Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/866/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2024. Зареєстровано: 26.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2024.
Дата набрання законної сили: 29.08.2024
Результат оскарження 29.08.2024 Східний апеляційний господарський суд: залишено ухвалу місцевого суду в справі про банкрутство без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 5б/913/866/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 УХВАЛА
		 
		18 березня 2024 року м. Харків Справа № 913/866/21
		 Провадження № 5б/913/866/21
		 
		За заявою ініціюючого кредитора  Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзький» (провулок 3-й Водопровідний, буд. 9, м. Одеса, 65007) 
		до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
		про банкрутство
		 
		Суддя Вінніков С.В.
		Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.
		 
		У засіданні брали участь:
		від ініціюючого кредитора: представник не прибув;
		від ТОВ «Баядера Логістик»: представник не прибув;
		від Матковської Л.І.: представник не прибув;
		від ОСОБА_1 : адвокат Малімонов М.І. (у режимі відеоконференції);
		від ОСОБА_2 : представник не прибув;
		від ОСОБА_3 : адвокат Малімонов М.І. (у режимі відеоконференції);
		від ТОВ «Черномор»: адвокат Малімонов М.І. (у режимі відеоконференції);
		від ТОВ «Фірма «Стрелець»: адвокат Малімонов М.І. (у режимі відеоконференції);
		від ВК ТОВ «Теплоприбор»: адвокат Малімонов М.І. (у режимі відеоконференції);
		від ТОВ «Мегаполіс-Південь»: адвокат Малімонов М.І. (у режимі відеоконференції);
		від ГУ ДПС в Одеській області: представник не прибув;
		від ТОВ «Сагітта-Т»: представник не прибув;
		розпорядник майна Орлова Т.А.: не прибув.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, процедура розпорядження майном; розгляд грошових вимог кредиторів.
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Люксембурзький» (далі  ЗАТ «ТД «Люксембурзький», ініціюючий кредитор) звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою від 18.11.2021 № 02-1963/650 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (далі  ТОВ «Сагітта-Т», боржник).
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.12.2021 відкрито провадження у справі № 913/866/21 за заявою Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзький» до боржника  ТОВ «Сагітта-Т»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Орлову Тетяну Анатоліївну; попереднє засідання господарського суду призначено на 31.01.2022. 
		Оприлюднення на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ «Сагітта-Т» здійснено 16.12.2021 №67884.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_4 (далі  ОСОБА_4 ) звернулась до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_2 (далі  ОСОБА_2 ) звернулась до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) фізична особа ОСОБА_3 (далі  ОСОБА_3 ) звернулась до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) Товариства з обмеженою відповідальністю «Черномор» (далі  ТОВ «Черномор») звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Стрелець» (далі  ТОВ «Фірма «Стрелець») звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Південь» (далі  ТОВ «Мегаполіс-Південь») звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		14.01.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоприбор» (далі  ВК ТОВ «Теплоприбор») звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою від 08.02.2022 прийнято заяву до провадження та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		Ухвалою від 31.01.2022, зокрема, визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (вул. Є.Харченка, буд. 42, м. Київ, 02088, ідентифікаційний код 358715042) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 1 953 200 грн 07 коп.  четверта черга, пені в сумі 344 191 грн 31 коп.  шоста черга, інфляційних нарахувань у сумі 171 949 грн 88 коп.  четверта черга, судового збору в сумі 37 040 грн 12 коп. та судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  перша черга.; оголошено перерву в попередньому засіданні на 28.02.2022.
		23.02.2022 на адресу електронної пошти суду від арбітражного керуючого Орлової Т.А. надійшли повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредиторів, які підписані кваліфікованим електронним підписом.
		Через загрозу життю та здоров`ю відвідувачів та працівників суду судове засідання 28.02.2022 не відбулось.
		10.05.2022 від представника ЗАТ «ТД «Люксембурзький» надійшли заперечення щодо визнання грошових вимог ОСОБА_1 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стрелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ВК ТОВ «Теплоприбор», ОСОБА_2 , у яких він заперечив у визнанні вказаних вимог кредиторів.
		Головне управління ДПС в Одеській області 14.12.2022 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до суду з заявою від 06.12.2022 з грошовими вимогами до боржника, у якій просить визнати грошові вимоги в сумі 25 327 грн 47 коп., з яких податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб 19 818 грн 21 коп., із земельного податку з юридичних осіб 3 882 грн 10 коп. та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів 1 627 грн 16 коп.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд справи призначений у попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ОСОБА_4 від 13.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ОСОБА_2 від 13.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ОСОБА_3 від 13.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ТОВ «Черномор» від 14.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ТОВ «Фірма «Стрелець» від 14.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ТОВ «Мегаполіс-Південь» від 14.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 розгляд заяви ВК ТОВ «Теплоприбор» від 14.01.2022 про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 призначений в попередньому засіданні на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 заяву Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2022 з вимогами до боржника у справі про банкрутство № 913/866/21 прийнято до розгляду; розгляд грошових вимог Головного управління ДПС в Одеській області до боржника в попередньому судовому засіданні призначено на 08.02.2023.
		Ухвалою суду від 08.02.2023 продовжено строк проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ТОВ «Сагітта-Т» по 01.03.2023 (включно); продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ТОВ «Сагітта-Т» та повноваження арбітражного керуючого  розпорядника майном боржника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора від 27.07.2017 №1829) по 30.04.2023 (включно); задоволено заяву Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21; визнані грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до боржника  ТОВ «Сагітта-Т» у сумі основного боргу в розмірі 25 327 грн 47 коп.  третя черга, судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  перша черга.; оголошено перерву в попередньому засіданні та в розгляді заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стрелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь», ВК ТОВ «Теплоприбор» на 27.02.2023. 
		У подальшому відповідними ухвалами суд неодноразово продовжував строк проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство ТОВ «Сагітта-Т» та строк проведення процедури розпорядження майном боржника. 
		Так, ухвалою від 27.02.2024 продовжено строк проведення попереднього засідання суду до 31.05.2024 (включно); продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника та повноваження арбітражного керуючого  розпорядника майном боржника ОСОБА_5 до 31.05.2024 (включно); оголошено перерву в попередньому засіданні та в розгляді заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стрелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь», ВК ТОВ «Теплоприбор» на 18.03.2024.
