Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 704/1437/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 27.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.
Дата набрання законної сили: 26.04.2024
Номер судового провадження: 2/698/113/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                   Справа № 704/1437/23
		                               Провадження № 2/698/113/24
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     
		               
		   26 березня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі: 
		головуючого судді Баранова О.І., 
		секретаря Пугачовської Т.І.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тальнівської міської ради та Тальнівської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди в порядку регресу, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.12.2023 прокурор звернулась з вказаним вище позовом до Тальнівського районного суду Черкаської області. В обґрунтування позову прокурор зазначила, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року у справі № 580/4749/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022, задоволено позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тальнівської міської ради, Тальнівської міської ради та Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича про визнання протиправним і скасування рішення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Ухвалами Верховного Суду від 13.09.2022 та 04.10.2022 касаційні скарги виконавчого комітету Тальнівської міської ради на вищевказані судові рішення повернуто скаржнику.
		Рішенням суду визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Тальнівської міської ради Сідька Василя Петровича від 16.04.2021 № 228-Рк «Про звільнення ОСОБА_2 », яким начальника фінансового управління Тальнівської міської ради ОСОБА_2 звільнено з посади, поновлено позивачку на посаді та стягнуто з виконавчого комітету Тальнівської сякої ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 163375,58 грн.
		Зазначене вище незаконне розпорядження про звільнення ОСОБА_2 видане міським головою Тальнівської міської ради ОСОБА_1 , який обраний на посаду відповідно до рішення 1 сесії 8 скликання Тальнівської міської ради Черкаської області від 01.12.2020 № 1/8-2 «Про початок повноважень Тальнівського міського голови».
		У подальшому, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 580/5528/22 задоволено позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тальнівської міської ради, Тальнівської міської ради, Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича про стягнення коштів за час затримки виконання рішення суду. Вирішено стягнути з виконавчого комітету Тальнівської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 131832,77 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 1318,33 грн. та витрати пов`язані з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 16800 грн.
		Також в обґрунтування позову прокурор зазначила, що на виконання рішення Черкаського окружного суду від 13.02.2022 року у справі № 580/5528/22, виконавчий комітет Тальнівської міської ради здійснив перерахування коштів у загальній сумі 178954,31 грн.
		На підставі наведеного вище, прокурор стверджує, що заподіяння шкоди органу місцевого самоврядування в особі виконавчого комітета Тальнівської міської ради є наслідком винних дій Тальнівського міського голови Сідька В.П.
		За таких обставин, керуючись ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, ст.ст. 130,134,237 КЗпП України, ст.ст. 64,74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» п.п. 9,10 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 як зі службової особи, яка винна в незаконному звільненні, в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням кошти у загальній сумі 178954,31 грн.
		На виконання вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурором наведено обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в особі виконавчого комітету Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, яке полягає в наступному.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано особливості представництва інтересів держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
		Згідно з ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Відповідно до статті 142 Конституції України та ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
		З огляду на викладене, прокурор вважає, що інтереси держави полягають у захисті економічних інтересів органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, проте направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.
		Також в обґрунтування підстав для представництва прокурор посилається на судову практику, зокрема викладену у постанові Верховного Суду від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21, де зазначено, що громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (ст. 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.
		Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, позов прокурора в інтересах громади прирівнюється до позову прокурора в інтересах держави.
		Таким чином прокурор вважає, що недоотримання виплачених на підставі винних дій службової особи коштів у розмірі 178954,31 грн. суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Прокурор стверджує, що місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Тобто, як на думку прокурора, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.
		За таких обставин прокурор вважає, що стягнення з виконавчого комітету Тальнівської міської ради шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.
