Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 447/1989/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.

Номер судового провадження: 2/447/41/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження №2/447/41/24 Справа №447/1989/23 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
		 
		 
		28.03.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,
		позивачка ОСОБА_1 ,
		представник позивачки ОСОБА_2 
		представник відповідача ОСОБА_3 
		Процесуальні дії у справі.
		27.06.2023  на адресу суду надійшов позов   ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути грошові кошти, списані без згоди  платника внаслідок неналежної платіжної операції.  В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.09.2013 між нею та АТ КБ «ПриватБанк» було підписано Договір № SAMDNFF000110975549, згідно якого  їй було відкрито  рахунок НОМЕР_1 , карта № НОМЕР_2 . 16.12.2015 було підписано  Угоду № SAMDNWF00022611929, згідно якої  їй було  відкрито  рахунок НОМЕР_3 , карта НОМЕР_4 .
		30.10.2022 переглядаючи стрічку новин у соціальній мережі Facebоок, вона побачила повідомлення, що єПідтримка надає допомогу українцям, які постраждали від війни. Позивачка перейшла за посиланням на сайт єПідтримка, заповнила запитувані дані (прізвище та ім`я, область, чи є діти, чи працює). Інших особистих даних вона не повідомляла. Їй було запропоновано обрати банк для перерахування коштів Ощадбанк чи ПриватБанк. Позивачка натиснула ПриватБанк. Одразу отримала повідомлення, що їй нараховано виплату у розмірі 3600,00 грн. Щоб перевірити чи прийшли кошти, вона зайшла по ссилці в Приват24. Після авторизації її екран телефона погас, пропало зображення і вона ніякі дії більше зробити не могла. Тут же почати надходити смс повідомлення про зняття коштів з її карткових рахунків.
		Коли позивачка побачила SMS ПРИВАТБАНКУ від 30.10.2022 то зрозуміла, що невідомі особи намагаються зняти кошти з її рахунку. Тоді ОСОБА_1 негайно подзвонила по номеру телефона 3700 в Банк, щоб заблокувати свої картки та подала заявку на повернення коштів, так, як вона ніякі операції в додатку Приват24 не підписувала і кошти не перераховувала.
		На наступний день позивачка звернулася до відділення поліції № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області із заявою про зняття  коштів з її банківських рахунків внаслідок вчинення шахрайських дій невідомими  особами у розмірі 113 780,88 грн. За даним фактом 31.10.2022  відкрито кримінальне провадження № 12022141250000390.  Станом на день звернення до суду з цим позовом досудове розслідування триває, винну особу не встановлено. 
		Внаслідок незаконних платіжних операцій (списання коштів) з її кредитної картки № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) 30.10.2022 невідомою особою знято 44 862 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят дві ) грн. 98 коп. кредитних коштів. Станом на 22 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 48 711,53 грн, на яку банком було нараховано відсотки за користування кредитом. Починаючи з 01 грудня 2022 року, банком нараховувалися 3.5 % відсотка за користування кредитом, який вона не отримувала.
		Внаслідок незаконних платіжних операцій (списання коштів) з її картки № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ) 30.10.2022 невідомою особою знято 68 917,90 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн. 90 коп. власних коштів.
		Оскільки, вказані трансакції здійснювалися без її погодження та без її відома, позивачка неодноразово зверталася усно в Банк з проханням зафіксувати факт незаконного списання грошових коштів на загальну суму 113 780 грн. 88 коп. та повернути незаконно списані грошові кошти на її рахунки. Вважає, що Банком були порушені її права, а саме не було вжито всіх належних заходів для запобігання зупиненню списання кредитних коштів з її карткового рахунку. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначає, що на момент вчинення неналежної платіжної операції невідомою особою вона не розголошувала жодну інформацію щодо своїх кредитних карт, в тому числі ПІН-код, терміну дії, СУУ2, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Більше того, вона не давала згоди на проведення платіжних операцій 30.10.2022  на загальну суму 113 780, 88 грн. власних і кредитних коштів.  Позивачка не отримувала кодів на свій телефон чи телефонних дзвінків від Банку для підтвердження вище зазначених платіжних операцій. Коли вона отримала смс повідомлення від Банку про зняття коштів невідомими особами, вона негайно повідомила про це Банк, щоб останній відмінив/скасував операцію. Однак, Банк не здійснив всіх належних для цього заходів, що призвело до списання з її карткових рахунків 113 780 грн. 88 коп. на користь невідомих  осіб.
