Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 678/502/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано судом: 27.03.2024. Зареєстровано: 27.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/686/335/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014240180000077

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 678/502/20
		 Провадження № 1-кп/686/335/24 
		 
		     ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		25 березня 2024 року         м. Хмельницький
		Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретарів: ОСОБА_2 , прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника  адвоката ОСОБА_8 обвинуваченої ОСОБА_9 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12014240180000077 від 07.03.2014 року відносно: 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Летичів, Хмельницька область, громадянки України, не працюючої, вдови (свідоцтво про смерть ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово проживаюча в АДРЕСА_1 , - 
		по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, (далі КК України),-
		   встановив:    
		23.01.2024р. під час санкціонованого обшуку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_2 в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», умисно, не маючи відповідного дозволу, незаконно, у період з невизначеного в ході слідства часу незаконно придбала і зберігала до 17 год. 15 хвилин 23.01.2014р. на даному господарстві в приміщені літнього душу в поліетиленовому пакеті особливо небезпечний наркотичний засіб  канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 386,1 г. обіг, яких, згідно Списку № 1 Таблиці Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМ України № 770 від 06.05.2000 заборонено.
		За умисні дії, що виразились в незаконному придбання,зберігання,наркотичних засобів,без метизбуту ОСОБА_9 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.
		Обвинувачена ОСОБА_9 в суді показала, що вину в пред`явленому звинуваченні за частиною 2 статті 307 КК України не визнає. По суті обвинувачення показала, що в 2014 році проживала в найманій частині хати за адресою АДРЕСА_2 і до неї на господарство двічі приходив ОСОБА_12 , перший раз запитував ОСОБА_13 , її рідного брата, вона дала йому води бо він був під дозою і йому було погано. Другий раз також приходив до обшуку, знов шукав ОСОБА_13 , показав їй наркотики і просив подивитись що це за наркотик, наркотиків вона йому не продавала.
		Під час обшуку в будинку де вона проживала було багато працівників поліції, вона проживала в одній частинці будинку з донькою і зятем, а в іншій мешкали інші люди, а в літній кухні жив ще якийсь хлопець. Під час обшуку в доньки забрали 600 гривень та три мобільні телефони, які згодом повернули. В неї ніяких коштів не вилучали, потім полізли на горище, до якого вона доступу не мала і знайшли пляшку, дана річ не її, потім пішли за хату до літнього душу, вона сама їм показала де він, літнім душем вона не користувалась, там знайшли пакет з маковою соломою, який вона сама взяла, потім її завезли в поліцію. В поліції їй показали відео на якому було видно, що вона нікому нічого не продає і грошей не бере. Згодом її відпустили і за даною адресою в смт. Летичив вона проживала ще цілий місяць, ходила в поліцію, від слідства не ухилялась. Потім поїхала на Черкащину, в неї народилась дитина, далі знов приїхала в Летичів, там дитина захворіла, булав з нею в лікарні і на вимогу працівників поліції вона брала участь в слідчому експерименті, говорила і показувала те що їй сказали казати, понятих під час обшуку не було, а під час слідчого експерименту адвокат з`явився но не відразу.
		Суд покази обвинуваченої сприймає їх як спосіб захисту від проявленого звинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України 
		Винуватість ОСОБА_9 у скоєні злочину підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом по справі доказів. 
		Так, відповідно до рапортів керівника СВ Летичівського РВ УМВС України в Хмельницький області від 07.03.2014р. вказано, що в межах розслідування кримінального провадження від 19.11.2013р. за № 12013240180000593 встановлено, шо 14.01.2014р. в період часу із 15 год. по 15 год. 28 хв. в приміщені будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 600 гривень збула ОСОБА_14 наркотичний засіб  макову соломку, яку було вилучено у ОСОБА_14 працівниками поліції та відповідно висновку експерта № 34 від 17.11.2014р. є особливо небезпечним наркотичним засобом  маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину становить 20,91г., а також 23.01.2014 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9  АДРЕСА_2 виявлено речовину, яка згідно висновку експерта є канабіс  масою 386,1г. 
