Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/38196/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано судом: 28.03.2024. Зареєстровано: 30.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2024.
Дата набрання законної сили: 08.10.2024 (частково)
Результат оскарження 08.10.2024 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: П/520/42174/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Харків  
		 28 березня 2024 року                                                                                 № 520/38196/23  
		Харківський окружний адміністративний суд у складі  головуючого  судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, третя особа, яка не  заявляє самостійних вимог щодо  предмета  спору, Вища школа адвокатури Національної асоціації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити  певні  дії та  стягнення  моральної шкоди, -
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 № XI-003/2023, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців;
		- зобов`язати Раду адвокатів України виключити з Єдиного реєстру адвокатів України відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокату ОСОБА_1 на підставі Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 № XI-003/2023;
		- стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ідентифікаційний код юридичної особи: 26080214, місцезнаходження: вул. Борисоглібська, будинок 3, 5-поверх, м. Київ, 04070) на користь адвоката ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1) моральну шкоду в розмірі 90000 (дев`яносто тисяч) грн 00 коп.
		В обґрунтування  позову  позивачем  зазначено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 № XI-003/2023 є протиправним  та таким, що  порушує його права, оскільки  прийнято  за  відсутності  підстав, з порушенням  процедури  та не свідчить про  дотримання  відповідачем  під час його  прийняття  пропорційності.
		Ухвалою суду від 29.12.2023 року прийнято позовну  заяву до  розгляду та  відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.
		Представником Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" через канцелярію суду  було  подано відзив  на  позовну  заяву, в якому  вказано на наявність  заперечень з  огляду на необґрунтованість  та недоведеність  позовних  вимог. Також представником вказано, що оскільки відповідач 2 Рада адвокатів України не був учасником дисциплінарного провадження, не приймав участі під час розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, не володіє матеріалами дисциплінарної справи, а рішення ВКДКА від 30.11.2023 р. ним підтверджено, як адміністратором ЄРАУ Другого рівня в силу ст.ст.17, 31, 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», то таким чином спростування позиції позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди, відноситься до компетенції відповідача 1 та третьої особи (Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої школи адвокатури Національної асоціації України). Крім того  представником  вказано, що  інформація про зупинення, припинення, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю обліковується у загальнодоступному вигляді та не підлягає виключенню. Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю із профілю в ЄРАУ адвоката, не може бути видалена (виключена), оскільки відбудеться порушення принципу достовірності інформації, відкритості, зберігання та обліку, а відтак у задоволенні позовної вимоги у цій частині слід відмовити.
		Представником позивача через канцелярію суду було  подано  відповідь на відзив  із  викладенням  власної  правової  позиції стосовно  наведених доводів.
		Представником Ради  адвокатів України через канцелярію суду подано  клопотання, в якому останній просить суд у зв`язку із безпосереднім виявленням під час розгляду адміністративної справи № 520/38196/23 порушення вимог ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у діях позивача адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1719 від 28.02.2012 видане Харківською  обласною КДКА на підставі рішення № 5 від 28.02.2012 р), постановити окрему ухвалу і направити її до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та Національного агентства з питань запобігання корупції для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання про притягнення винних осіб до передбаченої дисциплінарної, адміністративної та/або кримінальної відповідальності. В обґрунтування вказаного  клопотання зазначено, що на  своїй  офіційній сторінці у Фейсбук позивачем у  відомостях  стосовно себе  вказано, що  він  є  офіцером  у  Збройних Силах України  з 31.05.2022 року дотепер та є управляючим  партнером, адвокатом  у  Адвокатському  об`єднанні  «Донець і  партнери». Натоміть  станом на  16.01.2024 року  у Єдиному  реєстрі адвокатів України  відсутні будь-які відомості (інформація) про зупинення  права  на  заняття  адвокатською діяльності адвоката ОСОБА_1. у зв`язку із  несумісністю  (п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську  діяльність». Також  позивач звернувся  до Національної  асоціації адвокатів України із заявою від 04.01.2024 року про  звільнення  від  сплати  щорічного  внеску на забезпечення реалізації адвокатського  самоврядування з  підстав наявності в нього статусу учасника бойових дій, наявність  якого  підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 27.10.2023 року військовою частиною НОМЕР_3 .  Отже вказані  обставини свідчать на користь того, що позивач займається  адвокатською діяльністю та  проходить  військову  службу в лавах  Збройних Сил України, що  є  порушенням   вимог  несумісності  з  діяльністю  адвоката та є підставою згідно  приписів  п.1 ч.2 ст. 34 Закону України  «Про  адвокатуру  та  адвокатську  діяльність» для притягнення  позивача  до відповідальності.
		Представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури через канцелярію суду  було  подано відзив на  позовну  заяву, в якому вказано, що  відповідач проти заявленого позову  заперечує з  підстав його  необґрунтованості  та недоведеності. Також  представником вказано, що під час розгляду  скарги  було  належним  чином  досліджено  обставини  та  матеріали  дисциплінарного  провадження, за  наслідками  чого  встановлено в  діях  позивача  наявність  дисциплінарного  проступку, передбаченого  п.3  ч.2  ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську  діяльність», а саме  адвокат  допустив   систематичне  порушення  правил  адвокатської  етики, а саме ст.ст. 12, 57,59  Правил  адвокатської етики. Відтак  підстави  для  скасування  оскаржуваного  позивачем  рішення  відсутні.
		Представником  позивача через канцелярію суду було  подано  відповідь на відзив  із  викладенням  власної  правової  позиції стосовно  наведених доводів.
		Також представником позивача було подано до суду заперечення  проти  клопотання Ради адвокатів України про постановлення окремої ухвали, в яких  зазначено, що з  огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи  здійснюється   не  інакше  як  за позовною заявою, поданою відповідно до цього  Кодексу, та в межах позовних вимог.  В той же  час з  огляду на  позиції  Верховного Суду  окрема  ухвала   є   процесуальним  засобам необхідного  належного  реагування   на  порушення  законності, а  також  на причини  та умови, що  цьому  сприяли, які  виявлені  ним  саме під час судового розгляду. Отже подане  до суду клопотання є очевидно  необґрунтованим  та недоведеним. Крім того, представником позивача зазначено, що проходження  військової служби в лавах Збройних Сил України в період воєнного стану не є несумісною діяльністю, а  є  прямим  почесним обов`язком громадянина України. Отже  представник  позивача просить суд  визнати  дії  представника  Ради адвокатів України  - Ізовітової Лідії Павлівни щодо подання до суду  клопотання  про  постановлення  окремої ухвали щодо адвоката ОСОБА_1 зловживанням  процесуальними правами та  повернути  таке  клопотання заявнику.
		Ухвалою суду від 25.01.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про розгляд  справи в  судовому  засіданні  з  повідомленням (викликом) сторін (в порядку ч.5 ст. 262 КАС України) - відмовлено; клопотання представника відповідача Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про  витребування доказів - задоволено; витребувано від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (код ЄДРПОУ 25811627, адреса: вул. Кобилянської Ольги, 27/3, м. Чернівці, 58000) засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ; витребувані документи вирішено надати до Харківського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду.
		Ухвалою суду від 19.02.2024 року, зокрема, прийнято до розгляду заяву від 13.02.2024 року щодо уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 14.02.2024 року, по справі №520/38196/23.
		Відтак  подальший  розгляд  справи  здійснюється  судом згідно заяви  позивача, яка надійшла до  суду 14.02.2024 року, та в якій  останній просить вважати  остаточними  позовні  вимоги:
		1) визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 № XI-003/2023, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців;
		2) зобов`язати Раду адвокатів України видалити з Єдиного реєстру адвокатів України відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокату ОСОБА_1 на підставі Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 № XI-003/2023; 
		3) стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ідентифікаційний код юридичної особи: 26080214, місцезнаходження: вул. Борисоглібська, будинок 3, 5-поверх, м. Київ, 04070) на користь адвоката ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1) моральну шкоду в розмірі 127 800 (сто двадцять сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок; 
		4) стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ідентифікаційний код юридичної особи: 26080214, місцезнаходження: вул. Борисоглібська, будинок 3, 5-поверх, м. Київ, 04070) та Ради адвокатів України (ідентифікаційний код юридичної особи: відсутній, місцезнаходження: вул. Борисоглібська, будинок 3, 5-поверх, м. Київ, 04070) на користь адвоката ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1) судові витрати.
		Ухвалою суду від 01.03.2024 року повторно витребувано від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (код ЄДРПОУ 25811627, адреса: вул. Кобилянської Ольги, 27/3, м.Чернівці, 58000) засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1. 
		На виконання ухвал  суду від 25.01.2024 року та від 01.03.2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Чернівецької області було подано до суду  матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
		Суд, дослідивши  наявні  в  матеріалах справи докази  та подані до  суду  пояснення, встановив  наступне.
		Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 17.11.2023 року з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 листом за вих. № 1962 від 16.11.2023 повідомила позивача на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначене засідання 30.11.2023 о 09:00 год. по розгляду скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України  на рішення КДКА Чернівецької області від 09.08.2023 № 190.
		Як вказано  позивачем у  позовній  заяві, ним 17.11.2023 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 до відповідача було відправлено електронною поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 клопотання про ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи.