		Таким чином, Банком порушено вимоги Закону України «Про платіжні послуги» та умов укладеного між сторонами договору, оскільки є факт здійснення операцій за її кредитним рахунком, які вона не замовляла та не дозволяла, що завдало їй істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку вона має погашати, що утворилась з часу незаконного зняття невстановленою особою кредитних грошових коштів з її карткового рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_6 ) 30.10.2022  у сумі 44 862 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят дві ) грн. 98 коп. Станом на 22 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 48 711,53 грн. Більше того, Банком не було вжито заходів для захисту її власних коштів. І як наслідок, невідомою особою було здійснено онлайн оплату трьома платежами з її карти № НОМЕР_2 (НОМЕР_12) 30.10.2022 та знято 68 917,90 (шістдесят вісім тисяч дев`ятсот сімнадцять ) грн., у зв`язку з чим просила позов задоволити в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 28.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу  надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
		Ухвалу суду від 28.06.2023, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримав 12.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.  
		24.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача адвокат Деркач О.Р. просила у задоволення позову відмовити у повному обсязі. Вказала, що позивачкою 06.12.2019 на підтвердження  отримання послуг банку підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських  послуг.  Вказаний документ скріплений власноручним підписом ОСОБА_1 , в якому зазначено її фінансовий мобільний  номер телефону НОМЕР_7 . Вивчено рух  коштів  по  картках НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , а саме:
		- НОМЕР_8   референс   SAMDNWFC00022611929   (кредитна картка), де за 30.10.2022 здійснено дві операції на переказ коштів о 20:07:23 на суму 15 834 грн. та 20:07:56 на суму 29 029 грн. Усього по картці - 44 863 грн. (кредитні кошти);
		- НОМЕР_9 референс SAMDNFF000110975549, де за 30.10.2022 здійснено три операції на переказ коштів о 20:09:30 на суму 31 668 грн., 20:10:00 на суму 31 668 грн. та 20:10:58 на суму 5 541,90 грн. Усього по картці - 68 877,9 грн. ( власні кошти ).
		Усі п`ять транзакцій з описом здійснені LIQPAY*PAY_MOTTO2_IE,DNIPRO,UA  Р 10 Інтернет-магазини - оплата в інтернет-магазині рау_motto2_IE ID платежу ХХХХ.  За допомогою платіжної системи LIQPAY*PAY кошти були переказані на сайт "motto.ua", який належить мережі АЗС "Motto" на рахунок власника вказаного сайту ТзОВ "ПрофітГІД", ЗКПО 39932827.  В ході вивчення логів входу в аккаунт Приват24 позивачки встановлено, що 30.10.2022 в проміжку часу з 20:06 по 20:11 год. зафіксовано вхід в Приват24 при паралельному застосуванні двох телефонів, а саме: фінансового мобільного телефону ОСОБА_1 марки "KSA-LX9|HONOR", операційна система Android 9 номер: НОМЕР_7 та мобільного телефону марки "SM-А225F|Samsung" операційна система  Android 12. Такий  вхід  в   аккаунт  Приват24     при  одночасному  застосуванні  двох мобільних телефонів став можливими в результаті здійснення віддаленого підтвердження позивачкою ОСОБА_1    входу в   аккаунт Приват24  шляхом   підтвердження натисканням   цифри   "1"   на   її   фінансовому мобільному телефоні після надходження дзвінка на цей телефон. Зміни логіну ( мобільного номеру ) чи злому SІМ-картки не виявлено.
