Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/3240/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2024. Зареєстровано: 22.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 22.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/756/1098/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024100050000327

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		21.03.2024 Справа № 756/3240/24
		 
		ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		Справа № 756/3240/24
		1-кп/756/1098/24
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21.03.2024                                                                                  місто Київ
		Оболонський районний суд міста Києва у складі:
		головуючий суддя                                 ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання                         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050000327 від 04.02.2024, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням
		ОСОБА_3 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Пенза РФ, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 відповідно), неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше несудимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, 
		за участю учасників судового провадження:
		прокурор                                          ОСОБА_4 ,
		обвинувачений                                 ОСОБА_5 ,
		в с т а н о в и в:
		Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено: 1) з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022; 2) з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022; 3) з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022; 4) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022; 6) з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023; 7) з 05:30 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 №255/2023; 8) з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023; 9) з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023.
		Водночас, судом установлено, що 03.02.2024 приблизно о 17:20 ОСОБА_5 перебував у магазині «СІЛЬПО» у місті Києві (вул. О. Архипенка, 6), де в нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, належного ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198). 
		Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, у той же день, час та місці  ОСОБА_5 таємно умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, скориставшись неуважністю працівників магазину, підійшов до торгівельного прилавка магазину, звідки взяв товар, а саме: - порошок пральний Persil свіжість від Silan автомат (арт. 799495) у кількості 1 шт., вартістю 71,19 грн (без урахування ПДВ); - йогурт Молокія злаки 1,4% пляшка (арт. 905470) у кількості 1 шт., вартістю 19,19 грн (без урахування ПДВ); ковбаса Алан Молочна н/о в/г м/в (арт. 884496) у кількості 0,332 кг, вартістю 103,32 грн (без урахування ПДВ); - буженина Самобранка Українська к/в в/г мал. Вакуум (арт. 663627) у кількості 0,208 кг, вартістю 58,07 грн (без урахування ПДВ); - ковбаса Премія Брауншвейгська с/к в/с в/у ДСТУ (арт. 547039) у кількості 1,15 кг, вартістю 514,00 грн, а всього товару на загальну суму 765,77 грн (без урахування ПДВ), який сховав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнений того дня.
		Виконавши всі дії, які ОСОБА_5 вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, останній, тримаючи при собі викрадене майно, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», намагався залишити приміщення магазину «СІЛЬПО», не розрахувавшись за вказаний товар і вийшовши за лінію кас, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину.
		Внаслідок вчинення злочину в разі доведення його до кінця ОСОБА_5 міг спричинити ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198) майнову шкоду на загальну суму 765,77 грн (без урахування ПДВ). 
		Представник потерпілого ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з`явився. При цьому, в матеріалах кримінального провадження міститься заява останнього, в якій представник потерпілого просить судове провадження кримінального провадження здійснювати за його відсутності, претензій будь-якого характеру до обвинуваченого немає, цивільний позов у кримінальному провадженні подавати не буде, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся, зазначив, що жалкує, що так сталося, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним злочину відповідно до висунутого обвинувачення й показав наступне. Так, обвинувачений ОСОБА_5 показав, що він 03.02.2024 намагався викрасти товар з магазину «СІЛЬПО» у місті Києві (вул. О. Архипенка, 6), взявши з торгівельних полиць товар, відповідно до пред`явленого обвинувачення, не маючи наміру сплачувати за товар, минув лінію кас і попрямував до виходу з магазину, де був зупинений працівником магазину, якому добровільно видав вкрадене. 
		При цьому, ОСОБА_5 , висловивши самозасудження свого вчинку та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, свою винуватість в учиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро покаявся та просив суворо не карати.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_7 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, за відсутністю будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції останніх, за згодою учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що мають істотне значення для вирішення обвинувачення по суті, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом роз`яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, за обставин, установлених у судовому засіданні, коли обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, доведена повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
		Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання, суд приходить до наступного висновку.
		Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами від 06.11.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.
		Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості злочину, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема, його вік, те, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та місце проживання, як за місцем реєстрації так і за місцем проживання характеризується формально посередньо, на спеціальних обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.
		Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, вину у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді, попросивши вибачення, зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що свідчить про наявність обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття.
		Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обставини кримінального провадження в сукупності, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції норми закону, що передбачає відповідальність за вчинене, з урахуванням правил ст. 68 КК України.
		Водночас, умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом ХІІ Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. При цьому, статтею 76 цього Кодексу визначено коло обов`язків, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого, з розміром матеріальної шкоди, а також з огляду на те, що останній вчинив закінчений замах на злочин, викрадене майно було передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_3  звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
		На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_3  такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		- порошок пральний Persilсвіжість від Silan автомат (арт. 799495) у кількості 1 шт., йогурт Молокія злаки 1,4% пляшка (арт. 905470) у кількості 1 шт., ковбаса Алан Молочна н/о в/г м/в (арт. 884496) у кількості 0,332 кг, буженина Самобранка Українська к/в в/г мал. Вакуум (арт. 663627) у кількості 0,208 кг, ковбаса Премія Брауншвейгська с/к в/с в/у ДСТУ (арт. 547039) у кількості 1,15 кг (постанова від 05.02.2024), які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» - ОСОБА_6 (протокол від 05.02.2024), - після набрання вироком законної сили залишити потерпілому за належністю;
		- оптичний диск із відеозаписом події від 03.02.2024 у магазині «СІЛЬПО» у місті Києві (вул. О.Архипенка, 6) (постанова від 08.02.2024) - після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...