Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/1231/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 20.03.2024
Номер судового провадження: 61-16142ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 березня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 545/1231/23
		провадження № 61-16142св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Полтавська міська рада, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Полтавської міської ради на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року у складі судді Харабадзе К. Ш. та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Пікуля В. П., Лобова О. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		2.           Позов  ОСОБА_1 обґрунтований тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, що складається 
		із земельної ділянки, розташованої на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. 
		3.           Вона є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , 
		а інші спадкоємці за законом відсутні.
		4.           Чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		5.           24 лютого 2022 року було запроваджено в Україні воєнний стан, почались бойові дії та бомбардування м. Харкова та Харківської області. 
		У селищі, в якому вона мешкає, були зруйновані житлові будинки та адміністративні приміщення, громадський транспорт на працював, а вона тривалий час переховувалася у підвалі.
		6.           Наприкінці квітня 2022 року вона звернулася до сільської ради за місцем свого проживання з питання прийняття спадщини після смерті матері, а у березні 2023 року до приватного нотаріуса Ющенко В. В. з питання оформлення спадщини. В сільській раді їй повідомили, що строк прийняття спадщини на час воєнного стану продовжено, а нотаріус роз`яснила необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		7.           Посилаючись на викладене, та вважаючи, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин,  ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк терміном 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		8.           Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області 
		від 10 травня 2023 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, позов задоволено. 
		9.           Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті її 
		матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною. 
		10.        Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вказані ОСОБА_1 причини у своїй сукупності є об`єктивними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11.        У касаційній скарзі Полтавська міська рада просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову в позові.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		12.        09 листопада 2023 року Полтавська міська рада подала касаційну скаргу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області 
		від 10 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду 
		від 10 жовтня 2023 року. 
		13.        Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у грудні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
		14.        Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 11 січня 2024 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ступак О. В., суддею-доповідачем 
		у справі визначено суддю Шиповича В. В.
		15.        Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		16.        Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 173/1581/2015, від 18 квітня 2019 року у справі № 198/121/17, 
		від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 19 грудня 2019 року 
		у справі № 755/14798/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 362/2685/17, 
		від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17, від 20 жовтня 2021 року 
		у справі № 405/7111/19, від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19, 
		від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20, від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 17 серпня 
		2023 року у справі № 626/274/22, Верховного Суду України від 23 серпня 
		2017 року у справі № 6-1320цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		17.        Вважає, що суди неправильно застосували частину третю статті 1272 ЦК України та главу 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
		18.               Стверджує, що у матеріалах справи немає належних і допустимих доказів, що підтверджують наявність поважних причин пропуску позивачкою строку на подання заяви про прийняття спадщини, а суди помилково застосували пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) 
		від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України. 
		19.               Село, де проживала позивачка, не перебувало під окупацією військ російської федерації, а тому вона мала можливість направити заяву про прийняття спадщини поштою або запросити нотаріуса додому.
		20.               Інформація про стан здоров`я позивачки не містить даних про те, що цей стан створював їй непереборні, істотні труднощі для прийняття спадщини, а похилий вік не є обставиною з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		21.        У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
		22.        Вважає, що суди обґрунтовано визнали поважними причини пропуску нею строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
		23.        Звертає увагу, що на час її звернення у 2022 року до сільської ради діяла постанова КМУ «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було передбачено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
		24.        Безпідставним вважає посилання в касаційній скарзі на те, що на період воєнного стану спадкоємцями встановлена можливість звернутися до будь-якого нотаріуса України для заведення спадкової справи, оскільки вказані зміни у законодавство були внесені постановою КМУ 19 червня 
		2023 року, а отже, на час відкриття спадщини не діяли, відповідно вона могла звернутися лише до нотаріусів Полтавського міського нотаріального округу, що на той час не було можливим, оскільки для цього необхідно було подолати понад 20 км по трасі, яка знаходилася під обстрілами, а громадський транспорт відновив свою повноцінну роботу лише з червня 2022 року. 
		25.        З цих же підстав вона не могла запросити нотаріуса до себе додому.
		26.        Згідно з наказом Міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» Золочівська селищна територіальна громада, до складу якої входить с. Феськи Богодухівського району Харківської області, знаходилася 
		в зоні активних бойовий дій.
		27.        Звертає увагу, що наведені відповідачем у касаційній скарзі постанови Верховного Суду ухвалені у справах, які розглядалися судами до 24 лютого 2022 року.
		Обставини справи, встановлені судами
		28.         ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка, розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що належала спадкодавцю згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 000396.
		29.        На день смерті ОСОБА_2 в шлюбі не перебула, її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт від імені спадкодавця не складався.
		30.        Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 1958 року народження.
		31.        Згідно з витягом зі Спадкового реєстру інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті 
		ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутня.