		Крім того, 29.11.2023 о 13:35 год. позивачем з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 до відповідача було відправлено електронною поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв`язку із неотриманням копії скарги та ненаданням можливості ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи.
		Позивачем у  позовній  заяві вказано, що 30.11.2023 представником позивача - адвокаткою Помазановською О.І. під час засідання відповідача з розгляду дисциплінарної справи щодо адвоката також було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи по вищевказаним причинам, про  що свідчить витяг з протоколу засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 160 від 30.11.2023. Однак, 30.11.2023 протокольним рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокату та його представнику було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи та здійснено розгляд справи без надання можливості позивачу ознайомитись зі скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України за вих. № 120/0/02-2 від 08.09.2023 оскільки в матеріалах справи наявний опис вкладення надіслання третьою особою копії скарги до адвоката.
		Під час розгляду справи встановлено  доводи  позивача  стосовно  того, що  з матеріалами скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України  за вих. № 120/0/02-2 від 08.09.2023 він ознайомився лише 05.12.2023 безпосередньо в приміщенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, але опис вкладення надіслання третьою особою копії скарги до позивача був відсутній.
		Отже судом встановлено, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури  30.11.2023 року було прийнято рішення № XI-003/2023, яким частково задоволено скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 09.08.2023 № 190  притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. 
		Зі змісту  вказаного рішення відповідача вбачається, що 22.02.2021 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Кузьменка С.Є. на дії адвоката ОСОБА_1. Згідно доручення від 25.02.2021 року члену дисциплінарної палати КДКА Харківської області Дмітрієву Л.М. уповноважено провести перевірку відомостей, викладених у скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка С.Є . 
		Листом від 26.02.2021 року адвоката ОСОБА_1 повідомлено про надходження скарги та запропоновано надати письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі, в строк 10 днів з моменту отримання листа.
		В  подальшому 15.03.2021 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1. на скаргу директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка С.Є .
		Листом за вих. №0307/21 від 21.05.2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області повідомила Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури про відсутність кворуму на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області з розгляду скарги директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка С.Є. стосовно адвоката ОСОБА_1. по причині задоволення самовідводів членів дисциплінарної палати, та направила матеріали провадження для подальшого перерозподілу.
		У зв`язку з відсутністю кворуму в Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, листом за вих. №1058 від 02.06.2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно із пунктами 2.3.17. та 2.3.18. Регламенту ВКДКА, скерував матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
		03.06.2021 року скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка Є.С. на дії адвоката ОСОБА_1. надійшла до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
		Дорученням №509 від 09.06.2021 року члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Бєгунову О.О. уповноважено провести перевірку відомостей, викладених у скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка С.Є.
		26.08.2021 року членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Бєгуновою О.О. складено довідку, яку разом з матеріалами перевірки передано на розгляд дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
		В  подальшому 02.09.2021 року за результатами розгляду скарги директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка Є.С. на дії адвоката ОСОБА_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1.
		Відповідно до рішення Ради адвокатів України №128 від 15.12.2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень визначених статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у  зв`язку з чим  на виконання рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу», листом за вих. №02/5-3/69-21 від 05.01.2023 т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва Гнатюк Т.В. передала матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого скерування для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.
		Листом за вих. №36 від 09.01.2023 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно із пунктами 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА, відповідно до рішень Ради адвокатів України №128 та №130 від 15.12.2021 року, скерував матеріали дисциплінарної справи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області.
		28.03.2023 року, за результатами розгляду скарги директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка Є.С. на дії адвоката ОСОБА_1., Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення №159, яким закрила дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 . 
		Директор Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменко С.Є., не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Листом за вих. №604 від 24.04.2023 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та 08.05.2023 року вказані надійшли на адресу відповідача.
		Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-009/2023 від 29.06.2023 року рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області в складі дисциплінарної палати №159 від 28.03.2023 було скасовано з мотивів невмотивованості та необґрунтованості. Матеріали дисциплінарної справи було вирішено направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
		Отже, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області, розглянувши матеріали та скаргу Вищої школи адвокатури НААУ, в особі директора Кузьменка С.Є. , на дії адвоката ОСОБА_1. ухвалила рішення №190 від 09.08.2023 року, яким закрила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .
		Вища школа адвокатури НААУ, в особі директора Кузьменка С.Є., не погоджуючись з прийнятим рішенням №190 від 09.08.2023 року, звернулась 08.09.2023 року зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Зі змісту  спірного у цій справі  рішення  вбачається, що листом за вих. № 1560 від 14.09.2023 року відповідач витребував у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1., які  надійшли до  відповідача 13.11.2023 року за вхід. №20230.
