Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/13898/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2024. Зареєстровано: 27.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/521/642/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022160000000273

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 521/13898/22
		Номер провадження:1-кп/521/642/24
		26.03.2024
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		       26 березня 2024 року                                                          м. Одеса
		Колегія суддів Малиновського районного суду міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участі прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №22022160000000273 від 19.08.2022 року, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дмитрівка Кілійського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2014 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, з середньою освітою,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		       24.02.2022 року о 05:00 год. за наказом президента Російської Федерації (далі за текстом - РФ) ОСОБА_8 , збройні сили РФ незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевоїнедоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
		       У зв`язку з вказаними обставинами, законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», після чого воєнний стан в Україні у встановленому законом порядку неодноразово продовжувався.
		        ОСОБА_6 діючи умисно, маючи умисел на вчинення державної зради, тобто діяння, вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, на початку травня 2022 року знаходячись в м.Одесі, в ході телефонної розмови з невстановленим співробітником розвідувальних органів РФ погодився співпрацювати з розвідувальними органами РФ, виконувати їх спеціальні завдання на шкоду Україні і здобувати та передавати їм розвідувальну інформацію щодо України.
		На виконання свого злочинного умислу, приблизно у цей же період часу ОСОБА_6 в ході телефонної розмови одержав від вказаного невстановленого співробітника розвідувальних органів РФ завдання - здобувати і передавати йому інформацію про розташування, рух і переміщення військових підрозділів і військової техніки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Вказане завдання ОСОБА_6 , переслідуючи мету сприяння РФ у здійсненні збройної агресії проти України, зобов`язався виконати.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, виконуючи завдання представника іноземної держави - співробітника розвідувального органу РФ, 22.05.2022, приблизно о 23:55 год., ОСОБА_6 , знаходячись в м. Одесі за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , використовуючи власний мобільний телефон, в ході спілкування текстовими повідомленнями в месенджері «Telegram» повідомив невстановленому співробітнику розвідувального органу РФ з позивним « ОСОБА_9 », який записаний в телефоні обвинуваченого « ОСОБА_9 », дані про рух гусеничної бронетехніки Збройних Сил України в АДРЕСА_3 , яку він особисто спостерігав.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25.05.2022, приблизно о 10:58 год., ОСОБА_6 , знаходячись в м.Одесі за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , використовуючи власний мобільний телефон, в ході спілкування голосовими повідомленнями в месенджері «Telegram» повідомив невстановленому співробітнику розвідувального органу РФ з позивним « ОСОБА_9 » дані про рух військової техніки Збройних Сил України (підкріплення) в сторону АДРЕСА_3 , в сторону лінії державного кордону України з Республікою Молдовою, яку він особисто спостерігав за декілька днів до того, можливо у період 18-20 травня 2022 року, більш точний день та час не встановлено, рухаючись трасою Ізмаїл - Одеса з с. Дмитрівка Ізмаїльського району Одеської області в м. Одесу до місця свого мешкання.
		Ставши на злочинний шлях, 26-27.05.2022 ОСОБА_6 , знаходячись в м.Одесі, використовуючи власний мобільний телефон, в ході спілкування текстовими повідомленнями в месенджері «Telegram» одержав від невстановленого співробітника розвідувального органу РФ з позивним « ОСОБА_9 », який записаний в телефоні обвинуваченого « ОСОБА_9 », чергове завдання: прибути в район правого берега річки Південний Буг, ближче до устя річки, поблизу АДРЕСА_3 , розвідати місцезнаходження і географічні координати позицій дивізіонів установок РСЗВ (ракетних систем залпового вогню) «ІНФОРМАЦІЯ_2», після чого передати йому одержані дані через месенджер «Telegram».
		У цей же період часу, 27-28.05.2022, ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи умисел на допомогу РФ, її державним органам, організаціям і представникам в проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і військової агресії РФ проти України, виконуючи завдання представника іноземної держави - співробітника розвідувального органу РФ, за невстановлених обставин намагався виїхати з АДРЕСА_3 , розвідати місцезнаходження і географічні координати позицій дивізіонів установок РСЗВ (ракетних систем залпового вогню) «ІНФОРМАЦІЯ_2», після чого передати вказаному співробітнику розвідувального органу РФ одержані дані через месенджер «Telegram». Однак, з незалежних від нього невстановлених причин, ОСОБА_6 виїхати за межі Одеської області і виконати поставлене співробітником розвідувального органу РФ завдання не зміг, про що повідомив зазначеному співробітнику в ході спілкування текстовими повідомленнями в месенджері «Telegram» 28.05.2022, приблизно о 16:14 год. При цьому, ОСОБА_6 в ході спілкування повідомив невстановленому співробітнику розвідувального органу РФ про можливість, готовність і бажання виконати аналогічне завдання (по розвідці місцезнаходження і координат підрозділів, сил і засобів Збройних Сил України) на території Одеської області, здійснивши тим самим й інтелектуальний перехід на бік ворога, висловивши бажання продовжувати передавати дані про розташування військової техніки та озброєння ЗСУ, але на території нашої області.
		Кримінальна відповідальність за вчинений злочин передбачена ч.2 ст.111 КК України, а саме за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.
		Крім того, ОСОБА_6 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у тому, що він діючи умисно, маючи умисел на незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а саме на зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, на початку травня 2022 року (точні дата і час під час судового розгляду не встановлені), знаходячись в м.Одесі у невстановленому судом місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення правил обороту бойових припасів, за невстановлених обставин незаконно одержав у невстановленої особи: корпус гранати РГД-5; запал УЗРГМ; тротилову шашку 400 г; електродетонатор ЕДР, без передбаченого законом дозволу, які в подальшому незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без передбаченого законом дозволу.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 за вказаним епізодом кримінального правопорушення кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України як зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину не визнав, зазначивши, що жодного злочину з висунутого йому обвинувачення він не вчиняв. На початку березня 2022 року у зв`язку із початком війни він відвіз до кордону своїх колишню дружину та малолітню доньку, які далі поїхали до Молдови до родичів у село, рятуючись від війни. Після цього 02.03.2022 року йому зателефонували з невідомого номеру та сказали, що з ним хоче поговорити якась людина, тому він повинен бути на зв`язку. Одразу подумав, що це новий співмешканець колишньої дружини на ім`я ОСОБА_11 . Другий раз наприкінці березня -початку квітня 2022 року йому знов зателефонували та чоловік назвався " ОСОБА_13 ", він так зрозумів, що це знайомий цього співмешканця ОСОБА_11 . Спитали чи він ОСОБА_14 та сказали, що в нього є дружина та донька в селі у Молдові і якщо він хоче, щоб вони були живі та здорові, то він повинен їм допомогти. Десь у травні 2022 року знову зателефонували та просили надати відомості про війська ЗСУ та сказали, щоб він був на зв`язку. Далі знову цей ОСОБА_13 зателефонував у травні 2022 року та став на нього кричати щоб він щось робив. Потім з 18.05.2022 року цей "ОСОБА_13" телефонував та кричав, нервував. В подальшому він перестав брати слухавку, оскільки колишня дружина з дитиною переїхали до гуртожитку, тому йому стало спокійніше. Оскільки йому погрожували, тому він дійсно, став спілкувався з військовослужбовцем РФ, який першим вийшов на зв`язок до нього і як він здогадався з метою виконання його завдань щодо фіксування військової техніки Збройних Сил України. Погодився це робити, оскільки хвилювався за безпеку своєї малолітньої доньки. Дійсно надсилав голосові повідомлення, телефонував, вів переписку за допомогою смс-повідомлень через додаток Телеграм з російським військовим з позивним « ОСОБА_9 », але інформацію, яку він надавав військовослужбовцю РФ, не відповідала дійсності, він її вигадував, просто брехав, оскільки боявся погроз щодо колишньої дружини та дитини, які перебували у Молдові, боявся за життя доньки, оскільки йому назвали точну адресу де знаходиться його донька. Повідомлення про погрози у нього не збереглися. Родичам своїм про це не казав, оскільки хвилювався за них. Так, дійсно 22.05.2022 приблизно о 23:55 год. він повідомив " ОСОБА_15 " в «Телеграмі» про рух гусеничної техніки ЗСУ в м.Одесі, оскільки у цей час був на балконі вдома за адресою: АДРЕСА_2 , та чув звук, схожий на переміщення по дорозі техніки, але саму техніку він не бачив, оскільки дорога закривається деревами. 25.05.2022 приблизно о 10:58 год. він також повідомив " ОСОБА_15 " в «Телеграмі» про рух військової техніки ЗСУ (підкріплення) в сторону м.Ізмаїл Одеської області та Республіки Молдова. Однак цю інформацію він вигадав, оскільки в цей час був вдома в м.Одесі та не міг цього бачити. Бачив лише одну військову машину, а не підкріплення, раніше приблизно в районі 17-го травня 2022 року, коли рухався по трасі Ізмаїл-Одеса з с.Дмитрівка Ізмаїльського району Одеської області, де він перебував з початку травня 2022 року, до м.Одеса, де проживав. Про те, що його не пустили до с.Парутине у Миколаївській області 27-28 травня 2022 року, він також повідомив " ОСОБА_15 " на його завдання щодо перевірки місцезнаходження та координат розміщення установок РСЗВ ЗСУ, що також було недостовірною інформацію, оскільки він знаходився у той час в м.Одесі та виїхати в сторону с.Парутине взагалі не збирався та навіть не зміг би, оскільки на виїзді стояли блок-пости та його би не випустили. До органів поліції з питання погроз не звертався, бо боявся та чекав коли колишня дружина з дитиною переїде до Польщі. Переписку в Телеграмі не видаляв, оскільки хотів в подальшому показати в поліції. Колишня дружина з донькою виїхали до Польщі вже після його затримання, раніше не могли виїхати, бо не було грошей на паспорти. Звідки телефонував чоловік з позивним " ОСОБА_9 " не знає. Грошей йому ніхто не пропонував, тільки погрожували. 28.05.2022 року припинив всі спілкування та хотів звернутися до поліції, але був затриманий працівниками СБУ 04.06.2022 року біля свого будинку поруч з автомобілем.
