Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/3913/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано судом: 21.03.2024. Зареєстровано: 21.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2024.
Дата набрання законної сили: 19.03.2024
Номер судового провадження: 1-кп/331/96/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020080000000302

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		19.03.2024    
		Справа № 331/3913/20
		Провадження № 1-кп/331/96/2024
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19березня 2024року                     місто Запоріжжя
		           Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
		           головуючого судді:             ОСОБА_1 
		           при секретарі:             ОСОБА_2 
		           за участю прокурора: ОСОБА_3        
		   обвинуваченого:         ОСОБА_4 
		захисника: ОСОБА_5 
		потерпілого: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		представника потерпілого: ОСОБА_8 
		   
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України, 
		в с т а н о в и в:
		До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
		Прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		В обґрунтування клопотання зазначив, що 
		під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме  ризики того, що ОСОБА_4 може
		-переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;
		- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні;
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушень і наступного покарання, враховуючи його матеріальний стан та соціальні зв`язки, рід його занять, факт того, що він повнолітніх дітей на утриманні не має, не одружений, останній може переховуватися від суду, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити Запоріжжя.
		Крім того ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, так як велика кількість свідків у вказаному провадженні протягом останніх 4 років перебували у його безпосередньому підпорядкуванні, оскільки являються робітниками КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай».
		Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
		Так у справі Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що лрість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
		Окремої уваги і оцінки під час вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу заслуговує поведінка обвинуваченого за час розгляду кримінального провадження судом. Так, Ухвалою суду від 26.10.2020 призначено підготовче судове засідання. Судові засідання з вирішення питань згідно зі ст. 314 КПК України призначалися на 03.11.2020,25.11.2020, 09.12.2020, 18.01.2021 та 04.02.2021.
		Ухвалою суду від 04.02.2021 справу призначено до розгляду.
		У вказаному кримінальному провадженні призначалися судові засідання на 15.02.2021, 22.02.2021, 31.03.2021, 06.05.2021, 07.06.2021, 07.09.2021, 01.10.2021, 08.11.2021, 12.11.2021, 30.11.2021,20.01.2022, 02.02.2022,26.08.2022, 11.10.2022, 17.11.2022, 18.01.2023.
		Судові засідання, призначені на стадії підготовчого судового засідання на 03.11.2020,25.11.2020, 09.12.2020, 18.01.2021, а також на стадії судового розгляду на 15.02.2021, 07.09.2021, 12.11.2021, 02.02.2022 та 18.01.2023 не відбулися у зв`язку з неявкою обвинуваченого та його захисника (через захворювання, участь захисника в інших процесах та в одному випадку у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги) та перенесені на підставі поданих ними заяв.
		Разом з тим, у судове засідання призначене 07.06.2023 обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився, про причини та підстави своєї неявки не повідомив суд жодним чином.
		Вказаний факт свідчить про нехтування ОСОБА_4 своїми обов`язками, затягування стороною захисту судового розгляду та повністю підтверджує вказані у клопотанні ризики.
		Все вищевикладене, на думку прокурора, дає змогу застосувати до ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю, адже таким чином, крім того, обрання даного запобіжного заходу унеможливить настання ризиків передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України та сприятиме повному, всебічному та об`єктивному та швидкому судовому розгляду.
		Обвинувачений та захисник у судовому засіданні проти клопотання прокурора, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечували. Захисник зазначив, що посилання сторони обвинувачення, щодо неявки у судові засідання обвинуваченого, не відповідає дійсності, на всі судові засідання останній з`являвся своєчасно, єдине судове засідання на яке ОСОБА_4 з`явився пізніше призначеного часу це 07.06.2023 року, але з поважних причин, в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та загрозою ракетної небезпеки. Відсутність неповнолітніх дітей на утриманні обвинуваченого, та те, що обвинувачений не одружений жодним чином не можуть свідчити про необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Потерпілі та представник потерпілих у судовому засіданні підтримали думку прокурора.
		Суд, розглянувши клопотання та надані матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.
		В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
		Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. 
		Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. 
		Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
		Клопотання прокурора вмотивоване тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , не маючи стійких соціальних зв`язків, не маючи на утриманні неповнолітній дітей та будучи не одруженим, може покинути територію м. Запоріжжя, при цьому доказів на підтвердження своїх доводів того, що обвинувачений може покинути територію м.Запоріжжя суду не надано, крім того на думку прокурора вагомою причиною застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є неявка обвинуваченого у судове засідання 07.06.2023 року.
		При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що, відповідно до положень ст. 178 КПК України, враховуються судом при обранні запобіжного заходу.
		Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходуслідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.
		Виходячи із приписів ст. 184 КПК України прокурор, як в клопотанні, так і в суді, зобов`язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у ст. 177 КПК України, послатися на обставин, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій обвинуваченого, і на докази, що підтверджують ці обставини.
		Проте, в порушення наведеної норми процесуального права, прокурором в суді не доведено існування тих ризиків, на які він посилався в клопотанні в обґрунтування обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. 
		В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися Факторів, пов`язаних з характеро особи, її моральністю, місцем родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
		Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором також не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
		Згідно ч.1ст.176КПК України,запобіжними заходамиє: 1)особисте зобов`язання; 2)особиста порука; 3)застава; 4)домашній арешт; 5) тримання під вартою.
		Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієїстатті,слідчий суддя,суд застосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язує підозрюваного,обвинуваченого прибуватиза кожноювимогою досуду абодо іншоговизначеного органудержавної влади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,а саме: 1)прибувати довизначеної службовоїособи ізвстановленою періодичністю; 2)не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; 3)повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; 4)утримуватися відспілкування збудь-якоюособою,визначеною слідчимсуддею,судом,або спілкуватисяз неюіз дотриманнямумов,визначених слідчимсуддею,судом; 5)не відвідуватимісця,визначені слідчимсуддею абосудом; 6)пройти курслікування віднаркотичної абоалкогольної залежності; 7)докласти зусильдо пошукуроботи абодо навчання; 8)здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; 9) носити електронний засіб контролю.
		Таким чином, дослідивши матеріали справи, дані про особу обвинуваченого, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, суд доходить висновку, що в даній справі найбільш дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до обвинуваченого може бути особисте зобов`язання, із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		   Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 194 КПК України, суд - 
		 
		У Х В А Л И В:
		   В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту  відмовити.
		Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
		- Прибувати за першим викликом до суду ;
		- Не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу суду;
		- Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
		Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.    
		   Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...