОБА_33 проживають за адресою: АДРЕСА_3 . На початку березня 2022 року, коли місто Буча знаходилось під окупацією російських військ з ними також проживали сусіди ОСОБА_34 та його дружина ОСОБА_35 . Підтвердила, що 13, 16 та 19 березня 2022 року до них приходили озброєні російські військовослужбовці, котрі кожного разу, погрожуючи застосуванням зброї, залякували розправою, ображали та чинили тиск психологічного характеру. 16.03.2022 через проукраїнську позицію ОСОБА_12 , погрожуючи застосуванням автоматичної зброї, забрали з будинку ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , змушували їх ставати на коліна біля будинку ОСОБА_12 , тримали кожного під прицілом, відкрито забрали генератор ОСОБА_12 , застосовували фізичне насильство щодо останнього, здійснювали постріли в його спину. 19.03.2022 через проукраїнську позицію, погрожуючи автоматом та одягнувши пов`язку на очі, забрали ОСОБА_12 з їх будинку та повели в невідомому напрямку, останній був відсутній приблизно 4 години. 
		Крім того, в ході судового провадження було досліджено та ретельно перевірено докази, зібрані в ході досудового розслідування, а також інші документи, зафіксовані у відповідній процесуальній формі, що слугували підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) з подальшим проведенням досудового розслідування та здійснення окремих слідчих дій:
		- витяг з ЄРДР №42022112320001176 від 15.04.2022, зі змісту якого вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України було зареєстровано 15.04.2022 (а.к.п. 120-121, т. 2);
		- постанова про визначення підслідності кримінального провадження від 13.05.2022, відповідно до якої прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_11 постановив визначити підслідність кримінального провадження №42022112320001176 від 15.04.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України за слідчим управлінням ГУ СБУ в м.Києві та Київській області (а.к.п. 40-41, т. 3);
		- постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу від 24.05.2022, відповідно до якої заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_36 доручив слідчим слідчого відділу Бучанскього РУП ГУНП в Київській області здійснювати досудове розслідування кримінального провадження №42022112320001176 від 15.04.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України (а.к.п. 42-43, т. 3);
		- супровідний від 06.06.2022 №954/46-2022 ВС про направлення матеріалів кримінального провадження №42022112320001176 від 15.04.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України до Бучанської окружної прокуратури Київської області (а.к.п. 44, т. 3);
		- постанова про об`єднання матеріалів кримінального провадження від 30.05.2022, зі змісту якої вбачається, що кримінальні провадження, в тому числі й кримінальне провадження № 42022112320001176 від 15.04.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України, було об`єднано в одне провадження та присвоєно остаточний номер №42022112320000418 від 23.03.2022 (а.к.п. 122-136, т. 2);
		- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 31.05.2022, зі змісту якої вбачається, що матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 438 КК України було виділено з кримінального провадження №42022112320000418 від 23.03.2022 в окреме провадження та присвоєно №12022111050001741 (а.к.п. 137-142, т. 2);
		- витяг з ЄРДР №12022111050001741, зі змісту якого вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України було зареєстровано 31.05.2022 (а.к.п. 118-119, т. 2);
		- рапорт прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 від 15.04.2022 про внесення в ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, а саме про обставини за яких у період часу з 12.03.2022 по 19.03.2022 військовослужбовці збройних сил та інших військових формувань РФ у м. Буча Київської області здійснювали жорстоке та принизливе поводження з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , під час якого завдали ОСОБА_12 тілесних ушкоджень та незаконно позбавляли волі останнього (а.к.п. 143, т. 2);
		- постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 15.04.2022 (а.к.п. 144-146, т. 2);
		- постанова про визначення підслідності кримінального провадження від 15.04.2022 (а.к.п. 147-148, т. 2);
		- постанова про створення групи слідчих у кримінальному провадженні від 16.04.2022 (а.к.п. 149-150, т. 2);
		- заява ОСОБА_12 від 16.04.2022 про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого (а.к.п. 151, т. 2);
		- заява ОСОБА_13 від 16.04.2022 про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого (а.к.п. 152, т. 2);