		У судове засідання 18.03.2024 представники ініціюючого кредитора, боржника, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ «Баядера Логістик», Головного управління ДПС в Одеській області не прибули, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стрелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь», ВК ТОВ «Теплоприбор» та арбітражний керуючий Орлова Т.А. брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		12.03.2024 через систему «Електронний суд» від арбітражної керуючої Орлової Т.А. надійшов відзив на заяви про визнання грошових вимог до боржника, у якому вона заперечила проти заявлених кредиторських вимог.
		Зазначила, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до заяв не долучено доказів зарахування коштів на банківські рахунки боржника.
		Указала, що рішенням від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор». У рішенні встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2018, тобто на дату підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Сагітта-Т» була ОСОБА_3 , і тільки 08.08.2018 змінився керівник на ОСОБА_6 .
		Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка від 04.06.2019, наданого ТОВ «Сагітта-Т», який здійснювався слідчим Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області у межах кримінального провадження від 05.02.2019 №12019161470000184 убачається, що допитаний у якості свідка ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється засновником та директором ТОВ «Сагітта-Т» та будь-яких інших підприємств йому невідомо. Також повідомив, що в м. Одесі перебував останній раз 20 років тому.
		Розпорядник майном зазначив, що договори оренди нерухомого майна від 01.08.2018, які укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стерелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь» та ТОВ «Сагітта-Т» у той самий час, а саме 01.08.2018 та тією ж самою особою  ОСОБА_6 , що й договір оренди нерухомого майна від 01.08.2018 між ВК ТОВ «Теплоприбор» та ТОВ «Сагітта-Т».
		Указала, що з 2018 ТОВ «Сагітта-Т» уже не займалось господарською діяльністю і відповідно не мало потреби в оренді приміщень. У звітності боржника не відображені операції та заборгованість за договорами оренди.
		Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі  КУзПБ) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Відповідно до абз.5 ст.1 КУзПБ грошове зобов`язання (борг)  зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
		Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі  КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		Вирішуючи заяву ВК ТОВ «Теплоприбор» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 14.01.2022 ВК ТОВ «Теплоприбор» просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 5 754 210 грн 80 коп.
		В обґрунтування вказаної заяви ВК ТОВ «Теплоприбор» зазначає наступне.
		Станом на 01.08.2018 ВК ТОВ «Теплоприбор» належали на праві приватної власності наступні нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: вул. Балківська, буд. 42, м. Одеса, а саме:
		- нежиле приміщення 1-го поверху, загальною площею 625,5 м2;
		- нежиле приміщення № 501, загальною площею 625,3 м2;
		- нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 81,6 м2;
		- нежитлове приміщення, загальною площею 252,2 м2.
		01.08.2018 між ВК ТОВ «Теплоприбор», як орендодавцем, та ТОВ «Сагітта-Т», як орендарем, укладено договір оренди за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 625,5 м2, нежиле підвальне приміщення №501 загальною площею 625,3 м2, нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 81,6 м2 та нежиле приміщення загальною площею 252,2 м2, за адресою: вул. Балківська, буд. 42, м. Одеса, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві.
		Відповідно до п.3.1 договору оренди від 01.08.2018 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 411 996 грн 00 коп. на місяць.
		ВК ТОВ «Теплоприбор» передав, а ТОВ «Сагітта-Т» прийняв вказані об`єкти оренди за адресою: вул. Балківська, буд. 42, м. Одеса згідно акту приймання-передачі від 01.08.2018.
		Кредитор зазначає, що у порушення умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Сагітта-Т» не сплачувало оренду плату за період з серпня 2018 року по 29.09.2019, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 5 754 210 грн 80 коп.
		30.09.2019 право власності на вказані нежитлові приміщення зареєстровано за Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк». 
		Указані вимоги ВК ТОВ «Теплоприбор» не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/444 про результати розгляду грошових вимог.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.08.2018 між ВК ТОВ «Теплоприбор» в особі директора Матковського С.І. як орендодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» в особі директора Чукова як орендарем укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 625,5 м2, нежиле підвальне приміщення №501 загальною площею 625,3 м2, нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 81,6 м2 та нежиле приміщення загальною площею 252,2 м2, за адресою: вул. Балківська, буд. 42, м. Одеса (далі  об`єкт оренди), а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору оренди).
		Відповідно до п.1.3 договору оренди передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами, по одному примірнику для кожної сторони.
		Розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 411 996 грн 00 коп. на місяць (п.3.1 договору оренди).
		Згідно з п.3.2 договору оренди орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до п.6.1 договору оренди договір набирає чинності з дня його підписання і діє на строк 2 роки 11 місяців.
		01.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.
		Суд бере до уваги, що право власності на нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 625,5 м2, нежиле підвальне приміщення №501 загальною площею 625,3 м2, нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 81,6 м2 та нежиле приміщення загальною площею 252,2 м2, за адресою: вул. Балківська, буд. 42, м. Одеса, належало на момент укладення договору оренди ТОВ «Фірма «Стрелець», що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Як зазначило ВК ТОВ «Теплоприбор», 30.09.2019 право власності на вищевказані нежилі приміщення зареєстровано за АТ «Перший український міжнародний банк». 
		ТОВ «Сагітта-Т» у порушення умов договору оренди оренду плату не сплачувало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2018 року по 29.09.2019 у сумі 5 754 210 грн 80 коп.
		Суд бере до уваги, що заявлені грошові вимоги виникли до відкриття провадження у справи про банкрутство, тобто у відповідності до ст.1 КУзПБ є конкурсними.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі  ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 01.08.2018 є договором оренди, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Отже презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) за позовом ЗАТ «ТД «Люксембурзький» в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича до відповідача-1  ТОВ «Сагітта-Т», та відповідача-2  ВК ТОВ «Теплоприбор», про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор», залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, позов задоволений повністю: визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор»; стягнуто з ТОВ «Сагітта-Т» на користь ЗАТ «ТД «Люксембурзький», судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп.; стягнуто з ВК ТОВ «Теплоприбор» на користь ЗАТ «ТД «Люксембурзький» судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп.
		Частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Суд звертає увагу, що сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст.75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).
		Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).
		Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18), від 01.03.2023 у справі №910/6210/20).
		Ураховуючи викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних вимог кредитора в сумі 5 754 210 грн 00 коп., оскільки договір, на який кредитор посилається як на підставу виникнення своїх грошових вимог, визнаний судом (у справі №913/866/21(913/162/23) недійсним та не створює юридичних наслідків.
		Отже, грошові вимоги ВК ТОВ «Теплоприбор», а саме: основний борг у розмірі 5 754 210 грн 80 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.
		 