		Щодо незаконного зберігання гранати та тротилової шашки ОСОБА_6 повідомив, що під час обшуку він одразу сказав, що це не його пакет з бойовими припасами, їх йому підкинули під час обшуку працівники служби безпеки, які перебували у квартирі за місцем його проживання та прийшли на обшук із великою сумкою - портфелем. Як підклали пакет він не бачив, але слідкувати за усіма не було можливості, бо квартира маленька, тому що робили інші особи, присутні під час обшуку, коли вони перебували в інших приміщеннях, не можливо було бачити. Вважає, що вилучені бойові припаси йому підкинули. Напередодні його співмешканка прибирала у квартирі та у шафі будь-яких сторонніх предметів в квартирі не було. Під час обшуку він нічого не приховував, сам видав слідчому переписку із " ОСОБА_13 " зі свого телефону. Також дійсно було знайдено наркотичну речовину, ваги на балконі, оскільки раніше вживав наркотики, що він також визнав та не заперечував. Крім того вважає, що його було незаконно затримано ще надворі біля будинку під час обшуку його автомобіля, застосовано фізичну силу до нього, його били та вже разом усі пішли до квартири, піднімалися сходами всі по черзі, одночасно усім увійти було складно, тому у працівників СБУ були можливості підкинути боєприпаси. Також його били і під час допитів.
		Ніякого наміру здати позиції ЗСУ ворогові та зраджувати своїй державі не мав, навпаки працював екскаваторщиком до затримання, копав окопи для ЗСУ, до РФ ставиться негативно, оскільки вони вбивають українців.
		Судом під час судового розгляду дослідженні докази у порядку ст.94 КПК України.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що ОСОБА_6 його рідний брат, взаємовідносини з братом добрі. Станом на травень-червень 2022 року ОСОБА_6 проживав та працював в м.Одеса в орендованій квартирі разом зі своєю дівчиною ОСОБА_18 , з якою зустрічався на протязі останніх 4 (чотирьох) років. В квартирі у ОСОБА_6 бував, нічого забороненого в квартирі не бачив, спілкувались часто, кожен день. Проживали з ОСОБА_6 за різними адресами. Він працював на мийці навпроти будинку, де жив ОСОБА_6 . Про те, що в квартирі було вилучено вибухівку дізнався з новин. Про вилучення наркотичних засобів не знав, що ОСОБА_6 вживає наркотичні засоби не відомо. Щоб хтось погрожував ОСОБА_6 йому не відомо. Брат йому постійно розповідав, що переживає за доньку та колишню дружину, які виїхали до Молдови. З колишньою дружиною ОСОБА_19 проживав приблизно 6-7 років, доньці 8 років. Стосунки з колишньою дружиною добрі. Завжди матеріально допомагав своїй дружині з донькою. Дуже хотів щоб вони повернулись, через це почував себе погано. Працював на екскаваторі, грошей вистачало на допомогу колишній дружині з донькою, крім того допомагав батькам та йому. З другою цивільною дружиною стосунки добрі. Будь-якої зареєстрованої зброї не мав, про те, що хоче придбати зброю ніколи не чув від нього.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що з ОСОБА_6 перебуває у фактичних шлюбних відносинах та проживали разом з 2019 року до моменту затримання. Стосунки були добрі, довірчі, намагався забезпечувати її та свою сім`ю грошима. Проте що спілкується з колишньою дружиною відомо, не заперечувала щодо їх спілкування. Під час обшуку була присутня. Що знайшли під час обшуку бачила, як називається не відомо, схоже на гранату знайшли в шафі. За день до обшуку під час прибирання в квартирі нічого забороненого або підозрілого не бачила. Всі речі були складені в сумки, оскільки планували переїхати на іншу квартиру. На полках у шафі знаходилося декілька речей. Предмет схожий на гранату знайшли саме в шафі, не в сумках, на якій саме полиці не бачила. Останній раз в шафу заглядала за день до обшуку. Залишки наркотичного засобу знайшли на балконі, що саме їй не відомо, не розбирається. Під час обшуку ОСОБА_6 зазначив, що тротилова шашка не його, щодо залишків наркотичного засобу зазначив, що це його. Проте що ОСОБА_6 вживає наркотичні засоби їй не відомо. Що було знайдено під час обшуку в телефоні їй також не відомо, телефон оглядав слідчий. ОСОБА_6 дуже хвилювався за колишню дружину з донькою, просив повернутися їх до Одеси. Будь-яких змін в поведінці ОСОБА_6 не побачила. Перебувала в селі, ОСОБА_6 перебував в Одесі, працював. ОСОБА_6 затримали через декілька днів, як приїхала з села. Проте що ОСОБА_6 хто-небудь погрожує або йому щось загрожує їй не відомо, ОСОБА_6 про це їй нічого не говорив. Під час обшуку також перебували два понятих. Фізична сила або моральний примус з боку працівників СБУ не застосовувалися до ОСОБА_6 . Під час обшуку в квартирі були присутні 7-8 співробітників СБУ. Предмет схожий на гранату знайшли у чорному сміттєвому пакеті, на їх пакет для сміття не схожий. Відеозйомку проводив слідчий, співробітники СБУ могли пересуватись по квартирі, за діями кожної особи не спостерігала. Чи записано в протоколі обшуку, що ОСОБА_6 заперечував що ці речі не його, їй не відомо. ОСОБА_6 було затримано у дворі будинку, коли зайшли до квартири ОСОБА_6 був в кайданах, футболка була порвана, коліно було в крові. Що сталося на дворі ОСОБА_6 не пояснив, розмовляти з ним не дозволяли. Інших осіб, крім працівників правоохоронних органів, які проводили обшук в квартирі не було. Під час обшуку в квартирі перебував її молодший брат, який знаходився на балконі, декілька разів виходила на балкон до брата, тому залишала всіх учасників обшуку в цей момент. Про те, щоб хто-небудь підходив до шафи, не бачила. Щодо подій, які відбуваються в країні не спілкувались з ОСОБА_6 . Проте що він за Росію або щось таке не чула від ОСОБА_6 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що на вулиці до нього підійшли співробітники СБУ та запропонували бути понятим під затримання підозрюваного та під час обшуку. Під час обшуку він зі співробітниками правоохоронних органів зайшли до квартири, жінка перебувала в кімнаті, всі інші перебували в коридорі та кухні, до кімнати ніхто не заходив. Коли зайшли до кімнати та почали оглядати шафу, з неї достали один непрозорий пакунок, ОСОБА_6 відреагував що це не його. Коли дістали пакунок та оглянули його, одразу викликали експертів. День, місяць, рік назвати не може, не пам`ятає, адресу за якою проходив обшук також не може назвати, тільки візуально пам`ятає будинок. Під час обшуку в квартирі перебувало багато людей, мінімум два оперативних співробітника СБУ, слідчі, ще один понятий. З верхньої полиці шафи серед інших пакунків співробітник СБУ витягнув пакунок та поклав на підлогу, в цьому пакеті знайшли предмет схожий на гранату, сапери повідомили що це тротилова шашка з запалом. Під час обшуку, на балконі ще вилучили заборонені речі, не пам`ятає що конкретно, пов`язані з наркотичними засобами, самі наркотичні засоби чи прилади для їх виробництва або вживання, які ОСОБА_6 визнав, що це його. Спочатку перебували в коридорі та кухні, цивільна дружина знаходилась в кімнаті в цей час, до кімнати заходили групою, всі разом. Будь-яких пакунків або зайвих предметів у співробітників СБУ він не бачив. Протокол обшуку підписував, все відповідає дійсності. В його присутності будь-якого фізичного тиску співробітниками СБУ не застосовувались до ОСОБА_6 . Щодо психологічного тиску відносно ОСОБА_6 не відомо. Ще вилучались всі носії інформації, зокрема телефон, в телеграмі був виявлений чат спілкування з куратором. ОСОБА_6 казав, що його змусили давати інформацію погрожуючи колишній сім`ї, яка знаходилась в Молдові. ОСОБА_6 заперечував тільки щодо пакунку, який знайшли в шафі. Всі слідчі дії, які проходили у квартирі були зняті на камеру. Під час обшуку брат ОСОБА_20 виходив з балкону до кухні. В цей час ОСОБА_20 знаходилась в кімнаті. ОСОБА_6 кілька разів заперечував що пакет з тротиловою шашкою належить йому. Всі слідчі дії були проведені з дотриманням вимог законодавства. У слідчих не бачив ніякої великої сумки або портфелю. Співробітниками СБУ були роз`яснено йому права та обов`язки. Під час обшуку кухні стояв на вході до кухні, співробітники СБУ перебували як на кухні так і в інших приміщеннях квартирі. Хто відчиняв вхідні двері не пам`ятає. Будь-якого відношення до правоохоронних органів не має.