		- запит керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_37 від 15.04.2022 №1176 в порядку ст. 93 КПК України до керівника агенції журналістських розслідувань «СЛІДСТВО.ІНФО» ОСОБА_38 про надання стороні обвинувачення наявної в розпорядженні інформації про військовослужбовців РФ та інших військових формувань, у тому числі й на ім`я « ОСОБА_39 », а також фотознімків таких для долучення до матеріалів справи (а.к.п. 153, т. 2);
		- відповідь журналіста агенції журналістських розслідувань «СЛІДСТВО.ІНФО», з якої вбачається, що журналістами агенції було опрацьовано список військовослужбовців РФ, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_5 ЗС РФ, який опубліковано на офіційному інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті чого журналістами було ідентифіковано особу на ім`я « ОСОБА_40 », ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особистий номер -  НОМЕР_7 ; таб.№  НОМЕР_8 ; військове звання сержант ЗС РФ; паспорт громадянина РФ НОМЕР_17, виданий «МО УФМС России по Хабаровскому краю г. Комсомольск -на- Амуре 4/19/2010 ». Також журналістами було встановлено, що встановлений військовослужбовець має сторінку в соціальній мережі «Вконтакте» з ім`ям « ОСОБА_41 »; знайдені фотографії, на яких ймовірно зображений військовослужбовець ОСОБА_15 , що додаються на носії інформації в електронних файлах на флеш-носії G99C8B9E53 (а.к.п. 154, т. 2);
		- протокол огляду предмета від 16.04.2022, проведеного прокурором Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_10 , котрий провів огляд електронної інформації, що міститься на флеш-носії G99C8B9E53, який було додано в якості додатку до відповіді журналіста агенції журналістських розслідувань «СЛІДСТВО.ІНФО» ОСОБА_42 . Під час огляду вмісту флеш-носія було виявлено папку з назвою «ОСОБА_46», яка містить у собі дев`ять файлів з назвами: «Image 2022-04-16 at 12.36.02»; «Image 2022-04-16 at 12.36.03 (2)»; «Image 2022-04-16 at 12.36.03 (3)»; «Image 2022-04-16 at 12.36.03 (4)»; «Image 2022-04-16 at 12.36.03 (5)»; «Image 2022-04-16 at 12.36.03»; «Image 2022-04-16 at 12.36.04»; «Image 2022-04-16 at 12.36.08»; «Image 2022-04-16 at 12.36.09».
		За результатами огляду встановлено, що на всіх фотознімках зображена одна й та сама особа чоловічої статі, яка згідно листа агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» має наступні анкетні дані: ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий номер: НОМЕР_7 , у званні сержанта ЗС РФ, серія і номер паспорта громадянина РФ: НОМЕР_11 , виданий «МО УФМС России по Хабаровскому краю г. Комсомольск-на-Амуре» від 4/19-2010. Вказаний військовослужбовець має сторінку в соціальній мережі «Вконтакте» з ім`ям « ОСОБА_41 ».
		Огляд предмета проведено з дотриманням положень статей 223, 237 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої (розшукової) дії, відповідає положенням статей 104, 105, 106 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає (а.к.п. 156-162, т. 2).
		Крім того, судом безпосередньо було досліджено речоивй доказ - флеш-носій G99C8B9E53 та встановлено, що цей носій інформації містить електронні файли, про які зазначив прокурор у протоколі огляду предмета від 16.04.2022 (а.к.п. 155, т. 2);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.04.2022, в результаті проведення цієї слідчої дії потерпілий ОСОБА_12 у присутності понятих ОСОБА_44 та ОСОБА_45 серед представлених на фотознімках осіб за формою очей, розташуванням брів, формою та довжиною носа, формою губ, формою підборіддя як окремо так і в сукупності впізнав військовослужбовця РФ на ім`я « ОСОБА_46 », який у березні 2022 року в м. Буча Київської області під час окупації вказаного міста погрожував йому вбивством, брав у полон, забирав особисті речі, принижував його честь і гідність. Жодних заяв, зауважень чи заперечень учасників вказаної слідчої (розшукової) дії щодо його змісту протокол не містить.
		Пред`явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей 223, 228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей 104, 231 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає (а.к.п. 166-169, т. 2);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.04.2022, в результаті проведення цієї слідчої дії потерпілий ОСОБА_13 у присутності понятих ОСОБА_44 та ОСОБА_45 серед представлених на фотознімках осіб формою очей та їх розрізом, формою та розміром носа, формою губ і підборіддя, як окремо так і в сукупності, впізнав військовослужбовця РФ на ім`я « ОСОБА_46 », який у березні 2022 року в м. Буча Київської області під час окупації вказаного міста погрожував йому вбивством, забирав особисті речі, принижував його честь і гідність. Жодних заяв, зауважень чи заперечень учасників вказаної слідчої (розшукової) дії щодо його змісту протокол не містить.
