Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/74/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 27.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.

Номер судового провадження: 2-др/760/13/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/74/21
		2-др/760/13/24
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 березня 2024 року                                                                                   м. Київ
		 
		Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши заяву адвоката Федорченка А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року вирішено:
		«Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Вселити ОСОБА_1 в квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
		В рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - відмовити».
		Через систему «Електронний суд» від адвоката Федорченка А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд:
		- ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пов`язані із розглядом справи судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам на загальну суму 44 280,25 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят) грн 25 коп., з яких 1 343,75 (одна тисяча триста сорок три) грн 43 коп. судового збору, 42 337,61 грн (сорок дві тисячі триста тридцять сім) грн 61 коп. витрат на оплату наданої професійної правничої допомоги, 568,29 (п`ятсот шістдесят вісім) грн 29 коп транспортних витрат адвоката, 30,60 (тридцять) грн 60 коп. комісії за оплату судового збору.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Сторони в судове засідання не викликались.
		Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
		Згідно з ч. 3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
		Дослідивши матеріали справи №760/74/21, заяву подану представником позивача про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.
		Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
		Вселено ОСОБА_1 в квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
		В рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - відмовлено.
		Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
		При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
		Так, до заяви додано: копію ордеру серії КС №650025 від 05.04.2020, копію договору про надання правничої (правової) допомоги №200405 (витяг) від 05.04.2020, копію додаткової угоди №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №200405 від 05 квітня дві тисячі двадцятого року від 09.12.2020, копію акту передачі-приймання наданої професійної правничої допомоги по договору про надання правничої (правової) допомоги №200405 від 05 квітня 2020 від 18.12.2023, копію рахунку-фактури №15 від 18.12.2023 на суму 44 586,49 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордера №12/12 від 09.12.2020 на суму 20 000,00 грн.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Слід звернути увагу, що Національний банк згідно з повноваженнями наданими йому ст.33 ЗУ «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій для підприємств і організацій.
		Зокрема журнал реєстрації касових документів КО-3 - призначений для реєстрації касових документів в ході ведення касових операцій і застосовується для реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.
		Прибутковий касовий ордер наданий адвокатом Федорченко А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заповнений не відповідно до порядку заповнення прибуткового касового ордеру, а саме: печатка не розділена лінією відриву, відсутність реєстраційного журналу касових документів, тощо. При цьому не можна стверджувати, що це є абсолютною підставою для відмови у задоволенні вимог щодо витрат на правову допомогу.
		Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
		На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
		Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу та кількістю судових засідань, наявність клопотання про зменшення розміру витрат від представника позивача, виходячи із критеріїв розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідачів 10 000 грн правової допомоги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки в рішенні від 13.12.2023 не було вирішено питання про стягнення судового збору, то пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір у розмірі 1 681,60 грн.
		У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133,137, 141, 270 ЦПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		Заяву адвоката Федорченка А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити частково.
		Ухвалити додаткове рішення по справі №760/74/21 за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житлом:
		Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 681,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
		В іншій частині вимог заяви - відмовити.
		 
		Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
		Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
		 
		Суддя                                                                                         Г.О. Козленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...