		Заданими рапортами 07.03.2014р. внесено відомості до ЄРДР за № 1201420180000077, 1201420180000078 за ч. 2 ст. 307 КК України. В подальшому кримінальні провадження за №, № 1201420180000077, 120142 0180000078 постановою старшого прокурора прокуратури Летичивського району від 11.03.2014 року були об`єднані в одне провадження. 
		Згідно постанови прокурора Летичивського району Хмельницької області від 07.03.2014р. із матеріалів кримінального провадження за № 12013240180000593 від 19.11.2013р. за ч. 2 ст. 307 КК України виділені матеріали досудового розслідування по факту збуту ОСОБА_9 , наркотичного засобу за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 
		Протоколом обшуку від 23.01.2014 року, який проведено за адресою АДРЕСА_2 вилучено грошову кошти в сумі 600 гривень купюрами по 200 грн.  3 штуки, 4 мобільних телефони, на горищі будинку деформований пластикова пляшка, горловина, якої обмотана фольгою із нашаруванням речовини коричневого кольору, а на території господарства в душовій поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження у вигляді насіння та ще один пакет із такою речовиною. Даний протокол складено слідчим ОСОБА_15 , який відповідно постанови першого заступникам начальника УМВС в Хмельницький області від 23.01.2014 року перебував в складі слідчої групи по кримінальному провадженню за № 12013240180000593 та за участю понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . 
		Даний обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Летичівського районного суду від 22.01.2014р. за клопотання слідчого від 22.01.2014р. 
		Доводи сторони захисту, щодо визнання протоколу обшуку та інших доказів отриманих на підставі даного доказу недопустимим, з мотивів, що обшук проводив слідчий ОСОБА_18 , якому не було дано повноважень на проведення обшуку, оскільки клопотання про проведено обшуку було подано слідчою ОСОБА_19 , а за ухвалою слідчого судді даний дозвіль був надано саме цій слідчий, а не будь-кому із інших слідчих суд не приймає до уваги з наступних мотивів.
		Так, згідно правових позицій, які викладені в постанові ККС ВС від 07.10.2020р. (справа № 725/1199/19, провадження № 51-5720 км.19) установлена позиція, що визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, знаходиться поза межами повноважень слідчого судді. Основною формою процесуальної взаємодії прокурора із слідчим, є надання письмових вказівок та доручень, інша позиції викладена в постанові ККС ВС від 03.12.2019 року (справа № 536/2683/15-к, провадження № 51-2015км19) вказує, що складання протоколу обшуку слідчим, який входив до складу слідчої групи, а не слідчим, якому надавався дозвіл на обшук і змісту цього процесуального документу не спростовують обставини,які зафіксовані вньому, а позиція викладена в Постанові ККС ВС від 29.01.2020 (справа № 473/3712/18, провадження № 51-4540км19) передбачає, що проведення обшуку житла слідчим, який не мав повноважень у кримінальному провадженні є порушенням вимог КПК України. Судом в ході розгляду було встановлено, що слідчий суддя надав відповідний дозвіль на проведення обшуку, а слідчий який проводив обшук включений до складу слідчої групи, мав повноваження на проведення обшуку, оскільки є слідчим в групі, яка проводить досудове розслідування в даному провадженні і проведений обшук та складений даним слідчим протокол не спростовують проведення даної слідчої дії та виявлені в них речі. 
		Суд відповідно до вимог статей 93, 94, 223, 233, 234, 235, 236 КПК України визнає протокол обшуку допустимим доказом
		Також в ході судового розгляду були допитані свідки, щодо обставин проведення обшуку та вчинення процесуальних дій. 
		Свідок ОСОБА_20 в суді показав, що він здавав в найм частини будинку в АДРЕСА_2 , серед орендарів були цигани і там із ними проживала обвинувачена десь три місяці, а потім її він не бачив.
		Свідок ОСОБА_17 показав, що в 2014 році був запрошений працівниками поліції для проведення обшуку, в АДРЕСА_2 . В хаті знайшли 600 гривень, в сумці мобільні телефони, пляшку на горищі, про пакет із рослинами не пам`ятає. Інший свідок ОСОБА_16 в суді показав, що також був запрошений працівниками поліції до участі у проведені обшуку, в будинку знайшли гроші 600 гривень та телефони, а на горищі знайшли пластикову бутилу, про пакет на вулиці також не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_21 показав, що він приймав участь у розслідуванні даної справи, як слідчий, проводив обшук за адресою вказаною в протоколі обшуку, всіх обставин не пам`ятає.
