Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/8479/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2024. Зареєстровано: 26.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2024.

Номер судового провадження: 2/214/1295/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 214/8479/23
		2/214/1295/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		26 березня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді  Ткаченка А.В.,
		за участю секретаря судового засідання  Попкової Ю.В.,
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, та стягнення грошових коштів,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом прозахист правспоживачів,та стягненнягрошових коштівдо відповідачаАТ КБ«Приватбанк» тапросить судстягнути звідповідача грошовікошти усумі 22564,10грн.,посилаючись нанеправомірне перерахуванняневідомими особами01грудня 2022року коштівз їїбанківських рахунків. В обґрунтування вимог зазначено, що 01 грудня 2022 року близько 22-090 години через мобільний додаток «Приват24» їй надійшло повідомлення про підтвердження щодо оплати послуги USAinUA на суму 20512,82 грн., на яку нею було відмовлено у підтвердженні, однак грошові кошти чомусь були перераховані. У зв`язку з цим вона зателефонувала на номер АТ КБ «Приватбанк» 3700 і після зворотного зв`язку оператор банку заблокувала доступ до її основної картки НОМЕР_1 та повідомила про подання заявки до служби безпеки банку по даному факту, рекомендувавши звернутися до відділення банку для заміни картки. Після блокування вказаної картки протягом ночі їй надходили на телефон інші повідомлення з іншими сумами, які нею повністю ігнорувалися, бо на її відміну же були перераховані кошти, чого не могло бути. Зранку наступного дня 02 грудня 2022 року від працівника банку вона дізналася про зняття з її основної картки 4149 4993 4249 7532 коштів у сумі 20512,82 грн. та з універсальної кредитної картки НОМЕР_2 декількома платежами суми 24896,76 грн., хоча стосовно платежів щодо кредитної картки їй взагалі не надходили ні повідомлення, ні сповіщення. З цього приводу нею було написано заяву до банку та правоохоронних органів, відповідачем повернуто на нову картку кошти у сумі 20512,82 грн. та на заблоковану кредитну картку суму 2332,66 грн., однак залишок незаконно знятих коштів у сумі 22564,10 грн. банк на картку не повернув. Тому просить задовольнити вимоги. 
		Ухвалою судувід 023листопада 2023року прийнято позовнузаяву дорозгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає.
		Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» звернулася до суду із відзивом на позов, в обґрунтування якого зазначено, що предметом спору є той факт, що позивач заперечує здійснення нею 01.12.2022 банківських операцій з переказу коштів через додаток Приват24 на загальну суму 20512,82 грн. з використанням її кредитних карток вважаючи, що такий переказ було вчинено шахрайським способом. При цьому позивач в контакті з працівниками банку повідомила, що прийшло смс з логотипом від Приватбанку ніби то оплата доставки та вона переходила за посиланням, вірогідно посилання на фітинговий сайт. Службовою перевіркою встановлено, що порушено п. 2.1.4 Використання картки, п. 2.1.4.5 Обов`язки клієнта та п. 2.1.4.5.1. Відповідальність за здійснення 01.12.2022 банківських операцій з переказу коштів та оплати послуг повністю покладається на позивача: «спірна» операція здійснена 01.12.2022, позивач відповідно до відповіді банку звернулася 02.12.2022, а банк несе відповідальність за збитки клієнта від можливих шахрайських дій за банківські операції, які вчинені лише після повідомлення клієнта про необхідність блокування карток чи про втрату карток, а не о цього, як бажає позивач. Отже через власну недбалість позивача та її власні дії, що були спрямовані на переказ стороннім особам кредитних коштів, позивач помилково вважає, що в цьому провина банку. Наявність кримінальної справи та визнання позивача потерпілою особою захищають її порушені права, бо позивач зможе стягнути завдану шкоду в порядку цивільного позову з отримувачів коштів, які на її думку отримали належні їй кошти безпідставно. Тому просить відмовити у задоволенні позову та враховуючи той факт, що позивач намагається стягнути з банку кошти в значному розмірі, просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження. 
		Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
		За змістом статей 626, 628Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
		Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1068ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
		Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно достатті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу  фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб  платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів  рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка  електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 14.12 статті 14Закону України«Про платіжнісистеми тапереказ коштівв Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишоккоштів нарахунку до тогостану,у якомувін бувперед виконаннямцієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).
		Частиною другою статті 78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23) зазначив, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Судом установлено та вбачається із матеріалів справи, що оспорювана фінансова операція з грошовими коштами позивача на рахунках Банку здійснено 01.12.2022 о 23-09 годині з допомогою системи інтернет-банкінгу «Приват24».
		Позивач ОСОБА_1 у тексті позовної заяви зазначила, що 01 грудня 2022 року близько 22-00 години їй надійшло повідомлення про підтвердження оплати послуг через мобільний додаток Приват24, однак вказану операцію вона відхилила та негайно зателефонувала оператору банку для блокування її банківської кратки.
		Указані обставини відповідачем не спростовано, доказів проведення службовою перевірки із встановленням всіх обставин справи, до суду не надано.
		З огляду на вказане, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду. Також відсутні докази того, що позивач своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій.
		Банком належними та допустимими доказами не підтверджено, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з її рахунків, оскільки 01 грудня 2022 року переказ кредитних коштів, розміщених на картковому рахунку позивача, здійснено було без використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів.
		Судом враховано,що  ОСОБА_1 негайно в цей же день у зв`язку із безпідставним списанням грошових коштів із банківського рахунку звернулася на гарячу лінію банку з проханням заблокування картки, з якої було проведено підозрілі операції та наступного ж дня звернулася до банку з відповідною заявою, при тому, що спірні операції проводилися 01.12.2022 після 23-00 години.
		Суд також приймає до уваги той факт, що з обох карток позивачки ОСОБА_1 було здійснено незаконні транзакції на загальну суму 45409,58 грн., частину яких відповідачем АТ КБ «Приватбанк» їй було повернуто шляхом відновлення на карткових рахунках, що не спростовано представником відповідача у судовому засіданні, яка у відзиві на позов зазначає щодо предмета спору суми 20512,82 грн. (транзакція по картці НОМЕР_1 ), у той час як предметом спору є сума у розмірі 22564,10 грн. (транзакція по картці 5168 7554 4988 9635).
		Ураховуючи недоведеність вчинення позивачем певних дій чи бездіяльності, спрямованих на сприяння втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені, суд відхиляє доводи відповідача про те, що до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку  банк, оскільки в даній справи повідомлення позивача банку про несанкціоноване списання коштів було здійснене одразу після надсилання банком СМС-повідомлення позивачу про відповідні транзакції, яке було здійснено вже після проведення останньої операції і доказів про те, що вони були проведені саме позивачем матеріали справи не містять.
		Тому оскільки саме дії банку, на який покладено контроль та обов`язок перевірки всіх «підозрілих» транзакцій і при виявленні таких застосовувати право на блокування рахунку, призвели до негативних наслідків, що призвели до порушення прав позивача, як споживача послуг, тому заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню (постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 758/14517/18 (провадження № 61-12347св23).
		При цьому суд враховую висновки, викладені у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновленняпорушеного правасуб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
		Грошові кошти, які знаходились на кредитній картці і були незаконно списані з рахунку позивача належали банку, а не ОСОБА_1 , а тому неповернення їх відповідачем у добровільному порядку після звернення позивача, не призвело до порушення її прав на це майно. Таким чином належним відновленням порушеного права позивача буде відновлення коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 .
		Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, оскільки позивач на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, судові витрати покладаються на відповідача.
		Керуючись статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Задовольнити позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, та стягнення грошових коштів  частково.
		Визнати нечинними транзакції, проведені 01 грудня 2022 року щодо переказу коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , зобов`язавши Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані з її рахунку грошові кошти у сумі 22564,10 грн. шляхом їх відновлення на банківському/картковому рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), тобто у розмірі перед виконанням незаконних операцій 01.12.2022 з переказів коштів з карткового рахунку НОМЕР_3 .
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Відомості про учасників процесу:
		Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
		Повний текст рішення складено 26 березня 2024 р.
		 
		Суддя                                А.В. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...