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що точної дати коли проходив обшук не пам`ятає. Коли стояв на зупинці до нього підійшли правоохоронці, запитали чи може він допомогти правоохоронним органам, він не відмовився. Співробітниками СБУ йому було роз`яснено права та обов`язки. Скільки осіб приймали участь в обшуку та хто саме не пам`ятає. Були слідчі, працівники СБУ та ще один понятий. Хто за ким йшов та перелік людей які заходили до квартири не пам`ятає. Обшук проходив в квартирі, на якому поверху також не пам`ятає. Де знаходився слідчий коли підіймались до квартири не пам`ятає. Точної години, дати коли проходив обшук також не пам`ятає. Хто відкривав двері до квартири не пам`ятає, коли він зайшов до квартири там вже перебували слідчі. Обшук розпочався з коридору, в кімнаті знаходилась жінка з дитиною. На балконі знайшли наркотичний засіб, в кімнаті вилучили тротилову шашку, запал до неї, гранату. В шафі було багато пакетів, в одному із них знайшли вибухові пристрої. З якої полиці дістали пакет не пам`ятає. ОСОБА_6 одразу заперечував що цей пакет не його. На протязі всього обшуку ще декілька разів заперечував стосовно цього. Щоб будь хто із співробітників СБУ підходив до шафи до моменту її огляду, не бачив. Щодо наркотичних засобів, які знайшли на балконі, обвинувачений не заперечував своєї причетності до цих речей. Всіх предметів, що були вилучені під час обшуку не пам`ятає. Також вилучались якісь електронні пристрої, ноутбук, телефон. В телефоні зачитували якісь переписки, достовірно що було в переписках не пам`ятає, але переписки були стосовно корегувань на об`єкти, на які саме не пам`ятає. Під час обшуку постійно здійснювалась відеозапис слідчих дій, запис здійснював слідчий СБУ. Під час обшуку у співробітників правоохоронних органів будь-яких сумок або містких пакетів не бачив. У слідчого була сумка або портфель в якій були папери. Будь-яких зауважень під час обшуку не надходило, будь-якого тиску на ОСОБА_6 не здійснювалось. Під час обшуку ОСОБА_6 декілька разів згадував про свою сім`ю, яка перебуває в Молдові, в якому контексті не відомо. Під час обшуку всі співробітники правоохоронних органів пересувались по квартирі разом, коли обшук проходив на кухні, всі були на кухні. Щоб хтось із співробітників СБУ перебував в іншому приміщенні квартири він не пам`ятає. Сторонні особи під час обшуку до квартири не заходили. 
		 
		Відповідно до витягу з ЄРДР  №22022160000000273  про реєстрацію провадження (виділення матеріалів досудового розслідування) від  19.08.2022 року були внесені відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України 04.06.2022 року.
		Згідно постанови прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_24 від 18.08.2022 року об`єднані матеріали кримінальних проваджень №22022160000000022 від 02.03.2022 за підозрою ОСОБА_25 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст.110, ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України та №12022162240000272 від 27.02.2022 року за ч. 1 ст.110 КК України об`єднано в одне кримінальне провадження під №12022162240000272;
		Постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про виділення матеріалів досудових розслідувань від 19.08.2022 року виділено з кримінального провадження №12022162240000272 від 27.02.2022 року матеріали досудового розслідування за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , в окреме провадження під №22022160000000273.
		Постановою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 01.09.2022 року про виділення матеріалів досудового розслідування виділено з кримінального провадження №12022162240000272 від 27.02.2022 року матеріали досудового розслідування за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , в кримінальне провадження №22022160000000273 від 19.08.2022 року, а саме:
		- супровідний лист Одеського апеляційного суду від 29.08.2022 №3538нт про розсекречення ухвал суду;
		- ухвалу Одеського апеляційного суду від 01.06.2022 року за №1865нт про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, розсекречено;
		- ухвалу Одеського апеляційного суду від 01.06.2022 року за №1866нт про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, розсекречено;
		- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.08.2022 року №65/5/т/11-932, розсекречено;
		- оптичний носій інформації №65/5/т/11-49, розсекречено.
		Відповідно до службової записки начальника ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області від 31.05.2022 року міститься повідомлення, що ОСОБА_6 підтримує зв`язок з військовослужбовцем ЗС РФ з позивним «ОСОБА_9», який дислокується в районі АДРЕСА_4 та відслідковує переміщення військ ЗСУ та передає в подальшому через месенджер Телеграм вказану інформацію «ОСОБА_9» .
		Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеса від 03.06.2022 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 .
		Відповідно до протоколу обшуку від 04.06.2022 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 під час обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Орро» ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками на номери телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук марки «НР» с/н НОМЕР_5 ; предмет зовні схожий на корпус гранати «РГД-5», темно-зеленого кольору, маркування затерте, нанесено символ НОМЕР_15 барвником чорного кольору; предмет зовні схожий на тротилову шашку, у корпусі червоного кольору, із нанесеним друкованим маркуванням «НОМЕР_16.»; предмет зовні схожий на запал до гранати із маркуванням «-НОМЕР_14»; предмет зовні схожий на електродетонатор «ЕДР»; електронні ваги із наліпкою «QC PASS 200g/0,01g» із нашаруваннями порошкоподібної речовин и білого кольору; поліетиленовий прозорий пакет із залишками речовини рослинного походження, темно-зеленого кольору із характерним запахом; пристрій для подрібнення «Гріндер», який складається із двох круглих деталей, із залишками речовини рослинного походження темно-зеленого кольору із характерним запахом; поліетиленові пакетики із зіп-застібками у кількості 42 штук, на пакетиках наявні залишки порошкоподібної речовини білого кольору. Судом здійснено перегляд відеозапису проведення зазначеного обшуку, зміст відеозапису відповідає відомостям, викладеним у протоколі обшуку. Під час проведення обшуку вбачається, що з боку ОСОБА_6 з першого моменту виявлення у шафі кімнати боєприпасів надходили неодноразові заперечення, а саме останній зазначив, що вказані боєприпаси не його, йому не належать та він їх не зберігав, щодо інших речей та предметів заперечень не висловлював, видав слідчому свій мобільний телефон, зазначив код доступу до нього.
		Згідно акту перевірки на наявність вибухових матеріалів від 04.06.2022 року №309 за адресою АДРЕСА_2 оглянуто виявлені під час обшуку вибухові матеріали та відповідно до довідок від 04.06.2022 року №№ 144, 145,146 встановлено категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів ІІ та ІІІ категорії.
		Відповідно до заяви ОСОБА_6 надав згоду на огляд його мобільного телефону.
		Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 04.06.2022 року виявлено в месенджері «Телеграм» переписку з абонентом « ОСОБА_26 » щодо розташування військової техніки ЗСУ та завдань щодо з`ясування позицій РСЗО « ІНФОРМАЦІЯ_2 » біля АДРЕСА_5 наступного змісту:
		Згідно протоколу обшуку від 04.06.2022 року автомобіля «Mercedes-benz», д.н.з.  НОМЕР_6 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , на підставі узвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03.06.2022 року,  виявлено та вилучено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_7 ; банківську картку «Альфа-банк» № НОМЕР_8 ; банківську картку «Альфа-банк» № НОМЕР_9 ; банківську картку «Sportbank» № НОМЕР_10 ; банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_11 ; банківську картку «Monobank» № НОМЕР_12 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_13 ; транспортний засіб марки «Mercedes-benz» д.н.з. НОМЕР_6 , який має численні ушкодження лакофарбного покриття, пластикових деталей та сліди корозії і іржі.
		Відповідно до висновку експерта від 30.06.2022 року № КСЕ-19/116-22/8833 предмети надані на дослідження є відповідно:-корпусом ручної осколкової гранати РГД-5;-тротиловою шашкою тип 400 масою 398 грамів;-запалом УЗРГМ;-електродетонатором миттєвої дії типу ЕДП. Корпус гранати РГД-5 та запал УЗРГМ конструктивно сумісні, безперешкодно з`єднуються між собою і в сукупності утворюють ручну осколкову гранату РГД-5. Ручна осколкова граната РГД-5 являється вибуховим пристроєм промислового виготовлення та належить до бойових припасів. Тротилова шашка тип 400 належить до вибухових речовин. Електродетонатор ЕДП належить до бойових припасів. Корпус гранати РГД-5 та запал УЗРГМ конструктивно сумісні та придатні до вибуху. Тротилова шашка тип 400 та електродетонатор ЕДП конструктивно сумісні та придатні до вибуху.
		Згідно листів ВП №1 Їзмаїльського районного ВП ГУНП в Одеській області та Відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Одеській області у ОСОБА_6 відсутній дозвіл на зброю.
		Судом оглянуто речові докази осколки «РГД-5», які залишилися після експертного дослідження та на час огляду не придатні для виконання функцій боєприпасів.
		Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 06.07.2022 року у ОСОБА_6 були відібрані зразки голосу та відповідно до висновку експерта від 16.08.2022 року №СЕ-19/115-22/5649-ВЗ «голосовий запис на телефоні непридатний для ідентифікації особи з технічних причин (обмежені характеристики цифрової системи мобільного оператора), проте є цілісними».
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31.08.2022 року на підставі постанови прокурора від 14.07.2022 року та протоколу огляду від 12.09.2022 року ОСОБА_6 в період з 23.02.2022 по 09.06.2022 переміщувався в межах Одеської області, а абонент «ОСОБА_9» переміщувався у Херсонській та Миколаївській областях у період з 19.05.2022 року по 02.06.2022 року включно. Згідно роздруківки телефонних з`єднань 22.05.2022 року о 16.09. на мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 здійснено вхідний дзвінок з мобільного номеру телефону, який використовує військовослужбовець РФ з позивним « ОСОБА_9 ». При цьому адресою розташування мобільного телефону ОСОБА_6 зазначено АДРЕСА_3 , що станом на 22.05.2022 перебувало під окупацією РФ.
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 06.09.2022 року на підставі постанови прокурора від 14.07.2022 року та протоколу огляду від 12.09.2022 року ОСОБА_6 в період з 23.02.2022 по 09.06.2022 переміщувався в межах Одеської області, а саме у період з 07.05.2022 року по 10.05.2022 року перебував у с.Дмитрівка Ізмаїльського району Одеської області а абонент «ОСОБА_9» переміщувався у Херсонській та Миколаївській областях.
		Згідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.09.2022 року на підставі постанови прокурора від 14.07.2022 року та протоколу огляду від 12.09.2022 року ОСОБА_6 в період з 23.02.2022 по 09.06.2022 переміщувався в межах Одеської області, а абонент «ОСОБА_9» переміщувався у Херсонській та Миколаївській областях.
		Протоколом огляду сервісу «GoogleMaps» від 13.09.2022 року та схеми до нього зазначені місця де перебував військовослужбовець зс РФ з позивним « ОСОБА_9 » відповідно до даних мобільних операторів зв`язку, які є частинами Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим, які на час огляду були окуповані РФ.
		Відповідно до ухвал Одеського апеляційного суду від 01.06.2022 року, які на час їх дослідження є розсекреченими, надано дозвіл на проведення НСРД стосовно ОСОБА_6 та військовослужбовця зс РФ з позивним « ОСОБА_9 ».
		Згідно протоколів від 02.06.2022 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно громадянина України ОСОБА_6 та військовослужбовця зс РФ з позивним « ОСОБА_9 », які на час їх дослідження є розсекреченими, встановлено спілкування в інтернет-месенджері Телеграм між військовослужбовцем зс РФ з позивним « ОСОБА_9 » та ОСОБА_6 . Відповідно до змісту спілкування 22.05.2022 року о 21.54 ОСОБА_6 направляє смс-повідомлення настиупного змісту: «Через годину зможу вийти на зв`язок», о 23.55. « Бронетехніка поїхала по місту тільки що, гусенична». 23.05.2022 року ОСОБА_6 направляє смс-повідомлення «Треба поговорити, наберу ближче до 17.00. Можу вийти на зв`язок». «ОСОБА_9» ІНФОРМАЦІЯ_3 о 07.20. направляє смс-повідомлення: «Був поза зоною дії. Признач інший час.» - ОСОБА_6 о 21.52 відповідає «Завтра давай на 10.00». «ОСОБА_9» о 21.50 відповідає: «Хорошо би». ОСОБА_6 о 23.18. : «Я зателефоную, перебувайте на зв`язку». 25.05.2022 року «ОСОБА_9» о 10.43 : «Я на зв`язку з 10.00.». ОСОБА_6 відповідає о 10.56. : «Вас не чути» та направляє три голосові повідомлення наступного змісту: « Скидайте голосові повідомлення тоді, оскільки зв`зку у вас намає взагалі», «Конкретно що вас там цікавить я вам скину, якщо що то там треба можу поїхати подивитися, скажіть що і я зроблю», «Зараз там підкріплення іде в той бік в бік Ізмаїла, в бік Молдови, туди». 26.05.2022 року «ОСОБА_9» направляє смс-повідомлення о 21.22.: «Треба подивитися район Парутіно». ОСОБА_6 27.05.2022 року о 08.28 відповідає: « ІНФОРМАЦІЯ_6 .??» та направляє скріншот «GoogleMaps», на якому зображено розташування смтТарутіно Одеської області та інші населені пункти та смс-повідомлення: «Що конкретно треба подивитися???», на що «ОСОБА_9» о 09.41 відповідає: «Правий берег Південного Бугу. Ближче до гирла. Парутіно. Позиції РСЗО - «ІНФОРМАЦІЯ_2». Як можна детально та точно. Десь біля Парутіно». ОСОБА_6 о 11.55 відповідає : «Мене туди не пропустять, можу спробувати. Но вони не випускають з області, у мене Одеська», о 14.56.: «Тут в Одесі можу рішити.» 28.05.2022 року ОСОБА_6 направляє о 16.14. смсм-повідомлення: «Не виходить, треба дозвіл. Їду назад». Судом здійснено прослуховування записів голосових повідомлень та перегляд наведеної переписки, які є додатками до протоколів у вигляді електронних носіїв отриманої під час провведення НСРД інформації та аналогічні за наведеним змістом.
		Крім того судом оглянуто в судовому засіданні речовий доказ - мобільний телефон ОСОБА_6 марки «Орро» ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками на номери телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , при включенні телефону у месенджері Телеграм міститься переписка у виді смс-повідомлень та голосових повідомлень, відправки скріншоту карти місцевості смт Тарутіно між ОСОБА_6 та абонентом під іменем ОСОБА_13 аналогічного змісту, наведеному у протоколах НСРД та огляду телефону.
		Згідно протоколу від 04.06.2022 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно особи, яка користується мобільним телефоном (абонентом обвинуваченого ОСОБА_6 ) 22.05.2022 року згідно розташування базових станцій знаходився в Херсонській області, с.Чорнобаївка.
		Відповідно до ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду від 06.09.2022 року та 12.09.2022 року надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №22022160000000273 від 19.08.2022 року інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12022162240000272 від 27.02.2022 року, зафіксованої у розсекречених матеріальних носіїв інформації.
		Згідно супровідним листам направлені два протоколи НСРД від 02.06.2022, протокол від 04.06.2022 , протокол від 30.07.2022 з оптичними носіями є розсекреченими.
		Згідно протоколу від 30.07.2022 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно особи, яка користується мобільним телефоном (абонентом обвинуваченого ОСОБА_6 ) , вбачається зі змісту його текстових, голосових та відео повідомленнями в мережі Інтернет, месенджер Телеграм, що останній має позивний « ОСОБА_9 », спілкується із військовослужбовцями РФ та зі змісту спілкування вбачається, що абонент «ОСОБА_9» також є військовослужбовцем РФ.