		Вирішуючи заяву ТОВ «Черномор» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 14.01.2022 ТОВ «Черномор» просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 4 833 350 грн 51 коп.
		В обґрунтування вказаної заяви ТОВ «Черномор» зазначає наступне.
		01.08.2018 між ТОВ «Черномор», як орендодавцем, та ТОВ «Сагітта-Т», як орендарем, укладено договір оренди за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 414,4 м2, за адресою: вул. Героїв Крут (колишня назва - В.Терешкової), буд. 43, м. Одеса, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.3.1 договору оренди від 01.08.2018 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 107 744 грн 00 коп. на місяць.
		ТОВ «Черномор» передало, а ТОВ «Сагітта-Т» прийняло об`єкт оренди за адресою: вул. Героїв Крут (колишня назва - В.Терешкової), буд. 43, м. Одеса згідно акту приймання-передачі від 01.08.2018.
		04.10.2019 між ТОВ «Черномор» та ТОВ «Сагітта-Т» укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.08.2018, якою розірвано з 04.10.2019 договір оренди від 01.08.2018.
		04.10.2019 між ТОВ «Черномор» та ТОВ «Сагітта-Т» підписано акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна за адресою: вул. Героїв Крут (колишня назва - В.Терешкової), буд. 43, м. Одеса.
		ТОВ «Черномор» зазначає, що у порушення умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Сагітта-Т» не сплачувало оренду плату за період з серпня 2018 по вересень 2019 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 1 508 416 грн 00 коп.
		Також, 01.08.2018 між ТОВ «Черномор», як орендодавцем, та ТОВ «Сагітта-Т», як орендарем, укладено договір оренди за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення №8 загальною площею 1029,7 м2, за адресою: вул. Академіка Сахарова, буд. 22, м. Одеса, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві.
		Відповідно до п.3.1 договору оренди від 01.08.2018 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 267 722 грн 00 коп. на місяць.
		ТОВ «Черномор» передало, а ТОВ «Сагітта-Т» прийняло об`єкт оренди за адресою: вул. Академіка Сахарова, буд. 22, м. Одеса згідно акту приймання-передачі від 01.08.2018.
		ТОВ «Черномор» зазначає, що у порушення умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Сагітта-Т» не сплачувало оренду плату за період з серпня 2018 року по 13.08.2019 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 3 324 934 грн 51 коп.
		14.08.2019 право власності на нежитлове приміщення №8 за адресою: вул. Академіка Сахарова, буд. 22, м. Одеса зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Азелло».
		Указані вимоги ТОВ «Черномор» не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/447 про результати розгляду грошових вимог.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.08.2018 між ТОВ «Черномор» в особі директора Матковського С.І. як орендодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» в особі директора Чукова В.О. як орендарем укладено договір оренди (далі  договір оренди №1), за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 414,4 м2, за адресою: вул. Героїв Крут (колишня назва - В.Терешкової), буд. 43, м. Одеса, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору оренди №1).
		Відповідно до п.1.3 договору оренди №1 передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами, по одному примірнику для кожної сторони.
		Розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 107 744 грн 00 коп. на місяць (п.3.1 договору оренди №1).
		Згідно з п.3.2 договору оренди №1 орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до п.6.1 договору оренди №1 договір набирає чинності з дня його підписання і діє на строк 2 роки 11 місяців.
		01.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.
		04.10.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди №1 від 01.08.2018, у якій вони дійшли згоди розірвати договір оренди від 01.08.2018 з 04.10.2019 (п.1 додаткової угоди).
		Відповідно до п.2 додаткової угоди з моменту набрання чинності цією угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договору, крім фінансових.
		04.10.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди орендодавцю.
		Суд бере до уваги, що право власності на нежитлову будівлю за адресою: вул. Героїв Крут (колишня назва - В.Терешкової), буд. 43, м. Одеса, загальною площею 414,4 кв. м належить ТОВ «Черномор» на підставі свідоцтва про право власності від 17.12.2015 №50151550.
		Як зазначило ТОВ «Черномор», ТОВ «Сагітта-Т» у порушення умов договору оренди №1 оренду плату не сплачувало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2018 року по вересень 2019 року в сумі 1 508 416 грн 00 коп.
		Крім того, 01.08.2018 між ТОВ «Черномор» в особі директора Матковського С.І. як орендодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» в особі директора Чукова В.О. як орендарем укладено договір оренди (далі  договір оренди №2), за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1 029,7 м2, за адресою: вул. Академіка Сахарова, буд. 22, м. Одеса (далі  об`єкт оренди), а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору оренди №2).
		Відповідно до п.1.3 договору оренди №2 передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами, по одному примірнику для кожної сторони.
		Розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 267 722 грн 00 коп. на місяць (п.3.1 договору оренди №2).
		Згідно з п.3.2 договору оренди №2 орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до п.6.1 договору оренди №2 договір набирає чинності з дня його підписання і діє на строк 2 роки 11 місяців.
		01.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.
