Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/3036/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2024. Зареєстровано: 21.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2024.
Дата набрання законної сили: 22.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/497/55/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162270000604

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		20.03.2024 
		Справа №497/3036/23
		Провадження №1-кп/497/55/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   20.03.2024 рокуБолградський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
		    обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши увідкритому судовому засіданнів залі суду в м.Болград обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023162270000604 від 10.10.2023 року що надійшов до суду 26.12.2023р. з Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону з відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Болград Одеської області, зі слів  українську розуміє, має середню освіту, розлучений, має двох дітей: дочка доросла, син  неповнолітній, навчається в 11-му класі ЗОШ, сам обвинувачений є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має військове звання "солдат", зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
		- який обвинувачується за ст.263ч.1 КК України, утримується під вартою з 09.11.2023р.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   18.10.2023 року приблизно о 14 год.15 хв. (більш точний час не встановлено) в м.Болград Одеської області обвинувачений ОСОБА_4 , діючи, умисно, протиправно, з корисливих мотивів  з метою особистого збагачення, у приміщенні сараю, що розташований на подвір`ї його власного будинку, що розташований на АДРЕСА_2 , збув (продав) гр. ОСОБА_6 за 800 гривень бойовий припас  1 (один) корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та 1 (один) запал до неї УЗРГМ-2, - які при конструктивному поєднанні між собою утворюють ручну осколкову гранату Ф-1,  за наступних обставин.
		   Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на військовій службі в рядах Збройних сил України, та маючи досвід поводження з вогнепальною зброєю і вибуховими пристроями, будучи достовірно обізнаний з порядком обігу бойових припасів, що передбачений Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, що затверджена Наказом МВС України №622 від 21.08.1998р. та положеннями Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, яке затверджено Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-XII від 17.06.1992р.  усвідомлював, що, відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992р., бойові припаси є вогнепальною зброєю і відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та правила щодо володіння бойовими припасами, і умови їх придбання, носіння, зберігання та збуту визначаються у порядку, встановленому законодавством України, а також був обізнаний з положеннями Розділу IX Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти громадської безпеки.
		   Однак, на порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_4 , у невстановлені час та місці, реалізуючи свій злочинний намір на придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, вибухових пристроїв, за невстановлених обставин і у невстановлений час, але, не пізніше 18.10.2023р., знайшов,  придбавши такимчином  1 (один) корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та 1 (один) запал до неї УЗРГМ-2, які при конструктивному поєднанні між собою утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка є бойовим припасів, після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на незаконне володіння бойовими припасами, незаконно перевіз знайдену гранату з запалом до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та без передбаченого законом дозволу почав там зберігати. 
		   Зберігав ОСОБА_4 вказаний боєприпас до початку жовтня 2023року (більш точний час не встановлено),  до того часу, коли домовився про умови та місце його збуту під час телефонної розмови з гр. ОСОБА_6 , який повідомив про це правоохоронні органи.
		   Продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним наміром на незаконне придбання, зберігання і продаж боєприпасу, розуміючи незаконність своїх дій, ОСОБА_4 18.10.2023 приблизно о 14:15 (більш точний час не встановлено), продовжуючи реалізовувати свій вищевказаний намір, умисно та протиправно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дотримуючись попередньої домовленості, зустрів гр. ОСОБА_6 біля свого будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , завів його до свого сараю, що розташований на подвір`ї цього будинку, де незаконно, без передбаченого законом дозволу, збув (продав) йому за грошову винагороду в розмірі 800 гривень вищевказані 1 (один) корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та 1 (один) запал до неї УЗРГМ-2, які при конструктивному поєднанні між собою. згідно висновку експертизи,  утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, що є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та належить до бойових припасів.
		Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.263 КК України за кваліфікуючими ознаками: придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1ст.263 КК України,  визнав в повному обсязі, стверджував, що у скоєному щиро розкаюється, підтвердивши обставини скоєння ним кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що він воював на посаді солдат у в/ч  НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , та, приблизно в березні 2023р., під час ротації, будучи обізнаним про складність і небезпеку виконання там бойових завдань, оскільки більшість його товаришів загинуло, та образившись, що зі 130 осіб чотирьох повертають назад, на туж дислокацію, і серед цих осіб й його,  він вирішив самовільно повернутися додому. Але, для того, щоби йому ніхто в цьому не завадив,  він захопив з собою бойову гранату у розібраному стані  з метою самозахисту. Він добре був обізнаний з таким боєприпасом, оскільки навчався його використовувати під час навчання, а потім  використовував у бойових умовах, добре знав, що облік цих боєприпасів не точний, сподівався, шо ніхто не дізнається про його цей вчинок. Він на а/м ВАЗ-2109, який придбав під час служби, прихопивши вказаний боєприпас, приїхав до м.Болград  до своєї домівки, де зареєстрований і проживає сам, і вказану гранату у розібраному стані закопав в яру, біля свого городу. У подальшому, поки він ще побоювався, що його силою повернуть служити, він комусь зі своїх товаришів повідомив, що підірве в такому разі себе, але пізніше, заспокоївшись, вирішив гранату викинути в озеро, однак спочатку порадився зі знайомим працівником поліції, якого назвати не бажає. Він порадив цю гранату здати добровільно. Однак, через кілька днів йому, обвинуваченому  ОСОБА_4 , зателефонував незнайомий йому раніше чоловік, назвався, що від їхнього спільного знайомого, і має бажання придбати ту гранату. На цю пропозицію він,  ОСОБА_4 , погодився, домовився з тим чоловіком, запросив до свого подвір`я, де у приміщенні сараю й продав ту гранату, попередньо відкопавши її. Про свій вчинок жаліє, але усвідомив усю глибину небезпеки зберігання боєприпасів в мирних місцях лише згодом, після того. як заспокоївся, адже його нервова система не була здоровою після участі в бойових діях. Наразі він зовсім заспокоївся, засуджує свої дії, в майбутньому має намір більше ніколи не порушувати закони, радитися з адвокатами щодо своїх прав та обов`язків.
		Прокурор, підтримавши обвинувачення у судовому засіданні, зазначив, що вина обвинуваченого у скоєнні злочину  у придбанні, зберіганні та носінні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу  доведена в ході судового засідання в повному обсязі належними та допустимими доказами у сукупності,  які узгоджуються між собою, а дії обвинуваченого  кваліфіковані правильно за ч.1ст.263 КК України, та надав суду письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, які були досліджені в ході судового засідання, у тому числі: 
		- витяг з ЄРДР про початок досудового розслідування кримінального провадження №12023162270000604 від 10.10.2023 року за результатом оперативно-розшукової дії щодо збуту боєприпасу (ЕО №2984 від 10.10.2023); 
		- рапорт о/у Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 10.10.2023 щодо результатів ОТЗ  контролю за телефонними розмовами, що містять ознаки злочину за ст.263ч.1 КК України; 
		- протокол за результатами санкціонованого ухвалою апеляційного суду оперативно-технічного заходу  контролю за телефонними розмовами, згідно якого зафіксовано розмову ОСОБА_4 з «покупцем» щодо купівлі гранат; 
		- витяг з Наказу №39 від 03.03.2022р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про мобілізацію матроса ОСОБА_4 старшим стрільцем 1-го взводу охорони, посада  старший солдат, вислуга календарна  07 років 28днів, пільгова  01рік 10 міс. 18 днів; 
		- витяг з Наказу №124 від 14.06.2022 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про направлення солдата ОСОБА_4 для подальшого проходження служби у в/ч НОМЕР_1 та включення зі списків ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 
