Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/5277/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2024. Зареєстровано: 30.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2024.
Дата набрання законної сили: 15.04.2024
Номер судового провадження: 2-375/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 372/5277/23 
		Провадження № 2-375/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 березня 2024 року         Обухівський районний суд Київської області в складі :
		головуючого судді Потабенко Л.В.,    
		при секретарі Рябуха О.В. 
		за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Трипільська ТЕС про поновлення на роботі,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.02.2023 року його було прийнято на посаду радника з технічних питань в Публічне Акціонерне Товариство «Центренерго», що підтверджується записом в трудовій книжці та копією наказу від 17.02.2023р. №50-к. 18.05.2023 р. позивача було звільнено з вказаної посади у зв`язку з переведенням до відокремленого підрозділу ПАТ «Центренерго» - Трипільської теплової електричної станції на посаду заступника директора теплової електростанції з матеріального технічного забезпечення, що підтверджується записом у трудовій книжці та копією наказу від 19.05.2023р. № 310 к/тр. 25.09.2023р. Трипільською ТЕС було винесено наказ №916 про винесення догани, відповідно до якого позивачу було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків та вимог посадової інструкції. Цього ж дня, а саме 25.09.2023р. Трипільською ТЕС було винесено наказ №619 к/тр про припинення трудового договору з позивачем. Не погоджуючись з вищевказаними наказами, позивачем було подано позовну заяву про скасування наказів Трипільської ТЕС про винесення догани, звільнення; поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 31396 грн 55 коп., моральної шкоди - 72708 грн, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу. 
		Ухвалою судді від 24.10.2023 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		Представник позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві та з цих підстав просила позов задовольнити.
		Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив у позові відмовити з підстав викладених у відзиві. 
		Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Відповіднодост.263ЦПКУкраїни,судоверішенняповинноґрунтуватисяназасадахверховенстваправа,бутизаконниміобґрунтованим.Законнимєрішення,ухваленесудомвідповіднодонормматеріальногоправаіздотриманнямнормпроцесуальногоправа. Судоверішеннямаєвідповідатизавданнюцивільногосудочинства,визначеномуцимКодексом. Привиборіізастосуваннінормиправадо спірнихправовідносинсудвраховуєвисновкищодозастосуваннявідповідних нормправа,викладенівпостановахВерховногоСуду .Обґрунтованим єрішення,ухвалене напідставі повноі всебічноз`ясованих обставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,підтверджених тимидоказами,які булидосліджені всудовому засіданні.
		Судом встановлено, що 21.02.2023 року позивача було прийнято на посаду радника з технічних питань в Публічне Акціонерне Товариство «Центренерго». 
		18.05.2023 року позивача звільнено з вказаної посади у зв`язку з переведенням до відокремленого підрозділу ПАТ «Центренерго» - Трипільської теплової електричної станції на посаду заступника директора теплової електростанції з матеріального технічного забезпечення, що підтверджується записом у трудовій книжці та копією наказу від 19.05.2023р. № 310 к/тр. 
		25.09.2023 року Трипільської ТЕС було винесено наказ №916 про винесення догани, відповідно до якого позивачу було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків та вимог посадової інструкції. 
		Цього ж дня, а саме 25.09.2023 року Трипільської ТЕС було винесено наказ № 619 к/тр про припинення трудового договору з позивачем у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на працівника трудовим договором п.3 ст.40 КЗпП України.
		Як зазначено у наказі про звільнення позивача з посади, підставою звільнення є наступні документи: наказ № 916 від 25.09.2023 р. про винесення догани за порушення вимог посадової інструкції, доповідна записка начальника ВВК та ЕБ ОСОБА_4 від 14.09.2023 р., акт про відмову надати письмові пояснення від 25.09.2023 р.
		Як вбачається з наказу №916 від 25.09.2023 року про винесення догани позивачу, він був винесений на підставі доповідної записки начальника департаменту безпеки та контролю В.Реймана від 07.09.2023р., листа члена Дирекції (Директора) Є.Рядінського від 12.09.2023 року №13/3654, акту про відмову надання письмових пояснень позивачем. 