		Покази надані свідками, суд визнає допустимими доказами, оскільки в ході судового розгляду вони були отримані та досліджені судом безпосередньо відповідно до вимог ч. 2 ст. 84 КПК України, покази свідків узгоджуються між особою та підтверджують обставин подій та не мають суперечностей. В ході судового розгляду судом не встановлено даних, що свідками давались завідомо неправдиві показання. 
		За висновком експерта № 65 від 27.01.2014р. надана на експертизу речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом  канабісом. 
		На поверхні наданих на експертизу предметів наявні нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу  екстракт канабісу, маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,131г. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину становить 88 г., 298,1 г. 
		Дані наркотичні засоби оглянуті слідчим відповідно до протоколу огляду предметів від 31.01.2014р. і відповідно постанови слідчого від 31.01.2014 року визнано речовим доказом та передані на відповідне зберігання за квитанцією № 4 в межах кримінального провадження.
		В ході судового розгляду було встановлено, що дані речові докази були знищені в межах кримінального провадження за № 12013240180000593 14.01.2014р. (акт від 29.03.2017р. ) і на сьогодні суд не в змозі дослідити дані докази.
		 
		Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту від 30.03.2014 року та додатками до нього, встановлено, що ОСОБА_22 добровільно розповіла та показала, що вона в жовтні 2023 року проходячи по вулиці дому де вона проживала знайшла пакет, в якому виявилось рослини коноплі, які вирішила забрати до себе в двір за місцем проживання, а в дворі заховала в літній душевій, також вказала, що під час обшуку в орендованому житловому будинку на горищі працівники поліції виявили пляшку для куріння марихуани, хто її там залишив вона не знає. 
		Доводи обвинуваченої та захисту, щодо визнання даного доказу недопустимим, з мотивів, що дана слідча дія почалась проводитись не відразу із захисником, чим порушено її право на захист, і під час відкриття доказів стороною обвинувачення не надано оригіналу флеш накопичувача з оригіналом слідчого експерименту, а працівники поліції впливали на ОСОБА_9 щоб вона оговорила себе, і її відпустять до дитини, в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження.
		Так, з приводу протиправних дій працівників поліції обвинувачена та сторона захисту в правоохоронні органи не зверталась та скарг не подавала. Судом в ході судового розгляду був переглянутий слідчий експеримент від 30.03.2020 року який зафіксовано на відеозапис та який доданий до протоколу слідчого експерименту на СД диску. Під час даної слідчої дії ОСОБА_9 в присутності захисника добровільно розповіла та показала де вона виявила наркотичний засіб та де зберігала, а також заперечила про те що вона зберігала виявлений на горищі пристрій для куріння із відповідними залишками наркотичної речовини та вказала, що знайдений наркотичний засіб взяла, але на використовувала. Отже, обвинувачена дійсно вказала, які дії нею були вчиненні, як і де, а до чого вона не була причетна заперечувала, що говорить про відсутність будь-якого впливу і погроз з боку працівників правоохоронних органів і її покази є відвертими та дані добровільно . 
		Допитаний свідок ОСОБА_23 показав, що він на той час працював слідчим по даній справі, проводив слідчий експеримент за участю ОСОБА_9 це було в 2014 році в смт. Летичів, даний експеримент знімався на відеокамеру. Обвинувачена добровільно показувала, що через дорогу знайшла рослину коноплі, а потім занесла на господарство де проживала в літній душ, на даному місці був виявлений пакет, який був вилучений. 
		В ході судового розгляду на вимогу захисту прокурором надано флеш накопичував, на якому записано дану слідчу дію і відповідно до протоколу про надання підозрюваній та захисту доступу до матеріалів досудового розслідування від 26.05.2020 року протокол слідчого експерименту з додатком (диском) був відкритій стороні захисту, тому суд вважає, що виконання вимоги ст. 290 КПК України і даний доказ суд відповідно до вимог статей 93, 94, 104, 223, 240 КПК України визнає допустимим доказом.