		30.10.2022  позивачка зателефонувала на гарячу лінію банку. У розмові ОСОБА_1 спочатку заявляє про викрадення значної суми коштів з її карт і стверджує, що не знає причини списання коштів. В подальшому ОСОБА_1 повідомила, що самостійно перейшла за посиланням на інтернет ресурс єДопомога з метою отримання фінансово допомоги, де вказала пароль входу, ідентифікаційний номер, номер телефону і пароль картки, після чого з її карт відбулось списання коштів. В ході діалогу ОСОБА_4 рекомендовано звернутись з даного приводу у правоохоронні органи. Також оператором Банку було подано заявки на повернення коштів.
		Згідно з даними ПК "Повернення коштів" у поверненні коштів по вказаних операціях позивачці ОСОБА_1 відмовлено з коментарем "Послуга надана, еквайєр не бажає приймати на себе відповідальність за операцію".
		Таким чином, списання коштів з картки НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , яке мало місце 30.10.2022, відбулось з волевиявлення ОСОБА_1 шляхом ведення нею особисто на WеЬ-інтерфейсу, платіжного ресурсу LIQPAY та аккаунту Приват24 особистої інформації, що надало можливість списати кошти з вказаних карток на рахунок ТзОВ "ПрофітПД", ЗКПО 39932827. 
		Отже, відсутні підстави для висновку про те, що позивачкою подано докази,  що відповідали б  вимогам   77-82   ЦПК  України   для   доведення обставин  вчинення  дій  особою, відмінною від особи  позивача, наявні підстави стверджувати про недобросовісність дій позивача з врахуванням наведених останньою мотивів позовної заяви, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
		18.09.2023 ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області витребувано у ПрАТ "Київстар" (вул. Дегтярівська 53, м. Київ, 03113) інформацію щодо вхідних/вихідних дзвінків за номером телефону НОМЕР_7 , що належить (користується) ОСОБА_1 за період  з 00:00 год. до 24:00 год. 30 жовтня 2022 року. 
		02.10.2023 на виконання узвали суду від 18.09.2023 надійшла запитувана інформація.
		29.11.2023 ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		16.02.2024 на адресу суду надійшов виступ в дебатах по справі №447/1989/23 представника відповідача адвоката Деркач О.Р.
		В судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовну заяву підтримали, дали пояснення аналогічні позову та просили такий задоволити в повному обсязі.
		В судовому засіданні представник відповідача адвоката Деркач О.Р. проти задоволення позову заперечувала та з підстав вказаних у поданому до суду відзиві на позовну заяву просила в позові відмовити в повному обсязі.
		Суд встановив:
		ОСОБА_1 є держателем платіжних карток АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 та НОМЕР_9.
		В період часу з 20 год. 06 хв. по 20 год. 11 хв.  30.10.2022  невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Приват24» та заволоділи грошовими коштами, які були на карткових рахунках, відкритих в банку на ім`я ОСОБА_1 , шляхом  списання коштів з вказаних карток.
		Вказані обставини відповідачем АТ «КБ «ПриватБанк» не спростовувались, а тому у відповідності до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
		За фактом заволодіння грошовими коштами позивач  ОСОБА_1 30.10.2022 негайно подзвонила по номеру телефона НОМЕР_10 в Банк, щоб повідомити про зняття коштів.
		31.10.2022 ОСОБА_1 звернулася  у відділення поліції №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області із заявою про притягнення до відповідальності невстановлених осіб, які 30.10.2022 шахрайським шляхом заволоділи її коштами у сумі 114 000,00 грн.
		31.10.2022 відомості про те, що невстановлена особа з використанням електронно-обчислювальної техніки, шахрайським шляхом заволоділа з банківської картки ОСОБА_1   грошовими коштами у сумі 114 000,00 грн., внесені до ЄРДР за №12022141250000390 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст. 190 КК України. 
