Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/21553/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2024. Зареєстровано: 22.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 19.03.2024
Номер судового провадження: 22-ц/4820/588/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 березня 2024 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/21553/23
		Провадження № 22-ц/4820/588/24
		 
		 
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
		   секретар    судового засідання    Шевчук Ю.Г.,
		   з участю    представника позивача     ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення плати за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2023 року,
		 
		встановив:
		 
		1.Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2023 року Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі  ГУНП) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення плати за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику.
		ГУНП зазначило, що 9 вересня 2020 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Заводській, 74, у м.Хмельницькому, був неуважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням і скоїв наїзд на металевий паркан, у зв`язку з чим автомобіль і паркан отримали механічні пошкодження.
		Того ж дня відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №349056 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП), а автомобіль затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик.
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21грудня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення.
		За зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику справляється плата з урахуванням податку на додану вартість із першої по сьому (включно) добу у розмірі 144 грн, за кожну наступну добу починаючи з восьмої  24 грн. За період з 9вересня 2020 року до 15 серпня 2023 року (всього 1071 день) розмір плати за зберігання автомобіля ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 на спеціальному майданчику становить 26544 грн.
		Однак, власник автомобіля, ОСОБА_3 , і водій автомобіля, ОСОБА_2 , відмовляються оплатити вартість послуги із зберігання транспортного засобу.
		За таких обставин ГУНП просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь 26544 грн плати за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику та 2684 грн судових витрат.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11жовтня 2023 року позов задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ГУНП 2952 грн плати за зберігання автомобіля ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 на спеціальному майданчику та 298 грн 50 коп. судового збору.
		Суд керувався тим, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП автомобіль ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 було затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик. Тому саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , має нести витрати з оплатити вартості послуги із зберігання автомобіля. Оскільки транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, а справу відносно ОСОБА_2 розглянуто судом 21 грудня 2020 року, то з останнього на користь ГУНП слід стягнути плату за зберігання автомобіля протягом 88 днів у розмірі 2952 грн (7 днів ? 144 грн = 1008 грн; 81 день ? 24 грн = 1944грн).
		 
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги
		 
		В апеляційній скарзі ГУНП просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові та ухвалити в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі за вимогами до ОСОБА_3 і стягнути плату за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику в повному обсязі з ОСОБА_2 . При цьому ГУНП послалося на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що автомобіль ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 був доставлений на спеціальний майданчик у зв`язку з вчиненням ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому саме ОСОБА_2 повинен оплатити вартість зберігання транспортного засобу. Оскільки відсутні звернення про повернення автомобіля та внесення плати за його зберігання, то з ОСОБА_2 слід стягнути плату за весь період перебування автомобіля на спеціальному майданчику (з 9 вересня 2020 року по 15 серпня 2023 року) у розмірі 26544 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництво, внаслідок чого провадження у справі за позовом до нього підлягає закриттю.
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		ОСОБА_2 не подав відзив на апеляційну скаргу.
		 
		2.Мотивувальна частина
		 
		Позиція суду апеляційної інстанції
		 
		Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
		Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
		Суд першої інстанції не застосував норми статті 25 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України), статей 260, 265, 265-2, 265-4 КУпАП та статей 46, 48, 255 ЦПК України.
		У зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 та ухваленням нового рішення в частині вимог до ОСОБА_2 .
		Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
		 
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
		 
		Автомобіль ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 належав ОСОБА_3 .
		9 вересня 2020 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Заводській, 74, у м. Хмельницькому, був неуважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням і скоїв наїзд на металевий паркан, у зв`язку з чим автомобіль і паркан отримали механічні пошкодження.
		Того ж дня співробітники патрульної поліції склали відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №349056 за статтею 124КУпАП, затримали автомобіль та доставили його для зберігання на спеціальний майданчик ГУНП по АДРЕСА_1 .
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21грудня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП вказаного правопорушення, а провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		З 9 вересня 2020 року до 15 серпня 2023 року автомобіль ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував на спеціальному майданчику для зберігання транспортних засобів.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
		 
		Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
		 
		а) щодо позовних вимог до ОСОБА_3 .
		 
		Статтею 24 ЦК України встановлено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
		Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
		За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		В силу статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
		Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
		Із положень частини першої статті 50 ЦПК України слідує, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
		Як передбачено частиною першою статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що загальна цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність людини набувати цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, виникає з моменту її народження та припиняється внаслідок її смерті.
		У свою чергу, цивільно-процесуальна правоздатність виникає в особи, зокрема, сторони у спорі (позивача та відповідача), з моменту виникнення цивільних процесуальних правовідносин і припиняється у момент її смерті.
		Однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність, яка закріплює можливість сторін вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зокрема позивач самостійно визначає предмет і підстави пред`явленого позову, а також межі позовних вимог і осіб, до яких ці вимоги заявлені.
		Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Позивач може пред`явити вимоги до декількох відповідачів як співучасників спірних матеріально-правових правовідносин, які мають спільно відповідати за цими вимогами (процесуальна співучасть). При цьому кожний із таких відповідачів щодо позивача діє самостійно.
		Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи (попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
		Процесуальний закон визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих випадках, де сторона або третя особа  учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. При цьому відсутні норми, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
		З наведеного слідує, що процесуальне правонаступництво можливе лише у разі, коли сторона або третя особа (фізичні особи) на момент відкриття провадження у справі мають цивільну процесуальну дієздатність, однак, у ході здійснення цього провадження померли.
		Отже, на момент звернення з позовом до суду відповідач повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите  підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року (справа №185/998/16-ц), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
		Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 і постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі №274/1484/17.
		Зібрані докази вказують на те, що на час відкриття провадження у справі (21серпня 2023 року) ОСОБА_3 помер ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		Отже, підстави для правонаступництва процесуальних прав та обов`язків ОСОБА_3 відсутні, у зв`язку з чим провадження у справі в частині заявлених до нього позовних вимог підлягає закриттю.
		Суд першої інстанції не врахував цю обставину та розглянув позов до ОСОБА_3 по суті заявлених вимог.
		 
