Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/8061/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 28.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2024.
Дата набрання законної сили: 25.03.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4820/297/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2024 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/8061/21
		Провадження № 11-кп/4820/297/24
		       
		       Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі: 
		судді-доповідача                  ОСОБА_1 , 
		суддів                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю секретаря
		судового засідання          ОСОБА_4 ,
		прокурора                         ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_6 ,
		захисника                          ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019240000000360 внесене до ЄРДР 24.12.2019, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року, -
		в с т а н о в и л а:
		       Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 06 березня 2024 року в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовлено.
		       Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою продовжено по 05 травня 2024 року включно.
		       Своє рішення суд обґрунтовував тим, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, на підставі яких було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме: переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків.
		       А тому, з урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпеки кримінальних правопорушень у яких обвинувачується ОСОБА_6 , особи обвинуваченого, та що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам визначеним у ст.177 КПК України, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
		       В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить: скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 06.03.2024 про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмову у зміні запобіжного заходу; застосувати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 , або визначити обвинуваченому розмір застави, достатні1й для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.
		Вказує, що ухвала суду не відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.372 КПК України та суперечить практиці Європейського суду з прав людини та Конвенції про захист прав людини.
		Суд в ухвалі вказав про наявність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків, при цьому ні прокурором, ні судом не зазначено, які існують підстави вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам. Ухвала не містить встановлених судом обставин із посиланням на докази, мотиви з яких суд виходив при постановленні ухвали.
		Судом порушені вимоги ч.3 ст.199 КПК України.
		Суд, посилаючись на раніше встановлені ризики, не навів обставин, які б переконливо виправдовували подальше тримання ОСОБА_6 під вартою.
		Ризик переховування від суду поряд з наявністю у ОСОБА_6 місця реєстрації та проживання, міцних соціальних зв`язків (обвинувачений одружений, має сина, батька, який потребує стороннього догляду), є недоведеним.
		Крім того, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості вироку суду, який не набрав законної сили.
		Недоведеним є і ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки потерпілий та свідки надавали покази у суді під присягою і підстав вважати, що прокази будуть змінені не має.
		В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність у обвинуваченого умислу на переховування від суду або незаконного впливу на потерпілого та свідків.
		Підтвердженням того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України суттєво зменшилися є те, що станом на 06.03.2024 судом досліджені усі письмові докази, допитані свідки, що свідчить про те, що з плином часу та руху справи в суді зменшилися ризики.
		Крім того, матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Продовжуючи строк тримання під вартою суд не врахував обставини, зазначені в ч.1 ст.178 КПК України, зокрема наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність у ОСОБА_6 судимостей, позитивні характеристики, належна поведінка в умовах СІЗО.
		Суд не здійснив аналіз вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
		Враховуючи стан здоров`я ОСОБА_6 та необхідність оперативного втручання в умовах КПП «Хмельницька обласна лікарня», суд не розглянув можливості застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
		Станом на березень 2024 року ОСОБА_6 тримається під вартою понад три з половиною роки за відсутності будь-яких затримок з вини обвинуваченого, що свідчить про надмірну тривалість провадження щодо ОСОБА_6 , який тримається під вартою. 
		       Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		       Згідно ч.ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. 
		       За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
		       Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу. 
		       З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.4 ст.189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна (вимагання) з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, з погрозою вбивства, поєднаній з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, вчиненій організованою групою, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років; ч.3 ст.255-1 КК України, а саме у встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України, вчинені особою, яка перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу. 
		       Кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжкими злочинами.
		       При цьому, судом першої інстанції не з`ясовані обставини кримінального провадження, оскільки не вирішені питання, передбачені ст.319 КПК України у зв`язку із заміною судді. 
		       Тому, з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, особи обвинуваченого, особливої суспільної небезпеки та характеру інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, тяжкості можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на підставі яких було обрано   запобіжний захід у виді тримання під вартою, та які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме ризики переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків.  
		       В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховані усі обставини, передбачені статтею 178 КПК України у тому й числі тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винними у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.         