		Листом за вих. № 2001 від 16.11.2023 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив заступнику голови та члену Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяцю А.П. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури НААУ, в особі директора Кузьменка С.Є., на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області в складі ДП №190 від 09.08.2023 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
		Так під час дослідження матеріалів дисциплінарного провадження було   встановлено, що в своїй скарзі до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону скаржник вказує, що Вища школа адвокатури НААУ є освітньо-науковою організацією, що створена у формі наукової установи приватної форми власності, яка забезпечує підготовку і підвищення кваліфікації адвокатів та інших осіб, є адміністратором та оператором процесу підвищення кваліфікації адвокатів України. При цьому  вказано, що  підставою для звернення зі скаргою стало те, що адвокатом Донцем А.А. неодноразово у соціальній мережі Facebook публікувалися дописи, які дискредитують заходи підвищення кваліфікації Вищої школи адвокатури НААУ. Зокрема, 20.09.2019 року у соціальній мережі Facebook, у групі «ІНФОРМАЦІЯ_5», була розміщена публікація, в якій зазначено, що ситуація з семінарами в ВША та підвищення кваліфікації адвокатів залишає бажати кращого. 05.08.2020 року на сторінці адвоката ОСОБА_1 розміщено текст мовою оригіналу: «ІНФОРМАЦІЯ_6.», під текстом розміщено фото ОСОБА_2. Крім того, у соціальній мережі Facebook адвокат безпідставно, невмотивовано і необґрунтовано порівнює заходи з підвищення кваліфікації адвокатів ВША з мобільною грою «PokemonGo». До скарги в Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону скаржник додав скріншоти з соціальної мережі Facebook з вищевказаними дописами, а також скріншот публікації наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_7». Скаржник вважає, що такі дописи дезінформують адвокатів, принижують авторитет адвокатської професії та статус адвоката, негативно відображаються на репутації та авторитеті адвокатури України, підривають повагу до адвокатської спільноти та адвокатської діяльності, а також негативно впливають на діяльність ВША, як на орган, що є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів України, а тому його дії мають негативні наслідки для реалізації рішень РАУ щодо діяльності ВША, підривають авторитет органів адвокатського самоврядування та адвокатури в цілому. Cкаржник вважає, що в діях адвоката вбачається дисциплінарний проступок, передбачений п.п. 3, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та просив притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		Також  відповідачем  у  спірному  у  цій справі  рішенні  вказано, що у своїх письмових поясненнях до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону адвокат ОСОБА_1 зазначив, що не оспорюючи власне авторство під дописами, вважає, що вказані дописи зроблені не під час адвокатської діяльності в розумінні статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Водночас  позивач зазначив: «нищівна критика ВША НААУ», «їдкі коментарі» щодо ВША та її ПКА, «вираження невдоволення якістю і організацією процесу т.з. заходів підвищення кваліфікації адвокатів, не є адвокатською діяльністю за формою та змістом, а є громадянською позицією», а зроблені ним дописи є його персональною думкою і оцінкою з зазначених питань, як людини, громадянина та адвоката, та оціночними судженнями. Ні дискредитації, ні образи із приниженням щодо ВША НААУ та її заходів ПКА він не мав на меті і не має. Єдиною метою вказаних дописів було висвітлення критичного ставлення і конструктивної критики щодо дії ВША та якості окремих заходів ПКА. Позивач послався на те, що на сторінці проекту «Юридичне м`ясо», який організований ним разом з іншими колегами, було розміщено допис щодо анонімного опитування адвокатів, проведеного цим проектом, щодо якості заходів з підвищення кваліфікації адвокатів, результати якого показали, що серед майже 700 респондентів більшість невдоволена ситуацією із заходами підвищення кваліфікації, менше третини респондентів позитивно оцінили якість заходів ПКА, а майже 80% висловилися критично.  На переконання  позивача його критика  є цілком обґрунтованою і конструктивною, а оскільки в роботі організації є недоліки, то необхідно на них вказувати і висвітлювати доки їх не буде усунуто. 
		Також   було  досліджено  пояснення  позивача  надані у  відповідь  на скаргу  та  встановлено з  останніх, що стосовно допису з фото відомого екстрасенса ОСОБА_2, адвокат пояснює, що це було іронією, та, в деякій мірі, сатирою на вимушену гонитву адвокатів за химерними балами ПКА, способом збирання цих балів з екранів цифрових пристроїв через не завжди коректну працюючу технологію QRкодів та порівняння цієї методики з всесвітньо відомою відеогрою, яка полягала у фотографуванні людьми в справжньому світі вигаданих цифрових істот для віртуального цифрового світу (алюзія на вимушену необхідність «підвищувати кваліфікацію» через сканування QRкодів, замість реальної потреби підвищувати свій професійний рівень). Адвокатом  зауважено, що  жодної критики з паплюження іміджу НААУ, РАУ чи їх авторитету, чи адвокатури в цілому, не наводиться, а сам допис стосується виключно ВША НААУ. Крім того, адвокат звертає увагу, що всі його дописи, це його особиста думка, він не робив заяв від імені адвокатської спільноти, так само як і не видавав свою думку за думку спільноти. Він наполягав і продовжує наполягати - це його особисті, персональні думки щодо діяльності ВША в частині заходів ПКА. 