		Пред`явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей 223, 228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей 104, 231 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає (а.к.п. 170-173, т. 2);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.04.2022, в результаті проведення цієї слідчої дії свідок ОСОБА_31 у присутності понятих ОСОБА_44 та ОСОБА_45 серед представлених на фотознімках осіб за формою носа, формою очей та їх розрізом, формою брів, губ і підборіддя, як окремо так і в сукупності, впізнала військовослужбовця РФ на ім`я « ОСОБА_46 », який у березні 2022 року в м. Буча Київської області під час окупації вказаного міста погрожував вбивством ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , брав у полон, забирав особисті речі. Жодних заяв, зауважень чи заперечень учасників вказаної слідчої (розшукової) дії щодо його змісту протокол не містить.
		Пред`явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей 223, 228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей 104, 231 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає (а.к.п. 174-177, т. 2);
		- запит керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_37 від 15.04.2022 №1176 в порядку ст. 93 КПК України до керівника агенції журналістських розслідувань «СЛІДСТВО.ІНФО» про надання стороні обвинувачення наявної в розпорядженні інформації про військовослужбовців РФ та інших військових формувань, які здійснювали відправлення поштою з території Республіки Білорусь викрадене чуже майно на території України (а.к.п. 178, т. 2);
		- відповідь журналіста агенції журналістських розслідувань «СЛІДСТВО.ІНФО» на вищевказаний запит сторони обвинувачення, з якої вбачається, що журналістами агенції було надано на запит сторони обвинувачення перелік військовослужбовців РФ та інших військових формувань, який також містить персональні дані та інші відомості, якими було здійснено поштові відправлення з території Республіки Білорусь, а саме ймовірно чуже майно, яке було викрадено на території України. Указана інформація міститься на DVD-R диск і/н РАРА03РК17233526, що долучається (а.к.п. 197-198, т. 2);
		- протокол огляду предмета від 16.04.2022, проведеного прокурором Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_10 , котрий провів огляд електронної інформації, що міститься DVD-R диск і/н РАРА03РК17233526 , який було додано в якості додатку до відповіді журналіста агенції журналістських розслідувань «СЛІДСТВО.ІНФО» ОСОБА_38 , а саме, файлу під назвою «Marodersinfo», який містить перелік анкетних даних (прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, адреса та інші відомості). Під час огляду вмісту вказаного файлу було виявлено перелік анкетних даних (прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, адреса та ін.) із наявними в нижній частині вкладок «05.04.2022», «06.04.2022», «12.04.2022», «Для карти», «Повний перелік тварин». За допомогою комбінації клавіш «Ctrl + f» та використання відомостей отриманих в ході огляду проведено аналіз за пошуком « ОСОБА_47 » та встановлено наявність інформації у вказаній вкладці про особу під номером № 74993 із наступними анкетними данимиу рядку «Л.Н.» - МТ-131764, у рядку «Таб.№»- 2772712, у рядку «Табельный номер» - ОСОБА_43 , у рядку «РПрс»- A2TK, у рядку «Разделперсонала» -войсковая часть НОМЕР_12 , у рядку «Наименование воинского звания» - сержант, у рядку «Дата Рожд» - НОМЕР_14, у рядку «Подтип» - Паспорт гражданина Российской Федерации, у рядку «Серия» - НОМЕР_15, у рядку «Кем выдан» -  МО УФМС России по Хабаровскому краю г. Комсомольск-на-Амуре, у рядку «Дата выдачи» - 4/19/2010, у рядку «Код подразделения» - НОМЕР_16.
