Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 515/1831/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2024. Зареєстровано: 22.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 22.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/513/67/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162240000950

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 515/1831/23 
		Провадження № 1-кп/513/67/24 
		 
		Саратський районний суд Одеської області
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 березня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162240000950 від 17 серпня 2023 року за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Долинка Саратського району Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		 у с т а н о в и в:
		ОСОБА_4 не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, 16 серпня 2023 року приблизно о 20 годині 30 хвилин приступив до керування автомобілем «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль «ВАЗ-21011») чим порушив вимоги п/п «а» п. 2.1. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01 січня 2002 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року), далі Правил, що зобов`язують водія: п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».
		У подальшому, у зазначений день, приблизно о 22 годині 20 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21011», в якому знаходилися пасажири - на пасажирському сидінні спереду ОСОБА_6 , на задньому пасажирському сидінні ліворуч ОСОБА_7 , у темну пору доби, в умовах обмеженої видимості, з ввімкнутим ближнім освітленням передніх фар, рухався поза населених пунктів, по полю, уздовж озера Сасик, де була відсутня автодорога, або спеціально побудована тимчасова дорога, по накатаній колії, від села Борисівка в напрямку села Глибоке Білгород-Дністровського району Одеської області, з приблизною швидкістю 20-30 км/год.
		Діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, а саме передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховував на їх відвернення, ОСОБА_4 був неуважним, рух керованого автомобіля постійно не контролював, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував та своєчасно не відреагував на її зміну, чим порушив вимоги п. 1.5., п/п «б» п. 2.3. «Правил», відповідно до яких: п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі». 
		Здійснюючи подальший рух у вказаному напрямку та на відстані 2 км від с. Борисівка, водій ОСОБА_4 маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, у порушення вимог п.12.1., 12.2. вказаних Правил, якими передбачено: п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», у порушення вимог п.п. 12.2. зазначених Правил, якими передбачено: п.12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», не врахував дорожню обстановку, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість, яка б забезпечила безпеку і дала можливість йому постійно контролювати рух автомобіля. Рухаючись по крайній правій довільно слабо накатаній колії, яка за ходом його руху розташована по краю обриву висотою 7.6 м до озера «Сасик» та переривається обваленням берега з поверхнею, по якій проходив ближній слід колії, яка з робочого місця водія на предмет наявності дефектів або руйнівних пошкоджень не проглядалася внаслідок наявності сухої рослинності (трави та кущів), що за таких умовах слід було рухатися з мінімальною швидкістю, яка б дозволила зупинити автомобіль на ділянці, де можливо було визначити наявність твердої поверхні землі для руху, не зменшив швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості в темний час доби, а продовжував рух, у разі неможливості перегляду з робочого місця водія поверхні землі у напрямку руху автомобіля через наявність високої трави, для визначення стану поверхні попереду, не звернувся за допомогою до інших осіб та самостійно не переконався в наявності дефектів або руйнівних пошкоджень поверхні землі для руху автомобіля, в результаті чого допустив з`їзд з обриву свого автомобіля, що призвело до падіння автомобіля у водойму та його перекидання. 
		В результаті ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ-21011»: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав наступні тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку; б) закрита травма хребта: компресійно-уламковий перелом тіла 12 грудного хребця, переломи лівих поперечних відростків 9-10 грудних хребців, компресійно-уламковий перелом тіла 3 поперекового хребця, переломи поперечних відростків тіл 1-4 поперекових хребців, переломи остистих виростків тіл 1-3 поперекових хребців; в) закрита травма грудної клітки: переломи задніх відрізків 9-12 лівих ребер, двобічний «малий» гідроторакс, компресійні ателектази периферичних «плащових» відділів обох легень.
