Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/2535/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.
Дата набрання законної сили: 22.03.2024
Номер судового провадження: 1-кс/296/1123/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023060000000544

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/2535/24
		1-кс/296/1123/24 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
		22 березня 2024 року     м.Житомир
		Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 12023060000000544 від 18.10.2023, -
		ВСТАНОВИВ:
		До слідчого судді Корольовського районногосудум.Житомира надійшло клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненнікримінальнихправопорушень,передбаченихза ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 12023060000000544 від 18.10.2023.
		Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 12023060000000544 від 18.10.2023КК України.
		Досудовим розслідуваннямвстановлено,що У невстановлений досудовим слідством день та час, але не пізніше 15.02.2024, ОСОБА_5 з метою вимагання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи від ОСОБА_8 за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, діючи з корисливих мотивів, вступив у попередню змовуіз достовірноневстановленими службовимиособами ІНФОРМАЦІЯ_2 тазавідувачем відділеннямКНП «Обласнийцентр реабілітації»Житомирської обласноїради  ОСОБА_9 , який є службовою особою та залучив його як пособника, з метою прийняття уповноваженими особами рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_8 . 
		У подальшому,  ОСОБА_9 , діючи в рамках єдиного спільного умислу із ОСОБА_5 та достовірно невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи 21.02.2024 за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 5 тисяч гривень за проведену ним роботу щодо готування необхідних документів для розгляду МСЕК. 
		18.03.2024 ОСОБА_5 , діючи в рамках єдиного спільного умислу з ОСОБА_9 та достовірно невстановленими службовими особами Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи, висловив ОСОБА_8 прохання, поєднане з вимаганням, про надання решти неправомірної вигоди в розмірі 1 тисячі 500 доларів США для прийняття уповноваженими службовими особами Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи рішення про встановлення групи інвалідності.
		Будучи змушеним погодитись на протиправні вимоги, 19.03.2024 під час безпосередньої зустрічі в м. Житомирі, ОСОБА_8 передав, а ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб в розмірі 1 тисячі 500 доларів США, що становить 58 тисяч 461 гривню 61 копійку, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.
		Таким чином, у період з 21.02.2024 по 19.03.2024 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 та достовірно невстановленими службовими особами Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в загальному розмірі 63 тисячі 461 гривню 61 копійку.
		19.03.2024 о 13 год. 11 хв.  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
		19.03.2024 о 21 год. 15 хв. Кемку ОСОБА_10  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в пособництві у проханні, поєднаному з вимаганням та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду  дії, з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		Причетність ОСОБА_5  до вчинення злочинів підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
		Поряд знаявністю обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_5  кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)
		Відповідний ризик стороною обвинувачення обґрунтовується наступним.
		Злочин,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_5 є тяжкимта містить безальтернативну санкцію  до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, що виключає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, на даний час є раніше несудимою особою, однак у 2019 року притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину в період воєнного стану, що певним чином мінімізує можливість застосування заохочувальних приписів КК України у разі постановлення обвинувального вироку (призначення покарання більш м`якого, ніж визначене санкцією статті, звільнення від відбування покарання тощо) та підвищує імовірність настання ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
		Крім того, санкція статті передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та майнового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
		Тому не виключається можливість переховування  ОСОБА_5 від слідства та суду.
		Ризик знищення, переховування, спотворення речових доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Оскільки повнеколо причетних довчинення кримінальногоправопорушення,та,як наслідок,усі речовідокази,органом досудовогорозслідування наразівстановлюється, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.
		Ризики незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки має об`єктивну можливість примусити свідків змінити показання або примусити ще не допитаних осіб відмовитися надавати показання, чим вчинити інше кримінальне правопорушення.
		З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх.
		Оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, яка потребує з`ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, вказаний ризик має високий ступінь ймовірності.
		Крім того, повне коло співучасників органом досудового розслідування достовірно не встановлена. Складність в ідентифікації осіб, співпричетних до вчинення кримінальних правопорушень обумовлена тим, що вищевказані особи діяли у співучасті, використовували засоби конспірації.
		Застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
		Ризик перешкоджаннякримінальному провадженнюіншим чином(п.4ч.1ст.177КПК України).    
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 здійснював збір документів також на інших осіб, окрім ОСОБА_8 , з метою сприяння останнім у встановленні групи інвалідності, що свідчить про його наміри вчинення в подальшому нових злочинів. 
		Не застосуваннядо  ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
		Незважаючи на те, що, згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але вказані вище обставини вказують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам.
		Під час судового розгляду слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_11 заперечив щодо задоволення клопотання, просив обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід  домашній арешт, оскільки тримання під вартою є крайнім заходом.