		Огляд предмета проведено з дотриманням положень статей 223, 237 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої (розшукової) дії, відповідає положенням статей 104, 105, 106 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає (а.к.п. 179-181, т. 2)
		Судом безпосередньо було досліджено речовий доказ - оптичний диск DVD-R і/н РАРА03РК17233526 та встановлено, що цей носій інформації містить електронні файли, про які зазначив прокурор у протоколі огляду предмета від 16.04.2022 (а.к.п. 198, т. 2);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 18.04.2022 з додатком (відеозаписом) до нього, складеного за результатами проведеної слідчої дії за участю потерпілого ОСОБА_12 у присутності понятих та за участю інших учасників із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 , перебуваючи на вул. Грушевського у м. Буча Київської області, розказав та продемонстрував, яким саме чином військовослужбовці ЗС РФ в період часу з 13.03.2022 по 19.03.2022 вчиняли жорстоке, образливе та принижуюче ставлення до нього як громадянина України, котрий має проукраїнську позицію, та який не брав участі у бойових діях, а також застосовували стосовно нього психологічне та фізичне насильство, погрожували зброєю, ставили на коліна, привласнили майно та поміщали до підвалу (а.к.п. 199-206, т. 2);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 18.04.2022 з додатком (відеозаписом) до нього, складеного за результатами проведеної слідчої дії за участю потерпілого ОСОБА_13 у присутності понятих та за участю інших учасників із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_13 , перебуваючи на вул. Грушевського у м. Буча Київської області, розказав та продемонстрував, яким саме чином військовослужбовці ЗС РФ в період часу з 13.03.2022 по 19.03.2022 направляли зброю, вчиняли жорстоке, образливе та принижуюче ставлення до нього як громадянина України, котрий має проукраїнську позицію, та який не брав участі у бойових діях, ставили його на коліна, а також застосовували стосовно нього психологічне та фізичне насильство, погрожували зброєю, ставили на коліна (а.к.п. 185-190, т. 2);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 18.04.2022 з додатком (відеозаписом) до нього, складеного за результатами проведеної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_48 у присутності понятих та за участю інших учасників із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери, відповідно до якого свідок ОСОБА_48 , перебуваючи на вул. Грушевського у м. Буча Київської області, розказала та продемонструвала за яких обставин військовослужбовці ЗС РФ в період часу з 13.03.2022 по 19.03.2022 тричі приходили до них додому, направляли зброю, чинили фізичний та психологічний тиск (а.к.п. 191-196, т. 2);
		- протокол огляду відкритих джерел мережі Інтернет від 07.04.2022, а саме персональної сторінки « ОСОБА_41 » в соціальних мережах «ВКонтакте» та «Одноклассники» (а.к.п. 215-216, т. 2);
		- рапорт старшого оперуповноваженого з ОВС Департаменту захисту суспільства і держави Національної поліції України ОСОБА_49 про те, що в результаті проведення оперативно-розшукових заходів та опрацювання технічної інформації на підставі доручення прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_50 від 06.06.2022 №823 ВС, наданого в рамках кримінального провадження №12022111050001741 від 31.05.2022, з метою перевірки та встановлення осіб, які користувалися мобільними терміналами в період часу з 13.03.2022 по 19.03.2022 на території м. Буча Київської області (вул. Грушевського, 93 та/або 102) виникла необхідність у отриманні дозволу на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю з можливістю їх вилучення та які перебувають у володінні ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53), ПрАТ «ВФ Україна» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15а) та ТОВ «лайфселл» (м. Київ, вул. Солом`янська, 11а) щодо моніторингу з`єднань абонентів стільникового зв`язку, що діяли в зоні покриття ретрансляційних антен операторів мобільного зв`язку, та які знаходились в зоні дії базових станцій (ретрансляційних антен) (а.к.п. 71-72, т. 3);
		- рапорти старшого оперуповноваженого з ОВС Департаменту захисту суспільства і держави Національної поліції України ОСОБА_49 про те, що в результаті проведення оперативно-розшукових заходів та опрацювання технічної інформації на підставі доручення прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_50 від 06.06.2022 №823 ВС, наданого в рамках кримінального провадження №12022111050001741 від 31.05.2022, з метою перевірки ймовірного перебування підозрюваного ОСОБА_15 військовослужбовця ЗС РФ, котрий користується номером мобільного телефону НОМЕР_5 та котрий за версією сторони обвинувачення підозрюється у вчинення жорстокого поводження з цивільним населенням в період часу з 13.03.2022 по 19.03.2022 на території м.Буча Київської області (вул. Грушевського, 93 та/або 102), перед вчиненням кримінального правопорушення, під час та/або безпосередньо після його вчинення, міг користуватися мобільним терміналом номером мобільного телефону НОМЕР_5 , який фіксувався у мобільному терміналі ІМЕІ: НОМЕР_13 , виникла необхідність у отриманні дозволу на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю з можливістю їх вилучення та які перебувають у володінні ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53), ПрАТ «ВФ Україна» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15а) та ТОВ «лайфселл» (м. Київ, вул. Солом`янська, 11а) щодо моніторингу з`єднань абонента стільникового зв`язку з номером мобільного телефону НОМЕР_5 в період часу з 11.03.2022 по 24.03.2022, а також за останні п`ять років (а.к.п. 73-80, т. 3);
		- постанова прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_50 від 12.07.2022, погоджена керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_18 , про тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій від 12.07.2022 (а.к.п. 98-103, т. 3);