		Зі змісту  спірного  у  цій справі  рішення  вбачається, що  за результатами  перевірки  матеріалів дисциплінарного провадження відповідачем вказано, що всі публікації адвоката у соціальних мережах повинні відповідати етично-правовим стандартам, стверджувати повагу до адвокатської професії, яку адвокат уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві, відповідати принципам гідності, стриманості та коректності, корпоративності та збереження довіри суспільства, а поведінка адвоката повинна відповідати іміджу та статусу адвоката, який повинен вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Адвокат повинен виважено підходити до публікацій в соціальних мережах, адже вони можуть сформувати хибне враження суспільства про престиж адвокатури, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог Правил адвокатської етики не лише під час здійснення адвокатської діяльності, а й в іншій його соціально-публічній діяльності. 
		Отже  судом  зі змісту  спірного  у цій  справі  рішення  встановлено, що предметом скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, в особі директора Кузьменка С.Є. , на дії адвоката ОСОБА_1. були дописи останнього  у  мережі  Facebook на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_5» від  20.09.2019 року,  а  також  публікацій від  12.02.2021 року, від  05.08.2020 року, від  17.09.2019 року.
		За  результатами  проведеного дослідження публікацій  позивача у  мережі  Facebook відповідач  дійшов  висновку  про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення статей 12, 57, 59 Правил адвокатської етики, а також  вказано, що адвокат допустив систематичне порушення правил адвокатської етики, оскільки  вчинений  позивачем  проступок  є  триваючим.
		Позивачем  у  позовній  заяві вказано, що  прийняття відповідачем  30.11.2023 року спірного у цій справі рішення є наслідком порушення останнім процедури прийняття такого рішення, оскільки позивачу  не надано  матеріали скарги  Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. В той же час скарга  мала  бути  повернута  відповідачем з огляду на  норми діючого законодавства, оскільки  така  не містила  доказів надіслання  її копії  та  доданих  до  неї  письмових  матеріалів  позивачу, що призвело до порушення прав адвоката на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, засад змагальності. В той же час позивачем вказано, що розгляд дисциплінарної справи відбувався дистанційно - в режимі відеоконференції без забезпечення участі у справі всіх зацікавлених осіб шляхом онлайн-трансляції засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  на загальнодоступному ресурсі. При цьому позивачем вказано, що Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області зі скаргою за вих. № 17/0/02-2 від 16.02.2021 щодо неправомірних дій адвоката, які на переконання скаржника були ним вчинені 17.09.2019 та 12.02.2021, а отже строк притягнення до дисциплінарної відповідальності сплив 17.09.2020 та 12.02.2022 відповідно, оскільки  посилання відповідача на обставини того, що у даному випадку має місце  дисциплінарний проступок є триваючим  є помилковими, то відповідачем було  допущено порушення строку притягнення позивача до дисциплінарної  відповідальності.  В той же час посилання  у спірному у цій справі рішенні на встановлення в  діях позивача  дисциплінарного  проступку  є помилковим та  таким, що  не  відповідає обставинам справи.
		Вважаючи  свої  права  порушеними, позивач звернувся до суду з даним  позовом.
		Стосовно  поданого  до  суду клопотання  про  постановлення  окремої  ухвали та  заперечення щодо  нього суд  зазначає  наступне.
		Зі змісту  поданого  до суду  клопотання  про  постановлення окремої  ухвали  вбачається, що  в  якості підстав  для  його  подання  до  суду  вказано  на  обставини  встановлення  стосовно позивача  порушення вимог ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час розгляду адміністративної справи № 520/38196/23 в частині здійснення  останнім  адвокатської  діяльності  та  одночасного  проходження  військової служби в  лавах  Збройних Сил України.
		В той же час  суд  наголошує на  обставинах  того, що  позивач  шляхом звернення  до  суду з  позовом у  цій справі  оскаржує рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 № XI-003/2023, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
		При цьому як було встановлено під час розгляду справи вказане рішення  відповідачем  було  прийнято  у  зв`язку з встановленням обставин  вчинення  позивачем  дисциплінарного  проступку в частині  порушень, що  не  стосуються  порушення вимог ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Положеннями  ч.2 ст. 9 КАС України  передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Відтак  з  огляду  на вказану вище норму  слід  дійти висновку  про  те, що  адміністративна  справа  розглядається  судом не  інакше  як  за  позовною заявою  в межах позовних вимог.
