Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 188/824/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.
Дата набрання законної сили: 29.04.2024
Номер судового провадження: 2/188/45/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 188/824/22 
		Провадження № 2/188/45/2024 
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 березня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,
		при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні у смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
		 ВСТАНОВИВ:
		 ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Лисичанської міської ради Луганської області (далі  відповідач) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача ОСОБА_2 . За життя покійного брата позивач здійснював за ним догляд, вів спільне з братом господарство, проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 та здійснив його поховання. Також, після смерті дочки брата та племінниці позивача ОСОБА_3 позивачем була прийнята спадщина.
		 Однак через помилку у прізвищах, а саме: прізвище брата зазначено « ОСОБА_4 », а прізвище позивача « ОСОБА_5 », позивач не може отримати грошову допомогу на поховання рідного брата.
		 04.02.2021 позивач звернувся із заявою до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області щодо встановлення факту родинних відносин.
		 Рішенням від 07.09 2021 у справі № 352/214/21 було встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Це рішення набрало законної сили 12 жовтня 2021 року. На електронну адресу ГУПФ в Луганській області було направлено копію рішення та документи для виплати недоотриманої пенсії, яка належала померлому братові позивача. Листом від 12.05.2022 ГУПФ в Луганській області повідомило, що з відповідними документами на прийняття спадщини позивач може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України.
		 На звернення позивача до ГУПФ в Івано-Франківській області було рекомендовано надати свідоцтво про право на спадщину.
		 Позивач зазначає, що звернувся до нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини на недоотриману пенсію ОСОБА_2 , але листом від 29.07.2022 за № 1052/02-14 державним нотаріусом Дмитрук С.Д. рекомендовано поновити строк для прийняття спадщини.
		 Позивач просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини  два місяці з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили, посилаючись в якості поважної причини пропущення строку на встановлення факту родинних відносин, військовий стан, введений по всій території України, та норму ст. 1272 ЦК України. 
		 Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
		 Оскільки відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу (далі  ЦПК) України, и ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення виклику до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua», в судове засідання не з`явився без поважних причин, відзив на позов не надав, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив у справі заочне рішення. 
		 Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу (далі  ЦПК) України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
		 Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		 Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1). 
		 У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Лисичанськ Луганської області помер спадкодавець ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.09.2020 р., актовий запис №1126, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера.
		 Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є позивач, інформації про наявність інших спадкоємців суду не надано.
		 Родинний зв`язок позивача зі спадкодавцем підтверджується рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2021 року, у якому ОСОБА_2 зазначений його братом.
		 Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України.
		 Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		 Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		 Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		 Стаття 1220 ЦК України визначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
		 Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
		 Згідно з ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
		 Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		 Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
		 Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. 
		 Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		 Позивач 28 липня 2022 року звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадкової справи, однак нотаріусом рекомендовано поновити строк для прийняття спадщини, що вбачається з копії листа нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Дмитрук С.Д. № 1052/02-14 від 29.07.2022.
		 Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1). 
		 Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у якому вказав, що строк на прийняття спадщини пропущений з поважних причин і суд може визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
		 Суд відкрив провадження у цій справі, враховуючи відсутність інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
		 Згідно з ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
		 Частиною третьою вказаної статті визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		 У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 висловлена правова позиція, що за змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		 З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
		 Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
		 У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. за
		№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 Позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини через встановлення факту родинних відносин, воєнний стан, введений по всій території України.
		 Суд дійшов висновку, що причина пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною, викликаною об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		 Суд бере до уваги також ту обставину, що у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейським Судом з прав людини розглядалися справи щодо порушення права власності, де об`єктами були майнові права, наприклад, набуте на підставі заповіту право на одержання орендної плати (ренти) за користування земельною ділянкою (ухвала щодо прийнятності заяви № 10741/84 S. v. the United Kingdom від 13 грудня 1984 р.). Отже, у разі відмови у вимозі позивачу про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, на думку суду, буде допущене порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право фізичних та юридичних осіб на вільне володіння своїм майном.
		 Суд встановив, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. 
		 Позов є немайнового характеру, тому відповідно до вимог пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн., який слід залишити за позивачем. 
		 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1220-1223,1225, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд 
		 В И Р І Ш И В:
		 Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до Лисичанської міської ради Луганської області, місце знаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 26522196 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
		 Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
		 Судові витрати залишити за позивачем.
		 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 
		 Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		 У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		 Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
		 Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
		 Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.  
		 Суддя   П. О. Бурда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...