		Постановою про визнання речовими доказами та передачу на відповідальне зберігання від 31.08.2022 року мобільний телефон марки «Орро» ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками на номери телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук марки «НР» с/н НОМЕР_5 ; осколки «РГД-5»; електронні ваги із наліпкою «QC PASS 200g/0,01g» із нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору; поліетиленовий прозорий пакет із залишками речовини рослинного походження, темно-зеленого кольору із характерним запахом; пристрій для подрібнення «Гріндер», який складається із двох круглих деталей, із залишками речовини рослинного походження темно-зеленого кольору із характерним запахом; поліетиленові пакетики із зіп-застібками у кількості 42 штук, на пакетиках наявні залишки порошкоподібної речовини білого кольору; транспортний засіб марки «Mercedes-benz» д.н.з. НОМЕР_6 , який має численні ушкодження лакофарбного покриття, пластикових деталей та сліди корозії і іржі визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання ВГЗ УСБУ в Одеській області;
		Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_6 . Було затримано 04.06.2022 року о 14.30. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 06.06.2022 року стосовно ОСОБА_6 обрано запоіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до всиновку судово-психіатричного експерта № 385 від 31.08.2022 року ОСОБА_6 в період часу, що стосується вчиненню кримінального правопорушення, на час огляду хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки (в тому числі наркоманією) не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував, у зв`язку з чим, він був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		       Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.10.2023 року надано інформацію, що 22.05.2022 року о 23.55 годин та протягом дня в АДРЕСА_3 , перехрестя вулиць І.Рабіна, Інглезі та пров. генерала Вишневського спеціальними автомобілями відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_5 не здійснювалось супроводження колон військових транспортних засобів (танків або інших). Крім того зазначено, що на даний час переміщення зброї, озброєння, бойових припасів, військової техніки, особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань може здійснюватися військовими частинами (підрозділами) скритно, без заявок на супроводження спеціальними автомобілями військової інспекції безпеки дорожнього руху.
		       25.05.2022 року о 10.58 годині трасою Одеса-Ізмаїл в сторону м.Ізмаїл, Респуліки Молдова між с.Дмитрівка Килійського району Одеської області та м.Одеса військова техніка не пересувалась.
		В період з 07.05.2023 по 25.05.2023 року на автодорозі М15 (Одеса-Ізмаїл) відділом військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_5 було супроводжено колони військових транспортних засобів 10.05.2022, 18.05.2022, 19.05.2022, 20.05.2022, 23.05.2022, перелік та маршрут руху якої судом не зазначається, оскільки у відкритому доступі вищезазначена інформація про переміщення, рух, розташування підрозділів ЗСУ, інших військових формувань, Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки МОУ , Службою безпеки України іншими уповноваженими державними органами або країнами-партнерів не розміщувалась та не поширювалась.
		       Відповідно до листа оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » Міністерства оборони України від 25.10.2023 року надано інформацію на виконання ухвали суду від 13.10.023 року про те, що 22.05.2022 року містом АДРЕСА_6 о 23:55 год. здійснювалось переміщення військової техніки (утому числі гусенічної бронетехніки); у період з 07.05.2022 по 25.05.2022 трасою Одеса - Ізмаїл здійснювалось переміщення військової техніки. Інформація стосовно кількості техніки, яка переміщувалась, її тип, маршрути та час руху не може бути надана.
		       Відповідно до висновку експерта від 22.06.2022 року №СЕ-19/116/22/8736-НЗПРАП надані на експертизу нашарування речовини білого кольору, які знаходились на поверхні електронних ваг, на яких є фрагмент паперу з написом «QS PASS 200g/0,01g», містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Кількісний вміст амфетаміну в нашаруваннях речовини з поверхні електронних ваг становить 0,0027г.
		Надана на експертизу речовина рослинного походження в подрібненому стані, сіро-зеленого кольору, масою 0,033г, яка знаходиться в полімерному пакеті, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в висушеному стані становить 0,032г.
		Надана на експертизу речовина рослинного походження в подрібненому стані, сіро-зеленого кольору, масою 0,039г, яка знаходиться в металевому предметі, що складається з двох частин з зубчиками, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в висушеному стані становить 0,036г.Надані на експертизу нашарування речовин білого кольору, які знаходились в 17 (сімнадцяти) полімерних пакетах з пазовим замком, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. В наданих на експертизу 28 (двадцяти восьми) полімерних пакетах з пазовим замком, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не міститься. Загальний кількісний вміст амфетаміну в нашаруваннях речовин з 17 пакетів становить 0,0002 г.
		        Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		       Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		       Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що грунтується на вимогах ст.94 КПК України.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 750/11509/18 від 01 квітня 2020 року.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з поясненнями обвинуваченого та свідків, позиції сторони обвинувачення та захисту, колегія суддів вважає необхідним обґрунтувати свої висновки за кожним епізодом висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		При цьому, Європейський суд з прав людини у п.65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А. , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Усі перелічені джерела інформації колегія суддів оцінює за правилами показань, документа, висновку експерта та речових доказів згідно вимог КПК України, а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, колегія суддів визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про діяльність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України належними доказами, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
		Незважаючи на те, що обвинувачений не визнав своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, суд вважає, що його вина в скоєнні злочину у повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами та спростовує позицію обвинуваченого, яку суд розцінює як спосіб захисту, обраний ним з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
		Відповідно до диспозиції ч.2 ст.111 КК України державною зрадою є діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
		Державна зрада вчиняється виключно з прямим умислом, оскільки даний злочин має формальний склад. Прямий умисел також випливає з його мети - спричинити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання згідно вимог ст.24 КК України.  Суб`єктивна сторона державної зради характеризується  виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
		Під час судового розгляду та досліджених судом доказів судом встановлено, що ОСОБА_6 був достовірно обізнаним про те, що з 24.02.2022 року з боку держави-агресора РФ здійснене повномасштабне вторгнення на територію України, та в Україні введено воєнний стан. Останній в судовому зсіданні не заперечував, що він передавав через наявний у його мобільному телефоні месенджер Телелеграм військовослужбовцю РФ, який був у нього зазначений абонентом « ОСОБА_9 », інформацію щодо руху військової техніки у АДРЕСА_3 , також отримав завдання щодо наданні інформації про місцезнаходження і географічні координати позицій дивізіонів установок РСЗВ (ракетних систем залпового вогню) «ІНФОРМАЦІЯ_2» у АДРЕСА_5 , що крім того підтверджується оглянутим судом змістом голосових та смс-повідомлень у мобільному телефоні, який належить ОСОБА_6 . При цьому колегія суддів критично оцінює покази обвинуваченого, що останній нібито у наслідок погроз його сім`ї передавав неправдиву інформацію, яку він вигадав, тобто імітував, оскільки зазначене спростовується дослідженими судом доказами та не є слушним. Версія обвинуваченого ОСОБА_6 , що в його діях відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України у зв`язку з тим, що останній діяв з відчуттям загрози життю своєї родини є не спроможною. Натомість, в ході судового розгляду обвинувачення доведено та не спростовано стороною захисту.
		Згідно досліджених судом доказів щодо знаходження мобільного телефону обвинуваченого вбачається, що відповідно до геолокації мобільного пристрою ОСОБА_6 останній перебував територіально у місцях переміщення військової техніки, інформація стосовно якої ним передавалась представнику РФ. Сама інформація підтверджується відомостями, наявними у документах та є достовірною, а отже не є вигаданою, брехнею, як про це зазначив обвинувачений. Абонент, з яким спілкувався ОСОБА_6 , на час їх спілкування перебував на тимчасово окупованій території Херсонської та Миколаївської областей. На підтвердження тієї обставини, що особа, з якою здійснював спілкування ОСОБА_6 , є військовослужбовцем зс РФ, досліджено судом та підтверджуються протоколами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зі змісту яких вбачається, що особа з позивним "ОСОБА_9" є військовослужбовцем РФ. До правоохоронних органів щодо погроз ОСОБА_6 не звертався, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_20 пояснили, що обвинувачений не скаржився на будь-які погрози стосовно своєї сім`ї, свідок ОСОБА_31 пояснив, що під час обшуку ОСОБА_6 казав, що його змусили давати інформацію погрожуючи колишній сім`ї, яка знаходилась в Молдові. Свідок ОСОБА_22 поснив, що ОСОБА_6 під час обшуку декілька разів згадував про свою сім`ю, яка перебуває в Молдові, в якому контексті не відомо. Свідки ОСОБА_17 - рідний брат ОСОБА_6 та ОСОБА_20 - співмешканка ОСОБА_6 , які постійно спілкувалися, не підтвердили наявність будь-яких погроз стосовно колишньої дружини та дитини ОСОБА_6 . Посилання ОСОБА_6 саме під час обшуку, що його нібито змусили надавати інформацію погрожуючи колишній сім`ї, також не доводить наявності реальних погроз та вчинення протиправних дій під примусом. Перебування ОСОБА_6 на території, підконтрольній владі України, саме по собі гарантує захист від ворога - представників держави-агресора РФ та відсутність перешкод для звернення до правоохоронних органів протягом тривалого часу, що лише свідчіть про добровільність наміру з боку ОСОБА_6 у наданні допомоги ворогові - державі-агресору РФ. Також колишня дружина та донька обвинуваченого виїхали за кордон до Молдови, були вільні у своєму переміщенні, в подальшому переїхали до Польщі, жодних відомостей щодо застосування до останніх будь-якого впливу від представників держави-агресора не надходило та як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду не встановлено. У своїх поясненнях суду ОСОБА_6 зазначив, що деякий час він перестав відповідати на дзвінки, оскільки заспокоївся коли його сім`ї переїхала до гуртожитку, що вказує на відсутність у ОСОБА_6 остраху стосовно погроз, які він намагається зазначити як підставу своєї протиправної діяльності.