		- довідку від 17.10.2023р. про гроші в розмірі 1500грн., які були видані 17.10.2023р. о/у сектору кримінальної поліції Болградського РВП ГУНП в Одеській області за рахунок коштів зі спеціального фонду Державного бюджету України, запланованого на утримання органів внутрішніх справ, за видатками спеціального призначення (а.с.22 доказів); 
		- Постанову від 18.10.2023 про залучення особи  ОСОБА_6  до негласних слідчих (розшукових) дій; заява ОСОБА_6 про згоду щодо його залучення до негласних слідчих (розшукових) дій; 
		- Протокол огляду особи і вручення грошових засобів від 18.10.2023р.з дотриманням вимог чинного законодавства  у присутності пойнятих  шести купюр з наступними номіналами: 500 (п`ятсот) гривень серії АП №5439427, 200 (двісті) гривень серії УТ №8368245, 200 (двісті) гривень серії ЄА №4309561, 200 (двісті) гривень серії СЗ №3170673, 200 (двісті) гривень серії ПВ №9752127, 200 (двісті) гривень серії АС №7609397; 
		- Рапорт від 18.10.2023р. про видачу громадянином ОСОБА_7 , який не розголошується в інтересах слідства, предмету  зовні схожого на гранату; 
		- Протокол від 18.10.2023р. отримання добровільно наданого предмету  гранати; Постанову від 18.10.2023р. про визнання гранати речовим доказом; 
		- Акт від 19.10.2023р. за №581 перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів, згідно якого група спеціалістов-вибухотехників оглянули сейф-пакет з кормусом гранати Ф-1 без запалу і маркування, і другий сейф-пакет з запалом УЗРГМ-2 і мркуванням; 
		- Висновок експерта №СЕ-19/116-23/18542-ВТХ від 30.10.2023р. з фототаблицею, згідно якого вартість експертизи  956грн., а експертом встановлено, що надані на експертне дослідження об`єкти є корпусом ручної осколкової гранати Ф-1 та запалом УЗРГМ-2, належить до вибухових речовин, між собою утворюють у сукупності вибуховий пристрій промислового виготовлення та належить до бойових припасів; довідка з місця реєстрації обвинуваченого ОСОБА_4 ; 
		- ухвалу слідчого судді від 26.10.2023р. про надання дозволу на обшук; 
		- Протокол обшуку від 09.11.2023р., згідно якого за місцем проживання обвинуваченого вилучено і опечатано телефон «Сігма» моделі Х-трейм чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 та ІМЕІ: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 ; копію паспорта обвинуваченого та військового квитка; 
		- «Вимогу», згідно якої ОСОБА_4 раніше до будь-якої відповідальності не притягувався; 
		- позитивну характеристику стосовно ОСОБА_4 з місця проживання; 
		- довідки лікарів нарколога та психіатра про те, що обвинувачений в них на обліку не перебуває; 
		- Ухвалу слідчого судді від 09.11.2023р. про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 53680грн.; 
		- заяву ОСОБА_4 про надання згоди на огляд його мобільного телефона «Сігма» моделі Х-трейм чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 та ІМЕІ: НОМЕР_3 ; 
		- протокол огляду вказаного телефона від 09.11.2023р., згідно якого не виявлено належних доказів щодо продажу гранати; 
		- розписку ОСОБА_4 про отримання його вищевказаного телефона після огляду; 
		- Постанову від 17.11.2023р. про припинення подальшого проведення негласних слідчих дій; 
		- Доручення від 12.10.2023р. щодо проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_4  аудіовідеоконтроль особи, зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, візуальне спостереження; 
		- заяву гр. ОСОБА_6 про надання згоди щодо добровільної закупівлі гранати в ОСОБА_4 ; 
		- протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів; 
		- Протокол контролю у виді контрольної закупки від 18.10.2023р.; 
		- протокол від 09.12.2023р. за результатами НСРД з цифровим носієм (розсекречена мікро-СД-картка) і актом перегляду; 
		- Постанову про оперативну закупку від 13.10.2023р.; 
		- Доручення від 13.10.2023р. про ГСРД; 
		- Постанову про розсекречення від 19.12.2023р.; 
		- ухвалу Одеського апеляційного суду від 12.10.2023р. про надання дозволу щодо НСРД;
		- та інші письмові докази, що були зібрані в ході досудового розслідування, досліджені в ході судового засідання судом та долучені до матеріалів судової справи  які є належними, допустимими, і щодо яких не надходило клопотань від учасників судового засідання про визнання неналежними і недопустимими.
