Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1302/22 (369/11910/21) : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано судом: 26.03.2024. Зареєстровано: 27.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2024.
Дата набрання законної сили: 21.03.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 березня 2024 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/1302/22 (369/11910/21) 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
		за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., 
		 
		учасники справи:
		представник ОСОБА_1 - Безпалюк Н. В.,
		представник ОСОБА_2 - Ісаєва К. О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1    (вх. № 8770/2023)
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023
		у  складі  колегії  суддів:  Радіонової О. О. (головуючий),  Істоміної О .А., Медуниці О. Є.
		на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2023     
		у складі судді Усатого В.О.
		у справі № 922/1302/22 (369/11910/21)
		за позовом ОСОБА_1       
		до  ОСОБА_2  
		про стягнення коштів 
		в межах справи № 922/1302/22
		про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , -
		 
		 
		На розгляд суду постало питання щодо залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку з поданням позивачем заяви з грошовими вимогами до відповідача, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
		 
		ВСТАНОВИВ
		Обставини справи 
		1.          У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій просив суд: 
		-   cтягнути  з    ОСОБА_2   на   свою  користь  заборгованість   в   розмірі   51 048 587,38 грн, з яких 31 427 000 грн основний борг, 11  017  531,28 грн пеня,  5 933 192,09 грн інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 2 670 864 грн; 
		-   в  рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на належні   ОСОБА_2 земельні ділянки шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на такі земельні ділянки.
		2.          В обґрунтування позовної заяви, позивач посилається на те, що 27.06.2018 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 31  427  000 грн, які зобов`язався повернути в повному обсязі своєчасно до 27.10.2018, а у разі недотримання цього зобов`язання - виплатити вказану суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
		3.          09.09.2022 ухвалою Господарського суду Харківської області відкрито провадження у справі № 922/1302/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Артюха Ю. В., призначено попереднє засідання суду.
		4.          09.09.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника № 69236.
		5.          03.10.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просив суд визнати його грошові вимоги до боржника - ОСОБА_2 в розмірі 51 048 587,38 грн (з яких: 31 427 000 грн - основний борг, 11  017  531,28 грн - пеня, 5  933  192,09 грн - інфляційні втрати, 2  670  864 грн - 3% річних) та включити їх до реєстру вимог кредиторів. 
		6.          В обґрунтування поданої заяви заявник посилався на те, що 27.06.2018 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 31  427  000 грн, які зобов`язався повернути в повному обсязі своєчасно до 27.10.2018, а у разі недотримання цього зобов`язання - виплатити вказану суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. 
		7.          Як вказував заявник, ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно боржника до Києво-Святошинського районного суду Київської області, який ухвалою суду від 18.10.2021 відкрив провадження у справі №369/11910/21, а в подальшому, ухвалою суду від 16.08.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті. 
		8.          13.12.2022 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №  922/1302/22 призначено заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№11069 від 03.10.2022) до розгляду в попередньому засіданні.
		9.          14.09.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області, крім іншого, клопотання кредитора ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Виноградова В. О. про витребування доказів задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 відомості про доходи та місце роботи за період, що передував даті, зазначеній у розписці від 27.06.2018, а саме за період з 1991 по 2018 роки включно, за підписом керівника та головних бухгалтерів у формі довідок роботодавця або ж у формі звітності, передбаченої для фізичних осіб - підприємців. Зобов`язано Державну податкову службу України надати суду у 10-ти денний строк з дня отримання ухвали інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 за період з 1991 по 2018 роки включно. Відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в попередньому засіданні суду на 24.10.2023.
		10.          20.03.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області, крім іншого, передано цивільну справу  № 369/11910/21  за  позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно боржника до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/1302/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		11.          26.09.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області, зокрема, прийнято справу № 369/11910/21 до розгляду в межах справи № 922/1302/22 про неплатоспроможність фізичної особи   ОСОБА_2 .  Позовні  вимоги   ОСОБА_1 у справі № 922/1302/22 (369/11910/21) в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 51 048 587,38 грн, з яких 31 427 000 грн основний борг, 11 017 531,28 грн пеня, 5 933 192,09 грн інфляційні втрати та 3  % річних у розмірі 2 670 864,00 грн (пункт 1 прохальної частини позовної заяви) - залишено без розгляду.