		В ході судового розгляду не здобуто доказів та не надано суду, що обвинувачена незаконно 23.01.2024р. під час санкціонованого обшуку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_2 до 17 год. 15 хвилин 23.01.2014р. зберігала на горищі будинку за вказаною адресою саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів шляхом куріння з нашаруванням особливо небезпечного наркотичного засобу  екстракту канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,131 г. тому даній епізод підлягає виключенню з обвинувачення і за даним епізодом обвинувачення ОСОБА_9 має бути виправданою.
		Крім того в ході судового розгляду не знайшло своє підтвердження обставини та не надано відповідних доказів, що виявлені на господарстві де проживала ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб  канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 386,1г. зберігались з метою збуту. 
		Відповідно до вимог наказу Міністрества охорони здоровья № 188 від 01.08.2000 року, зарестрованого в МінЮсті України 16.08.2000р .за № 512/47 затвердено таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, згідно яких канабіс вагою до 500 г. не відноситься до великих розмірів. 
		Здійснивши, у відповідності до ст. 337 КПК України, судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, в ході якого всебічно, повно та неупереджено з`ясувавши встановлені під час кримінального провадження обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши ці докази з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а також їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчинені злочину, проте її дії мають бути перекваліфіковані на частиною 1 статті 309 КК України і остання має бути визнана винною за умисні дії, яки виразились у незаконному придбання, зберігання, наркотичних засобів, без мети збуту.
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_9 також ставиться у вину, те, що вона в порушення правового режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно якого діяльність з обігу наркотичних засобів , психотропних речовин, включених до таблиць ІІ і ІІІ Переліку та прекурсорів, включених до таблиці ІV Переліку здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензій на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим законом, повторно, умисно, не маючи відповідного дозволу, незаконно збула за 600 грн. легендованій особі  ОСОБА_14 особливо небезпечний наркотичний засіб  макова солома, масою в перерахунку на суху речовину 20,91 г., обіг якої, згідно Списку № 1 Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000р. заборонено.
		Дані дії орган досудового слідства кваліфікував за ч. 2 ст. 307 КК України, як умисні дії, що виразились в незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно.
		В обґрунтування пред`явленого обвинувачення надано наступні докази. 
		Постановою прокурора Летичівського району від 11.01.2014р. слідчому ОСОБА_19 надано дозвіл на проведення оперативної закупки наркотичного засобу в ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із залученням осіб для проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі конфіденційного співробітництва, у період часу з 11.01.2014р. по 11 березня 2014р. 
		Згідно протоколу про проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки від 14.01.2014р. із додатками зафіксовано, що на підставі ухвали судді Апеляційного суду Хмельницької області № 12 т від 09.01.2014р. про проведення контролю за вчинення злочину шляхом проведення оперативної закупки, 14.01.2014 року 14 год. 40 хв. проведено огляд гр. ОСОБА_14 , який надав добровільну згоду на оперативну закупку наркотичних засобів у ОСОБА_9 та вручення останньому грошових коштів в сумі 600 гривень. Купюрами по 100 гривень  4 шт. та 50 гривень  2 штуки. В подальшому дана особа з працівниками поліції на автомобілі о 14 год. 55 хв. поїхала по смт. Летичив, після чого закупник вийшов із автомобіля та пішов до будинку АДРЕСА_2 де придбав у гр. ОСОБА_9 за 600 грн. макову соломку і направився до автомобіля та в нього було вилучену дану речовину та поміщено в у відповідний пакт та опечатано. В даному протоколі вказано, що при проведені даної процесуальні дії застосовувалось аудіо-відеофіксація, проте до даного протоколу не долучено носій на якому зафіксована дана дія. 
		Відповідно акту огляду та видачі технічних засобів від 14.01.2014 року проведено огляді закупника під вигаданими прізвищем та установчими даними ОСОБА_14 , якому було доручено проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу гр. ОСОБА_9 , останньому було видано для оперативної закупівлі технічні засоби для здійснення оперативної закупки. 