		32.        У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В. з приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , на що приватний нотаріус листом від 27 березня 2023 року № 98/01-16 повідомив 
		ОСОБА_1 , що статтею 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 . Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Крім того, відповідно до пункту 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 строк для прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більш ніж на чотири місяці тобто до 06 січня 2023 року. Станом на 27 березня 2023 року у зв`язку 
		з тим, що у ОСОБА_1 відсутній факт проживання разом із спадкодавцем на день її смерті, тому згідно зі статтею 1272 ЦК України вона вважається такою, що не прийняла спадщину. ОСОБА_1 роз`яснено право звернення до суду.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		33.        Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права 
		у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		34.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		35.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		36.        Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		37.        Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		38.        Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		39.        Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
		40.        Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
		41.        Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		42.        Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		43.        Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, 
		у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		44.        Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених 
		пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
		45.        Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. 
		46.        За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		47.        Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 
		2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
		48.        Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
		49.        Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України
		від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року
		у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16,
		від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
		50.        Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		51.        Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		52.        Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, 
		ОСОБА_1 посилалась зокрема на те, що після запровадження в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, розпочалися активні бойові дії та бомбардування м. Харкова та Харківської області. 
		53.        Зокрема у селищі Феськи Золочівської громади Богодухівського району, де вона мешкає, були зруйновані клуб, лікарня та житлові будинки її сусідів, громадський транспорт не працював. В подальшому погіршився і стан її здоров`я, на підтвердження чого вона надала медичну довідку щодо наявності у неї гіпертонічної хвороби ІІ ст., субклінічного гіпотиреозу, автенно-невротичного синдрому та дисциркуляторної енцефалопатії.
		54.        Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачкою шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
		55.        Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилалася ОСОБА_1 та загальновідомі обставини суди дійшли цілком обґрунтованого висновку, що причини, вказані ОСОБА_1 , є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців 
		з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
		56.        Принцип «пропорційності» пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
		57.        Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання 
		в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
		58.        Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
		59.        Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, 
		від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.
		60.        Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявниці в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку наявним у справі доказам та взаємовідносинам сторін, за сукупності яких дійшли обґрунтованого і справедливого висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , терміном у три місяці.
		61.        Крім того, Верховний Суд не може залишити поза увагою і те, що значна частина встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , припала на повномасштабну військову агресію росії проти України, черговий етап якої розпочався 24 лютого 2022 року, а позивачка мешкає у с. Феськи Золочівської громади Богодухівського району Харківської області розташованому у 30 км від державного кордону України та у 15 км від 
		смт. Слатине, яке перебувало під тимчасовою окупацією.
		62.        З огляду на встановлені судами поважні причини пропуску позивачкою строку на прийняття спадщини, підлягають відхиленню доводи касаційної скарги щодо безпідставності застосування судами частини третьої статті 1272 ЦК України.
		63.        Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку про те, що постанова КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, на що обґрунтовано звернув увагу апеляційний суд.
		64.        Посилання заявника на те, що оскільки село, де проживає позивачка, не перебувало під окупацією російської федерації, а тому вона мала можливість направити поштою заяву про прийняття спадщини на адресу нотаріуса чи запросити нотаріуса додому, є безпідставними, оскільки згідно з наказом Міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій України 
		від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» Золочівська селищна територіальна громада, до складу якої входить 
		с. Феськи Богодухівського району Харківської області, знаходилася в зоні активних бойовий дій із 24 лютого 2022 року до 11 вересня 2022 року.
		65.        Суди надали належну правову оцінку доводам сторін, висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
		66.        Інші доводи касаційної скарги переважно аналогічні доводам апеляційної скарги, яким надано оцінку апеляційним судом та спрямовані на необхідність переоцінки доказів у справі Верховним Судом, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 400 ЦПК України. 
		67.        За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать узагальненим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 173/1581/2015, від 18 квітня 
		2019 року у справі № 198/121/17, від 17 жовтня 2019 року у справі 
		№ 766/14595/16, від 19 грудня 2019 року у справі № 755/14798/18, 
		від 13 лютого 2020 року у справі № 362/2685/17, від 01 червня 2020 року 
		у справі № 185/777/17, від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19, 
		від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19, від 13 квітня 2022 року 
		у справі № 373/118/20, від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, 
		від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 17 серпня 2023 року у справі 
		№ 626/274/22, Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі 
		№ 6-1320цс17, на які заявник посилався в касаційній скарзі.
		68.        Крім того, з урахуванням того, що у розглядуваній справі вирішувалося питання щодо поважності причин пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини після запровадження 24 лютого 2022 року воєнного стану, підстави позову та фактичні обставини справи у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, на які посилається заявник, 
		і фактичні обставини справи, яка переглядається, є різними.
		69.        Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів 
		є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		70.        Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов`язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. 
		71.        Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
		72.        Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		73.        Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
		74.        Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 
		ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення. 
		2.           Рішення Полтавського районного суду Полтавської області 
		від 10 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду 
		від 10 жовтня 2023 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...