Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/3178/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2024. Зареєстровано: 26.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2024.
Дата набрання законної сили: 20.03.2024
Номер судового провадження: 11-кп/803/1125/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022132590000033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/1125/24 Справа № 191/3178/22   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2024 року                                 м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		 
		головуючого-судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря ОСОБА_5 
		прокурора ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області на виправдувальнийвирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022132590000033 відносно:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лантратівка Троїцького району Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
		Вироком Синельниківського міськарайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року ОСОБА_8 було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та виправдано його у зв`язку із відсутністю в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення.
		Як встановлено судом, органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що в червні 2022 року, більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області маючи умисел на зайняття посади окупаційної влади в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, реалізуючи його вступив в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації та представниками так званої «ЛНР», отримавши від них пропозицію на зайняття посади в правоохоронному органі окупаційної владі смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодився на вказану пропозицію.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 07 липня 2022 р ОСОБА_8 , будучи громадянином України, перебуваючи на території смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», умисно, добровільно прийняв присягу на вірність «народу ЛНР» вступив на службу в « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зайнявши посаду - помічника чергового «Изолятора временного содержания Троицкого РОВД МВД ЛНР», в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій, що виразилися в добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
		Виправдовуючи ОСОБА_8 суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку про те, що органом досудового розслідування не доведено, що обвинувачений є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, зокрема, не доведена наявність в ОСОБА_8 громадянства України.
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить виправдувальний вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_8 , за ч. 7 ст. 111-1 КК України - скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органах та займатися юридичною, професійною діяльністю, пов`язаною із наданням публічних послуг строком на 15 років, з конфіскацією всього належного ОСОБА_8 майна.
		В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на неповноту судового провадження та необ`єктивне трактування письмових доказів під час їх дослідження та оцінки. Так, прокурор вказує на те, що судом першої інстанції вибіркового було прийнято до уваги надану Управлінням ДМС у Кіровоградській області відповідь лише в тій частині, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_8 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон документований не був, і залишено поза увагою ту частину відповіді, згідно якої обліками ВІС ДМС зазначено, що місцем проживання громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лантратівка Троїцького району Луганської області, значиться зареєстрована адреса: АДРЕСА_2 .
		Також, прокурор вказує на те, що в ході судового провадження було заявлено клопотання про дослідження доказів, в тому числі і відповіді Управління ДМС у Кіровоградській області, проте судом першої інстанції був досліджений тільки відеозапис до протоколу огляду від 14 листопада 2022 року, що вказує на однобічність та неповноту судового провадження.
		Позиції учасників судового провадження.
		Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.
		Захисник проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував, посилався на її безпідставність та необґрунтованість, просив залишити виправдувальний вирок суду першої інстанції без змін.
		Мотиви суду.
		Заслухавши доповідь судді доповідача, думку та пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла висновків про наявність правових підстав для скасування виправдувального вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, у зв`язку із неповнотою судового провадження, виходячи з наступного.
		Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що передбачено ч. 1 ст. 404 КПК України.
		Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Відповідно до ст. ст. 410, 411 КПК України передбачено, що неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо: судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення; необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
		Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Положеннями ст. 374 КПК України визначено, що у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		Вимоги вищевказаних норм закону судом першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
		Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Суд першої інстанції в порушення закладених у зазначеній нормі закону завдань, не провів стосовно ОСОБА_8 повний та неупереджений судовий розгляд, не встановив всі обставини кримінального провадження, які мають суттєве значення для розгляду справи, у відповідності до ст. ст. 84-94 КПК України не дослідив та не надав належної оцінки всім доказам, які були зібрані органом досудового розслідування та долучені до матеріалів кримінального провадження, а відтак вимог кримінального процесуального законодавства України не дотримався, і як наслідок дійшов передчасних висновків про недоведеність стороною обвинувачення того, що ОСОБА_8 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Так, суд першої інстанції в ході судового провадження із наданих прокурором письмових доказів вибірково дослідив лише протокол огляду від 20 липня 2022 року зі знімками екрану, протокол огляду від 14 листопада 2022 року зі знімками екрану та протокол огляду від 15 листопада 2022 року зі знімками екрану, а також допитав двох свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Інші, наявні в матеріалах кримінального провадження, процесуальні документи судом першої інстанції в ході судового провадження в установленому законом порядку судом першої інстанції не досліджувались, оскільки суд дійшов висновку про те, що за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
		При цьому, виправдовуючи ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що органом досудового розслідування не доведено факту того, що ОСОБА_8 є громадянином України, має громадянство України, а відтак є суб`єктом вчинення злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-11 КК України.
