Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/3990/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2024. Зареєстровано: 22.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2024.
Дата набрання законної сили: 02.04.2024
Номер судового провадження: 2-а/761/376/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/3990/24
		Провадження № 2-а/761/376/2024
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді - Матвєєвої Ю.О.
		при секретарі - Каніковського Б.А.
		розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування постанови,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 299 від 23.01.2024 року, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 6800,00 грн. 
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою відповідача № 299 від 23.01.2024 на   ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Так, позивач зазначає про те, що 30.12.2023 року о 21:43 год.   ОСОБА_1 перебуваючи в барі «Дрінкері» за адресою: АДРЕСА_1 продав неповнолітньому ОСОБА_2 два бокала пива, чим порушив правила торгівлі алкогольними напоями, відповідно до якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП. Позивач зазначає, що матеріали адміністративного правопорушення не містять докази вчинення  ним адміністративного правопорушення, а сам факт складання протоколу не є достатнім та самостійним підтвердженням продажу останнім слабоалкогольних напоїв неповнолітній особі, при цьому матеріали не містять фіскального чеку, який би свідчив яку саме продукцію продано неповнолітній особі. На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та стягнути судові витрати.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2024 року відкрито провадження та призначено розглядати справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 
		Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву, однак відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань, тому відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. 
		 26.02.2024 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, доводи позивача щодо недоведеності його вини у вчиненні спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 , рапортом старшого інспектора Лободюка Д., а також поясненнями ОСОБА_1 . Посилання позивача на недоведеність продажу двох келихів пива неповнолітньому у зв`язку із відсутністю розрахункового документу є безпідставними, оскільки відсутність розрахункового документу не є однозначним підтвердженням не проведення відповідної касової операції із продажу товару. Наведене може свідчити про інші обставини, зокрема, недотримання суб`єктом господарювання положень ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» або намір уникнути відповідальності за реалізацію алкоголю, тощо. Посилаючись на викладене, а також на те, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся із дотриманням норм чинного законодавства на підставі дослідження наявних доказів, представник відповідача вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.
		Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Встановлено, що 30.12.2023 року серії ВАВ № 263446 співробітниками Шевченківського УП ГУНП в м. Києві відносно бармена (стажер)   ОСОБА_1 в барі «Дрінкері» складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого позивач здійснив продаж неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 два келиха пива.
		За наслідками вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 23.01.2024 року Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято постанову № 299, згідно якої комісія визнала   ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн. 
		В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
		Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Також, згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
		Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП (зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення), постанова повинна містити, серед іншого, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
		Так, з диспозиції ч. 2 ст. 156 КУпАП вбачається, що зазначена норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, порушення яких і буде підставою для адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
		В даному випадку в оскаржуваній постанові адміністративної комісії, відсутнє посилання на порушення позивачем нормативно-правових актів яке є підставою для адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
		Згідно п.10 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854 (далі Правила), продаж алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних напоїв здійснюється за умови пред`явлення документа, що засвідчує його вік.
		Отже, для притягнення особи до відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП обов`язково необхідно встановити факт продажу такою особою алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
		Суд враховує, що, ані протокол про адміністративне правопорушення відносно   ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, а ні оскаржувана постанова не містять відомостей про те, що останній являється працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та/або фізичною особою-підприємцем і що саме ним було здійснено продаж.
		Так, відповідно до пояснень неповнолітнього ОСОБА_3 від 31.12.2023 року неможливо встановити, ким саме було вчинено адміністративне правопорушення.
		Відтак, суд відхиляє посилання представника відповідача на пояснення позивача, наявні у справі про адміністративне правопорушення, оскільки зазначення у них про те, що позивач працює барменом не підтверджується іншими наявними доказами по справі. Крім того, у вказаних поясненнях позивач не підтвердив факт продажу пива неповнолітньому. Беззаперечних доказів зворотного стороною відповідача не надано.
		Посилання позивача на недоведеність продажу пива неповнолітньому у зв`язку із відсутністю підтверджуючого реалізацію розрахункового документу, суд визнає безпідставними, оскільки обов`язком продавця є видача споживачеві розрахункового документу встановленої форми, який засвідчує факт купівлі товару із відповідною позначкою про дату здійснення такої операції, однак недотримання цієї вимоги та відсутність розрахункового документу не є однозначним підтвердженням не проведення відповідної касової операції із продажу товару, а може свідчити про інші обставини, зокрема, недотримання суб`єктом господарювання положень статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» або намір уникнути відповідальності за реалізацію алкогольних/слабоалкогольних напоїв тощо (постанова Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 813/2919/16 (адміністративне провадження № К/9901/16943/18).
		Таким чином, аналізуючи наявні докази у світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що при винесенні оскаржуваної постанови достеменно не встановлено особу, якою було здійснено продаж пива неповнолітній особі, оскільки справа про адміністративне правопорушення не містить даних, які б могли ідентифікувати особу продавця (відсутній штатний розклад, накази про прийняття на роботу, графік, затверджений керівництвом магазину, щодо перебування того чи іншого касира на відповідному місці у час, вказаний у протоколі та постанові). Відтак, факти, які б свідчили про те, що   ОСОБА_1 є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та саме він 30.12.2023 року здійснив продаж пива неповнолітній особі не підтверджено належними та допустимими доказами.
		Також суд відкидає доводи представника відповідача про те, що адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради є неналежним відповідачем, з огляду на таке.
		Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		05.02.2020 по справі №265/6669/18, адміністративне провадження №К/9901/30395/19, Верховний Суд висловив таку позицію: 36. Виходячи з вищевикладеного, адміністративна комісія є колегіальним органом та за своїми функціональними повноваженнями є самостійним суб`єктом владних повноважень, який наділений владними управлінськими функціями на притягнення осіб до адміністративної відповідальності та рішення якого можуть бути оскаржені в установленому КУпАП порядку.
		37. Частина третя статті 46 КАС України визначає, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено законом.
		38. При цьому, у розумінні КАС України, суб`єкт владних повноважень не обов`язково має статус юридичної особи. Такий суб`єкт визначається за наявність у останнього владних управлінських функцій, якими безумовно наділена адміністративна комісія».
		Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що спірна постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, а позов підлягає задоволенню.
		Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Беручи до уваги положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об`єктивного дослідження та зібрання фактичних даних у справі
		За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст. 156 КУпАП, а відтак заявлений   ОСОБА_1 позов про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі є обґрунтованим.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на те, що позов задоволено, а позивачем на підтвердження витрат, понесених у зв`язку із оскарженням постанови про накладення адміністративного стягнення, надано належні докази, які обґрунтовують їх розмір, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, ст.ст. 156,251,280 КУпАП, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
		Постанову Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 299 від 23 січня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення   ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. - визнати протиправною та скасувати.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 00022527 на користь   ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
		Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Матвєєва Ю.О.
		       22 березня 2024 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...