		Також  суд  зазначає, що  приписами ст. 249 КАС України  передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Враховуючи  вказане  вище, суд  приходить до висновку про  відсутність  підстав  для  винесення у цьому  випадку  окремої  ухвали  з  підстав  наведених  представником  Ради адвокатів України у  поданому  до  суду  клопотанні.
		Також  суд  зазначає, що Рада  адвокатів  України як  учасників  справи  не  позбавлений  можливості  подання  до суду заяв, клопотань та  пояснень із  наведенням  обґрунтувань  з  огляду на власну  правову  позицію, а  відтак  у  суду  відсутні  підстави  вважати, що  представником  відповідача шляхом  подання до  суду  клопотання про  постановлення  окремої  ухвали  було  допущено   зловживання  процесуальними  правами.
		Таким чином суд доходить  висновку  про  відсутність  підстав  для  задоволення  клопотань  учасників  справи  в  цій частині.
		Надаючи оцінку  заявленим  позовним  вимогам  та  запереченням  проти них, суд  зазначає наступне.
		Положеннями ч.2   ст.19 Конституції України   визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені нормами   Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»   (далі - Закон № 5076-VI).
		За приписами ч.1   ст.4 Закону № 5076-VI   адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		Згідно із ч.1 ст.20 Закону № 5076-VI   під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені   законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
		Відповідно до положень ч.1   ст.21 Закону № 5076-VI   під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
		Згідно  із  положеннями  ст. 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. 
		Приписами  статті 34 Закону № 5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		З аналізу викладених вище норм  вбачається, що дотримання правил адвокатської етики є імперативною нормою   Закону № 5076-VI   для адвокатів України.
		Під час розгляду  справи встановлено, що фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення правил адвокатської етики.
		Виходячи із вимог   Закону № 5076-VI   накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (частина друга   статті 32 Закону №5076-VI).
		Згідно із  положеннями   ст.35 Закону № 5076-VI   за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Частини 1 та 2 статті 40 Закону № 5076-VI визначають, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Частиною 1 статті 41 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Під час розгляду справи встановлено, що  відповідач при  прийнятті  спірного  у  цій справі  рішення  дійшов  висновку  про встановлення  у діях адвоката ОСОБА_1 наявності дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення статей 12, 57, 59 Правил адвокатської етики, яке  позивачем  вчинялось систематично.
		Суд зазначає, що приписами ст. 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
		Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
		Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
		При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
		Також  в  статті  57 Правил адвокатської етики визначено,  що участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
		Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
		Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам:  незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
		Приписами ст.59 Правил  адвокатської  етики  визначено, що адвокати при використанні соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам`ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому.
		При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно, щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
		Висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз`яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
		Згідно зі статтею 121 Правил адвокатської етики адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.
		В рамках розгляду справи встановлено, що притягнення  позивача  до  дисциплінарної  відповідальності  відбулось   з  огляду на підтвердження  під час розгляду  дисциплінарної  справи доводів представника Вищої школи адвокатури НААУ щодо вчиненого дисциплінарного  проступку, який  пов`язаний  із  розміщенням   в  мережі  Facebook дописів, які, на думку  відповідача, є недопустимими висловлювання адвоката, оскільки він в образливій формі висміює процес підвищення кваліфікації адвокатів, а також іронічно порівнює такий процес та адвокатську діяльність з грою «PokemonGo». Також  відповідачем  вказано, що  в публікації для позначення Вищої школи адвокатури адвокат ОСОБА_1 зазначив зображення, як він пояснив, комахи - вош, тим самим принизивши Вищу школу адвокатури Національної асоціації адвокатів, завданням якої є організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації всіх адвокатів в Україні, та яка забезпечує виконання адвокатами їх професійного обов`язку, визначеного статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - підвищення їх професійного рівня. Таким чином відповідач  дійшов  висновку  про  те, що  адвокат ОСОБА_1 дискредитує процес підвищення кваліфікації адвокатів України. Позивач  в  одній  з  досліджуваних  публікацій застосовує образливі й принизливі для Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України хештеги - «#давившу #стыдпозор #рахуйбалы». Такі  публікації  на  переконання  відповідача є свідченням  того, що таке спілкування в мережі Інтернет не відповідає принципам професійності, стриманості та коректності, а також гідності, а адвокат ОСОБА_1 не проявив властиву професії стриманість, обережність та коректність, повів себе нешанобливо, допустивши образливу поведінку, яку адвокат не повинен допускати.