		Однак, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх необґрунтованими та передчасними, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. ст. 410 - 412 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо: судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення; необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
		Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Вирок підлягає скасуванню із зазначеної підстави лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого.
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Як вбачається із мотивувальної частини виправдувального вироку, висновки суду першої інстанції про недоведеність того, що ОСОБА_8 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-7 КК України, були вмотивовані посиланням на відповідь №3501.3.1-2498/35.1-22 від 14 липня 2022 року Управління ДМС у Кіровоградській області, відповідно до 2 абзц. якої вказано, що за наявними обліками ЄІАС УМП ОСОБА_8 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон документований не був.
		Водночас, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції в установленому законом порядку в ході судового провадження у відповідності до ст. 94 КПК України в якості письмового доказу відповідь №3501.3.1-2498/35.1-22 від 14 липня 2022 року Управління ДМС у Кіровоградській області не досліджував, що свідчить про грубе порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального законодавства України, оскільки приймаючи судове рішення, суд першої інстанції вправі мотивувати свої висновки лише тими доказами, які були дослідженні ним безпосередньо в ході судового провадження.
		Крім того, залишаючи без дослідження наявні в матеріалах кримінального провадження інші процесуальні документи, в тому числі вищевказану відповідь №3501.3.1-2498/35.1-22 від 14 липня 2022 року Управління ДМС у Кіровоградській області, судом першої інстанції не були з`ясовані обставини, які можуть мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, поза належною увагою та оцінкою суду залишився той факт, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем с. Лантратівка Троїцького району Луганської області, тобто, народився на території України, від народження проживає на території України, є громадянином України, який має постійне, зареєстроване в установленому законом порядку, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що є територією України, а також те, що до повномасштабного вторгнення російської федерації, ОСОБА_8 з 2016 року по 2022 рік працював у ізоляторі тимчасового тримання АДРЕСА_3 , тобто, обіймав посаду в правоохоронному підрозділі держави України, що зокрема, підтвердив допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_10 , що, в свою чергу, може свідчити про наявність в останнього громадянства України, а відтак висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 не є суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, є передчасними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. 
		При цьому, показам допитаних в ході судового провадження свідків, які показали про обставини того, що обвинувачений дійсно в період з 2016 року по 2022 рік був працевлаштований та обіймав посаду у ізоляторі тимчасового тримання АДРЕСА_3 , суд першої інстанції взагалі оцінки не надав, як і показам свідків в цілому, фактично обмежившись їх допитом та відображенням в мотивувальній частині судового рішення змісту показам допитаних свідків.
		Поміж цього, в ході апеляційного перегляду оскаржуваного виправдувального вироку, прокурором до матеріалів кримінальної справи було долучено копію паспорта ОСОБА_8 , відповідно до якої вбачається, що обвинуваченому Троїцьким РВ УМВС України в Луганській області у березня 2005 року був виданий паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , який судом першої інстанції досліджений у відповідності до ст. ст. 84  94 КПК України не досліджувався, оскільки суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про недоцільність дослідження зібраних органом досудового розслідування письмових доказів, чим не тільки допустив неповноту судового провадження, а й позбавив сторону обвинувачення принципу змагальності й свободи у поданні зібраних доказів і доведеності перед судом їх переконливості, гарантованого положеннями ст. 22 КПК України.
		Відповідно до ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, а оскільки вищенаведені обставини та письмові докази не були предметом дослідження та перевірки судом першої інстанції, то колегія суддів позбавлена процесуальної можливості з`ясувати дані обставини в ході апеляційного провадження, а тому приходить до висновку, що вони підлягають з`ясуванню під час нового розгляду справи в суді першої інстанції, із дослідженням зібраних органом досудового розслідування письмових доказів та надання їм відповідної оцінки.
		А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області  задовольнити частково.
		Виправдувальний вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_8 , за ч. 7 ст. 111-1 КК України  скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Дніпровського
		апеляційного суду:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...