		- постанова прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_50 від 12.07.2022, погоджена керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_18 , про тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій від 12.07.2022 (а.к.п. 104-109, т. 3);
		- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 19.07.2022, складеного старшим слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_51 , відповідно до якого в період часу з 09:40 по 10:00 у приміщенні ПрАТ «ВФ Україна» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15а) за участю інших учасників кримінального провадження слідчим отримано доступ до запитуваних відомостей, про які зазначено у постанові прокурора від 12.07.2022, та вилучено копію наявної у ПрАТ «ВФ Україна» інформації в електронному вигляді, що записано на електронний носій інформації DVD-R диск (вих. №GD-22-04140-КІ від 15.07.2022) (а.к.п. 110-114, т. 3);
		- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 19.07.2022, складеного старшим слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_51 , відповідно до якого в період часу з 09:25 по 09:35 у приміщенні ПрАТ «ВФ Україна» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15а) за участю інших учасників кримінального провадження слідчим отримано доступ до запитуваних відомостей, про які зазначено у постанові прокурора від 12.07.2022, та вилучено копію наявної у ПрАТ «ВФ Україна» інформації в електронному вигляді, що записано на електронний носій інформації СD-R диск (вих. №GD-22-04131-КІ від 15.07.2022) (а.к.п. 115-119, т. 3);
		- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС Департаменту захисту суспільства і держави Національної поліції України ОСОБА_49 про те, що в результаті опрацювання технічної інформації, отриманої в електронному вигляді в результаті тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, ПрАТ «ВФ Україна» стосовно абонентського номеру мобільного терміналу НОМЕР_5 , в рамках кримінального провадження №12022111050001741 від 31.05.2022, було встановлено, що вказаний абонентський номер був активний в мережі оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» в період часу з 11.03.2022 по 24.03.2022, фіксувався у мобільному терміналі ІМЕІ: НОМЕР_13 та з іншими абонентськими номерами не контактував. При цьому, було встановлено й базові станції, де фіксувався цей номер телефону на території Київської області (а.к.п. 122-124, т. 3);
		- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 01.08.2022, складеного прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 , відповідно до якого в період часу з 11:11 по 11:30 у приміщенні ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53), за участю інших учасників кримінального провадження слідчим отримано доступ до запитуваних відомостей, про які зазначено у постанові прокурора від 12.07.2022, та вилучено копію наявної у ПрАТ «Київстар» інформації в електронному вигляді, що записано на електронний носій інформації DVD-R диск (№7989 вих. №4800) (а.к.п. 125-129, т. 3);
		- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 01.08.2022, складеного прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 , відповідно до якого в період часу з 12:01 по 12:10 у приміщенні ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53), за участю інших учасників кримінального провадження слідчим отримано доступ до запитуваних відомостей, про які зазначено у постанові прокурора від 12.07.2022, та вилучено копію наявної у ПрАТ «Київстар» інформації в електронному вигляді, що записано на електронний носій інформації DVD-R диск (№7976 вих. №4804) (а.к.п. 130-134, т. 3);
		- два протоколи тимчасового доступу до речей та документів від 08.08.2022 кожен, складені старшим слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_51 , відповідно до якого в період часу з 11:55 по 12:05 та з 11:40 по 11:50 у приміщенні ТОВ «лайфселл» (м. Київ, вул. Солом`янська, 11а), за участю інших учасників кримінального провадження слідчим отримано доступ до запитуваних відомостей, про які зазначено у постанові прокурора від 12.07.2022, та вилучено копію наявної у ТОВ «лайфселл» інформації в електронному вигляді, що записано на електронний носій інформації DVD-R диск 05264 ВК (а.к.п. 135-138, т. 3);
		- результати обробки технічної інформації від 12.08.2022 №774/18/04/5-2022 довідка про результати опрацювання запиту до Департаменту захисту суспільства і держави Національної поліції України від 09.08.2022 №1794/46-2022 та оптичний диск DVD-R 4.7 Gb з роздруківками з`єднань абонентського номеру: НОМЕР_5 та інформація з`єднань абонентських номерів телефонів стільникового зв`язку за базовими станціями зв`язку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до вказаної довідки в результаті обробки електронної інформації стосовно абонентського номера мобільного терміналу НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що вказаний номер телефону фіксувався у мобільному терміналі ІМЕІ: НОМЕР_13 модель ZTE S516, в період часу з 11.03.2022 по 24.03.2022 фіксувався в зоні дії базових станцій, розташованих на територій Бучанського району Київської області, якими було зафіксовано 484 з`єднання абонентського номера мобільного терміналу НОМЕР_5 (а.к.п. 141-165, т. 3);
		- постанова керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_19 від 16.07.2022 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022111050001741 від 31.05.2022 до трьох місяців, тобто до 16.08.2022 включно (а.к.п. 86-97, т. 3);
		- ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2022 (справа 369/6847/22), якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022111050001741 від 31.05.2022 за підозрою ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 438 КК України до шести місяців, тобто до 28.10.2022 включно (а.к.п. 166-176, т. 3).