		Водночас  позивач, обґрунтовуючи  власну  правову  позицію, повідомив  суду, що  його досліджувані публікації були   зроблені  ним  не  під час   адвокатської  діяльності, їх  розміщення  не  є  адвокатською діяльністю в розумінні  Закону України «Про  адвокатуру  та  адвокатську  діяльність», є його власною думкою та не  мають  на  меті  ображення  або  приниження  будь-кого.
		Надаючи оцінку доводам  позивача, суд  вважає за необхідне вказати, що сторонами  під час розгляду  справи не  заперечується  належність  позивачу  спірних  публікацій  у  мережі Facebook, які  досліджувались  відповідачем. Натомість  спірним у  даному  випадку  є  оцінка вказаних  публікацій  та питання  дотримання  відповідачем  порядку  розгляду  дисциплінарної  справи  відносно  позивача.   
		Суд  вважає за необхідне  наголосити  на  обставинах  того, що відповідно до правової  позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
		Колегією суддів  Верховного Суду вказано, що суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою   статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України   критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Суди, при прийнятті рішення, повинні надавати оцінку рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
		Отже завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
		Аналогічна правова позиція неодноразово була застосована, зокрема, в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 26 січня 2023 року у справі №420/5597/19, від  19 жовтня 2023 року у  справі №280/1396/22, від 21 лютого 2024 року у справі №640/33374/21.
		Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18 викладено правовий  висновок, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
		Враховуючи вказане вище, суд  доходить висновку  про  те, що в межах розгляду цієї справи у суду наявна можливість надання правової оцінки рішенню відповідача виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а також суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно на предмет  наявності критеріїв свавільності чи явної необґрунтованості.
		Стосовно  доводів  позивача щодо допущених  відповідачем порушень під час  прийняття  спірного у  цій справі  рішення в частині  не надання матеріалів скарги  Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України для  ознайомлення, не   прийняття  рішення  про  відкладення  розгляду  скарги  за  клопотанням  сторонами адвоката  та  допущеного  порушення  в  частині  строку  притягнення до  дисциплінарної  відповідальності суд  зазначає наступне.
		Зі змісту наданих під час розгляду  справи  пояснень представника відповідача   встановлено доводи  стосовно  того, що документи, які були предметом розгляду у Вищій  кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури не долучаються до матеріалів дисциплінарної справи, яка формується Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією  адвокатури регіону, а  отже в матеріалах дисциплінарної справи, з якою ознайомився позивач і не могло бути опису вкладення, який долучався до скарги поданої до відповідача.
		Суд зазначає, що приписи Закону №5076-VI містять визначення поняття дисциплінарної справи, зі змісту  якого слід  дійти висновку  про те, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури формує матеріали дисциплінарної справи. 
		Отже, матеріали дисциплінарної справи формуються саме кваліфікаційно- дисциплінарними комісіями адвокатури регіонів, а не відповідачем.
		При цьому  суд  зазначає, що  приписами ч.2 ст. 42 Закону №5076-VI визначено, що  Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
		Відповідно до п.36.5. статті 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120, до скарги (на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі), що подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, додається копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також доказ надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення.
		Представником відповідача  у  наданому до  суду  запереченні на відповідь на відзив вказано, що ні Законом, ні Регламентом Вищої  кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ні Положенням № 120 не передбачено обов`язку відповідача сканувати матеріали дисциплінарної справи, так само як і не встановлено обов`язку чи права відповідача надавати їх для ознайомлення в сканованих копіях.
		Також представником відповідача вказано, що представник позивача адвокат Помазановська О.І. та позивач зверталися до Вищої  кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії адвокатури із заявами щодо ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи (відкладення засідання з метою ознайомлення задля актуалізації інформації), які не містять і не можуть містити доказів надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокатові, оскільки не долучаються до матеріалів дисциплінарної справи, яка формується Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону.
		В той же час суд  зазначає, що  матеріали  справи  містять скановану  копію опису  вкладення   до  цінного  листа  направленого   позивачу із  зазначенням  в  якості   вкладення  «Копія  скарги   Кузьменка С.Є. до  Голови ВКДКА Вилкова С.В. на рішення  КДКА Чернівецької  обл. №190 про  закриття  дисциплінарної   справи від  09.08.2023 року з   додатками» (т.2 а.с. 120).
		Відтак  доводи  позивача  в цій частині є  необґрунтованими.
		При цьому суд вважає за необхідне вказати, що під час розгляду справи було  встановлено, що позивач не заперечує його повідомлення про  проведення відповідачем засідання  стосовно  розгляду дисциплінарної справи  відносно  нього, як  і не  заперечує  участь  його  представника  у такому  розгляді  в  режимі  онлайн, що  свідчить про наявність у  останнього  можливості  подання  до  відповідача  під час здійснення  розгляду  дисциплінарної справи   доказів або  пояснень.