		Суд бере до уваги, що право власності на нежиле приміщення №8 за адресою: вул. Академіка Сахарова, буд. 22, приміщення №8, м. Одеса, належало на момент укладення договору оренди ТОВ «Черномор» на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2012 №775.
		14.08.2019 право власності на нежиле приміщення №8 за адресою: вул. Академіка Сахарова, буд. 22, приміщення №8, м. Одеса зареєстровано за ТОВ «Азелло», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
		Як зазначило ТОВ «Черномор», ТОВ «Сагітта-Т» у порушення умов договору оренди №2 оренду плату не сплачувало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2018 року по 13.08 2019 року в сумі 3 324 934 грн 51 коп.
		Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори №1 та №2 від 01.08.2018 є договорами оренди, до яких слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		На виконання умов договорів оренди №1 та №2 від 01.08.2018 ТОВ «Черномор» передано в оренду ТОВ «Сагітта-Т» нежитлові приміщення загальною площею 414,4 м2, за адресою: вул. Героїв Крут (колишня назва - В.Терешкової), буд. 43, м. Одеса, та нежитлові приміщення загальною площею 1 029,7 м2, за адресою: вул. Академіка Сахарова, буд. 22, м. Одеса, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі об`єкта оренди від 01.08.2018.
		Згідно з п.3.1 укладених договорів №1 та №2 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 107 744 грн 00 коп. на місяць та 267 722 грн 00 коп. на місяць відповідно.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.3.2 договорів оренди №1 та №2 орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		У порушення умов п.3.2 договорів ТОВ «Сагітта-Т» у період з серпня 2018 року по вересень 2019 року за договором оренди №1 та у період з серпня 2018 року по 13.08.2019 року за договором оренди №2 орендну плату не сплачувало, заборгованість за розрахунком кредитора складає 1 508 416 грн 00 коп. та 3 324 934 грн 51 коп. відповідно.
		Суд бере до уваги, що на момент розгляду грошових вимог ТОВ «Черномор» до боржника указані договори №1 та №2 судом не визнавались недійсними, проте як ініціюючий кредитор, так і розпорядник майном боржника заперечують їх дійсність, реальність та наголошують на безпідставності заявлених грошових вимог. 
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 у справі №908/2586/22, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
		 заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
		 у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
		 покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст.76 ГПК України), допустимості (ст.77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст.79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
		 розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45  47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);
		 використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
		Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) за позовом ЗАТ «ТД «Люксембурзький» в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича до відповідача-1  ТОВ «Сагітта-Т», та відповідача-2  ВК ТОВ «Теплоприбор», про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор», встановлені наступні обставини.
		Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2018, тобто на дату підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Сагітта-Т» була ОСОБА_3 , і тільки 08.08.2018 змінився керівник на ОСОБА_6 .
		Більш того, відповідно до протоколу допиту свідка від 04.06.2019, наданого відповідачем-1, який здійснювався слідчим Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області у межах кримінального провадження №12019161470000184 від 05.02.2019 убачається, що допитаний у якості свідка ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється засновником та директором ТОВ «Сагітта-Т» та будь-яких інших підприємств йому невідомо. Також повідомив, що в м. Одесі перебував останній раз 20 років тому.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд зауважує, що договори оренди від 01.08.2018 №1 та №2 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Черномор», як і визнаний судом недійсним договір оренди з ВК ТОВ «Теплоприбор», укладені в один і той же самий день 01.08.2018 та в період, коли боржник відповідно до наданих податкових документів не здійснював господарську діяльність, а тому виникають обґрунтовані сумніви в необхідності орендувати ТОВ «Сагітта-Т» нерухоме майно за такою високою ціною як 107 744 грн 00 коп. на місяць та 267 722 грн 00 коп. на місяць відповідно.
		Крім того, жодного платежу на виконання умов договорів оренди боржником зроблено не було.
		Суд також зазначає, що указані правочини укладені за 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство та фактично у межах «підозрілого періоду».
		Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з огляду на встановлені судом обставини укладення договорів оренди від 01.08.2018 №1 та №2 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Черномор», зокрема, відсутність станом на 01.08.20218 повноважень директора ТОВ «Сагітта-Т» у ОСОБА_6 на укладення цих договорів, які викликають обґрунтовані сумніви в їх правомірності, реальності та необхідності укладення, зазначені договори не можуть вважатися належними підставами виникнення у боржника відповідного грошового зобов`язання перед кредитором.
		Суд зауважує, що у свою чергу визнання цих вимог ТОВ «Черномор» створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника та порушує права та інтересі інших добросовісних кредиторів.
		Отже, грошові вимоги ТОВ «Черномор» а саме: основний борг у розмірі 4 833 350 грн 51 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.
		 