		Фізичний примус (насильство) - це протиправний фізичний вплив на людину з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення. Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю). Фізичний примус, який є підставою для застосування ч.1 ст.40 КК України повинен бути:
		- суспільно-небезпечним, тобто таким, який за своїми характеристиками здатний спричинити шкоду суспільним відносинам, що прийняті під охорону кримінальним правом. Взятий відокремлено, такий фізичний примус повинен утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого відповідною нормою КК України;
		- непереборним, тобто таким, що особа в даній ситуації, із застосуванням наявних можливостей не може подолати через застосування такого фізичного примусу особа втрачає можливість керувати власними діями, а в деяких випадках - навіть усвідомлювати їх. З огляду на це дії, які нею вчиняються, не можуть розглядатись як кримінально протиправні, і особа звільняється від кримінальної відповідальності.
		       Психічний примус - це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо) із метою спонукати її вчинити кримінальне правопорушення.
		       Під час судового розгляду сторона захисту посилалася на застосування погроз на адресу родини обвинуваченого з боку особи, з якою спілкувався ОСОБА_6 , а саме що останній діяв під примусом, а тому не підлягає кримінальній відповідальності. Однак жодного доказу на доведеність будь-якого примусу до обвинуваченого суду не надано. Сам обвинувачений зазначив, що він не був знайомим особисто з особою " ОСОБА_13 ", спілкувався з ним лише шляхом переписки та голосових повідомлень у месенджері Телеграм. Саме по собі тривале спілкування з березня 2022 року до 28.05.2022 року та до затримання обвинуваченого на думку суду не позбавляло останнього звернутися до правоохоронних органів. При цьому ОСОБА_6 працював, вільно переміщувався по території Одеси та Одеської області, як він зазначає був задіянний на будівництві захисних споруд для ЗСУ, а отже мав достатньо часу та фізичної можливості у випадку реальнх погроз вжити відповідних заходів. Зі змісту дослідженої переписки вбачається, що вона здійснювалася без погроз з боку абонента "ОСОБА_15", навпаки ОСОБА_6 питався що йому треба зробити, писав, що саме він може зробити, що вказує на добровільність дій останнього. Тому вказані посилання сторони захисту на дію обвинуваченого під примусом погроз та небезпеки для його родини не знайшли свого підтвердження.
		       При цьому суд також відхиляє посилання строни захисту на визнання недопустимим доказом протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , яке захистом ґрунтується на порушенні права на захист останнього, та не знаходить для цього підстав. Так обшук було проведено на підставі наданого дозволу слідчим суддею відповідно до ухвали Приморського районного суду м.Одеси. Під час проведення процесуальної дії обшуку усім присутнім - понятим та ОСОБА_6 були роз`яснені їх права та обов`язки, серед яких право на звернення за правовою допомогою до адвоката, жодної заяви та клопотання з боку ОСОБА_6 про виклик (залучення) адвоката не надходило. При цьому ОСОБА_6 добровільно видав слідчому свій мобільний телефон та наявну у ньому переписку, що також підтверджується дослідженою судом особистою заявою ОСОБА_6 на добровільну згоду огляду свого телефону. Зміст переписки ОСОБА_6 з представником РФ підтверджується крім того і іншими доказами - дослідженими судом протоколами НСРД, проведених на підставі ухвал Одеського апеляційного суду, яка за своїм змістом є ідентичною.
		       Не заслуговує на увагу і посилання сторони захисту на неналежне зберігання речового доказу - мобільного телефону, відсутність його належного пакування, як на підставу недоведеності вини обвинуваченого. Судом було оцінено усі докази у їх сукупності. Зміст переписки, голосових повідомлень, їх дата та час, абоненти, з моменту їх виявлення 04.06.2022 року у мобільному телефоні, який належить ОСОБА_6 , та до часу їх дослідження судом залишаються незмінними та підтверджуються аналогічним змістом у протоколах огляду телефону, проведення НСРД та поясненнями самого ОСОБА_6 , згідно яких останній підтверджує досліджений судом зміст його переписки з представником РФ.
		       Жодний досліджений в судовому засіданні доказ не свідчить про невинуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. На думку суду вказану версію обвинувачений намагається використати з метою ухилення від відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин.
		У колегії суддів не виникає сумніву у тому, що ОСОБА_6 , який є громадянином України, діяв з метою надання допомоги Російській Федерації, представникам її збройних сил в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		На підставі  Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено неодноразово.
		Суверенітет (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах (Декларація про державний суверенітет України).
		Територіальна цілісність та недоторканість - принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою (частина четверта статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки ).
		Обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
		Національна безпека України- захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про національну безпеку України").
		Складовими національної безпеки є державна, економічна та інформаційна безпека України.
		Дії ОСОБА_6 полягали у наданні допомоги ворогові - його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід на бік ворога) інформації про розташування, рух і переміщення військових підрозділів і військової техніки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України - полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. Надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам в умовах воєнного стану особливо у виді інформації стосовно Збройних сил України прямо направлена на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці   України, оскільки цілі ворога у період воєнного стану направлені саме на знищення суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державної, економічної та інформаційної безпеки України.
		Що стосується скарг обвинуваченого на застосування до нього недозволених методів з боку працівників правоохоронних органів під час досудового розслідування, а саме під час його затримання та допиту, на які скаржився обвинувачений в судовому засіданні, то ухвалою суду від  03.07.2023 року було доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві (з дислокацією у м.Одеса), провести перевірку фактів, викладених у заяві обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні 03.07.2023 року про застосування недозволених методів під час досудового розслідування працівниками правоохоронних органів, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР та постановлення процесуального рішення. Відповідно до відповіді ДБР на виконання ухвали суду внесені відомості до ЄРДР за № 62023150020000572 від 05.08.2023 року за ч.2 ст.365 КК України, здійснюється досудове розслідування. На думку колегії суддів перевірка вказаних фактів не перешкоджає судовому розгляду у межах висунутого обвинувачення, оскільки більша частина доказів щодо спілкування ОСОБА_6 з військовослужбовцем зс РФ була отримана ще до його затримання за наслідками проведення НСРД на підставі ухвал Одеського апеляційного суду.
		Таким чином дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.
		 
		       Питання, щодо кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК.
		Вивчивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, заслухавши покази самого обвинуваченого, доводи сторони обвинувачення та захисту в судовому засіданні, суд приходить до висновків, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК за кваліфікуючими ознаками зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу - не доведена, у зв`язку з чим ОСОБА_6 підлягає виправданню з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 373 КПК України.
		       Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (ч.1 ст.2 КК України). При цьому складом кримінального правопорушення є сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення. Для притягнення особи до кримінальної відповідальності слід встановити наявність всіх елементів складу інкримінованого їй кримінального правопорушення. Якщо ж суд приходить до висновку про відсутність якоїсь частини із них, то наявні підстави для виправдання особи (п.3 ч.1 ст.373 КПК України). Отже, суд, розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст.337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		             Згідно змісту диспозиції ч.1 ст.263 КК України, суб`єктивна сторона незаконної дії з боєприпасами характеризується тільки прямим умислом, коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		       Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		       Так, з показів ОСОБА_6 вбачається, що він свою вину у вчиненні зберіганні, придбанні бойових припасів не визнав. Такої правової позиції ОСОБА_6 послідовно дотримувався протягом як досудового розслідування так і судового розгляду. Наполягав на тому, що будь-яку зброю або боєприпаси він не придбавав та за місцем проживання ніколи не зберігав.