		а) щодо позовних вимог до ОСОБА_2 .
		 
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		За змістом статті 7 КУпАП ніхто неможе бутипідданий заходувпливу взв`язку задміністративним правопорушеннямінакше якна підставахі впорядку,встановлених законом.  Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		В силу статті 260 КУпАП (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Статтею 265 КУпАП встановлено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262, 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей  реалізують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
		Згідно зі статтею 265-2 КУпАП (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, в тому числі, передбачене статтею 124 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля  евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху або не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик. Випадки тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик визначені частиною третьою статті 265-4 цього Кодексу. Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
		Із положень частини третьої статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів; 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б)на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності  ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; з)ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); 3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками; 4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту; 5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці; 6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; 7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.
		Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1102 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, в тому числі, передбачене статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 2).
		За наявності правових підстав, передбачених пунктом 2 цього Порядку, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. За відсутності умов, зазначених в абзаці другому цього пункту, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом блокування за допомогою технічних пристроїв. Випадки, коли розміщення транспортного засобу вважається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 2-1).
		За транспортуванняі зберіганнятранспортного засобуна спеціальному майданчику чи стоянці справляється плата у встановленому спільним наказом МВС та Мінекономрозвитку розмірі за погодженням з Мінфіном (пункт 13).
		Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що органи державної влади під час здійснення владних управлінських функцій, у тому числі в справах про адміністративні правопорушення, зобов`язані діяти у точній відповідності закону та у межах їх компетенції.
		У разі вчинення особою правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу допускається на час розгляду такої справи, якщо транспортний засіб є знаряддям або об`єктом правопорушення. При цьому про вилучення транспортного засобу уповноваженими особами складається відповідний протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Також у зв`язку з вчиненням особою правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, уповноважений працівник поліції може затримати транспортний засіб шляхом його блокування чи доставлення для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку. При цьому доставлення транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку дозволяється лише за умови, що розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або зупинка і стоянка транспортного засобу здійснена водієм із грубим порушенням правил дорожнього руху. Якщо розміщення транспортного засобу не перешкоджає дорожньому руху та не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу з грубим порушенням правил дорожнього руху, то доставлення такого транспортного засобу на спеціальний майданчик не допускається.
		За зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику справляється плата у встановленому розмірі.
		Із матеріалів справи слідує, що за наслідками вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, автомобіль ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 не вилучався як знаряддя правопорушення (стаття 260 КУпАП) і не визнавався речовим доказом у справі (стаття 251 КУпАП). Також у справі відсутні дані про те, що після дорожньо-транспортної пригоди керований ОСОБА_2 автомобіль суттєво перешкоджав дорожньому руху або створював загрозу безпеці руху. Відтак, у працівників поліції були відсутні підстави для затримання вказаного автомобіля шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик.
		Оскільки автомобіль ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 був неправомірно поміщений на спеціальний майданчик, то на ОСОБА_2 не може бути покладена плата за його зберігання.
		Суд першої інстанції не врахував указані обставини та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 цієї плати.
		 
		3.Висновки суду апеляційної інстанції
		 
		У зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду слід скасувати, в частині позовних вимог до ОСОБА_3 провадження у справі слід закрити (стаття 377 ЦПК України), а в частині позовних вимог до ОСОБА_2  ухвалити нове рішення (стаття 376 ЦПК України).
		В позові ГУНП до ОСОБА_2 про стягнення 26544 грн плати за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику слід відмовити.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки в позові ГУНП відмовлено, то понесені ним витрати зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
		 
		Керуючись статтями 141, 374, 376, 377, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити частково.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11жовтня 2023 року скасувати, в частині вимог до ОСОБА_3 провадження у справі закрити, а в частині вимог до ОСОБА_2 ухвалити нове рішення.
		В позові Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області до ОСОБА_2 про стягнення 26544 гривень плати за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 20 березня 2024 року.
		 
		 
		 
		Судді:    О.І. Ярмолюк
		 
		 
		 
		   Л.М. Грох
		 
		 
		 
		   Т.О. Янчук
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий у першій інстанції  Салоїд Н.М.    
		Доповідач  Ярмолюк О.І.                            Категорія 59

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...