		   Від виклику та допиту свідків прокурор відмовився у зв`язку з тим, що обвинувачений вину визнає в повному обсязі, захисник та обвинувачений погодилися з думкою прокурора про відмову від допиту свідків.
		Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті 263ч.1 КК України, за якою  ОСОБА_4 обвинувачується і якою кваліфіковані його дії, з застосуванням дії ст.69 КК України  у виді 6 місяців позбавлення волі, та, як військовослужбовця  у виді 6-ти місяців арешту на підставі ст.60 КК України з триманням його на гауптвахті, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин  визнання вини та співпрацю зі слідством.
		Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення покарання у виді позбавлення волі  відповідно до санкції статті КК України, за якою обвинувачений визнав свою вину  за ст.263ч.1 КК України, з застосуванням ст.69-1 КК України  у виді 6-ти місяців позбавлення волі, які, відповідно до ст.60 КК України перераховуються як шість місяців арешту, наполягаючи на тому, що обвинувачений не є небезпечним для суспільства, має пом`якшуючі обставини та міцні соціальні зв`язки: був одружений, має двох дітей, був мобілізований, захищав Україну, розкаюється у скоєному, визнав вину, співпрацював зі слідством. 
		Вислухавши обвинуваченого, захисника та прокурора, оцінивши їхпояснення усукупності знаданими судуписьмовими доказами,що досліджені судомв ходісудового засіданнята якіповністю узгоджуютьсяміж собою,суд дійшоввисновку,що вина обвинуваченого  ОСОБА_4 у скоєнні вищевказаного злочинудоведена вповному обсязівищезазначеними,а такожіншими доказами,що наданісуду прокурором, ібули дослідженів ходісудового засідання,а діїобвинуваченого правильно кваліфікованіза ч.1ст.263КК Україниза кваліфікуючимиознаками:придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Визнаючи обвинуваченого  ОСОБА_4 винним у скоєнні вищевказаного злочину, суд, при визначеннівиду ймірипокарання,враховуєхарактер іступінь тяжкостівчиненого ним злочину, особу обвинуваченого,який характеризується загалом позитивно, не перебуває на «Д» обліку улікарів психіатра та нарколога. Крім того, суд враховує те, що обвинувачений добровільно надав пояснення в ході досудового розслідування і в суді щодо обставин та способу вчинення злочину, тобто, співпрацював зі слідством та стверджує, що розкаюється у скоєному, визнає свою вину, розуміє тяжкість вчиненого ним, має намір дотримуватися вимог чинного законодавства.
		Крім того, суд враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України  суд визнає визнання вини та сприяння у розкритті злочину  надання зізнавальних пояснень на стадії досудового розслідування, однак наявність неповнолітньої дитини та щире каяття у виді наміру добровільної здачі вибухової речовини, на чому наполягав обвинувачений в ході допиту судом,  нічим не підтверджені.
		   Так,відповідно дост.69КК України,призначення більшм`якогопокарання,ніж передбаченозаконом можливелише занаявності кількохобставин,що нелише пом`якшуютьпокарання,а й істотнознижують ступіньтяжкості вчиненого кримінального правопорушення. А, згідно ст.69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбаченихпунктами 1та2частини першоїстатті 66 цього Кодексу, та за відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті)Особливої частиницього Кодексу.
		Відповідно до п.п.1 і 2 частини 1 ст.66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються: 1) з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
		З наданихсуду доказівта відомостейне вбачаєтьсякількох обставин,що нелише пом`якшуютьпокарання,а й істотнознижують ступіньтяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як і не вбачається обставин, що пом`якшують покарання, передбаченихпунктами 1та2частини першоїстатті 66 цього Кодексу  з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки правопорушення було викрито завдяки НСРД та декількох заходів, застосованих органами досудового розслідування  закупка, нагляд та ін., а доводи обвинуваченого щодо намірів в нього добровільно здати бойовий припас  не підкріплені жодним доказом. 
