Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/15294/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.
Дата набрання законної сили: 19.03.2024
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		Справа № 11-cc/824/1496/2024                                                         Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 170 КПК                                                                                                  Доповідач: ОСОБА_2 
		Єдиний унікальний номер: № 758/15294/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 березня 2024 року                                                                                                  місто Київ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючої судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року, -
		за участю: 
		представника - ОСОБА_7 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100120000194, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та накладено арешт на майно, що було вилучене в ході проведення обшуків 13.12.2023 року, проведених за місцем здійснення господарської діяльності КП «Київський метрополітен», за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 35 та служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен», за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 2-А, а саме на:
		- копію посадової інструкції директора дирекції будівництва КП «Київський метрополітен» від 01.11.2023 року на 9 арк.;
		- копію посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023 року на 7 арк.;
		- копію посадової інструкції начальника служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» на 7 арк.;
		- копію контракту з начальником КП «Київський метрополітен» від 11.07.2022 на 11 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_9 на 36 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_10 на 30 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_6 на 50 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_11 на 29 арк.;
		- копію наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу 915-н/к від 20.12.2019 року на 1 арк.;
		- копію наказу №633 н/к від 17.07.2014 року на 1 арк.;
		- розпорядження від №80 від 16.07.2014 року на 1 арк.;
		- копію наказу про переведення на іншу роботу №827 від 29.12.2017 року на 1 арк.;
		- копію наказу-розпорядження №4900н/к від 24.05.2021 року на 1 арк.;
		- мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , із встановленням заборони користуватись, розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та відчужувати вказане майно.
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_6 , з внесеними доповненнями до неї, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 року, скасувати її в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про арешт майна в частині накладення арешту на мобільний телефон «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
		Щодо поновлення строків на апеляційне оскарження представник вказує, що розгляд клопотання в суді першої інстанції проводився без участі власника майна чи його представника, копію ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 року представник зміг отримати лише 10.01.2024 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься в матеріалах справи.  
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.12.2023 року не надавався дозвіл на вилучення особистої речі ОСОБА_6 - мобільний телефон, а відтак фактично мобільний телефон вважається тимчасово вилученим майном. 
		Вказує, що при розгляді клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчим суддею було порушено вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України та ч. 6 ст. 173 КПК України. 
		Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_7 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, з внесеними доповненнями до неї, та просив їх задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Оскільки дана ухвала оскаржується  тільки в частині, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних вимог апелянта, а щодо іншого майна на яке накладено арешт вказаною ухвалою, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту колегією суддів не вирішується.
		Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Управлінням поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві, за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100120000194 від 08.12.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		Досудовим розслідуванням зазначено, що 08.12.2023 року приблизно о 14 год. 30 хв. внаслідок службової недбалості невстановлених службових осіб КП «Київський метрополітен», станції метро «Теремки», «Іподром», «Виставковий центр», «Васильківська», «Голосіївська», «Деміївська» КП «Київський метрополітен» зачинені у зв`язку із розгерметизацією тунелю, наявністю тріщин у стінах тунелю, що призвело до появи води на коліях КП «Київський метрополітен».
		Під час проведення обшуку 13.12.2023 року, на підставі ухвал слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва, за місцем здійснення господарської діяльності господарської діяльності КП «Київський метрополітен», за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 35 та служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен», а саме, за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 20а, серед іншого виявлено та вилучено речі і документи, які не зазначені в ухвалах слідчих суддів, однак мають відношення до кримінального провадження та являються тимчасово вилученим майном, а саме: 
		- копію посадової інструкції директора дирекції будівництва КП «Київський метрополітен» від 01.11.2023 року на 9 арк.;
		- копію посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023 року на 7 арк.;
		- копію посадової інструкції начальника служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» на 7 арк.;
		- копію контракту з начальником КП «Київський метрополітен» від 11.07.2022 на 11 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_9 на 36 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_10 на 30 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_6 на 50 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_11 на 29 арк.;
		- копію наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу 915-н/к від 20.12.2019 року на 1 арк.;
		- копію наказу №633 н/к від 17.07.2014 року на 1 арк.;
		- розпорядження від №80 від 16.07.2014 року на 1 арк.;
		- копію наказу про переведення на іншу роботу №827 від 29.12.2017 року на 1 арк.;
		- копію наказу-розпорядження №4900н/к від 24.05.2021 року на 1 арк.;
		- мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
		Постановою старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у місті Києві від 13.12.2023 року вилучені документи та речі визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження. 
		15.12.2023 року (клопотання датоване 14.12.2023 року) прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023100120000194, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що було вилучене в ході проведення обшуків 13.12.2023 року, проведених за місцем здійснення господарської діяльності КП «Київський метрополітен», за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 35 та служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен», за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 2-А, а саме на:
		- копію посадової інструкції директора дирекції будівництва КП «Київський метрополітен» від 01.11.2023 року на 9 арк.;
		- копію посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023 року на 7 арк.;
		- копію посадової інструкції начальника служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» на 7 арк.;
		- копію контракту з начальником КП «Київський метрополітен» від 11.07.2022 на 11 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_9 на 36 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_10 на 30 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_6 на 50 арк.;
		- копію особової справи (доповнення до особового листка з обліку кадрів) на ОСОБА_11 на 29 арк.;
		- копію наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу 915-н/к від 20.12.2019 року на 1 арк.;
		- копію наказу №633 н/к від 17.07.2014 року на 1 арк.;
		- розпорядження від №80 від 16.07.2014 року на 1 арк.;
		- копію наказу про переведення на іншу роботу №827 від 29.12.2017 року на 1 арк.;
		- копію наказу-розпорядження №4900н/к від 24.05.2021 року на 1 арк.;
		- мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
		Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно (повний перелік вилученого майна згідно резолютивної частини оскаржуваної ухвали).
		Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). 
		Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). 
		Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації; 
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. 
		При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
		Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.
		Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.
		Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінальних правопорушень та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.
		Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь. 
		Відповідно до  ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси фізичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
		На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.
		Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.
		Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376,395,404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року, в частині задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100120000194, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та накладено арешт на майно, що було вилучене в ході проведення обшуків 13.12.2023 року, проведених за місцем здійснення господарської діяльності КП «Київський метрополітен», за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 35 та служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен», за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 2-А, а саме на:
		- мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , із встановленням заборони користуватись, розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та відчужувати вказане майно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 
		   ____________________                    ______________________             ____________________
		         ОСОБА_2                                    ОСОБА_3                                 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...