Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 468/90/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2024. Зареєстровано: 21.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/468/83/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024152140000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  468/90/24 
		1-кп/468/83/24 
		 
		 
		БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		В И Р О К
		іменем УКРАЇНИ
		 
		20.03.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі  головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка кримінальне провадження №12024152140000012 від 03.01.2024 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосергіївка, Баштанського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, 
		за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України оголошено про проведення загальної мобілізації. 
		У подальшому проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувалось.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні з 24.02.2022 і до тепер діє особливий період.
		У ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу в Україні» визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць, зобов`язані, у тому числі, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для призову на військову службу.
		Статтею ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу в Україні» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		ОСОБА_3 29.12.2023 року пройшов медичну комісію з метою визначення ступеня придатності до військової служби. За результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 визнано придатним до військової служби. Того ж дня ОСОБА_3 був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
		29.12.2023 року о 16 год. 00 хв. військовозобов`язаний ОСОБА_3 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав під особистий підпис повістку про явку на 30.12.2023 року о 08 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого відправлення до військової частини.
		Отримавши зазначену повістку, військовозобов`язаний ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 29.12.2023 року власноручно написав заяву про відмову від призову на військову службу під час мобілізації, яку передав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Після цього ОСОБА_3 покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та у визначений у повістці час, а саме 30.12.2023 року о 08:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, внаслідок чого до військової частини направлений не був.
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до військової служби, діючи всупереч положенням Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 року та Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №735/2023 від 06.11.2023 року, Законам України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу», ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснивши, що дійсно не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відмовився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 29.12.2023 року власноручно написав відповідну заяву, яку передав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, у визначений у отриманій ним 29.12.2023 року повістці час, а саме 30.12.2023 року о 08:00 годині, до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не прибув. Пояснив, що у скоєному кається та просив суворо не карати.
		 
		Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.
		 
		З повідомлення про кримінальне правопорушення від 01.01.2024 року на ім`я начальника СВ Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 звернувся з заявою про внесення до ЄРДР відомостей за фактом ухилення ОСОБА_3 від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період .
		З рапорту заступника начальника відділу - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_3 29.12.2023 року, будучи письмово повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу за мобілізацією в особливий період, відмовився від призову військову службу за мобілізацією в особливий період. 
		Згідно попередження ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.10.2023 року ОСОБА_3 під підпис попереджений про обов`язковість прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для призову на військову службу за загальною мобілізацією у визначену дату, вказану в бойовій повістці, відповідно до Указу Президента України №69-2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року та кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, відмову від прибуття на збірний пункт для призову на військову службу, створення умов для ухилення від призову на військову службу. 
		З копії повістки на відправку та розписки вбачається, що ОСОБА_3 під підпис отримав 29.12.2023 року о 16.00 год. повістку про необхідність з`явитися на 30.12.2023 року о 08.00 год. за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Згідно довідки ВЛК та картки обстеження та медичного огляду від 29.12.2023 року ОСОБА_3 придатний до військової служби. 
		З заяви та письмових пояснень від 29.12.2023 року на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що ОСОБА_3 відмовляється від мобілізації на військову службу. 
		Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.01.2024 року, військовозобов`язаний ОСОБА_3 не призивався на військову службу під час мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №65 "Про загальну мобілізацію" та не направлявся до військових частин для проходження служби у зв`язку з його ухиленням від призову на військову службу під час мобілізації (неявка на збірний пункт 30.12.2023 року). Службу за контрактом чи службу лавах ТрО не проходив. 
		Згідно повідомлень Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 05.01.2024 року вбачається, що відносно ОСОБА_3 відсутні відомості у Інгульської сільської ради щодо призначення його опікуном над людиною з інвалідності, недієздатною особою, а також опікуном/піклувальником над дитиною. 
		Обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, хоч і відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак слід враховувати те, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує досудову доповідь органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а також те, що він скоїв кримінальне правопорушення, яке віднесене до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого - раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризуються посередньо, обставини скоєного кримінального правопорушення, думку прокурора, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а тому суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ст. 336 КК України.
		Будь-яких законних підстав для призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, судом е встановлено, оскільки у кримінальному провадженні немає таких пом`якшуючих покарання обставин, які, з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Крім того, з урахуванням наведеного, фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який підстав передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин не має, в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту Батьківщини, суд також приходить до переконання щодо відсутності підстав про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК України, оскільки, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості і характеру вчиненого ним кримінального правопорушення, таке не буде достатнім для його виправлення та не відповідатиме суспільному інтересу в державі, яка протистоїть злочинній військові агресії Російської Федерації, що, в разі її застосування, може стати негативним прикладом для інших осіб.
		Щодо заяви обвинуваченого з приводу його каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, слід зазначити наступне.
		Згідно висновків Великої Палати Верховного суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. 
		В даному випадку не може бути врахована така обставина як щире каяття обвинуваченого, оскільки таке наявне тоді, коли каяття є дієвим і включає в себе активні дії. Як встановлено в ході розгляду справи, обвинувачений після вчинення інкримінованого злочину і судового розгляду лише формально заявляв про своє каяття, однак на протязі вказаного часу і станом на день судового розгляду не вживав жодних реальних і дієвих заходів для з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження служби.
		За такого, судом не вбачається обставин щирого каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні. 
		 
		На думку суду, виправлення ОСОБА_3 повинно відбуватися в умовах ізоляції від суспільства, а тому, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, йому необхідно призначити покарання у мінімальних межах, встановлених у санкції ст. 336 КК України, що буде відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		Речові докази по справі відсутні. 
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України суд,
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...