		Вирішуючи заяву ТОВ «Фірма «Стрелець» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 14.01.2022 ТОВ «Фірма «Стрелець» просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 2 588 414 грн 40 коп.
		В обґрунтування вказаної заяви ТОВ «Фірма «Стрелець» зазначає наступне.
		Станом на 01.08.2018 ТОВ «Фірма «Стрелець» належало на праві приватної власності нежитлове приміщення  магазин, загальною площею 712,8 м2, що розташоване за адресою: вул. Ростовська, буд. 4, приміщення 101, м. Одеса.
		01.08.2018 між ТОВ «Фірма «Стрелець», як орендодавцем, та ТОВ «Сагітта-Т», як орендарем, укладено договір оренди за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення  магазин, загальною площею 712,8 м2, за адресою: вул. Ростовська, буд. 4, приміщення 101, м. Одеса, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві.
		Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 01.08.2018 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 185 328 грн 00 коп. на місяць.
		ТОВ «Фірма «Стрелець» передало, а ТОВ «Сагітта-Т» прийняло об`єкт оренди за адресою: вул. Ростовська, буд. 4, приміщення 101, м. Одеса згідно акту приймання-передачі від 01.08.2018.
		Кредитор зазначає, що у порушення умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Сагітта-Т» не сплачувало оренду плату за період з серпня 2018 по 29.09.2019, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 2 588 414 грн 40 коп.
		30.09.2019 право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк».
		Указані вимоги ТОВ «Фірма «Стрелець» не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/446 про результати розгляду грошових вимог.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.08.2018 між ТОВ «Фірма «Стрелець» в особі директора Матковського С.І. як орендодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» в особі директора Чукова В.О. як орендарем укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення  магазин загальною площею 712,8 м2, за адресою: вул. Ростовська, буд. 4, приміщення 101, м. Одеса (далі  об`єкт оренди), а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору оренди).
		Відповідно до п.1.3 договору оренди передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами, по одному примірнику для кожної сторони.
		Розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 185 328 грн 00 коп. на місяць (п.3.1 договору оренди).
		Згідно з п.3.2 договору оренди орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до п.6.1 договору оренди договір набирає чинності з дня його підписання і діє на строк 2 роки 11 місяців.
		01.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.
		Суд бере до уваги, що право власності на нежитлове приміщення  магазин загальною площею 712,8 м2, за адресою: вул. Ростовська, буд. 4, приміщення 101, м. Одеса, належало на момент укладення договору оренди ТОВ «Фірма «Стрелець» на підставі свідоцтва про право власності від 04.04.2014 індексний номер 20040497.
		Як зазначило ТОВ «Фірма «Стрелець», 30.09.2019 право власності на вказане нежитлове приміщення  магазин зареєстровано за АТ «Перший український міжнародний банк». 
		ТОВ «Сагітта-Т» у порушення умов договору оренди оренду плату не сплачувало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2018 року по 29.09.2019 у сумі 2 588 414 грн 40 коп.
		Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 01.08.2018 є договором оренди, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		На виконання умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Фірма «Стрелець» передано в оренду ТОВ «Сагітта-Т» нежитлове приміщення  магазин загальною площею 712,8 м2, за адресою: вул. Ростовська, буд. 4, приміщення 101, м. Одеса, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі об`єкта оренди від 01.08.2018.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.3.1 укладеного договору розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 185 328 грн 00 коп. на місяць.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.3.2 договору оренди орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		У порушення умов п.3.2 договору ТОВ «Сагітта-Т» у період з серпня 2018 року по 29.09.2019 орендну плату не сплачувало, заборгованість за розрахунком кредитора складає 2 588 414 грн 40 коп.
		Суд бере до уваги, що на момент розгляду грошових вимог ТОВ «Фірма «Стрелець» до боржника указаний договір оренди судом не визнавався недійсним, проте як ініціюючий кредитор, так і розпорядник майном боржника заперечують їх дійсність, реальність та наголошують на безпідставності заявлених грошових вимог. 
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 у справі №908/2586/22, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
		 заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
		 покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст.76 ГПК України), допустимості (ст.77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст.79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
		 розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45  47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18);
		 використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
		Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) за позовом ЗАТ «ТД «Люксембурзький» в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича до відповідача-1  ТОВ «Сагітта-Т», та відповідача-2  ВК ТОВ «Теплоприбор», про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор», встановлені наступні обставини.
		Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2018, тобто на дату підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Сагітта-Т» була ОСОБА_3 , і тільки 08.08.2018 змінився керівник на ОСОБА_6 .
		Більш того, відповідно до протоколу допиту свідка від 04.06.2019, наданого відповідачем-1, який здійснювався слідчим Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області у межах кримінального провадження №12019161470000184 від 05.02.2019 убачається, що допитаний у якості свідка ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється засновником та директором ТОВ «Сагітта-Т» та будь-яких інших підприємств йому невідомо. Також повідомив, що в м. Одесі перебував останній раз 20 років тому.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд зауважує, що договір оренди від 01.08.2018 з ТОВ «Фірма «Стрелець», як і договори оренди від 01.08.2018 №1 та №2 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Черномор», і визнаний судом недійсним договір оренди з ВК ТОВ «Теплоприбор», укладені в один і той же самий день 01.08.2018 та в період, коли боржник відповідно до наданих податкових документів не здійснював господарську діяльність, а тому виникають обґрунтовані сумніви в необхідності орендувати ТОВ «Сагітта-Т» нерухоме майно за такою високою ціною як 185 328 грн 00 коп. на місяць.
		Крім того, жодного платежу на виконання умов договору оренди боржником зроблено не було.
		Суд також зазначає, що указаний правочин укладений за 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство та фактично у межах «підозрілого періоду».
		Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з огляду на встановлені судом обставини укладення договору оренди від 01.08.2018 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Фірма «Стрелець», зокрема, відсутність станом на 01.08.20218 повноважень директора ТОВ «Сагітта-Т» у ОСОБА_6 на укладення цього договору, які викликають обґрунтовані сумніви в його правомірності, реальності та необхідності укладення, зазначений договір не може вважатися належною підставою виникнення у боржника відповідного грошового зобов`язання перед кредитором.
		Суд зауважує, що у свою чергу визнання цих вимог ТОВ «Фірма «Стрелець» створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника та порушує права та інтересі інших добросовісних кредиторів.
		Отже, грошові вимоги ТОВ «Фірма «Стрелець», а саме: основний борг у розмірі 2 588 414 грн 40 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.
		 