		Вказані тілесні ушкодження складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс поєднаної травми голови, хребта та грудної клітки, який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння. Виходячи з п.4.9.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, дана поєднана травма за критерієм небезпеки для життя, згідно п.2.1.2., п.2.1.3. «д», «з», «и» та п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
		Пасажир автомобіля «ВАЗ-21011» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: а) закрита черепно-мозкова травма: забійна рана тім`яної ділянки зліва, крововиливи під м`якими оболонками великих півкуль і стовбуру головного мозку; б) закрита травма грудної клітки та грудного відділу хребта: перелом тіла грудини на рівні ІІІ грудино-реберного зчленування, переломи 3-7 правих ребер по середньоключичній лінії, 3-10 правих ребер та 3-5 лівих ребер по біляхребтовій лінії, крововиливи під пристінковою плеврою в проекції переломів ребер, розриви пристінкової плеври в проекції переломів ребер, крововиливи в плевральні порожнини, крововиливи біля коренів обох легень, крововиливи під плеврою легень; перелом тіла VІ грудного хребця з розривом оболонок і речовини спинного мозку, з розривом пристінкової плеври та міжреберних м`язів по VІ міжребір`ю від правої до лівої задньої пахвової лінії; в) травма верхніх кінцівок: садно зовнішньої поверхні нижньої третини лівого передпліччя, забійна рана внутрішньої поверхні верхньої третини правого передпліччя.
		Вказані тілесні ушкодження складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс поєднаної травми голови, грудної клітки, грудного відділу хребта та верхніх кінцівок, який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння. Виходячи з п.4.8. та п.4.9.5. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, дана поєднана травма за критерієм небезпеки для життя, згідно п.2.1.2., п. 2.1.3. «г», «д», «з», «й», «о» та п.4.6. "Правил...", містить ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 загинув на місці події, знаходячись в автомобілі. 
		Смерть ОСОБА_6 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього поєднаною травмою голови, грудної клітки, грудного відділу хребта у вигляді закритої черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки та грудного відділу хребта.
		Як встановлено слідством, дії водія автомобіля «ВАЗ-21011» ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам пунктів 12.1 та 12.2 зазначених Правил, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з ДТП.
		Дії водія автомобіля «ВАЗ-21011», ОСОБА_4 , що не відповідали вимогам пунктів п. 1.5., п/п «а» п. 2.1., п/п «б» п. 2.3., п.п. 12.1., 12.2. зазначених Правил, знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті пасажира ОСОБА_6 та заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
		У судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 16 лютого 2024 року між прокурором Білгород-Дністровської прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .
		Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, від них надійшли письмові заяви в яких вони просили розглядати кримінальне провадження без їх участі. Свою заяву, подану раніше прокурору Білгород-Дністровської окружної прокуратури про згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим в суді підтверджують та підтримують. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не мають. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання прокурора про затвердження угоди про визнання винуватості підтримали, та просили суд її затвердити.
		Згідно даної угоди яка укладена 16 лютого 2024 року прокурор Білгород-Дністровської прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст.286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у зазначених в угоді діяннях. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, та наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
		Згідно ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, повністю погодившись з обставинами їх вчинення, викладеними в обвинувальному акті та угоді.
		Судом встановлено в судовому засіданні, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.2 ст. 286 КК України.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь - яких інших обставин, ніж ті що передбачені в угоді.
		Також, суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має на утриманні чотирьох дітей.
		Суд також враховує те, що відсутні обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують його покарання, та наявність відповідно до ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання, у вигляді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини, що описані вище, суд вважає, що слід визначити обвинуваченому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 5018,58 гривень слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України.
		Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.100, 124, 314, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, 
		 у х в а л и в:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 лютого 2024 року між прокурором Білгород-Дністровської прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12023162240000950 від 17 серпня 2023 року.
		ОСОБА_4 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
		Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави процесуальні витрати в розмірі 5018 (п`ять тисяч вісімнадцять) гривень 58 копійок.
		Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 серпня 2023 року (справа № 495/8638/23 (провадження № 1-кс/495/1761/2023) ) арешт на майно.
		Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться в постійному користуванні у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні №12023162240000950, - повернути за належністю.
		Роз`яснити засудженому, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 діб з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія повного тексту вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		   
		   Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...