Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/12999/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2024. Зареєстровано: 21.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2024.
Дата набрання законної сили: 20.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/296/298/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023060400003608

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/12999/23 
		1-кп/296/298/24 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		20 березня 2024 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю прокурора ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №12023060400003608 від 29.11.2023р. по обвинуваченню 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, має неповнолітню дитину на утриманні, зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		29.11.2023 року близько 13 години 40 хвилин водій ОСОБА_8 , керуючи технічно-справним автомобілем ГАЗ 330232-414 реєстраційний номер НОМЕР_1 , розпочав рух заднім ходом по асфальтобетонному тротуарі поблизу будинку АДРЕСА_3 , та в порушення вимог п.2.3б), п.10.1, п.10.9 Правил дорожнього руху України проявив неуважність, не врахував дорожніх умов та дорожньої обстановки, під час руху транспортним засобом заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого задньою частиною автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який рухався вздовж тротуару в зустрічному напрямку.
		В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав тупу поєднану травму тіла у вигляді саден носа, верхньої губи, підборіддя, правої підключичної ділянки; переломів потиличної кістки ліворуч з переходом на основу черепа, 6-го грудного хребця з грубим ушкодженням спинного мозку, множинні переломи ребер: ліворуч 1-го по пригрудинній лінії, 2,3-го по середньо-ключичній лінії, 2,8-го по середньо-ключичній лінії, 4,8-го по передньо-пахвинній лінії, 3-го по лопатковій лінії, 1,5-го по прихребтовій лінії, праворуч 1-го по пригрудинній лінії, 2-го по по середньо-ключичній лінії,2-9-го між середньо-ключичною та передньо-пахвинною лініями, багатофрагментарних переломів кісток тазу; розривів шкіри в ділянці тазу ліворуч, по умовному продовженню пахової складки, печінки (множинні з розмізженням лівої долі), реберної; крововиливів в м`які тканини голови, під мозкову оболонку мозочка, потиличної та лобних долей головного мозку, в шлуночки головного мозку, в м`які тканини, що оточують місця переломів кісток, в серцеву сорочку, корені та тканину легень, в зв`язковий апарат печінки, селезінки, брижу та стінки тонкого та товстого кишечника, в клітковину усіх середостінь та правої нирки, в м`які тканини нижнього поверху черевної стінки, в плевральні (сліди крові) та черевну (близько 800 мл крові) порожнини, які є тяжкими тілесними ушкодженнями за критерієм небезпеки для життя, потягли за собою смерть останнього та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_9 .
		Так, необережні дії, які виразились в порушенні водієм ОСОБА_8 вимог п.2.3б), п.10.1, п.10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, перебувають у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді смерті потерпілого. 
		В судовому засіданні 19.02.2024р. обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав в повному обсязі. Зазначив, що згоден із фабулою обвинувачення, фактичними обставинами справи та погодився з їх юридичною кваліфікацією, що запропонована стороною обвинувачення, щиро шкодує про вчинене. Дав показання про те, що в цей день 29.11.23р. виконував роботи в м.Житомирі, йому потрібно було загрузити кабелі і здати назад машиною. Перед тим, як почати рух, вийшов з машини, переконався, що немає людей і перешкод, сидячи за кермом, дивився в дзеркала. В цей момент людина попала в сліпу зону і він її не бачив. Відчувши перешкоду, загальмував, вибіг з машини, побачив людину і почав надавати першу допомогу, викликав швидку, чекав працівників поліції і швидкої допомоги. У вчиненому щиро кається, добровільно відшкодував потерпілій  дочці ОСОБА_9 моральну та матеріальну шкоду на загальну суму 340000 гривень, вибачився перед потерпілою.
		Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.
		Обвинуваченому ОСОБА_8 , потерпілій ОСОБА_10 , іншим учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та судових витрат.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні даного злочину, і ці необережні дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 .
		Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжкого з необережною формою вини, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.
		Так, обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено. В якості пом`якшуючих обставин суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди на загальну суму 340000грн.
		Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, критично оцінює свої протиправні дії, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, добровільно відшкодував завдану шкоду, одружений, має на утриманні дитину, офіційно здійснює підприємницьку діяльність та є власником автомобіля ГАЗ 330232-414 реєстраційний номер НОМЕР_1 , позитивно характеризується за місцем реєстрації, неодноразово нагороджувався грамотами та подяками, в тому числі за вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху, зміцнення обороноздатності та безпеки держави, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, враховуючи поведінку після події, те, що потерпіла жодних претензій матеріального характеру не має, враховуючи також думку прокурора про призначення покарання, не пов`язаного з реальним відбуттям із можливістю встановлення іспитового строку, думку потерпілої про призначення покарання із встановленням мінімального іспитового строку та не застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, думку захисту, висновок органу пробації про низький рівень небезпеки та низький рівень ризику вчинення повторного правопорушення, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе не в умовах ізоляції його від суспільства із призначенням покарання в межах санкції статті обвинувачення із встановленням іспитового строку без позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		Так, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Приймаючи таке рішення щодо факультативного додаткового покарання, суд зазначає, що санкція ч.2 ст.286 КК надає можливість суду як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати такого покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер застосування, і це питання, як визначив законодавець, суд вирішує на власний розсуд, залежно від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог ПДР, їх наслідків, тощо.
		Враховуючи конкретні обставини даного провадження, відомості про особу обвинуваченого, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд вважає недоцільним призначення додаткового покарання ОСОБА_8 . Судом не вбачається підстав для застосування до нього покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки він офіційно працює, користується автомобілем для роботи  прокладки та демонтажу кабельних ліній зв`язку, що є єдиним джерелом доходів, займається волонтерською діяльністю, в тому числі безпосередньою доставкою придбаних автомобілів до району бойових дій, що підтверджується зверненнями командиру в/ч НОМЕР_2 , деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, актами приймання-передачі майна, наданням дозволу на перевезення допомоги командиром в\ч НОМЕР_3 , обвинувачений має міцні соціальні зв`язки та неповнолітню дитину на утриманні, отже позбавлення цього права призведе до втрати ним та родиною засобів до існування, в державі триває воєнний стан.
		При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_8 та запобігання нових кримінальних правопорушень, а також враховується позиція прокурора, висловлена в судових дебатах, про недоцільність призначення додаткового покарання.
		Цивільний позов потерпілою не заявлено, матеріальні претензії відсутні.
		Арешт на майно скасувати. Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України. Судові витрати за проведення експертиз згідно довідок вартості (1912грн, 5679 грн 60 коп) стягнути з засудженого. 
		Запобіжний захід не обирати.
		 
		Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-
		 
		 УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь держави 7591 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто одну) грн 60 коп судових витрат за проведення судових експертиз.
		Автомобіль ГАЗ 330232-414 реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику  ОСОБА_8 . Арешт на майно, накладений ухвалою Богунського районного суду м.житомира від 01.12.2023р., скасувати. ДВД диск зберігати при матеріалах справи.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, потерпілій, представнику потерпілої. 
		 
		 
		   Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...