		Вирішуючи заяву ТОВ «Мегаполіс-Південь» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника суд зазначає наступне.
		У заяві від 14.01.2022 ТОВ «Мегаполіс-Південь» просить визнати грошові вимоги в загальному розмірі 2 704 342 грн 19 коп.
		В обґрунтування вказаної заяви ТОВ «Мегаполіс-Південь» зазначає наступне.
		Станом на 01.08.2018 ТОВ «Мегаполіс-Південь» належали на праві приватної власності нежитлові приміщення, загальною площею 1 332,4 м2, що розташовані за адресою: вул. Ульянових (Тернівка), буд. 1/1, м. Миколаїв.
		01.08.2018 між ТОВ «Мегаполіс-Південь», як орендодавцем, та ТОВ «Сагітта-Т», як орендарем, укладено договір оренди за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 1 332,4 м2, за адресою: вул. Ульянових (Тернівка), буд. 1/1, м. Миколаїв, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві.
		Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 01.08.2018 розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 346 424 грн 00 коп. на місяць.
		ТОВ «Мегаполіс-Південь» передало, а ТОВ «Сагітта-Т» прийняло об`єкт оренди за адресою: вул. Ульянових (Тернівка), буд. 1/1, м. Миколаїв, загальною площею 1 332,4 м2, згідно акту приймання-передачі від 01.08.2018.
		Кредитор зазначає, що у порушення умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Сагітта-Т» не сплачувало оренду плату за період з серпня 2018 року по 25.03.2019, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 2 704 342 грн 19 коп.
		26.03.2019 право власності на вказані нежитлові приміщення зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Груміум».
		Указані вимоги ТОВ «Мегаполіс-Південь» не визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Орловою Т.А., про що зазначено у повідомленні від 18.02.2022 №02-09/445 про результати розгляду грошових вимог.
		Як убачається із матеріалів заяви, 01.08.2018 між ТОВ «Мегаполіс-Південь» в особі директора Матковського С.І. як орендодавцем та ТОВ «Сагітта-Т» в особі директора Чукова В.О. як орендарем укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення  магазин загальною площею 1 332,4 м2, за адресою: вул. Ульянових (Тернівка), буд. 1/1, м. Миколаїв (далі  об`єкт оренди), а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та після припинення цього договору повернути об`єкт оренди орендодавцеві (п.1.1 договору оренди).
		Відповідно до п.1.3 договору оренди передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами, по одному примірнику для кожної сторони.
		Розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 346 424 грн 00 коп. на місяць (п.3.1 договору оренди).
		Згідно з п.3.2 договору оренди орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		Відповідно до п.6.1 договору оренди договір набирає чинності з дня його підписання і діє на строк 2 роки 11 місяців.
		01.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.
		Суд бере до уваги, що право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 332,4 м2, за адресою: вул. Ульянових (Тернівка), буд. 1/1, м. Миколаїв, належало на момент укладення договору оренди ТОВ «Мегаполіс-Південь» на підставі свідоцтва про право власності від 16.07.2015 індексний номер 40710908.
		Як зазначило ТОВ «Мегаполіс-Південь», 26.03.2019 право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Груміум», що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 
		ТОВ «Сагітта-Т» у порушення умов договору оренди оренду плату не сплачувало, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2018 року по 25.03.2019 у сумі 2 704 342 грн 19 коп.
		Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 01.08.2018 є договором оренди, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
		Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
		Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		На виконання умов договору оренди від 01.08.2018 ТОВ «Мегаполіс-Південь» передано в оренду ТОВ «Сагітта-Т» нежитлове приміщення загальною площею 1 332,4 м2, за адресою: вул. Ульянових (Тернівка), буд. 1/1, м. Миколаїв, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі об`єкта оренди від 01.08.2018.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.3.1 укладеного договору розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 346 424 грн 00 коп. на місяць.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з п.3.2 договору оренди орендна плата сплачується орендарем до 05 числа кожного поточного місяця.
		У порушення умов п.3.2 договору ТОВ «Сагітта-Т» у період з серпня 2018 року по 25.03.2019 орендну плату не сплачувало, заборгованість за розрахунком кредитора складає 2 704 342 грн 19 коп.
		Суд бере до уваги, що на момент розгляду грошових вимог ТОВ «Мегаполіс-Південь» до боржника указаний договір оренди судом не визнавався недійсним, проте як ініціюючий кредитор, так і розпорядник майном боржника заперечують їх дійсність, реальність та наголошують на безпідставності заявлених грошових вимог. 
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 у справі №908/2586/22, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
		 заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);
		 на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