		Підозрюваний підтримав свого захисника.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
		Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Під чассудовогорозглядувстановлено,щоорганомдосудового розслідуваннярозслідується кримінальнепровадження №12023060000000544, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368КК Україниє ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Враховуючи стадіюсудовогорозгляду,суд,невирішуючипитання продоведеністьвинипід часрозглядуданогоклопотання,зурахуваннямусталеної практикиЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення усправі Fox ,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom від30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86;12383/86),згідноякоїтермін «обґрунтованапідозра»означає,щоіснуютьфакти або інформація,якіможутьпереконатиоб`єктивногоспостерігачавтому,щоособа,проякуйдеться,моглавчинитиправопорушення (пункт175рішенняЄСПЛвід 21.04.2011усправі«Нечипорукі ЙонкалопротиУкраїни»(заява№42310/04)вважає,щопідозра ОСОБА_5 у вчиненікримінального правопорушення,передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368КК України, у кримінальному провадженні№12023060000000544 від 18.10.2023 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїйсовокупності докази, що долучені до клопотання, а саме:
		-протокол затримання 19.03.2024 о 13 год. 11 хв. в порядку ст.208 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 ;
		-протокол огляду та втручання грошових коштів та несправжніх (імітаційних) засобів від 19.03.2024;
		-протокол допиту свідка від 19.03.2024, 18.10.2023, 19.12.2023, 07.02.2024, 15.02.2024, 20.02.2024, 21.02.2024, 23.02.2024;
		- протокол огляду речей (мобільного телефону) від 19.03.2024;
		- протокол обшуку від 19.03.2024;
		- протокол огляду та вручання грошових коштів від 21.02.2024;
		- протокол допиту свідків від 18.10.2023;
		- постанова про залучення особи до участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій від 18.10.2023;
		- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій  зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.12.2023, 26.12.2023, 23.01.2024, 02.02.2024, 15.02.2024;
		- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій  негласного аудіо-відео контролю особи від 23.01.2024, 29.01.2024, 08.02.2024, 20.02.2024, 01.03.2024, 04.03.2024;
		- протокол огляду документів від 15.02.2024, 21.02.2024;
		Щодо ризиків на які посилається прокурор.
		У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)
		Так злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 відносяться за ст.12 КК України до тяжких у разі визнання його винним за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368КК України йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
		Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
		Також слідчим суддею встановлено, що підозрюванийне має міцних соціальних зв`язків, не одружений, офіційно не працює, має лише постійне місце проживання та раніше не судимий, отже його майже нічого не обтяжує за місцем проживання 
		Ризик вчинення спробзнищити,сховати,спотворитиречовідокази (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Оскільки заматеріалами НСРД ОСОБА_5 неодноразово обговорювавз різнимиособами можливостівирішення питаньщодо проходженняМСЕК він,з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби знищити, чи спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.
		Ризики незаконного впливу підозрюваного на свідків інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Крім того є ризик, що підозрюваний перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки має об`єктивну можливість примусити свідків змінити показання або примусити ще не допитаних осіб відмовитися надавати показання,оскільки матеріали НСРД свідчать про широке коло осіб, які були обізнані з діяльністю ОСОБА_5 . 
		Оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, яка потребує з`ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, вказаний ризик має високий ступінь ймовірності.
		Крім того, повне коло співучасників органом досудового розслідування достовірно не встановлена. Складність в ідентифікації осіб, співпричетних до вчинення кримінальних правопорушень обумовлена тим, що вищевказані особи діяли у співучасті, використовували засоби конспірації.
		Ризики вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).    Оскільки  ОСОБА_5 здійснював збір документів також на інших осіб, окрім ОСОБА_8 , з метою сприяння останнім у встановленні групи інвалідності, що свідчить про його наміри вчинення в подальшому нових злочинів. 
		Отже, сліддчий суддя вважає підозру відносно ОСОБА_12 обгрунтованою, та на початковійстадіїслідства наявні ризики, передбачені п., 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
		Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
		Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
		На підставі викладеного, з метою забезпечення даного кримінального провадження являється доцільним обрати ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід про який просять підозрюваний та його захисник - домашній арешт, на думку слідчого судду, не забезпечить його належної процесуальної поведінки і виконання процесуальних обов`язків та може призвести до ризиків передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони хзахисту у більш м`якому запобіжному заході .
		Згідно з ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		В силу п. 2 ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до положень ч. 3ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 151400 гривень 00 копійок. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
		-не відлучатися із м. Житомир без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
		- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженніколо яких визначить слідчий чи прокурор;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
		                   П О С Т А Н О В И В :
		Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_13 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 - задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19.05.2024.
		Визначити підозрюваному  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 50 (п`ятидесять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень 00 копійок.
		В задоволенні клопотання підозрюваного  ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 про обрання більш м`якого запобіжного заходу- відмовити 
		Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
		У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваної такі обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
		-не відлучатися із м. Житомир без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
		- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженніколо яких визначить слідчий чи прокурор;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 19.05.2024.
		Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
		Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
		Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на слідчих у кримінальному провадженні.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 27.03.2024 
		 
		 
		   Слідчий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...