Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/13394/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2024. Зареєстровано: 22.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 23.04.2024
Номер судового провадження: 2/295/112/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №295/13394/23
		Категорія 48
		2/295/112/24
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.03.2024 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд міста Житомира в складі:
		головуючого  судді Зосименко О.М.,
		з участю секретаря с/з Стелюти М.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до  ОСОБА_1  про стягнення коштів за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, 
		установив:
		 
		Заступник керівникаЖитомирської окружноїпрокуратури вінтересах державив особіЖитомирської міськоїради звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Житомирської міської ради шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у сумі 26792,00 грн та сплачений судовий збір.
		В обґрунтування позовних вимог вказав, що головним державним інспектором управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 4271 від 10.04.2023 за ч.4 ст.85 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Постановою Богунського районного суду м. Житомира у справі 295/7791/23 від 18.07.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.85 ч.4 КУпАП ОСОБА_1 закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. В ході розгляду даної справи судом встановлено, що 10.04.2023 о 12 год. 40 хв. на річці Тетерів в м. Житомир поблизу провулка Гуйвинський, 6, ОСОБА_1 ловив рибу заборчиками забороненим знаряддям лову, виготовленим із сіткоснастевого матеріалу. Улов риби складає окунів 6 (шість) штук, плітка 5 (п`ять) штук. Сума завданих збитків державі становить 26792 грн. Дана постанова набула законної сили 29.07.2023 року. Таким чином не потребують доказування обставини вчинення вказаного правопорушення саме ОСОБА_1 .
		Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує. Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
		Відповідно до частини другоїстатті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що постановою Богунського районного суду м. Житомира у справі 295/7791/23 від 18.07.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП. 
		Вказаною постановою встановлено, що 10.04.2023 о 12 год. 40 хв. на річці Тетерів в м. Житомир поблизу провулка Гуйвинський, 6, ОСОБА_1 ловив рибу заборчиками забороненим знаряддям лову, виготовленим із сіткоснастевого матеріалу. Улов риби складає окунів 6 (шість) штук, плітка 5 (п`ять) штук.
		Згідно частини шостоїстатті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Відповідно до розрахунку шкоди, заподіяної ОСОБА_1 незаконним виловом риби (протокол № 4271 від 10.04.2023 року), сума шкоди склала 26792,00 грн.
		В добровільному порядку відповідачем завдану державі шкоду не відшкодовано.
		Згідно п.п. 3.14., 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихНаказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.99 № 19та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за № 269/3562 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), забороняється застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства.
		Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
		Відповідно достатті 63 Закону України «Про тваринний світ»порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
		Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятоюстатті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(далі - Закон) порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цимЗакономта іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 Закону).
		Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Згідно положеньстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором абозакономне передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Розмір такої шкоди обчислюється відповідно доПостанови КМУ № 1209 від 21 листопада 2011року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів»(яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені встатті 1166 ЦК України.
		Відповідно до частин першої та другоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
		Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди застаттею 1166 ЦК Українидоказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
		Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
		Судом встановлено, що відповідач винен у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу та станом на час розгляду справи завдану шкоду відповідачем не компенсовано.
		Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Також із відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь Житомирської обласної прокуратури, що відповідає правилам розподілу судових втрат, визначеним ст. 141 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,264 ЦПК України, суд
		 
		ухвалив:
		Позовну заяву задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 13576954) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу у сумі 26792,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909950) сплачений судовий збір у сумі 2684,00 грн.
		Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочногорішення. 
		 
		Суддя О.М. Зосименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...