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши показання потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_31 , а також досліджені письмові документи з точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку та, враховуючи специфіку спеціального судового провадження (in absentia), зберігаючи неупередженість та безсторонність, надавши особливого значення дотриманню прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, що здійснювалося за його відсутності, забезпечивши дотримання високих стандартів судового розгляду відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Додаткового протоколу І та ст. 6 ЄКПЛ, застосувавши належну правову процедуру в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, приходить до наступного висновку. 
		Статтею 438 КК України криміналізовано певні склади воєнних злочинів в Україні та встановлено кримінальну відповідальність за порушення міжнародного гуманітарного права. 
		Так, окремими складами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, є «жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням», «вигнання цивільного населення для примусових робіт», «розграбування національних цінностей на окупованій території», бланкетними - «застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом» та «інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України», а також «віддання наказу про вчинення таких дій», елементи складу цих воєнних злочинів на рівні національного законодавства чітко не визначено, водночас визначено та встановлено відповідно до міжнародного кримінального права.
		Тобто, воєнні злочини - це: (1) певна категорія діянь, заборонених міжнародним гуманітарним правом (діяння, що лежать в основі злочину); (2) які відбуваються в контексті збройного конфлікту, який є міжнародним або неміжнародним за своїм характером (контекстуальний елемент). 
		Наявність збройного конфлікту та зв`язок між конфліктом і діянням, що лежить в основі злочину, є спільними складовими для кожного воєнного злочину: цей аспект відрізняє воєнні злочини від відповідних звичайних (загально кримінальних) правопорушень. 
		Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України» (далі - Закон №1906-IV) згода України на обов`язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору.
		Статтею 9 Закону №1906-IV передбачено, що ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід`ємною частиною якого є текст міжнародного договору. Ратифікації підлягають міжнародні договори України: а) політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співробітництво, нейтралітет), територіальні і такі, що стосуються державних кордонів, розмежування виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України, мирні; б) що стосуються прав, свобод та обов`язків людини і громадянина; в) загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України; г) про участь України у міждержавних союзах та інших міждержавних об`єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки; ґ) про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав чи допуску підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України, умови тимчасового перебування в Україні іноземних військових формувань; д) що стосуються питань передачі історичних та культурних цінностей Українського народу, а також об`єктів права державної власності України; е) виконання яких зумовлює зміну законів України або прийняття нових законів України; є) інші міжнародні договори, ратифікація яких передбачена міжнародним договором або законом України.
		Згідно ч. 2 ст. 125 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду від 17.07.1998 (далі - РС МКС), підписаний від імені України 20.01.2000, цей Статут підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню державами, які його підписали.
		Однак, на день ухвалення вироку, на виконання вимог п. 32 ст. 85 Конституції України закон про ратифікацію РС МКС Верховною Радою України не прийнято, з огляду на що вказаний Статут не є міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а тому в силу вимог ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 8 КК України та ч. 1 ст. 9 КПК України, ст. 19 Закону №1906-IV, його положення не підлягають застосуванню судовими органами України при здійсненні правосуддя, а тому посилання сторони обвинувачення при формулюванні обвинувачення на положення РС МКС підлягають виключенню з формулювання пред`явленого ОСОБА_15 обвинувачення. 
		При цьому, відповідно до ст. 6 Закону України №1543-XII від 12.09.1991 «Про правонаступництво України» Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.
