Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 499/575/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2024. Зареєстровано: 26.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2024.
Дата набрання законної сили: 17.04.2024
Номер судового провадження: 2/499/64/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Іванівський районний суд Одеської області    
		 
		 
		Іванівський районний суд Одеської області
		 
		 
		Справа № 499/575/23 
		Провадження № 2/499/64/24 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		 
		18 березня 2024 року смт Іванівка
		 
		        
		        Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про повернення безпідставно списаних коштів та стягнення неустойки, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		       Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 21600 (двадцять одна тисяча шістсот) грн., а також пеню у розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) грн. 80 коп. В подальшому позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, а саме: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 5659 грн 20 коп. у зв`язку з тим, що первісна сума неустойки (пені) була розрахована до моменту подачі позовної заяви в суд, тобто станом на 24.05.2023р., а з моменту початку відліку нарахування пені (з 25.02.2023р.) і по день складення такої заяви (13.11.2023 р.) вже пройшло 262 дні., тому і сума пені збільшилась, в порівняні з тією, яка була вказана в позовній заяві.
		В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивачка є держателем двох платіжних карток акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
		25.02.2023 року о 19:17 з платіжної картки позивача було списано 1900 грн., а з другої платіжної картки також о 19:17 було списано 19500 грн.
		Позивач зазначає, що до вказаних операцій не має жодного відношення. Не втрачала платіжні картки, не передавала їх третім особам. Логін та пароль для входу в мобільний банкінг також нікому не передавалися. Мобільний телефон не втрачала і не передавала в користування третім особам. СІМ-карта з номером телефону, що зареєстрований в АТ "Ощадбанк"- не втрачалася і не передавалася в користування третім особам. ПІН-код карток, їх СVV2/СVС2 не передавалися третім особам.
		Таким чином, позивач вважає, що відбулося безпідставне списання коштів. Як тільки їй стало відомо про цей факт, одразу звернулася на гарячу лінію банку з повідомленням про вчинення шахрайських дій, та до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
		Звернувшись в банк з заявою про несанкціоноване списання грошових коштів з проханням провести за даним фактом відповідну перевірку та відновити залишок коштів на рахунку до стану, який існував до моменту несанкціонованого списання грошових коштів, позивачка отримала відповідь про відмову в поверненні коштів. Отже, ОСОБА_1 намагалася вирішити спір у досудовому порядку, але АТ "Ощадбанк" відмовилося повертати кошти, тому позивач змушена звернутися до суду для захисту свого порушеного права. Досудове розслідування також ще триває, винних осіб співробітниками поліції поки що не знайдено.
		Не погодившись з позовними вимогами представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій вимагав відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в обґрунтування зазначив таке. Як встановлено службово перевіркою, про що позивача було сповіщено листом Банку від 03.04.2023 № 113.14/1072/1 операції з використанням Інтернет ресурсу/«Ощад 24/7» проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону. Враховуючи вищезазначене вважає, що реквізити платіжної картки, СVС2 пароль та паролі (ПІН-коди для одноразової операції в мережі Інтернет) стали відомі третій особі. Згідно даних, отриманих від департаменту електронної комерції та платіжних засобів, відповідачем встановлено, що 25.02.2023 19:17:55 був здійснений переказ грошових коштів з карти НОМЕР_1 (НОМЕР_11) через "Ощад 24/7" на картку Монобанку НОМЕР_2 (НОМЕР_12). 25.02.2023 о 19:17:23 був здійснений переказ грошових коштів з карти НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) на картку Монобанку НОМЕР_2 (НОМЕР_12). Вказані операції з переказу коштів здійснено в системі "Ощад 24/7" у новому мобільному додатку. Операції підтверджено біометричними даними (Face ID / Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку. 
		Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Такий OTP-пароль був наданий відповідачу 25.02.2023 18:57:02 на мобільний номер телефона позивача НОМЕР_5 .
		З наведеного відповідач робить висновок, що вказані операції від 25.02.2023 щодо переведення коштів з карткових рахунків позивача у розмірі 1900 грн та 19500 грн були проведені в системі "Ощад 24/7" у новому мобільному додатку, реєстрація в якому відбулась з ввенням одноразового пароля, який був надісланий клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_5 і введений для реєстрації в додатку. Клієнт телефонувала до контакт-центру 26.02.2023 року о 12:01 з номеру НОМЕР_5 щодо отримання СМС-повідомлень через додаток Viber від Ощадбанку про зняття коштів з платіжних карток після чого картки були заблоковані та закрито обліковий запис в Ощад 24/7. Оператор рекомендував звернутись до поліції. Порушень зі сторони операторів виявлено не було. 