		Одночасно, прокурор зазначає, що статтею 63 БК України визначено, що місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
		При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державною, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		Недодержання законодавства про працю органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями державної та комунальної власності, а також їх службовими особами безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування шкоди сплачуються з державного чи місцевого бюджетів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
		У відповідності до основних принципів бюджетної системи України, закріплених ст. 7 БК України, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи при здійсненні своїх повноважень, зобов`язані дотримуватись принципу цільового використання бюджетних коштів, а саме, використовувати тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
		Цільовим призначенням для використання таких коштів є спрямування їх на реалізацію повноважень Тальнівської міської ради.
		На підставі наведеного вище, прокурор стверджує, що винесення незаконного розпорядження міським головою Тальнівської міської ради Сідьком В.П. від 23.09.2023 № 226-Рк призвело до затримки виконання рішення суду та, як наслідок, зумовило понесення витрат бюджетних коштів Тальнівської міської ради, які були списані з рахунку виконавчого комітету Тальнівської міської ради.
		Таким чином, за висновком прокурора, Тальнівська міська рада та її виконавчий комітет є органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		В обґрунтування обставин, що безпосередньо спонукали прокурора звернутися з позовом до суду, остання зазначає, що незважаючи на той факт, що виконавчим комітетом Тальнівської міської ради внаслідок зволікання у поновленні на посаді ОСОБА_2 26.05.2023 виплачено кошти на виконання рішення суду у справі №580/5528/22, а бюджет Тальнівської міської ради втратив 178954,31 грн., як оплату працівникові за час вимушеного прогулу внаслідок зволікання у виконанні рішення суду, Тальнівською міською радою та її виконавчим комітетом, як компетентними органами не вжито жодних заходів щодо стягнення з винної посадової особи вказаних коштів в порядку регресу.
		Зокрема, на запит Звенигородської окружної прокуратури від 06.07.2023 № 50/3-519 вих 23 щодо витребування документів, які підтверджують обставини зазначені у позові, виконавчий комітет Тальнівської міської ради листом від 21.07.2023 за вих. № 01-09/4236 надав витребувані документи та повідомив, що Тальнівська міська рада, виконком Тальнівської міської ради не приймали рішення щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.
		Також прокурор зазначає, що враховуючи, що строк позовної давності для пред`явлення вказаної категорії позовів становить один рік з моменту виконання судового рішення та бездіяльність протягом тривалого часу з моменту сплати ОСОБА_2 відповідних коштів з боку уповноважених органів, окружною прокуратурою до Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету скеровано повторний запит щодо надання інформації про вжиті останніми заходи реагування, у тому числі судового характеру, за вказаним фактом.
		Листом від 08.12.2023 № 01-09/7471 представник Тальнівської міської ради та виконавчого комітету Тальнівської місткої ради  начальник юридичного відділу повідомив, що законодавець визначив саме право, а не обов`язок зворотної вимоги (регресу), а тому Тальнівська міська рада та її виконавчий комітет повідомляють, що самостійно звертатимуться до суду та категорично заперечують проти представництва інтересів Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету щодо звернення до суду з позовною заявою про стягнення шкоди в порядку регресу, оскільки не вбачають факту порушення інтересів держави, що полягає у спричиненні матеріальної шкоди, завданої зволіканням з боку міського голови у винесенні розпорядження про поновлення працівника на посаді та не вбачає за необхідне подавати відповідний позов.
		При цьому прокурор зазначає, що згідно п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, мас кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави чи територіальної громади, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення , він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Далі прокурор зазначає, що моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень на цей час позовних заяв Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу коштів, сплачених внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 не встановлено.
		Оскільки ОСОБА_1 , як головною посадовою особою територіальної громади не відшкодовано по даний час шкоди, понесеної останньою у зв`язку із зволіканням у поновленні на посаді ОСОБА_2 , а Тальнівською міською радою та її виконавчим комітетом, як виконавчим органом міської ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади на цей час не вжито заходів у судовому порядку щодо відновлення порушених інтересів держави, прокурор звернувся із вказаним позовом до суду.
		За таких обставин прокурор дійшов висновку, що порушені державні інтереси залишаються незахищеними, а суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження щодо здійснення захисту порушеного інтересу держави, свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову.