		Указом Президії Верховної Ради УРСР від 03.07.1954 ратифіковано чотири Женевські конвенції про захист жертв війни від 12.08.1949, серед яких Женевські конвенції I-III в основному стосуються поводження з загиблими солдатами в різних сценаріях: конфлікт на полі бою (Женевська конвенція I), конфлікт на морі (Женевська конвенція II) і військовополонені (Женевська конвенція III), Женевська конвенція (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі - Женевська конвенція IV 1949) стосується захисту цивільного населення під час війни, які набрали чинності для України 03.01.1955. 
		Колегія суддів враховує, що РС МКС фактично відтворює переважну більшість положень, що визначають злочини, Женевських конвенції І-IV від 12.08.1949 та Додаткових протоколів до них, які, з огляду на зазначені вище положення Конституції України, КК України та КПК України є міжнародними договорами, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, тобто є частиною національного законодавства та підлягають застосуванню до збройного конфлікту на території України, іншими словами є застосовними для України у порядку правонаступництва.
		Вказані Женевські конвенції І-IV майже виключно стосуються війни між державами, при цьому містять ідентичні положення ст. 3, що застосовуються до неміжнародних збройних конфліктів, захищаючи осіб, які не беруть активної участі у бойових діях, від будь-якого насильства над життям або особистістю захоплення заручників, посягань на гідність, свавільного винесення смертного вироку і відмови в догляді.
		Відповідно до ст. 1 Женевської конвенції IV 1949 країни, які її ратифікували, зобов`язуються дотримуватися та забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин. 
		Учасником вказаних конвенції є і РФ. 
		Низку порушень законів та звичаїв війни передбачено додатковими протоколами до Женевських конвенцій від 12.08.1949, серед яких Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 08.06.1977 (ратифіковано із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР №7960-XI від 18.08.1989, який набув чинності для України 25.07.1990).
		Відповідно до ст. 3 Женевської конвенції IV 1949 у разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Високих Договірних Сторін, кожна сторона конфлікту зобов`язана застосовувати як мінімум такі положення: з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб: a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури; b) захоплення заручників; c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження; d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.
		Згідно ч. 1 ст. 4 Женевської конвенції IV 1949 особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до ст. 6 Женевської конвенції IV 1949 ця Конвенція повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у ст. 2 цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових вій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій. 
		Згідно зі ст. 13 Женевської конвенції IV 1949 положення частини ІІ цієї Конвенції щодо загального захисту населення від деяких наслідків війни стосуються всього населення країн, які перебувають у конфлікті, без будь-якої дискримінації за ознакою, зокрема, раси, національності, релігійних або політичних переконань, і спрямовані на полегшення страждань, спричинених війною.
		Згідно зі статтями 27, 29 Женевської конвенції IV 1949 особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства, залякування та образ. Сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		Відповідно до статей 31-32 Женевської конвенції IV 1949 забороняється жодний примус фізичного чи морального порядку до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей, а також застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Згідно зі ст. 147 Женевської конвенції IV 1949 серйозними порушеннями Конвенції становлять порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`я, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) (далі - Додатковий протокол І), положення Женевських конвенцій від 12.08.1949 та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Відповідно до ст. 50 Додаткового протоколу І цивільною особою є будь-яка особа, що не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у статті 4А, 1, 2, 3 та 6 Женевської конвенції ІІІ та у ст. 43 цього Протоколу. У разі сумніву щодо того, чи є яка-небудь особа цивільною особою, вона вважається цивільною особою. Цивільне населення складається з усіх осіб, які є цивільними особами. Присутність серед цивільного населення окремих осіб, які не підпадають під визначення цивільних осіб, не позбавляє це населення його цивільного характеру.
		Іншими словами, «цивільна особа» - це будь-яка особа, яка не є членом однієї з таких груп: - регулярні збройні сили; - ополченці або добровольчі корпуси; - організоване формування, що перебуває під командуванням, яке несе відповідальність за поведінку своїх підлеглих, включно з організованими рухами опору та іншими невеликими збройними формуваннями. Цивільне населення користується загальним захистом від небезпеки, пов`язаної з бойовими діями, тобто воно не може бути об`єктом нападу.