		12.          Суд першої інстанції керувався положеннями ч. 4     ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та дійшов висновку, що оскільки склад учасників справи, предмет та підстави пункту 1 прохальної частини позовної заяви у справі №922/1302/22 (369/11910/21), а саме про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 заборгованість є тотожними із предметом та підставами заяви у справі №922/1302/22, то пункт 1 прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 у справі №922/1302/22 (369/11910/21) про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості підлягає залишенню без розгляду зважаючи на те, що ОСОБА_1 подано заяву з грошовими вимогами до боржника - ОСОБА_2 у справі № 922/1302/22.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		13.          06.12.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №  922/1302/22 (369/11910/21) в оскаржуваній частині (в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 у справі №922/1302/22 (369/11910/21) про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості пункт 1 прохальної частини позовної заяви) - залишено без змін.
		14.          Апеляційний господарський суд визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у справі №922/1302/22 (369/11910/21) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 51 048 587,38 грн у справі №922/1302/22.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		15.          18.12.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
		- скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2023  у справі № 922/1302/22 (369/11910/21) у частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 922/1302/22 (369/11910/21)  про стягнення  з   відповідача -   ОСОБА_2  на  користь  позивача   заборгованості  в  розмірі  51 048 587,38  грн,  з яких  31 427 000  грн  основний  борг, 11 017 531,28 грн пеня,  5 933 192,09 грн інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 2 670 864 грн (пункт 1 прохальної частини позовної заяви);
		- ухвалити судове рішення про направлення справи № 922/1302/22 (369/11910/21) в частині вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості в розмірі 51 048 587,38 грн, з яких  31 427 000 грн основний борг, 11 017 531,28 грн пеня, 5 933 192,09 грн інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 2 670 864 грн (пункт 1 прохальної частини позовної заяви) для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		16.           ОСОБА_1 стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, в тому числі й з урахуванням недотримання судами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за обставин, що мають місце у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (передчасного залишення без розгляду частини вимог позивача).
		17.          Скаржник доводить, що судами попередніх інстанцій було проігноровано той факт, що предмет та підстави заяви (вх. №11069 від 03.10.2022) хоча і є тотожними до предмета та підстав пункту 1 прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 922/1302/22 (369/11910/21), однак заява (вх. №11069 від 03.10.2022) ще не була прийнята судом в рамках цієї справи і ОСОБА_1 ще не визнано кредитором ОСОБА_2 .
		18.          Таким чином, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку, оскільки зазначені процесуальні обмеження прямо обмежили ОСОБА_1 у праві на доступ до правосуддя в частині стягнення боргу, так як наразі судом одночасно і не було вирішено питання про прийняття заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до ОСОБА_2 , і залишено без розгляду позов в частині вимог про стягнення заборгованості.
		19.          Крім того, скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу без участі скаржника та/або його представника, хоча представник ОСОБА_1 просила відкласти розгляд справи на іншу дату через неможливість взяти участь у судовому засіданні, що підтверджується доданими до цієї касаційної скарги копіями клопотання з додатками. Суд першої інстанції взагалі розглянув питання про залишення позовної заяви в частині без розгляду без участі позивача та/або його представника. 