		Згідно ухвали від 04.03.2024 року Катеринопільським районним судом прийнято до розгляду матеріали цивільної справи за вказаним вище позовом, які надійшли з Тальнівського районного суду в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України.
		Крім того, відповідачу надано строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та для подання відзиву на позовну заяву.
		Відзив на позов відповідачем не подано.
		У відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
		Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
		З рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року (набрало законної сили 11.08.2022 року) вбачається, що вказаним рішенням задоволено позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тальнівської міської ради та Тальнівського міського голови Сідька В.П., визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови ОСОБА_1 від 16.04.2021 року № 228-Рк «Про звільнення ОСОБА_2 », з поновленням ОСОБА_2 на посаді начальника фінансового управління Тальнівської міської ради та стягненням з виконавчого комітету Тальнівської міської ради на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 163375,58 грн. (а.с.12-16).
		З постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 року вбачається, що апеляційну скаргу виконавчого комітету Тальнівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного суду від 07.02.2022 року у справі № 580/4749/21 залишено без змін (а.с. 17-19).
		Відповідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України суд визнає, що вказані вище обставини встановлені преюдиційним рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже не потребують доказування при розгляді цієї справи.
		Також, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року (набрало законної сили 16.03.2023 року) у справі № 580/5528/22 задоволено позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тальнівської міської ради, Тальнівської міської ради, Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича про стягнення коштів за час затримки виконання рішення суду. Вирішено стягнути з виконавчого комітету Тальнівської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 131832,77 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 1318,33 грн. та витрати пов`язані з наданням їй професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 16800 грн. (а.с. 25-28).
		З розпорядження міського голови Тальнівської міської ради Сідька В.П. від 23.09.2022 року № 226-Рк вбачається, що ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника фінансового управління Тальнівської міської ради (а.с. 56).
		Як вбачається, виконавчим комітетом Тальнівської міської ради здійснено виплати ОСОБА_3 відповідно до рішення суду у справі № 580/5528/22 на загальну суму 178954,31 грн., що підтверджується наступними платіжними інструкціями:
		- платіжна інструкція № 1 (# 360115344) від 26.05.2023 року про сплату середнього заробітку ОСОБА_3 за час затримки виконання рішення суду на суму 131832,77 грн. (а.с. 61);
		- платіжна інструкція № 2 (# 360128342) від 26.05.2023 року про сплату судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 на суму 16800,00 грн. (а.с. 62);
		- платіжна інструкція № 3 (# 360134350) від 26.05.2023 року про сплату судових витрат зі сплати судового збору на суму 1318,33 грн. (а.с. 63);
		-    платіжна інструкція № 714 від 26.05.2023 року про сплату ЄСВ із середнього заробітку ОСОБА_2 за час затримки виконання рішення суду на суму 29003,21 грн. (а.с. 64).
		З запиту Звенигородської окружної прокуратури від 24.11.2023 року № 50/3-823 вих 23 вбачається, що остання звернулась до виконавчого комітету Тальнівської міської ради та Тальнівської міської ради з вимогою про надання відомостей, які підтверджують вжиття заходів, у тому числі судового характеру, спрямованих на стягнення з винної особи шкоди, спричиненої виданням незаконного розпорядження від 16.04.2021 року № 228-Рк «Про звільнення ОСОБА_2 », а у випадку невжиття заходів щодо відшкодування шкоди завданої місцевому бюджету зазначити причину. Також вказаний запит містив вимогу про надання документів, що пов`язані з виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі № 580/5528/22 (а.с.36-43).
		З листа виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 08.12.2023 № 01-09/7471 вбачається, що за наслідками розгляду звернення прокуратури представник Тальнівської міської ради та виконавчого комітету Тальнівської місткої ради  начальник юридичного відділу повідомив, що самостійно звертатимуться до суду та категорично заперечують проти представництва прокурором інтересів Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету щодо звернення до суду з позовною заявою про стягнення шкоди в порядку регресу, оскільки не вбачають факту порушення інтересів держави, що полягає у спричиненні матеріальної шкоди, завданої зволіканням з боку міського голови у винесенні розпорядження про поновлення працівника на посаді та не вбачає за необхідне подавати відповідний позов (а.с.74-75).