		Натомість як встановлено судом та не  заперечується  сторонами у  справі,  представником  позивача  було подано  до відповідача клопотання  про  відкладення  розгляду  скарги  та надання  можливості  ознайомлення  зі  скаргою, у  задоволенні  яких  було  відмовлено.
		Позивач, обґрунтовуючи  власну  правову  позицію, послався на  обставини  порушення  його  прав в частині відмови у задоволенні вказаних заяв, проте  суд  зазначає, що  такі  доводи  не  можуть  вважатися  належними та  обґрунтованими, оскільки  станом на час розгляду відповідачем дисциплінарної справи на адресу позивача  було  направлено копію скарги, доказ  чого  був  наявний  у  відповідача, а  таке обґрунтування  позивачем вказаних  заяв  як  актуалізація  інформації не  є  свідченням  існування у  позивача   обставин, які мали  б  вплив на  розгляд  дисциплінарної справи.
		В той же час  заслуговує  уваги  та  обставина, що  відповідачем  під час розгляду  дисциплінарної  справи здійснювалась  оцінка рішення  Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №190 від 09.08.2023 року, яким  за  результатом розгляду матеріалів та скарги Вищої школи адвокатури НААУ, в особі директора Кузьменка С.Є. , на дії адвоката ОСОБА_1., закрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .
		Отже  слід  дійти висновку  про  те, що  станом на час прийняття  відповідачем  спірного  у  цій  справі рішення   матеріали дисциплінарного  провадження  відносно  позивача  вже  мітили   усі  подані  останнім  докази  та  пояснення стосовно вчиненого  проступку.
		Тим більше позивач ні  під час  проведення розгляду  відповідачем  дисциплінарної справи, ні  під час  судового  розгляду  цієї справи не  надав  доказів або  пояснень, які  б  могли  мати  вплив  на  прийняте  відповідачем  рішення.
		Щодо  доводів  позивача  про  пропущення строків притягнення  його  до  дисциплінарної відповідальності  суд  зазначає таке.
		Відповідно до  позиції Верховного Суду, викладеної у  постанові  від  11.04.2018 року у  справі №804/401/17 триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
		Аналогічні висновку дійшла і колегія суддів Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 року у справі №490/8624/15-а, від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
		Під час розгляду справи встановлено, що під час розгляду  дисциплінарної справи відповідачем та під час судового  розгляду справи  було  встановлено, що  спірні  правовідносини стосуються вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, пов`язаного фактично із  здійсненням останнім  публікацій  в  мережі  Facebook. 
		Як вказано  представником  відповідача, станом на час  прийняття спірного  у  цій справі досліджувані публікації у мережі Facebook не  видалені та  доступ  до таких має  необмежене коло осіб, тобто у цьому випадку має місце саме  триваючий дисциплінарний проступок.
		Відтак висновок відповідача стосовно триваючого характеру вчиненого позивачем  проступку, на  переконання суду, є обґрунтованим,  а, отже, доводи  позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що  не підлягають  врахуванню.
		Таким чином суд вважає, що доводи та посилання позивача на обставини допущення відповідачем процесуальних порушень у вказаній останнім частині не  можуть вважатися  судом  самостійною підставою для скасування  спірного у цій справі рішення.
		Отже, надаючи  оцінку  спірному  у  цій  справі  рішенню, суд, враховуючи  положення ч. 2    статті 2 КАС України, встановив, що відповідач при вирішенні питання про наявність  підстав  для  притягнення  позивача  до  дисциплінарної  відповідальності здійснив  належне  дослідження  отриманої  скарги  та  матеріалів  дисциплінарного  провадження, врахував усі обставини, установлені під час дисциплінарного провадження та дійшов правомірного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2   статті 34 Закону № 5076-VI.
		Враховуючи  викладене  вище, суд  приходить до висновку  про  відсутність  підстав  для визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 №XI-003/2023, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
		Стосовно  іншої частини  позовних вимог  позивача суд  зазначає, що  оскільки  останні  є  похідними від  первинної, то з  огляду на висновки  суду  у  цій  справі  підстави  для  їх задоволення відсутні.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог адвоката ОСОБА_1.
		Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні адміністративного позову  адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070), Ради адвокатів України (вул. Борисоглібська, буд. 3, м. Київ, 04070), третя особа, яка не  заявляє самостійних вимог щодо  предмета  спору, Вища школа адвокатури Національної асоціації України (вул. Борисоглібська, буд. 3, м. Київ, 04070) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити  певні  дії та  стягнення  моральної шкоди - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Суддя                                                                                      Мельников Р.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...