		 покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст.76 ГПК України), допустимості (ст.77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст.79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
		 розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45  47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18);
		 використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
		Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023 у справі №913/866/21(913/162/23) за позовом ЗАТ «ТД «Люксембурзький» в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича до відповідача-1  ТОВ «Сагітта-Т», та відповідача-2  ВК ТОВ «Теплоприбор», про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.08.2018, який укладений між ТОВ «Сагітта-Т» та ВК ТОВ «Теплоприбор», встановлені наступні обставини.
		Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2018, тобто на дату підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Сагітта-Т» була ОСОБА_3 , і тільки 08.08.2018 змінився керівник на ОСОБА_6 .
		Більш того, відповідно до протоколу допиту свідка від 04.06.2019, наданого відповідачем-1, який здійснювався слідчим Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області у межах кримінального провадження №12019161470000184 від 05.02.2019 убачається, що допитаний у якості свідка ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється засновником та директором ТОВ «Сагітта-Т» та будь-яких інших підприємств йому невідомо. Також повідомив, що в м. Одесі перебував останній раз 20 років тому.
		Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд зауважує, що договір оренди від 01.08.2018 з ТОВ «Мегаполіс-Південь», як і договори оренди від 01.08.2018 з ТОВ «Фірма «Стрелець», від 01.08.2018 №1 та №2 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Черномор», і визнаний судом недійсним договір оренди з ВК ТОВ «Теплоприбор», укладені в один і той же самий день 01.08.2018 та в період, коли боржник відповідно до наданих податкових документів не здійснював господарську діяльність, а тому виникають обґрунтовані сумніви в необхідності орендувати ТОВ «Сагітта-Т» нерухоме майно за такою високою ціною як 346 424 грн 00 коп. на місяць та ще і в іншому місті, а не в Одесі, де здійснювалась господарська діяльність.
		Крім того, жодного платежу на виконання умов договору оренди боржником зроблено не було.
		Суд також зазначає, що указаний правочин укладений за 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство та фактично у межах «підозрілого періоду».
		Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з огляду на встановлені судом обставини укладення договору оренди від 01.08.2018 між ТОВ «Сагітта-Т» та ТОВ «Мегаполіс-Південь», зокрема, відсутність станом на 01.08.20218 повноважень директора ТОВ «Сагітта-Т» у ОСОБА_6 на укладення цього договору, які викликають обґрунтовані сумніви в його правомірності, реальності та необхідності укладення, зазначений договір не може вважатися належною підставою виникнення у боржника відповідного грошового зобов`язання перед кредитором.
		Суд зауважує, що у свою чергу визнання цих вимог ТОВ «Мегаполіс-Південь» створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника та порушує права та інтересі інших добросовісних кредиторів.
		Отже, грошові вимоги ТОВ «Мегаполіс-Південь», а саме: основний борг у розмірі 2 704 342 грн 19 коп., судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. підлягають відхиленню.
		З метою дотримання процесуальних прав учасників справи та з метою повного та всебічного розгляду заявлених грошових вимог суд вважає необхідним оголосити перерву в попередньому засідання та в розгляді заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 8, 39, 44, 45, 47 КУзПБ, ст.ст.232  235 ГПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Черномор» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		 
		2. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черномор» (вул. Героїв Крут, буд. 43, м. Одеса, 65076, ідентифікаційний код 19043124) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 4 833 350 грн 51 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		 
		3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Стрелець» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		 
		4. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Стрелець» (вул. Паркова, буд. 2, м. Чорноморськ Одеської області, 68000, ідентифікаційний код 31683486) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 2 588 414 грн 40 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		 
		5. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Південь» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		6. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Південь» (вул. Сегедська, буд. 7, м. Одеса, 65063, ідентифікаційний код 33140618) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 2 704 342 грн 19 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		 
		7. У задоволенні заяви Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоприбор» від 14.01.2022 з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №913/866/21 відмовити.
		 