		       Дуже красномовним є емоції ОСОБА_6 під час проведення обшуку. Саме завдяки ним у суду зародились сумніви в достовірності версії обвинувачення, щодо виявлення у обвинуваченого забороненого вибухового пристрою. В момент виявлення у шафі пакету, чорного кольору, в якому в подальшому був виявлені боєприпаси, ОСОБА_6 дуже емоційно висловився, що це не його, стверджувально заперечуючи будь-яке відношення до вказаного пакету. Реакція ОСОБА_6 на відеозапису, коли знайшли у шафі незнайомий пакет, на думку суду була непідробною, не штучно створеною. Вона реакція людини, яка неприємно здивована. Це не здивування, про яке Платон казав, як про початок філософії. Це здивування, як фрустрація, коли побачене не відповідає життю, що відбувається навколо і тебе долає страх за майбутнє. І таку емоцію не можна не з чим переплутати. Вона настільки щира, що не викликає в розумі двох тлумачень, щодо її змісту. Вона і переляк і власне гірке розчарування. Розчарування від слабкості та безсилля, яке межує на грані відчаю, оскільки він допустив ряд грубих помилок, які і привели його до складної ситуації.
		             Не можна по іншому оцінити таку емоцію. Тому залишити такий доказ осторонь, вважаємо неможливим. На фоні встановленої слідчої дії, якою виявили вибуховий пристрій, його вислів (який майже відчайдушний крик), не виглядає неймовірним.
		       Щодо занадто ізольованого факту виявлення вибухівки, необхідно зазначити наступне. Чи можливо придбати вибухівку в Одесі або в Україні у вільному обігу? Очевидно, що ні. Хто має такі можливості? Можна припустити, що люди, які так чи інакше дотичні до злочинних організацій або до будь-яких військових формувань. Навряд чи можливо у вільному обігу придбати вибухівку, в тому числі, якщо іронізувати, що всеможливо придбати в Одесі на ІНФОРМАЦІЯ_7 . Однак окрім жарту такі висловлювання не мають нічого спільного з реальним життям.
		       Де звичайна людина могла взяти вибухівку, враховуючи особистість ОСОБА_6 .? Такий факт видається неймовірним. Так ОСОБА_6 , є звичайним громадянином України. Народився та виріс у Кілійському районі Одеської області. Має лише загальну середню освіту. Жодної спеціальності не отримав. Працює звичайним робочим на екскаваторі. Свого житла в м.Одесі не має. Квартира в якій проживав ОСОБА_6 є орендоване житло, в якій він проживав спільно з ОСОБА_20 . Раніше не судимий, відомостей про притягнення останнього до  адміністративної відповідальності прокурором не надано. Не надані суду також відомості про те, що ОСОБА_33 має зв`язки у злочинному світі, які б дозволяли йому придбати такий вибуховий пристрій. Оточення ОСОБА_6 , не є таким, що викликає підозри у незаконній діяльності, або щонайменше яке здатне у будь-який спосіб допомогти придбати ОСОБА_6 такі непрості (з точки зору технічних особливостей) вибухові пристрої. Тобто властивості і спосіб його життя аж ніяк не свідчить про можливість придбання вибухових пристроїв. Окрім того, проживання в орендованій квартирі ставить під сумнів володіння певними речами та предметами такого житла, які очевидно належать (або можуть належати) власникам квартири.
		       Окремо слід зосередитись на спеціальних знаннях пов`язаних із вмінням користуватись вибуховими пристроями. Як зазначено вище у вироку, у ОСОБА_6 було вилучено корпус ручної гранати РГД-5 та тротилова шашка із запалом, електродетонатором миттєвої дії типу ЕДП. Тобто для того, щоб використати вказані вибухові речовини їх необхідно поєднати як корпус ручної гранти так і запал до гранати; а також тротилову шашку із електродетонатором «ЕДР». Однак суду не надані відомості, чи має відповідні знання ОСОБА_6 для з`єднання вказаних вибухових предметів. Якщо хтось вважає, що це може зробити будь-яка пересічна особа, то очевидно це помилка. Сам зовнішній вигляд вказаних предметів для будь-якої цивільної людини може призвести до остраху за своє життя, не кажучи вже про той факт, що можливо вільно володіти, користуватись та розпоряджатись такими пристроями. У даному ж випадку, їх роз`єднання на частини і показує певну штучність такого скарбу.
		       При існуючому способі життя ОСОБА_6 , орган досудового розслідування повинен був  з`ясувати, джерело походження такого небезпечного предмету, в тому числі з метою неможливості подальшого розповсюдження такої небезпечної зброї. Можливо в нього були спільники, або навпаки, випадковість придбання створила ризики розповсюдження вибухових речовин, так само невизначеному колу осіб. Необхідно було з`ясувати і довести можливі навички особи на застосування вибухових предметів і речовин. Щонайменше, особа повинна розуміти, звичайні технічні та складові характеристики таких предметів, а також розуміти можливості використання зазначених предметів при умові конспірації та переховування від правоохоронних органів. Таких відомостей органом досудового розслідування не тільки не надано суду але й не встановлювалось під час розслідування.
		У вказаному провадженні нічого не показує зацікавленість сторони обвинувачення у виявлені факту походження вибухових пристроїв, можливості її придбання обвинуваченим та освіченості останнього у знаннях із вибухотехніки. Ані прокурор, ані слідчий не переймались таким порядком речей. Для них сам факт виявлення, є злочином.
		       Але ж навіть відсутність міркувань із зазначених встановлених фактів, не змінює існуючого стану речей. Дивним та майже неймовірним представляється подія, яка пов`язана із володінням вибухівкою особою, яка раніше не була помічена в порушенні закону та яка не має жодної спеціальної освіти і навичок у спеціальності пов`язаної із вибуховими пристроями. Не можна факт виявлення заборонених у обігу предметів - не визнати штучним. Хіба не зрозуміло, що той, хто зблизька бачить кожну піщинку, у більш загальних поглядах не помічає нічого, окрім невизначених обрисів, мильних бульбашок, які можуть подобатися лише голослівним натурам.
		       Висновки суду, в тому числі підтверджуються показами свідків - понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які під час судового засідання показали, що під час проведення обшуку підозрілих дій співробітників СБУ не бачили. Натомість під час обшуку кухні, їх увага була прикута до подій на кухні. При цьому співробітники СБУ знаходились позаду них і мали доступ до всієї квартири. Під час обушку на кухні відео запис фіксував лише події на кухні. Що відбувалась у інших приміщеннях квартири невідомо.
		Окремо слід піддати аналізу ознаки брехні, які ми так наполегливо шукаємо в обвинувачених.Мабуть найкращім спеціалістом у сфері психології емоцій, міжособистого спілкування, психології та розпізнавання брехні у світі є ОСОБА_16 . Він провів більше досліджень на цю тему ніж будь-який агент ЦРУ або ФБР. В його праці «Теорія Брехні», ми можемо побачити наступне:  «Люди брехали б менше, якби вірили, що існують вірні ознаки брехні. Але ознак брехні, як таких, не існує- немає жодного жесту виразу обличчя або невимушеного скорочення м`язів, які самі собою означали б, що людина бреше. Існують тільки ознаки того, що слова невдало підібрано або емоції не відповідають їм».
		       Коли судді у вироках зазначають, що ми не віримо обвинуваченому, тому, що «це його спосіб захисту», - ми таким чином не аналізуємо його поведінку, не аргументуємо, що саме в його висловлюваннях, або емоціях чи обставинах самої справи показує нам, що людина бреше. Мотиви потрібні там де існують зручні факти. Коли ж за основу взята думка, що обвинувачений обманює, то надалі не потрібно нічого доводити і аргументувати. Потрібно лише стверджувати, що позиція обвинуваченого не узгоджується з доказами наданими стороною обвинувачення.
		Відповідно така формула висновку- «спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення», є дуже зручною, для будь якого рішення суду та будь якого вирішення кримінального конфлікту. Так, вчиняєш, коли бажаєш на догоду чи то власному лінивому розуму, чи то амбіціям або просто остраху перед суспільством чи правоохоронними органами підмінити справжній аргумент на заїжджений формуляр, шаблон, який як молоток Маслоу, завжди поряд і завжди рятівний круг. Дивне, це створіння людина, у чому тільки це поверхневе мислення не шукало опори!