		Відтак, відповідач вважає, що несанкціонований переказ грошових коштів стався в результаті розголошення клієнтом своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім`я позивача, та одноразових кодів підтвердження, які надходили на фінансовий номер телефону позивача. Окрім того, ОСОБА_1 у позові також не зазначала чи надходили на її мобільний телефон повідомлення і за яких обставин (ОТР-пароль,, дзвінок від Банку із повідомленням пароля про вхід у додаток «Ощад 24/7» тощо) щодо реєстрації у новому мобільному додатку та подальші дії позивача з цього приводу. Приховування такої інформації, на думку відповідача, свідчить про розголошення позивачем авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО.
		Позивачем надано на адресу суду відповідь на відзив, відповідно до якого позивачка не погоджується з обставинами, викладеними у відзиві до позовної заяви та зазначає таке. Думка відповідача, що списання коштів з картки сталося внаслідок неналежного зберігання особистих даних Клієнтом є припущенням і не може братися до уваги судом. Також позивач вказує, що не отримувала ОТР-пароль перед несанкціонованим списанням коштів, а також не було дзвінка з банку для підтвердження входу в «Ощад 24/7», а так як нічого не надходило, то і ніяких подальших дій з цього приводу не вчинялось. Як тільки дізналась про списання коштів - одразу передзвонила на гарячу лінію банку та до органів поліції. Серед іншого, позивач підтверджує, що вона свій мобільний телефон не втрачала і не передавала в користування третім особами, СІМ-карта з номером телефону, що зареєстрований в АТ "Ощадбанк"- не втрачалася і не передавалася в користування третім особам; ПІН-код карток, їх СVV2/СVС2 не передавалися третім особам; будь-яких дзвінків та повідомлень, начебто від працівників Банку, з проханням повідомити реквізити картки, паролі тощо - не надходило.
		Представником відповідача на адресу суду було подано заперечення, за змістом якого вбачається, що відповідач не погоджується з обставинами, викладеними позивачем у відповіді на відзив, мотивуючи свої міркування таким. Як вбачається з отриманої Банком 27.12.2023 відповіді на відзив від 21.12.2023, позивач категорично заперечує отримання ОТР-паролю перед несанкціонованим списанням коштів, а також підтверджує відсутність дзвінка з банку для підтвердження входу в додаток «Ощад 24/7». Відповідач звертає увагу, що такі письмові твердження позивача не підкріплені будь-якими доказами, хоча особа, яка є власником мобільної СІМ-картки за номером телефону може звернутись до оператора зв`язку із запитом про надання такої інформації. Незважаючи на можливість отримання вказаних відомостей (деталізацію дзвінків та смс), зокрема шляхом звернення позивача (абонента) до свого мобільного оператора -надавача телекомунікаційних послуг (приватного акціонерного товариства «Київстар»), за своїм номером телефона, такі дії позивачем зроблені не були. Більш того, на офіційному сайті «https://kyivstar.ua/», який є загальнодоступним, розміщена інформація щодо можливості самостійного отримання абонентом відомостей щодо деталізації дзвінків та деталізації СМС за своїм номером за допомогою додатка «Мій Київстар». Отже, ОСОБА_1 було проігноровано можливість забезпечити доказами свої позовні вимоги або нею такі докази були приховані навмисно, намагаючись перекласти свій обов`язок позивача довести ті обставини, на які вона посилається виключно на відповідача, що протирічить нормам Цивільного процесуального кодексу України та усталеній практиці розгляду справ в суді.
		Серед іншого, представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати: 
		1) від публічного акціонерного товариства «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832 (юридична адреса: м. Київ, вулиця Дегтярівська. будинок 53, е-пошта: info@kyivstar.net, телефон +380 (44) 209-00-70)) наступну інформацію:
		-        інформацію про СМС повідомлення, які направлялись 25.02.2023 на номер телефона НОМЕР_6 ;
		-        інформацію про вхідні та вихідні дзвінки здійснені 25.02.2023 за номером телефона НОМЕР_6 ;
		-        Чи здійснювалося блокування ПрАТ «Київстар» абонентського номера ОСОБА_1 ( НОМЕР_6 ) з будь-якої причини у лютому 2023 року?;
		-        Якщо так, то яка адреса розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв`язок із даним номером 25.02.2023?;
		-        Чи видавалася і була активована нова сім-карта ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_14 у період 2022-2023?;
		-        Якщо так, то який номер та яка адреса відділення, яке видавало нову сім-карту?;
		-        Яка адреса та який номер базової станції, яка забезпечувала зв`язок при активації нової сім картки з номером НОМЕР_6 у період 2022-2023?
		2) від Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 12023162260000132 від 27.02.2023, за заявою ОСОБА_1 від 26.02.2023 року щодо вчинення відносно неї шахрайських дій.
		Ухвалою суду від 11 січня 2024 року, зазначене клопотання про витребування доказів задоволено та витребувана вищевказана інформація.
		В судове засідання позивачка не з`явилась, проте разом з позовною заявою надала заяву про розгляд справи без її участі.
		Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченні, а також зазначив, що з відповіді від приватного акціонерного товариства «Київстар» вбачається, що було надіслано смс-повідомлення на номер телефона позивача і цей документ є підтвердженням того, що такі повідомлення надсилались, просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.
		Суд, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
		Згідно ч.1ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Судом встановлено таке.
		30 серпня 2019 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Заяву про приєднання № 6065616/300819 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), про що свідчить завірена належним чином копія такої Заяви приєднання, надана відповідачем по справі.
		Згідно з п. 4.1. Заяви про приєднання від 30.08.2019: проставленням, власноруч, свого підпису під цією Заявою про приєднання Клієнт підтверджує своє письмове клопотання на отримання Кредиту та усвідомлення того, що ним укладено Договір в повному обсязі, З урахуванням всіх його складових частин, зокрема, договору банківського рахунку, договору банківського вкладу (депозиту), Кредитного договору, умови яких встановлені в Особливій частині Договору, та усвідомлює правові наслідки укладення таких договорів.
		Відповідно до п. 3.4 Заяви про приєднання від 30.08.2019, Банк, на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_7 в гривні на умовах .тарифного пакету «Зарплатний» та надає клієнту Платіжну карту типу VISA Classic Rewards 0 грн та ПІН - конверт до неї (за наявності).
		19 вересня 2019 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Заяву про приєднання № 6065616/300819 до Договору комплексного , банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), про що свідчить завірена належним чином копія такої Заяви приєднання, надана відповідачем по справі.
		Відповідно до п. 3.4 Заяви про приєднання від 19.09.2019, Банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_8 в гривні на умовах тарифного пакету «МІЙ КОМФОРТ» та надає клієнту Платіжну карту типу VISA «Моя картка» та ПІН - конверт до неї (за наявності).
		З копії виписки по картковому рахунку № НОМЕР_9 вбачається, що 25 лютого 2023 року 19 год. 17 хв. здійснено переказ коштів з рахунку у сумі 1900,00 гривень.
		З копії виписки по картковому рахунку № НОМЕР_10 вбачається, що 25 лютого 2023 року 19 год. 17 хв. здійснено переказ коштів з рахунку у сумі 19 500,00 гривень. 
		Згідно даних, отриманих від департаменту електронної комерції та платіжних засобів встановлено, що 25.02.2023 19:17:55 був здійснений переказ грошових коштів з карти НОМЕР_1 ( НОМЕР_11 ) через "Ощад 24/7" на картку Монобанку НОМЕР_2 ( НОМЕР_12 ), а також 25.02.2023 о 19:17:23 був здійснений переказ грошових коштів з карти НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) на картку Монобанку НОМЕР_2 ( НОМЕР_12 ).
		Вказані операції з переказу коштів здійснено в системі "Ощад 24/7" у новому мобільному додатку. Операції підтверджено біометричними даними (Face ID / Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку. Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Такий OTP-пароль був наданий відповідачу 25.02.2023 18:57:02 на мобільний номер телефона позивача НОМЕР_5 . Тож, вказані операції від 25.02.2023 щодо переведення коштів з карткових рахунків позивача у розмірі 1900 грн та 19500 грн були проведені в системі "Ощад 24/7" у новому мобільному додатку, реєстрація в якому відбулась з введенням одноразового пароля, який був надісланий клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_5 і введений для реєстрації в додатку, про що свідчить копія технічної інформації щодо здійснення операцій.
		Доводи позивача щодо неотримання ОТР-паролю перед несанкціонованим списанням коштів, спростовані листом приватного акціонерного товариства «Київстар» (ПрАТ «Київстар), в якому зазначена наявність вхідних СМС-повідомлень від АТ «Ощадбанк» та в проміжках між ними вихідні СМС на інший, невідомий суду мобільний номер телефону.
		До обставин, зазначених позивачкою щодо того, що вона свій мобільний телефон не втрачала і не передавала в користування третім особами, СІМ-карта з номером телефону, що зареєстрований в АТ "Ощадбанк"- не втрачалася і не передавалася в користування третім особам; ПІН-код карток, їх СVV2/СVС2 не передавалися третім особам суд ставиться критично.
		Беручи до уваги те, що предметом розгляду даної справи є повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів, однак позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу стосовно безпідставності списання коштів відповідачем, натомість матеріали справи свідчать про зворотнє; жодних інших доказів на підтвердження обставин, що зазначені у позовній заяві позивачем також не подано, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
		Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, а позивач була звільнена від сплати судового збору, судові витрати відносяться за рахунок держави.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
		       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		       В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_13 ) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г; ЄДРПОУ: 00032129) про повернення безпідставно списаних коштів та стягнення неустойки - відмовити.
		       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
		 
		 
		 
		СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...