		20.          За доводом ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій обмежили доступ позивача до правосуддя та порушили вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
		21.          09.02.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотиву їх законності та обґрунтованості. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ           
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		22.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		23.          Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання щодо залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку з поданням позивачем заяви з грошовими вимогами до відповідача, відносно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
		24.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив суд стягнути з відповідача на заборгованість в розмірі 51 048 587,38 грн, з яких 31 427 000 грн основний борг, 11 017 531,28 грн пеня, 5 933 192,09 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 670 864,00 грн та, в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на належні відповідачу земельні ділянки шляхом визнання за позивачем права власності на такі земельні ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2018 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 31 427 000 грн, які зобов`язався повернути в повному обсязі своєчасно до 27.10.2018, а у разі недотримання цього зобов`язання - виплатити вказану суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
		25.          Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , а ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2023 передано цивільну справу № 369/11910/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно боржника до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи №922/1302/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
		26.          При цьому, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подано заяву  з грошовими вимогами до боржника на суму 51 048 587,38 грн (з яких: 31 427 000 грн - основний борг, 11 017 531,28 грн - пеня, 5 933 192,09     грн - інфляційні втрати, 2 670 864 грн - 3% річних), яка обґрунтована тим, що 27.06.2018 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 31 427 000 грн, які зобов`язався повернути в повному обсязі своєчасно до 27.10.2018, а у разі недотримання цього зобов`язання - виплатити вказану суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Ухвалою від 13.12.2022 суд першої інстанції призначив заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника до розгляду в попередньому засіданні. 
		27.          Суди встановили, що склад учасників справи, предмет та підстави пункту 1 прохальної частини позовної заяви у справі №922/1302/22 (369/11910/21), а саме про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 51 048 587,38 грн є тотожними із предметом та підставами заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами у справі №922/1302/22 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Тотожність заявлених вимог про стягнення заборгованості не заперечується також самим скаржником.
		28.          Отже, проблемним у цій справі постало питання конкуренції розгляду позовної заяви в частині стягнення коштів з відповідача та заяви того ж позивача із тотожними грошовими вимогами, заявленими в межах справи про неплатоспроможність відповідача. 
		29.          Стаття 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник та передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність).
		30.          Згідно із частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		31.          15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023, яким статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства доповнено частиною четвертою такого змісту: "4. У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду".
		32.          Отже, встановивши, що ОСОБА_1 подано до господарського суду у справі про неплатоспроможність заяву з грошовими вимогами до ОСОБА_2 , вимоги якої є тотожними позовним вимогам, що розглядалися в позовному провадженні, суди попередніх інстанцій вірно застосували положення ч. 4 ст. 7 КУзПБ та залишили позов ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості без розгляду.
		33.          Доводи скаржника про те, що судами проігноровано те, що хоча предмет та підстави заяви з грошовими вимогами і є тотожними до предмета та підстав пункту 1 прохальної частини позовної заяви, однак ОСОБА_1 ще не було визнано кредитором ОСОБА_2 , Верховний Суд відхиляє, оскільки положення ч. 4 ст. 7 КУзПБ не ставлять таку процесуальну дію суду як залишення позову без розгляду у зв`язку з поданням заяви з грошовими вимогами в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) в залежність від результату чи стадії розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника. 
		34.          Слід також зазначити, що у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19 було наведено висновок щодо застосування ст. 7, 45 КУзПБ в редакції до внесення змін Законом України № 2971-IX від 20.03.2023, суть якого полягає у тому, що якщо заяву з кредиторськими вимогами подано позивачем до завершення розгляду позовних вимог, то господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, має зупинити провадження у справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до набрання законної сили ухвалою суду за результатами розгляду конкурсних вимог такого позивача. За відсутності такого звернення та прийняття його до розгляду суд не має підстав для зупинення позовного провадження. Після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду цих вимог позовне провадження у справі з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство, підлягає закриттю повністю або в частині заявлених кредитором вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України у випадку тотожності суб`єктного складу, предмета і підстав позову.
		35.          Водночас, Законом України № 2971-IX від 20.03.2023, яким зокрема доповнено статтю 7 КУзПБ частиною четвертою, законодавець конкретизував дії господарського суду щодо порядку розгляду позову про стягнення з боржника грошових коштів, у випадку подання позивачем заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідача. 