		8. Грошові вимоги Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоприбор» (вул. Сегедська, буд. 7, м. Одеса, 65063, ідентифікаційний код 13873571) до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (проспект Гвардійський, буд. 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 33072323) у сумі основного боргу в розмірі 5 754 210 грн 80 коп., судового збору в сумі 4 962 грн 00 коп.  відхилити.
		 
		9. Оголосити перерву в попередньому засіданні та в розгляді заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника на 16 квітня 2024 року о 12 год. 20 хв.
		 
		10. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 
		просп. Науки, буд. 5, м. Харків, у залі судових засідань №109.
		 
		11. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
		 
		12. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно п.5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
		 
		13. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
		 
		14. Ухвалу надіслати: 
		 Закритому акціонерному товариству;
		 боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т»;
		 арбітражному керуючому Орловій Тетяні Анатоліївні;
		 ТОВ «Баядера Логістик»;
		 ОСОБА_4 ;
		 представнику ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ «Черномор», ТОВ «Фірма «Стрелець», ТОВ «Мегаполіс-Південь», ВК ТОВ «Теплоприбор» адвокату Малімонову М.І.;
		 ОСОБА_2 ;
		 Головному управлінню ДПС в Одеській області.
		 
		Ухвала набрала законної сили з моменту її постановлення 18.03.2024 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України, та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
		 
		Повний текст ухвали складено 25.03.2024.
		 
		Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
		 
		 
		СуддяСергій Вінніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...