		Згідно протоколу про результати здійснення негласних слідчих розшукових дій від 14.01.2014р. о/у БНОН Летичевського РВ УМВСУ В Хмельницький області зафіксовано проведення негласної слідчо-розшукової дії  аудіо-відео контроль стосовно ОСОБА_9 , в якому зафіксована розмова 14.01.2014р. о 14 год. 55 хв. по 15 год. 28 хв. закупника із обвинуваченою з приводу можливої закупки наркотичного засобу та отримання його. В даному протоколі відсутні дані отримання закупником наркотичного засобу, а лише зафіксована інформація, щоб закупник кинув кошти в карман і щоб забрав біля трансформатора та прийшов у вечері. Також суду не надано відповідний носій на якому зафіксована дана розмова та проведення негласних слідчих розшукових дій з метою підтвердження обставин викладених в даному протоколі.
		Згідно висновку експерта від 17.01.2014 року за № 34 надана на експертизу речовина темно-коричневого кольору рослинного походження (вилучена 14.01.2024 року у ОСОБА_14 ) є особливо небезпечним наркотичним засобом  маковою соломою, в перерахунку на висушену речовину) становить 20,91 г. 
		На підставі постанови прокурора від 25.05.2023 року про розсекречення документів та клопотання прокурора від 25.05.2023 року останній просив надати ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Хмельницької області № 12т від 09.01.2014 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою врахування її як доказу по кримінальному провадженню. Згідно відповіді голови Хмельницького апеляційного суду від 02.06.2023 року за № 131/04 надати таку ухвалу не представилось можливим оскільки дана ухвала була знищена на підставі акту № 1 від 19.02.2014р. 
		Під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано матеріалів, які стали підставою проведення у кримінальному провадженні за № 12013240180000593 від 19.11.2013р. негласних слідчих розшукових дій, оскільки відповідно до повідомлення Начальника ВП № 3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницький області від 25.05.2013р. у відділу поліції по даному кримінальному провадженні відсутні будь-які матеріальні носії секретної інформації, що стали підставою проведення НСРД у даному провадженні, оскільки ліквідовано Летичивський РВ УМВС України в Хмельницький області, а згодом відбулась реорганізація Летичивського ВП ГУНП в Хмельницький області. 
		В ході судового розгляду вжито заходів з метою допиту свідка по справі  закупника під вигаданими анкетними даними  ОСОБА_14 , проте здійснити його допит не представилось можливим, оскільки відповідно до повідомлення Летичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області від 11.04.2023 року в архіві наявний актовий запис про державну реєстрацію смерті ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . 
		В ході досліджених доказів судом встановлено, що, між ОСОБА_9 та ОСОБА_25 була зустріч, яка зафіксована на відеозапис та ОСОБА_9 назвала його прізвище та ім`я, проте даний відеозапис в матеріалах кримінального провадження відсутній та суду не відомо, які події даним відеозаписом зафіксовані. Дані обставини підтверджуються протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_9 .
		В ході судового розгляду був допитаний як сідок ОСОБА_26 , який проводив дану слідчу дію, проте пояснити де відповідний носії інформації не зміг із спливом часу. 
		Допитаний свідок ОСОБА_27 приймав участь під час проведення негласних слідчих розшукових дій від 14.01.2014 року, був як учасник НСРД і брав участь під час огляду покупця та вилучення технічних засобів, проте пояснити де технічні засоби та відо із них пояснити суду не зміг. 
		Суд досліджуючи даний епізод обвинувачення і оцінюючи надані суду докази приходить до наступного.
		Згідно частини 12 статті 290 КПК України встановлено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Така ж правова позиці відображена і висновку ККС ВС у постановах від 16.03.2017 року у справі № 5-364кс16, від 16.01.2019р. у справі 751/7557/15-к (провадження № 13-37кс18).
		Стороною захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України вказано, що стороні захисту під час ознайомлення не надані: речові докази, флеш картки накопичувачі з відеозаписами проведення негласних слідчих розшукових дій. Також під час судового розгляду стороні захисту на їх вимоги не надано ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області № 12т від 09.01.2014р. про проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки, оригінали аудіо-відео записів проведення оперативної закупки, які мають бути долучені до відповідного протоколу, документів про витрати спеціального призначення для проведення оперативної закупки у ОСОБА_9 . 
		Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Великою Палати ВС від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19) встановлено, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Процесуальні документи , які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння. Також зазначено, що поряд з перевіркою дотримання умов наданого дозволу на проведення НСРД суд повинен з`ясувати причини, які перешкодили прокурору відкрити їх на більш ранній стадії. Крім того, суд згідно з усталеною практикою ЄСПЛ повинен надати стороні захисту у змагальному процесі належні процесуальні гарантії для забезпечення можливості представити свої аргументи щодо їх допустимості та належності.
		Велика Палата Верховного Суду акцентує увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України. Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України. А якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог статті 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими. 
		Докази у вигляді результатів НСРД повинні бути відкриті стороні захисту у порядку, визначеному статтею 290 КПК України. Однак процесуальні документи, в тому числі ухвали слідчого судді, про дозвіл на проведення НСРД увиключних випадках можуть бути надані й під час розгляду справи в суді. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може бути безумовною підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення таких процесуальних документів і їх немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.
		Судом встановлено, що лише на стадії судового розгляду за клопотанням сторони захисту стороною обвинувачення вживались заходи спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, проте відповідних процесуальних документів суду не представлено, а до цього стороною обвинувачення не вживались необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту. Таким чином сторона захисту була позбавлена можливості дослідити дані докази, перевірити їх та оцінити, а сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування була не позбавлення надати такі докази стороні захисту. 
		Відповідно до положень ст. 105, 106 КПК України встановлено, що особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути: стенограма,аудіо-,відеозапис процесуальноїдії. Додаткидо протоколівповинні бутиналежним чиномвиготовлені,упаковані зметою надійногозбереження,а такожзасвідчені підписамислідчого,прокурора,спеціаліста,інших осіб,які бралиучасть увиготовленні та/абовилученні такихдодатків. Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
		В ході судового розгляду було встановлено, що згідно протоколу про проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки від 14.01.2014р. при проведені даної процесуальні дії застосовувалось аудіо-відео фіксація, проте до даного протоколу не долучено носій на якому зафіксована дана дія. Суд не в змозі дослідити належним чином даний доказ і перевірити його на відповідність викладеним там обставинам.
		Відповідно акту огляду та видачі технічних засобів від 14.01.2014 року проведено огляді закупника під вигаданими прізвищем та установчими даними ОСОБА_14 , якому було доручено проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу гр. ОСОБА_9 , останньому було видано для оперативної закупівлі технічні засоби для здійснення оперативної закупки. 
		Згідно протоколу про результати здійснення негласних слідчих розшукових дій від 14.01.2014р. о/у БНОН Летичевського РВ УМВСУ В Хмельницький області зафіксовано проведення негласної слідчо-розшукової дії  аудіо-відео контроль стосовно ОСОБА_9 .
		Суду не надано відповідний носій на якому зафіксована дана слідчо-розшукова дія  аудіо-відо контроль і суд не в змозі дослідити належним чином даний доказ і перевірити його на відповідність викладеним там обставинам.
		Тому відповідно до положень 85, 86, 87, 89 ч. 12. ст. 290 КПК України суд вважає надані прокурором докази: протокол про проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки від 14.01.2014р.; акт огляду та видачі технічних засобів від 14.01.2014 року; протокол про результати здійснення негласних слідчих розшукових дій від 14.01.2014р. неналежними та недопустимими і дані недопустимі докази не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Сама постанови прокурора Летичівського району від 11.01.2014р. про надання дозволу на проведення оперативної закупки наркотичного засобу в ОСОБА_9 не є доказом вчинення таких дій. 
		Оскільки перелічені вище докази з вищенаведених мотивів є недопустимими доказами, то усіінші докази (висновок експерта від 17.01.2014 року за № 34 за яким надана на експертизу речовина темно-коричневого кольору рослинного походження (вилучена 14.01.2024 року у ОСОБА_14 ) є особливо небезпечним наркотичним засобом  маковою соломою, в перерахунку на висушену речовину) становить 20,91 г.) суд також визнає недопустимими доказами, за принципом «плода отруєного дерева» (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.06.2008 року у справі «Гефген проти Німеччини»).
		Оскільки стороною обвинувачення не представлено належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_9 в порушення правового режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», повторно, умисно, не маючи відповідного дозволу, незаконно збула за 600 грн. легендованій особі  ОСОБА_14 особливо небезпечний наркотичний засіб  макова солома, масою в перерахунку на суху речовину20,91 г., обіг якої, згідно Списку № 1 Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Поставновою КМУ № 770 від 06.05.2000р. заборонено і суд вважає, що вину останньої не доведено, що це кримінальне правопорушення вчинила саме обвинувачена (п.2 ч.1 ст. 373 КПК України), тому ОСОБА_9 за даним епізодом підлягає виправданню.