		       Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися судом при обранні та продовжені запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , дотримався вимог кримінального процесуального закону та прийняте судом рішення, з урахуванням усіх обставин, не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.  
		       Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, та що більш м`який запобіжний захід, у тому й числі у виді домашнього арешту або застави про що в апеляційній скарзі просить адвокат ОСОБА_7 не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу. 
		       З урахуванням викладеного безпідставними є доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про недоведеність ризиків зазначених у ст.177 КПК України.
		        Твердження захисника обвинуваченого про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності ризиків переховування від суду або незаконного впливу на потерпілого та свідків безпідставні.
		       Кримінальний процесуальний закон не вимагає надання доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у кримінальному провадженні в майбутньому. 
		        На думку колегії суддів у разі обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою є висока ймовірність вчинення ними дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.         
		       Не впливають на законність ухвали суду доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про те, що в контексті практики Європейського суду з прав людини ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.
		       Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
		       Отже, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду.
		       Продовжуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_6 найсуворіший запобіжний захід, суд першої інстанції врахував, не лише суворість можливого покарання, а й усі обставини визначені у ст. 178 КПК України. 
		       А тому, необґрунтованими є твердження апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про те, що продовжуючи ОСОБА_6 строк тримання під вартою суд не врахував обставини, зазначені в ч.1 ст.178 КПК України, зокрема наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність у ОСОБА_6 судимостей, позитивні характеристики, належна поведінка в умовах СІЗО.
		       Крім того, на думку колегії суддів зазначені обставини не є визначальними та такими, що б давали суду підставу для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.        
		       Твердження в апеляційній скарзі про те, що матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень та що суд не здійснив аналіз вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення на законність ухвали суду не впливають.
		       У статті 368 КПК України визначений перелік питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
		       Зокрема, згідно п.3 ч.1 ст.368 КПК України питання чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення вирішується судом при ухваленні вироку.
		       Оцінка доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України здійснюються судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 
		       Не впливають на законність ухвали суду доводи апеляційної скарги про надмірну тривалість провадження щодо ОСОБА_6 та тримання його під вартою.         Так, тривалість розгляду кримінального провадження та попереднього ув`язнення зумовлені складністю кримінального провадження, яка полягає у пред`явлені обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, які за своїм характером мають особливу суспільну небезпеку, що зумовлює необхідність дослідження значного обсягу доказів, в тому числі проведення допитів обвинувачених, потерпілого, свідків. 
		       Згідно довідки про рух справи №686/8061/21 від 25.03.2024, наданої Хмельницьким міськрайонним судом на запит апеляційного суду, судовий розгляд кримінального провадження неодноразово відкладався, зокрема, у зв`язку із клопотаннями сторони захисту, запровадженням воєнного стану, повітряними тривогами, відсутністю (припиненням) енергопостачання в приміщенні суду, закінченням робочого часу, технічними причинами, та з інших об`єктивних причин.
		       На думку колегії суддів тривалий розгляд кримінального провадження, з урахуванням його причин, не може бути єдиною підставою для обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.          
		       Не можуть бути підставою для обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою посилання в апеляційній скарзі на стан здоров`я ОСОБА_6 та необхідність оперативного втручання в умовах КПП «Хмельницька обласна лікарня».
		       Під час розгляду судом першої інстанції клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 та під час розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ні обвинуваченим ОСОБА_6 , ні його захисником не було надано жодного доказу, який би свідчив про те, що за станом здоров`я обвинувачений не може перебувати в умовах ізоляції.         
		       Не підлягають до задоволення вимоги апеляційної скарги захисника обвинуваченого про визначення розміру застави.        
		       Так відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
		       Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину із погрозою насильства та із застосуванням насильства, з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, колегія суддів не знаходить можливим визначити обвинуваченому розмір застави.         
		       Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.          
		       Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
		        Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -
		п о с т а н о в и л а:          
		        Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року про продовження обвинуваченому  ОСОБА_6  строку тримання під вартою по 05.05.2024 включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
		       Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...