		Частинами 1-2 ст. 75 Додаткового протоколу І визначено, що тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Женевськими конвенціями І-ІV або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб. Заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: a) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: a.1) вбивство; a.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні; a.3) тілесні покарання; a.4) каліцтво; b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; c) взяття заручників; d) колективне покарання; і e) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Фізичному і психічному стану здоров`я і недоторканності осіб, що перебувають під владою супротивної сторони, або інтернованих, затриманих чи яким-небудь іншим чином позбавлених свободи в результаті ситуації, зазначеної у статті 1, не повинно завдаватися шкоди шляхом якоїсь невиправданої дії або бездіяльності. Відповідно забороняється піддавати осіб, зазначених у цій статті, жодній медичній процедурі, яка не вимагається за станом здоров`я зазначеної особи й не відповідає загальноприйнятим медичним нормам, що застосовуються за аналогічних, з медичної точки зору, обставин до громадян сторони, що проводить цю процедуру, які не позбавлені свободи в якій би то не було формі (ч. 1). 
		Зокрема, забороняється піддавати таких осіб, навіть за їх згодою: a) фізичним каліцтвам; b) медичним чи науковим експериментам; c) видаленню тканин чи органів для пересадки; за винятком тих випадків, коли такі дії є виправданими згідно з умовами, передбаченими пунктом 1 (ч. 2). 
		Будь-яка навмисна дія чи навмисна бездіяльність, що серйозно загрожують фізичному чи психічному стану або недоторканності будь-якої особи, яка перебуває під владою супротивної сторони, до котрої вона не належить, та які або порушують будь-яку із заборон, що містяться в пунктах 1 і 2, або не виконують вимог пункту 3, є серйозним порушенням цього Протоколу (ч. 4) (стаття 11 Додаткового протоколу І).
		Даючи оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_15 , колегія суддів приходить до висновку, що за результатами судового розгляду встановлено, що ОСОБА_15 , будучи військовослужбовцем ЗС РФ та здійснюючи військові заходи із зайняття ЗС РФ (окупації) території України безпосередньо в м. Буча Київської області, будучи обізнаним про наявність міжнародного збройного конфлікту, маючи при собі автоматичну зброєю, під час здійснення окупації та здійснення контролю над українським містом Буча, зайнявши та здійснюючи контроль території цього міста, протягом 13-19 березня 2022 року на тимчасово окупованій РФ території українського міста Буча Київської області з мотивів нетерпимості до проукраїнського населення умисно за попередньою змовою групою осіб з невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, будучи обізнаним, що потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є громадянами України - протилежної сторони міжнародного збройного конфлікту, які опинились під владою окупаційної держави, громадянами якої вони не є, та які не брали участі у воєнних діях, не є озброєними та не створювали йому загрозу, тобто мали статус осіб, які перебувають під захистом Женевський конвенції та Додаткових протоколів до них, вчинив порушення законів і звичаїв війни, а саме жорстоке поводження з цивільним населенням, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, віддання наказу вчинення таких дій, тобто порушив статті 27, 31, 32, 33, 146, 147 Женевської конвенції IV, а також ст. 11, частини 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу І, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 438 КК України.
		Разом із цим, колегія суддів не вбачає підстав для визнання обвинуваченого ОСОБА_15 винним у вчиненні воєнного злочину, регламентованого ст. 34 Женевської конвенції IV, а саме захоплення заручників (осіб, що перебувають під захистом), оскільки за результатами судового провадження не встановлено суб`єктивного елементу, зокрема того, що обвинувачений вчинив дії з наміром примусити державу, міжнародну організацію, фізичну чи юридичну особу, або групу осіб вчинити дію або утриматись від дії, при чому така дія або утримання від дії мала бути явною умовою безпеки чи звільнення та/або використовувати цивільних осіб як «інструмент ведення переговорів» і тримати їх під вартою «для того, щоб використовувати для обміну». З огляду на викладене, посилання на вказане порушення підлягає виключенню із формулювання обвинувачення. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому  ОСОБА_15 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_15 згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_15 згідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
		З огляну на наведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому  ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі в межах, визначених санкцією ч.1 ст. 438 КК України.
		Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, то колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на призначення обвинуваченому ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, то запобіжний захід, обраний на стадії досудового розслідування, у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів, -
		у х в а л и ла:
		Визнати винуватим  ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту затримання  ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку виконання вироку суду.
		Запобіжний захід обраний стосовно  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - до набрання вироку законної сили залишити без змін. 
		Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення через Оболонський районний суд міста Києва.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення вручити прокурору, а також захиснику в силу вимог статей 2975 та 323 КПК України для вручення обвинуваченому.
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статей 2975 та на офіційному веб-сайті суду відповідно до ст. 323 КПК України.
		Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1 
		                судді                                                         ОСОБА_2 
		        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...