		36.          Відносно  доводів скаржника, що суди першої та апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення боргу, обмежили позивача у доступі до правосуддя, Верховний Суд зауважує наступне. 
		37.          Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		38.               Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
		39.          Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства в цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо). (п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22)).
		40.          Верховний Суд неодноразово наголошував, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. При розгляді справ про банкрутство спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів.
		41.          У справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства. 
		42.          Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).
		43.          Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.
		44.          Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
		45.          Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).
		46.          Отже, залишення позову без розгляду в частині стягнення заборгованості на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ, у зв`язку з тим, що позивачем подано заяву з грошовими вимогами до боржника (відповідача), яка підлягає розгляду у попередньому засіданні господарського суду, який розглядає справу про банкрутство (неплатоспроможність) відповідача не є обмеженням доступу позивача до правосуддя.  
		47.          Водночас, Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		48.          Відносно доводів скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Верховний Суд зазначає таке.
		49.          Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №    908/2287/17  вказав, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
		50.          Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.   
		51.          При цьому скаржник у цій справі не конкретизував змісту правовідносин, в яких висновок щодо застосування цих норм відсутній, яким чином ці норми мають бути застосовані до спірних правовідносин, не обґрунтував необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цих норм для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах, натомість доводи скаржника фактично зводяться до незгоди із прийнятими судовими рішеннями. 
		52.          Відносно посилань скаржника на те, що суд першої інстанції розглянув питання про залишення позовної заяви в частині без розгляду без участі позивача та/або його представника, колегія суддів відзначає, що такі доводи не заявлялися скаржником в суді апеляційної інстанції та відповідно не були предметом апеляційного перегляду, а тому Верховний Суд не бере їх до уваги.
		53.          Посилання скаржника на те, суд апеляційної інстанцій розглянув справу без участі скаржника та/або його представника, хоча представник ОСОБА_1 просила відкласти розгляд справи на іншу дату через неможливість взяти участь у судовому засіданні, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
		54.          Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/1302/23 (369/11910/21), встановлено учасникам справи строк до 21.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, запропоновано учасникам справи в строк до 21.11.2023 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності) та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2023. 
		55.          Як встановлено судом апеляційної інстанції, 29.11.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 адвоката Безпалюк Н. В. до cуду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник позивача зазначає, що не може прибути в судове засідання у цій справі 06.12.2023, оскільки перебуває у відпустці, тому просить відкласти її розгляд на іншу дату і час з метою недопущення права ОСОБА_1 на рівний доступ до правосуддя та права на правову допомогу. 
		56.          Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що, приймаючи до уваги те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду.
		57.          Верховний Суд зауважує, що положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		58.          Верховний Суд також звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, розумність строків розгляду справи судом є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
		59.          Таким чином, оскільки явка представників сторін у судове засідання суду апеляційної інстанції не була визнана судом обов`язковою, позивач реалізував своє процесуальне право на подання апеляційної скарги та при цьому не доводить існування обставин, які б об`єктивно перешкоджали розгляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 06.12.2023, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства та обмеження права позивача на доступ до правосуддя.
		60.          Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судом судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення скарги. 
		61.          Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		62.          У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		63.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова в оскаржуваній частині у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		64.          Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та ухвала в оскаржуваній частині - залишенню без змін.
		 
		В.           Розподіл судових витрат
		65.          У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308,  статтею 309,   315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		2.          Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №  922/1302/22 (369/11910/21) в частині залишення  без  розгляду  позовних  вимог   ОСОБА_1  про  стягнення  з   ОСОБА_2 заборгованості   в   розмірі 51 048 587,38  грн,  з  яких  31 427 000 грн основний борг, 11 017 531,28 грн пеня, 5 933 192,09 грн інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 2 670 864,00 грн (пункт 1 прохальної частини позовної заяви) залишити без змін.
		3.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                          В. Пєсков
		 
		 
		Судді                                                                                                    В. Картере 
		                                                                                          
		          
		                                                                                                    К. Огороднік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...