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України встановлений принцип змагальності сторін, згідно якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ «ПриватБанк» було встановлено, що за рахунком позивача ОСОБА_1 , а саме : 
		- НОМЕР_8   референс   SAMDNWFC00022611929   (кредитна картка)  30.10.2022 здійснено дві операції на переказ коштів о 20:07:23 на суму 15 834 грн. та 20:07:56 на суму 29 029 грн. Усього по картці - 44 863 грн. (кредитні кошти);
		- НОМЕР_9 референс SAMDNFF000110975549 (власні кошти) 30.10.2022 здійснено три операції на переказ коштів о 20:09:30 на суму 31 668 грн., 20:10:00 на суму 31 668 грн. та 20:10:58 на суму 5 541,90 грн. Усього по картці - 68 877,9 грн. ( власні кошти ).
		Усі п`ять транзакцій з описом здійсненні IQPAY*PAY_MOTTO2_IE,DNIPRO,UA  Р 10 Інтернет-магазини - Оплата в інтернет-магазині рау_motto2_IE ID платежу ХХХХ.  За допомогою платіжної системи LIQPAY*PAY кошти були переказані на сайт "motto.ua", який належить мережі АЗС "Motto" на рахунок власника вказаного сайту ТзОВ "ПрофітГІД", ЗКПО 39932827. 
		В ході вивчення логів входу в аккаунт Приват24 позивачки встановлено, що 30.10.2022 в проміжку часу з 20:06 по 20:11 год. зафіксовано вхід в Приват24 при паралельному застосуванні двох телефонів, а саме: фінансового мобільного телефону ОСОБА_5 марки "KSA-LX9|HONOR", операційна система Android 9 номер: НОМЕР_7 та мобільного телефону марки "SM-А225F|Samsung" операційна система  Android 12. Такий  вхід  в аккаунт  Приват24     при  одночасному  застосуванні  двох мобільних телефонів став можливими в результаті здійсненні віддаленого підтвердження позивачкою ОСОБА_1    входу в аккаунт Приват24  на   її   фінансовому мобільному телефоні.  Зміни логіну ( мобільного номеру ) чи злому SІМ-картки не виявлено. 
		З дослідженого у судовому засіданні аудіо запису розмови позивачки ОСОБА_1 з представником банку ОСОБА_6 встановлено, що остання 30.10.2022 звернулася на гарячу лінію Банку за номером 3700, вказавши, що з її кредитної картки на інтернет-магазин перераховуються кошти. Після проведеної перевірки представником банку було підтверджено переказ коштів на сервіс motto. Ця оплата проводилася на сайті мережі АЗС motto. Представник банку зазначив, що хтось чітко знає номер карти, термін дії  та код даної карти.  Під час проведення розмови з позивачкою було встановлено, що із всіх її карточок було знято кошти. На запитання представника банку, чи  позивачка сьогодні ввечері заходила в Приват 24, ОСОБА_1 відповіла, що не заходила. Однак така повідомила, що перед тим вона заходила в програму єДопомога, для отримання коштів, їй прийшло повідомлення про нарахування коштів у сумі 3600,00 грн.. Позивачці було запропоновано ввести пін-код, ідентифікаційний код, номер телефону та номер карточки, що вона і зробила, і після цього почали зніматися  кошти. Представник банку повідомив ОСОБА_1 , що це був шахрайський ресурс і таким чином було знято кошти з рахунку. Позивачці потрібно оформити заявку на шахрайство, подати заявку на повернення коштів, звернутися у відділення ПриватБанку та у правоохоронні органи.
		Відповідно до статі 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет.
		Відповідно до вказаних  Умов Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та Банку, подає до Банку розрахункові документи у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування.
		Сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних систем дистанційного обслуговування: Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та «Sendmoney», ATM, TCO, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість.
		Клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо). Процедура ідентифікації Клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом (Фінансовий номер телефону Клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо).
		Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї.
		Враховуючи вищезазначене, без розголошення (передача особистої конфіденційної інформації третім особам) з боку позивача ПІН-коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку.
		Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року №705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.  Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою Карток, які є Електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.  Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою.
		Відповідно до Умов  і правила надання банківських послуг, система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. Система надає Клієнтам комплекс банківських послуг цілодобово в режимі реального часу з будь-якої Система «Приват24» на підставі дистанційних розпоряджень Клієнта може виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в Договорі, здійснення операцій за рахунком Клієнта. Всі операції здійснюються за допомогою дистанційних розпоряджень, які оформляє Клієнт в Системі «Приват24». Банк зобов`язаний прийняти до виконання дистанційні розпорядження, оформлені і підтверджені належним чином.  Дистанційне розпорядження вважається переданим Клієнтом і прийнятим Банком до виконання, якщо Клієнт: для доступу в Систему ввів правильні логін (номер мобільного телефону ) і пароль; підтвердив вхід в Систему через додаткову перевірку Клієнта будь-яким шляхом; підтвердив дистанційне розпорядження на проведення переказу через підтвердження ініціювання переказу Клієнта шляхом введення одноразового паролю ОТР та/або шляхом зчитування QR коду та/або перевіркою ПІН-коду картки та/або шляхом IVR дзвінка та/або дзвінка оператора ОКЦ на фінансовий номер телефону.
		Банк не несе відповідальність за збереження коштів Клієнта у разі розголошення Клієнтом відомостей про логін та пароль третім особам. Клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15 зазначено, що: "відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення N 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції." Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі N 127/23496/15-ц (касаційне провадження N 61-3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі N 691/699/16-ц, (касаційне провадження N 61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі N 552/2819/16-ц (провадження N 61-1396св18) вказано, що:
		"користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Судом встановлено, що позивачка під час звернення в Банк не просила заблокувати її карточки, а тільки зазначила, що з її кредитної картки проведено оплату в інтернет-магазині. Окрім того, ОСОБА_1 підтвердила той факт, що 30.10.2022 вона заходила в програму єДопомога, для отримання коштів, їй прийшло повідомлення про нарахування коштів у сумі 3600,00 грн. та  було запропоновано ввести пін-код, ідентифікаційний код, номер телефону та номер карточки, що вона і зробила, і після цього почали зніматися  кошти. Таким чином, операції щодо зняття коштів з рахунків позивачки стали можливими виключно в результаті розголошення самим клієнтом конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам.
		Посилання ПАТ КБ "ПриватБанк" на ту обставину, що позивачка  порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, шляхом  дослідження аудіо запису розмови здійсненого 30.10.2022 між ОСОБА_1 та представником Банку.
		Чинним законодавством не надано повноважень Банку здійснювати повернення проведеного переказу позивачем, здійсненого з належною авторизацією.
		Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.
		3 огляду на викладене, підстави для звільнення позивача від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг, відсутні. Саме позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.
		За загальним правилом зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Враховуючи вищевказані норми права, а також умови договору, клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку.
		Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
		Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач надав суду належні і допустимі докази на спростування доводів позивачки,  довів, що позивачка, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
		Щодо розподілу судових витрат.
		Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів").
		Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав (частина третя статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").
		Системне тлумачення норм статті 5 Закону України "Про судовий збір" та статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів"), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
		Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 761/24881/16-ц (провадження N 14-57цс18).
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки ОСОБА_1 згідно статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" звільнена від сплати судового збору, такі компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись ст. ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,- 
		 
		                                                                     у х в а л и в:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 .
		Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк»,  юридична адреса: вул..Грушевського 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул.. Набережна Перемоги 30, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570.
		Повний текст рішення  складено 28.03.2024.
		 
		 
		 
		Суддя                  Головатий А. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...