		Згідно протоколу затримання 27.03.2020р. була затримана ОСОБА_9 на підставі Ухвали Летичівського районного суду Хмельницької області від 24.10.2019 року та згідно ухвали слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 27.03.2020р. відносно ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місця. 
		Відповідно вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.05.2012 року ОСОБА_9 визнано винною у вчинені злочинів передбачених ч. 1 ст. 185 КК України із покаранням у виді 6 місяців арешту. За вироком Богунського районного суду м. Житомир від 04.12.2012 року ОСОБА_9 визнано виною за ч. 3 ст. 307 КК України і призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком н 5 років із застосуванням статей 75,76 КК України та іспитовим строком три роки. На сьогодні обвинувачена відбуває покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомир від 04.12.2012 року строком на 5 років та на час судового розгляду утримується в СІЗО.
		При обранні ОСОБА_9 виду та міри покарання судом враховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		ОСОБА_9 по місцю проживання характеризуються посередньо, є судима, відповідно до вимог ст. 12 КК України, в редакції на час скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, остання вчинила обвинувачуються у скоєнні злочину середньої тяжкості.
		Суд в ході судового розгляду відповідно до вимог ст. 66, 67 КК України не встановив пом`якшують та обтяжуючих покарання обставин. ОСОБА_9 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		При визначені покарання, його виду суд враховує, що ОСОБА_9 має на утримані малолітню дитину, є вдовою, відбуває покарання за умисний злочин пов`язаний із незваконим обігом наркотичних засобів і що виправлення та перевиховання останньої можливе, проте із врахуванням особи обвинуваченого, останній у слід призначити реальне покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців.
		Строк попереднього ув`язнення: з моменту затримання 27.03.2020р. по день винесення ухвали про обрання запобіжного заходу  27.03.2020р. (одна доба) зарахувати у строк відбування покарання відповідно до п. ґ ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону Країни від 26.11.2015 року № 838-VІІІ із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки запобіжний захід обирався за злочин вчений в 2014 році коли діяло положення п. ґ ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону Країни від 26.11.2015 року № 838-VІІІ. 
		Документально підтверджені процесуальні витрати в розмір 352 грн. 08 коп. на залучення експертів, для проведення експертизи у відповідності до вимог ч.2ст.124 КПК Українипідлягають стягненню з обвинуваченого, а витрати в розмірі 352 грн. 08 коп. віднести на рахунок держави. 
		Речові докази по справі знищені в межах іншого кримінального провадження, тому підстав для вирішення їх в даному вироку суд не вбачає. 
		Арешт не накладався, запобіжний захід судом не обирався, підстав для обрання суд не вбачає.
		Керуючись статтями 100, 368,370,371,374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати виною у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 309 КК України і призначити її покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців.
		ОСОБА_9 , визнати невинуватою у пред`явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 307 КК України (за епізодом від 14.01.2014 року) та за ч. 2 ст. 307 КК України (за епізодом від 23.01.2014р. в частині зберігання з метою збуту екстракту канабісу, масою екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину - 0,131г.) та виправдати її, оскільки не доведено, що це кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою. 
		Зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення: 27.03.2020р. (одна доба) у строк відбування покарання відповідно до п. ґ ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VІІІ із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України шляхом переведення менш суворо покарання в більш суворий призначити ОСОБА_9 остаточно покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частину покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомир від 04.12.2012 року і визначити остаточне покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту набрання вироком законної сили та повністю зарахувати фактично відбуте покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомир від 04.12.2012 року станом на день набрання законної сили даним вироком.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 352 грн. 08 коп. документально підтверджених витрат на залучення експертів, а інші процесуальні витрати в розмір 352 грн. 08 коп. віднести на рахунок держави. 
		Речові докази по справі знищені в межах іншого кримінального провадження, тому суд не визначає їх долю.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а особою, що перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку. 
		Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		   Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...