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
		Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями сільських, селищних, міських голів, голів районних у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом.
		Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.
		Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 134 КЗпП Українипрацівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
		Відповідно дост. 237 КЗпП Українисуд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
		Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакціїстатті 237 КЗпП України (з 11.04.1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
		Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.12.1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
		Аналогічнаправова позиціяза вцілому релевантнихобставин,викладена упостанові ВерховногоСуду від20.05.2020року усправі 401/1387/17.
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно доч.4ст.56ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
		Вирішуючи обґрунтованістьпідстав дляпредставництва прокуроромінтересів державипід часзвернення звказаним вищепозовом,суд визнає,що наведенепрокурором обґрунтуванняє належнимта відповідаєправовим позиціям,викладеним у п. 37 постанови Верховного Суду від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21, п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		З повідомлення Звенигородської окружної прокуратури від 25.12.2023 року № 50-3381 вих.-23 вбачається, що останньою повідомлено Тальнівську міську раду та виконавчий комітет Тальнівської міської ради як суб`єкта владних повноважень про звернення прокурора з позовом предметом якого є стягнення з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Тальнівської міської ради витрат, понесених внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 , чим дотримано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 76-77).
		Таким чином суд визнає, що незаконність звільнення ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Тальнівської міської ради Сідька В.П. від 16.04.2021 року № 228-Рк «Про звільнення ОСОБА_2 » була встановлена преюдиційними рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року та обґрунтованість стягнення коштів за час затримки виконання судового рішення, яка була встановлена преюдиційними рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі № 580/5528/22.
		За таких обставин ОСОБА_1 , як службова особа, яка винна у виданні незаконного розпорядження від 16.04.2021 року № 228-Рк «Про звільнення ОСОБА_2 », несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну виконавчому комітету Тальнівської міської ради та Тальнівській міській раді у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Оцінивши засвоїмвнутрішнімпереконанням дослідженіусудовомузасіданні докази, врахувавшиналежність,допустимістьтадостовірність кожногодоказуокремо,атакождостатність івзаємнийзв`язокдосліджених доказівуїхсукупності, суддійшов висновкупро наявність законнихпідстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено, що між протиправними, винними діями ОСОБА_1 та заподіянням майнової шкоди у розмірі 178954,31 грн. органу місцевого самоврядування є прямий причинний зв`язок, що є підставою для настання відповідальності за завдану майнову шкоду згідно зіст.237КЗпП України.
		Таким чином, з дослідженим судом доказів достовірно встановлене невжиття органом місцевого самоврядування жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави, яка з огляду не невідкладність вжиття вказаних заходів (з огляду на скорочений строк позовної давності), кваліфікується судом як бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка надає прокурору законні підстави для здійснення невідкладного захисту інтересів держави шляхом звернення з позовом в інтересах територіальної громади.( п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.)
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені Черкаською обласною прокуратурою під час здійснення інтересів держави в особі в особі виконавчого комітету Тальнівської міської ради та Тальнівської міської ради судові витрати у виді сплати судового збору у розмірі 2684 грн.,підлягають стягненню з ОСОБА_1 ..
		Напідставі наведеного,керуючись ст.ст.263-265,268 ЦПКУкраїни суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тальнівської міської ради та Тальнівської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди в порядку регресу - задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області (ЄДРПОУ 04061607) кошти у сумі 178954 (Сто сімдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 31 копійку.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
		Рішення можебути оскарженов апеляційномупорядку безпосередньодо Черкаськогоапеляційного суду.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовомузасіданнібуло оголошенолишевступнута резолютивнучастинисудовогорішення,зазначенийстрокобчислюється здняскладенняповного судовогорішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Головуючий Баранов О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...