Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 195/509/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 29.03.2024. Зареєстровано: 29.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2024.
Дата набрання законної сили: 26.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/195/67/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024046590000003

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа №195/509/24 
		1-кп/195/67/24 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28.03.2024 року смт.Томаківка Дніпропетровської області 
		Томаківський   районний   суд   Дніпропетровської   області   в  складі: судді -  ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Томаківка кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2024 року за № 12024046590000003 відносно:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тимшер, Усть-Коломський район, Республіка Комі, Російська Федерація, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
		за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -
		 
		ВСТАНОВИВ
		       В порушення вимог, норм діючого станом на 22.12.2022 року законодавства України, 22.12.2022 року, приблизно в ранковий час, у ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, тобто між особами, які спільно проживали, але не перебували у шлюбі, та які знаходились за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживали, виник умисел на заволодіння бюджетними коштами шляхом обману, які надаються в якості державної допомоги особам, що набули статусу внутрішньо переміщеної особи. 
		       У вищевказаний час та місці,  ОСОБА_5 , матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовляючись про спільне вчинення злочину із ОСОБА_3 , запропонувала останньому використати адресу проживання своєї матері, а саме:  АДРЕСА_2 , як фіктивне місце проживання/перебування з метою отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та заволодіння бюджетними коштами, які надаються в якості допомоги, на що  ОСОБА_3  надав свою згоду, тим самим, вказані особи досягли остаточної попередньої змови групою осібна заволодіння бюджетними коштами шляхом обману, які надаються в якості державної допомоги особам, що набули статусу внутрішньо переміщеної особи.
		       Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, діючи за попередньою змовою групою осіб,  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, 22.12.2022 року в першій половині доби, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалося, із використанням громадського транспорту прибули до селища Томаківка Нікопольського району Дніпропетровської області, де ОСОБА_3 , керуючись усними порадами ОСОБА_5 , діючи умисно, незаконно, протиправно, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди державіі бажаючи їх настання, особисто звернувся до Центру надання адміністративних послуг Томаківської селищної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області (надалі - ЦНАП), розташований за адресою: АДРЕСА_3 , із письмовою заявою встановленого зразка про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, для досягнення злочинної мети - незаконного отримання державної грошової допомоги, а ОСОБА_5 , матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, залишилася очікувати ОСОБА_3 за межами будівлі ЦНАП.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним умислом, ОСОБА_3 , діючи в той же час, на тому ж місці в будівлі ЦНАП, під час заповнення письмової заяви встановленого зразка про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, діючи таємно від власника нижченаведеного домоволодіння, надав заздалегідь неправдиві відомості щодо адреси місця, куди переміщається, а саме: АДРЕСА_2 , та безпідставно засвідчив достовірність зазначених відомостей особистим підписом на даній заяві, на підставі чого,уповноваженою особою ЦНАП прийнято 27.12.2022 року рішення про призначення йому допомоги на проживання як переміщеній особі, при цьому переміщатися на нове місце проживання/перебування він наміру не мав та фактично продовжив проживати за попередньою адресою: АДРЕСА_1 .
		Таким чином,  ОСОБА_3 ,діючи за попередньою змовою групою осіб, внаслідок вчинення шахрайських дій, шляхом обману, безпідставно набув статус внутрішньо переміщеної особи та безпідставно здобув право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, внаслідок чого, йому незаконно нараховано та виплачені бюджетні кошти у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеній особі, за період з грудня 2022 по лютий 2024 р.р. на загальну суму 30 000,00 гривень, згідно «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 за № 332, чим Державі в особі Міністерства соціальної політики України завдано майнової шкоди на вказану суму. 
		Таким чином, дії ОСОБА_3 судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		       В судовому засіданні обвинувачений погоджуючись з вищенаведеними обставинами, вину визнав, пояснює свою протиправну поведінку своєю легковажністю та браком коштів. Щиро розкаюється в скоєному. Пояснив, що завдану матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі, та надав до суду квитанції про сплату коштів.
		Представник потерпілого надіслав до суду клопотання, просить суд розглянути справу без його участі та не заперечує проти закриття провадження по справі через добровільну сплату коштів. Просить призначати покарання обвинуваченому на розсуд суду.
		       Заслухавши думку учасників судового провадження, які визнали фактичні обставини злочину і не оспорюють, пересвідчившись в правильності розуміння учасниками судового провадження змісту фактичних обставин злочину, в добровільності їх позиції, роз`яснивши обмеження, щодо оскарження таких обставин, суд визнав у відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України, недоцільним дослідження доказів на підтвердження фактичних обставин справи та обмежитись лише допитом обвинуваченого, дослідженням відомостей, що характеризують особу обвинуваченого. Окрім того це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 К. (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Відповідно до характерезуючих матеріалів обвинувачений посередньо характеризується по місцю проживання, скарг відносно нього не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 в сукупності з відомостями про предмет злочину, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту якого він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі його самовикриття.
		Відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні.
		До обставин, пом`якшуючих покарання  ОСОБА_3   суд відносить його щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_3  згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є  не тяжким злочином, особу обвинуваченого  ОСОБА_3    який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, посередньо характеризується за місцем проживання. Обвинувачений є суб`єктом інкримінованому йому злочину, оскільки є осудною та повнолітньою особою. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
		Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи також, що обвинувачений вину визнав розкаявся, враховуючи також позицію представника потерпілого, який вказав що шкоду відшкодовано в повному обсязі, обвинувачений не працевлаштований, з метою його перевиховання та упередження скоєння кримінальних правопорушень в подальшому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку можливе без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України.
		Розглядаючи цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди завданої злочином, суд встановив наступне.
		       Кримінальне правопорушення тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову.
		       Підставою позову є фактичні обставини, що наведені в заяві, і таким чином, визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
		       У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (ЄСПЛ рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99)
		       Відповідно до статті 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
		       Відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення можливе шляхом добровільного відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою, на будь-якій стадії кримінального провадження.
		       Відповідно до Постанови ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20, забезпечуючи єдність судової практики, зробив такі висновки про застосування норм права.
		       Закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні.
		       Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
		       Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		       Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.         Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
		       З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
		       Відсутність предмета спору настає внаслідок дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
		       Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
		       Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди заявлений представником юридичної особи, сплачено у повному обсязі, що підтверджуються оригіналами квитанцій, тому враховуючи викладено вище провадження за ним суд закриває.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, а саме: документацію АТ «МЕТАБАНК» на 5 аркушах та оптичний диск DVD-R на якому міститься інформація АТ «МЕТАБАНК; докуметацію АТ «ПУМБ» на 10 аркушах - залишити в матеріалах справи.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити від відбуття покарання  ОСОБА_3 з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, та зобов`язати засудженого  ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Провадження за цивільним позовом представника потерпілого  ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушенням -  закрити у зв`язку з повною сплатою заявлених вимог.
		Речові докази по справі, а саме: документацію АТ «МЕТАБАНК» на 5 аркушах та оптичний диск DVD-R на якому міститься інформація АТ «МЕТАБАНК; докуметацію АТ «ПУМБ» на 10 аркушах - залишити в матеріалах справи.
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		Суддя:                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...