		Обставиною, що передбачена п.11ч.1ст.67 КК України  що обтяжує покарання  суд вважає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		Судом також враховується позитивна характеристика з місця проживання, та те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, з особами, схильними до вчинення кримінальних правопорушень, - не спілкується, виконував свій військовий обов`язок з захисту України, але, згідно його ж поясненням, які нічим не спростовані, - самовільно покинув військову частину, прихопивши з собою бойовий припас, наміру продовжувати військову службу не має, а тому відсутні підстави для застосування щодо нього дій статей 69 та 69-1 і 60 КК України.
		   Так, у п.6-2 Постанови Пленуму №7 від 24.10.2023р., ВС України роз`яснив, що «рішення про призначення покарання із застосуванням статті 69-1 КК у вироку має бути вмотивовано, а таке покарання не повинно перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК. Однак визначення покарання з дотриманням правил цієї норми закону можливе лише за наявності обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 66 КК (з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування або усунення заподіяної шкоди), а також при визнанні підсудним своєї вини та відсутності обставин, що обтяжують покарання. При цьому суди мають перевіряти, чи дійсно особа з`явилася із зізнанням, чи щиро покаялась або активно сприяла розкриттю злочину, чи добровільно відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду в повному обсязі та чи фактично визнає свою вину. Висновки суду з цих питань мають бути у вироку вмотивовані. Водночас добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно. Правила статті 69-1 КК не поширюються на осіб, що вчинили злочин, за який санкцією закону передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, крім тих, що вчинилизлочин увіці до18років, ідо осіб у віці понад 65років, а також до жінок, які булив станівагітності підчас вчиненнязлочину абона моментпостановлення вироку (Постанову доповнено пунктом 6-2 згідно з Постановою Верховного Суду №8 (v0008700-09) від 12.06.2009).
		   Таким чином, обставини кримінального правопорушення щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ст.263ч.1 КК України навіть не підпадають до переліку виключень, зазначених у статті 69-1 КК України.
		   За наслідками встановлених фактів та досліджених доказів,суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в межах санкції інкримінованої йому статті 263ч.1 КК України  у виді позбавлення волі, але, з врахуванням пом`якшуючих обставин у виді визнання вини і співпраці зі слідством  в нижній межі  оскільки більш м`яке покарання з застосуванням ст.69 КК України - нижче нижчої межі  не відповідатиме завданням кримінального Закону, обставинам скоєння злочину, особі обвинуваченого, ступеню його вини, наслідкам від його дій, та й не передбачено санкцією цієї статті КК України.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати підлягаютьстягненню зобвинуваченого на користь держави в розмірі 956(дев`ятсотп`ятдесят шість)гривень   вартості експертного дослідження, що здійснювалося Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України (згідно довідки про витрати вказаною експертизу за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження»).
		Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
		Згідно ст.615ч.15КПК України,в умовахдії воєнногостану післяскладання тапідписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.263ч.1 КК України, ст.ст.100,369ч.1,373ч.2-3, 374, 392, 393,395,615ч.15, 616ч.3 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.263ч.1 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		   Строк виконання вироку рахувати з моменту затримання  з 09.11.2023року.
		Речові докази після набрання вироком законної сили:
		 гранату Ф-1та запалдо неїУЗРГМ-2  конфіскувати в дохід держави;
		 грошові засоби  шість купюр, які були видані згідно Довідки від 17.10.2023р. в розмірі 1500грн.  з наступними номіналами: 500 (п`ятсот) гривень серії АП №5439427, 200 (двісті) гривень серії УТ №8368245, 200 (двісті) гривень серії ЄА №4309561, 200 (двісті) гривень серії СЗ №3170673, 200 (двісті) гривень серії ПВ №9752127, 200 (двісті) гривень серії АС №7609397  що були отримані від 18.10.2023р.  повернути о/у сектору кримінальної поліції Болградського РВП ГУНП в Одеській області на рахунок коштів зі спеціального фонду Державного бюджету України, запланованого на утримання органів внутрішніх справ, за видатками спеціального призначення.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...