Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/234/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 26.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.

Результат оскарження 20.11.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/420/244/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/234/24 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 березня 2024 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ВЧ НОМЕР_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди за період 01.03.2023 року по 30.11.2023 року включно та зобов`язати вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ВЧ НОМЕР_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якій позивач просить: 
		визнати протиправними дії посадових осіб військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди ОСОБА_1 , військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , за період з 01.03.2023 року до 30.11.2023 року за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спецільних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
		зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000,00 грн. та 30000,00 грн. за період з 01.03.2023 року до 30.11.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
		Ухвалою від 04.01.2024 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		30.01.2024 року (вх. №4233/24) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.
		19.02.2024 року (вх. №6999/24) позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач брав участь у бойових діях, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів із захисту Батьківщини. Так, у січні 2023 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної обороги від 22.01.2023 року №69дск, 197 батальйон передислоковано до м. Херсон та зобов`язано зайняти бойові позиції у межах м. Херсон та прилеглих до міста територіях з метою утримання оборони м. Херсон на запобігання форсування р. Дніпро збройними РФ, для виконання бойового завдання 124 бригади з кругової оборони м. Херсон. Проте, на думку позивача, йому протиправно не виплачено у повному розмірі грошове забезпечення. 
		Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
		Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
		Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
		За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду. 
		Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
		Судом встановлено, що 25.01.2022 року ОСОБА_1 , було укладено контракт на проходження військової служби та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 25.01.2022 року №3 та призначено на посаду командира стрілецької роти НОМЕР_6 окремого батальйону територіальної оборони управління НОМЕР_5 окремої бригади територіальної обороги регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », шпк «старший лейтененант», ВОС  0210003.
		Як зазначає позивач, останній брав участь у бойових діях, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів із захисту Батьківщини. Так, у січні 2023 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної обороги від 22.01.2023 року №69дск, 197 батальйон передислоковано до м. Херсон та зобов`язано зайняти бойові позиції у межах м. Херсон та прилеглих до міста територіях з метою утримання оборони м. Херсон на запобігання форсування р. Дніпро збройними РФ, для виконання бойового завдання 124 бригади з кругової оборони м. Херсон. 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-XII від 25.03.1992 року захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
		Згідно з ст. 1-2, 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
		Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
		Згідно з положеннями Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. 
		Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		За правилом ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
		На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі  Постанова №168).
		Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року.
		Пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції Постанови КМ № 43 від 20.01.2023) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
		З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (далі - Наказ №164).
		Пунктом 1 Наказу №164-АГ визначалось, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36), який набув чинності 01.02.2023 року, а втратив чинність 05.09.2023 року. 
		Тобто, у період з 01.02.2023 року по 05.09.2023 року Порядок №36 діяв та розповсюджувався на спірні правовідносини. 
		Так, відповідно до п. 2 Порядку №36, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:
		1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
		у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
		наземної охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури;
		у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;
		із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
		2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);
		3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
		Згідно з визначення пункту 3 Порядку №36, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
		1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
		2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
		3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
		4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
		5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
		6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
		7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
		8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
		Пунктом 4 Порядку №36 передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
		бойовий наказ (бойове розпорядження);
		журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
		рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах. 
		Отже, умовами виплати на період воєнного стану військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, є:
		безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, 
		перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених цих заходів.
		При цьому, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі відповідних документів, що передбачені вищенаведеними нормативно-правовими актами, тобто: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах. 
		Відповідно до п. 7 Порядку №36, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
		Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 року №69дск, відповідно до головного завдання НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони кругової оборони АДРЕСА_2 , НОМЕР_6 батальйону ТРО наказано зайняти район оборони у АДРЕСА_2 та частині прилеглих населених пунктів, та обладнати позиції для ведення можливого оборонного бою та протиповітряної оборони.
		У подальшому фактично зона відповідальності 197 батальйону ТРО суттєво не змінювалась, а особовий склад батальйону продовжує перебувати у м. Херсон та прилеглих населених пунктах, виконувати завдання на лінії бойового зіткнення.
		З 25.01.2022 року ОСОБА_1 , проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 окремий батальйон територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України (надалі 197 батальйон 124 бригади). 
		У січні 2023 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 року №69дск, 197 батальйон передислоковано до м. Херсон та зобов`язано зайняти бойові позиції у межах міста Херсон та прилеглих до міста територіях з метою утримання оборони м. Херсон на запобігання форсування р. Дніпро збройними силами російської федерації, для виконання бойового завдання 124 бригади з кругової оборони м. Херсон. 
		Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивач безпосередню участь у бойових діях не брав, безпосередньо в районах активного ведення воєнних (бойових дій) не перебував, оскільки м. Херсон та прилеглі населені пункти, які входять до зони відповідальності НОМЕР_6 батальйону ТРО не включені до районів ведення бойових дій. 
		Позивач цей факт заперечує. Стверджує, що у січні 2023 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 року №69дск, 197 батальйон передислоковано до м. Херсон та зобов`язано зайняти бойові позиції у межах міста Херсон та прилеглих до міста територіях з метою утримання оборони м. Херсон на запобігання форсування р. Дніпро збройними силами російської федерації, для виконання бойового завдання 124 бригади з кругової оборони м. Херсон. 
		Суд з приводу наведених доводів сторін зазначає наступне. 
		Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України Про оборону України, район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
		Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 № 35 та від 17.03.2023 №67, з 01 січня по 31 січня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.02.2023 № 68, від 01.03.2023 року №52, з 01 лютого по 28 лютого 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2023 № 89, з 01 березня по 31 березня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2023 № 111, з 01 квітня по 30 квітня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.06.2023 № 147, з 01 травня по 31 травня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 № 183, з 01 червня по 30 червня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 № 210, з 01 липня по 31 липня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247, з 01 серпня по 31 серпня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 № 273, з 01 вересня по 30 вересня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 № 301, з 01 жовтня по 31 жовтня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 № 341, з 01 листопада по 30 листопада 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.01.2024 № 2, з 01 грудня по 31 грудня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.
		Отже, обґрунтованими є доводи відповідача про те, що згідно вищенаведених наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 02.02.2023 № 26, від 14.02.2023 № 35, від 01.03.2023 № 52, від 01.04.2023 № 89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, від 01.07.2023 № 183, від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247, від 01.10.2023 № 273, від 01.11.2023 № 301, від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 № 2, до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які входять до зони відповідальності 197 батальйону ТРО. 
		Натомість, доводи позивача про те, що у спірний період, позивач безпосередньо перебуває у зоні Херсонської міської територіальної громаді та відноситься до зони бойових дій, не відповідають дійсним обставинам справи (щодо визначення районів ведення воєнних (бойових) дій).
		Суд вважає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків у складі Військової частини НОМЕР_2 без доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для відповідача обов`язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
		При зверненні до суду позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення її до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у спірний період.
		Факт такої участі позивача, у визначеному нею періоді, відповідачем заперечується.
		При цьому, відповідач детально обґрунтував свої заперечення. 
		Крім того, як доводить відповідач, позивачка отримувала додаткову грошову винагороду у розмірі до 30 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяких іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, керуючись наказами вищого командування, якими було визначено дислокації 197 батальйону ТРО, місце виконання завдань та безпосередньо бойові завдання.
		Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивчу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану за спірний період, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити. 
		Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.
		Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
		Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ВЧ НОМЕР_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди за період 01.03.2023 року по 30.11.2023 року включно та зобов`язати вчинити певні дії  відмовити.
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
		Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
		Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2024 р.
		 
		СуддяО.М. Тарасишина
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...