		       Таке твердження, є ніщо інше ніж умовивід, який вдало підходить до будь-яких пояснень обвинуваченого, які не узгоджуються з позицію обвинувачення. Разом з тим, якщо ознак брехні не існує, якщо обвинувачений лише невдало підібрав слова, а його емоції не відповідали таким словам, або наприклад нашій уяві про такі слова, тоді ми маємо справу зі звичайною правдою. Суд сприймає покази обвинуваченого як правду. Інформація викладена у показах обвинуваченого стороною обвинувачення не спростована. Факт виявлення забороненого предмету як ізольована подія, не підтверджується належними та допустимими доказами в частині можливості придбання та зберігання такого предмету обвинуваченим ОСОБА_6 Навпаки останній в силу презумпції невинуватості не повинен нічого доводити та підтверджувати, а лише повинен розумно показати події життя, що мали місце в зв`язку із пред`явленим обвинуваченням. Такою розумністю пояснення обвинуваченого були пронизані, в тому числі із емоційним забарвленням.
		       Таким чином, оскільки будь-яких доказів можливого придбання боєприпасів обвинуваченим суду не надано, сумніви, які виникли під час дослідження доказів показують, певні слабкі сторони начебто єдиного образу, що призводить до руйнації стовпів обвинувачення в цій частині.
		       Суд не викладає припущення у вказаній справі щодо появи вибухових предметів. Обов`язок суду розглянути провадження за наявними доказами в межах пред`явленого обвинувачення. Відповідно суд лише стверджує, що надані докази не підтверджують вину особи у вчиненні правопорушення. Походження таких вибухових речовин - питання правоохоронних органів.
		       При ухвалені виправдувального вироку суд також враховує принцип Верховенства права, який у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.  
		       Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що в основі права на презумпцію невинуватості /п.2 статті 6 Конвенції/ покладений принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		       У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (n.146) Європейский Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		       Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Презумпція невинуватості вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		       Підводячи підсумки під аналізом вказаного епізоду, суд зазначає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового розгляду у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК - не доведена. Докази досліджені в судових засіданнях та їх аналіз і оцінка викладені вище у вироку суду, свідчать про відсутність будь-якої доказової інформації про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого правопорушення.
		       Приймаючи таке рішення, суд враховує, що на обвинуваченому не лежить обов`язок представляти виправдувальні докази; він має повне право обмежитися лише послабленням обвинувальних доказів. Досить, якщо він покаже, що обвинувальні докази не тільки не представляють достовірності, але навіть високу ймовірність.
		       Суд вважає, що сторона захисту дотрималась таких правил доказування, які поставили під сумнів докази сторони обвинувачення.
		       Навпаки, держава в особі державного обвинувачення повинна доказати винність обвинуваченого. Всі сумніви у винності обвинуваченого тлумачиться на його користь. Відповідно суд вважає за необхідне у пред`явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 263 КК ОСОБА_6 виправдати.
		 
		       Питання призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_35 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		       Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК, суд враховує положення ст. 65 КК.
		       Щодо тяжкості кримінального правопорушення, суд зазначає, що злочин, передбачений ст.111 КК, відноситься до класифікації особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України. Особа винного свідчить про те, що ОСОБА_6  знаходиться у віці 32 років, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, до затримання офіційно працював на екскаваторі робочим, має на утриманні неповнолітню дитину та батька інваліда ІІ-ї групи.
		       Обставин, що пом`якшує та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
		       Згідно з ч 2 ст.65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		       Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
		       Також, з огляду на вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_6 , не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
		       Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
		Суд вважає, що ОСОБА_6 відповідно до своїх моральних якостей, втратив почуття обов`язку перед державою та суспільством і не заслуговує на розумну довіру при призначені покарання. На думку суду намагання допомогти ворогу під час активної фази нападу є непоправним злом, враховуючи раптовість нападу, стан остраху суспільства та громадян України та різницю у кількості, якості та змісту засобів нападу. Таким чином, з урахуванням викладених фактичних обставин події правопорушення та особи обвинуваченого обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.111 КК з конфіскацією майна. Однак підстав для застосування найсуворішого виду покарання у вигляді довічного позбавлення волі не має.
		В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у ОСОБА_6 нерухомого майна, інших цінностей, окрім автомобіля, який має великий ступень зношеності та мобільного телефону, які підлягають спеціальній конфіскації як знаряддя злочину.
		Призначення вказаного покарання також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості вчиненого, обставинам кримінального равопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, передбаченій ст.50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		       Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
		       Інші, подані стороною обвинувачення та досліджені судом документи, доказового значення в межах даного провадження не мають, а саме протокол обшуку в частині вилучення наркотичних засобів та приладдя для їх вживання, висновок експерта щодо дослідження наркотичних речовин, але оскільки під час досудового розслідування вони були вилучені у ОСОБА_6 та останні вилучені з обігу, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх знищення.
		До знарядь вчинення злочинів слід застосувати спеціальну конфіскацію, а саме до автомобіля «Mercedes-benz» д.н.з. НОМЕР_6 , на якому ОСОБА_6 переміщувався по території м.Одеса та Одеської області для збору інформації, мобільного телефону марки «Орро» ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками на номери телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , за допомогою якого спілкувався з представником держави-агресора.
		В ході судового розгляду встановлено, що вилучений під час обшуку у обвинуваченого ноутбук, який до знарядь вчинення злочину не відноситься та відсутні відомості про його власника, тому останній підлягає поверненню особі, у якої він був вилучений. Також суду не надано відомостей про належність вилучених під час обшуку автомобіля обвинуваченого банківських карток.
		Суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч.4 ст.174КПК). Оскільки судом вирішено питання про спецконфіскацію та з метою її забезпечення, слід залишити в силі ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на автомобіль та мобільний телефон.
		Крім того з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення судової експертизи матеріалів звуко та відеозаписів відповідно до вимог ст.124 КПК України.
		У зв`язку із виправданням ОСОБА_6 за ч.1 ст.263 КК України витрати за проведення судової балістичної експертизи стягненню не підлягають. Крім того, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат за проведення експертизи дослідження наркотичних засобів, оскільки будь-якого доказового значення останні у кримінальному провадженні не мають, обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів ОСОБА_6 не висувалося. Інших документально підтверджених відомостей про судові витрати матеріали кримінального провадження не містять.
		       Керуючись ст. ст.100,124, 373,374 КПК України, колегія суддів -
		 
		       У Х В А Л И Л А:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.
		Визнати ОСОБА_6 не винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і виправдати у зв`язку не доведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
		       Строк покарання ОСОБА_6 відраховувати з 26 березня 2024 року.
		       До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
		       На підставі ч.ч.1,5 ст.72 КК України зарахувати у строк призначеного покарання  ОСОБА_6  строк попереднього ув`язнення з 04.06.2022 року по 25.03.2024 року включно із розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		       Речові докази після набрання вироком законної сили:
		осколки «РГД-5»; електронні ваги із наліпкою «QC PASS 200g/0,01g» із нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору; поліетиленовий прозорий пакет із залишками речовини рослинного походження, темно-зеленого кольору із характерним запахом; пристрій для подрібнення «Гріндер», який складається із двох круглих деталей, із залишками речовини рослинного походження темно-зеленого кольору із характерним запахом; поліетиленові пакетики із зіп-застібками у кількості 42 штук, на пакетиках наявні залишки порошкоподібної речовини білого кольору , які зберігаються у камері збереження речових доказів СВ УСБУ в Одеській області, акти прийому-передачі від 31.08.2022 року- знищити;
		-ноутбук марки «НР» с/н 5СВ24990VF2, який зберігається у камері збереження речових доказів СВ УСБУ в Одеській області, акт прийому-передачі від 31.08.2022 року - повернути ОСОБА_6 .
		Скасувати арешт зазначеного майна, накладений ухвалами слідчих суддів Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2022 року.
		Застосувати спеціальну конфіскацію до транспортного засобу марки «Mercedes-benz», д.н.з. НОМЕР_6 , мобільноготелефону марки «Орро» ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 з сім-картками на номери телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; які зберігається у СВ УСБУ в Одеській області, акт прийому-передачі від 31.08.2022 року, залишивши арешт майна на вказані автомобіль та мобільний телефон, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2022 року.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2022 рокуна паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_7 ; банківськи картки «Альфа-банк» № НОМЕР_8 ; «Альфа-банк» № НОМЕР_9 ; «Sроrtbаnк» № НОМЕР_10 ; «Приватбанк» № НОМЕР_11 ; «Мопоbапк» № НОМЕР_12 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_13 . Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 передати до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор»для долучення до особової справи ОСОБА_6 .
		Стягнути з ОСОБА_6  на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 1699,02 грн.
		       Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
		       Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
		       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		       Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		     Головуючий суддя                                                ОСОБА_1 
		 
		     Суддя                                                             ОСОБА_2 
		 
		     Суддя                                                                       ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...