		З доповідної записки начальника департаменту безпеки та контролю В.Реймана від 07.09.2023р. зазначається про плани закупівель для Закладу дошкільної освіти «Альонушка» (далі - ЗДО «Альонушка»), та про їх фактичне невиконання станом на 07.09.2023 року позивачем. Тобто, в даній доповідній записці зазначається про те, що позивачем не виконано заходи ЗДО «Альонушка» чим було порушено вимоги посадової інструкції Заступника директора з матеріально-технічного забезпечення Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», погоджену в.о. директора Трипільської ТЕС С.Г. Тарутіним та затверджену в.о. генерального директора ПАТ «Центренерго» В. В. Єгоровим від 18.05.2023 року. 
		Згідно з розділом 2 Завдання та обов`язки Посадової інструкції Заступника директора з матеріально-технічного забезпечення Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», заступник директора з МТЗ: п.2.2. Організовує своєчасне постачання обладнання, запасних частин та матеріалів для потреб ТЕС згідно затвердженого плану закупівель; п.2.3. Визначає, планує і координує роботу господарсько-фінансової діяльності електростанції в частині проведення процедур закупівель, матеріально-технічного забезпечення; п.2.22. Вживає заходів щодо своєчасного укладення договорів з постачальниками на закупівлі якісних товарів (матеріалів, запасних частин, обладнання та устаткування) у відповідності до заявок структурних підрозділів ТЕС, внутрішніх нормативних документів Товариства та чинного законодавства України. 
		Як вбачається з наданих відповідачем заходів по відновленню ЗДО «Альонушка» від 17.07.2023 року, підписаних заступником Директора В.І.Глущенко та затверджених в.о. директора ТпТЕС П.П. Кравцем, в них визначені строки та перелік заходів, зокрема: заміна дверей (ВМТЗ придбання) - 15.09.23р.; придбати одноразовий посуд, подовжувачі, аптечку (ВМТЗ ОСОБА_5 ) 15.09.23р.; придбати компресори для холодильників (ВМТЗ ОСОБА_5 ) -15.09.23р., але, з вказаних заходів не вбачається, покладення на позивача обов`язків щодо виконання таких заходів. 
		Відповідно до пункту 1 Заходів зазначено, замінити вхідні та міжгрупові двері, відповідальний ВМТЗ (придбання), строк  15.09.2023р., але не вказується хто саме з посадових осіб Трипільської ТЕС відповідальний за виконання такого заходу. Також у даному пункті зазначається лише про придбання таких дверей, а не про їх заміну. 
		Натомість, з доповідної записки начальника департаменту безпеки та контролю ОСОБА_6 від 07.09.2023р. вбачається, що заміна дверей до 15.09.2023 року є неможливою, та запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності. 
		Відповідно до пунктів 2 та 3 Заходів, за придбання септиків для біотуалету, ліхтарів кишенькових, контейнерів для харчових продуктів, одноразового посуду, подовжувачів, аптечки; придбання компресорів для холодильників відповідальним є ВМТЗ, ОСОБА_5 , строк до 01.09.2023 та 15.09.2023р. Але у вказаній доповідній записці зазначається про невиконання таких заходів саме позивачем, хоча виконавцем зазначено зовсім іншу особу і доказів того, що саме позивач є відповідальним за виконання таких заходів відповідачем надано не було, як і не було надано доказів, що позивача було ознайомлено з такими Заходами.
		Крім того, підставою для видачі наказу про застосування догани до відповідача стала відмова від надання пояснень позивачем на таку доповідну записку, а саме Акт про відмову надання пояснень ОСОБА_3 .. Однак зі службової записки складеної позивачем на ім`я Начальника відділу кадрів Трипільської ТЕС від 25.09.2023р. №473-01, вбачається що позивач після ознайомлення з Доповідною запискою начальника департаменту та контролю ОСОБА_6 від 07.09.2023р. та доповідною запискою начальника ВВК та ЕБ А.Карася (без дати) надасть інформацію найближчим часом, до 27.09.2023р., але відповідач не дав можливості надати пояснення позивачу. 
		Щодо листа Члена Дирекції (Директора) Є.Рядінського від 12.09.2023р № 13/3654, в якій було запропоновано такою особою притягнути позивача до відповідальності за порушення вимог посадової інструкції, то суд звертає увагу, що в ній зазначається про службову, а не доповідну записку: Додаток: службова записка №1848 від 08.09.2023  1 прим. На 2 арк. Натомість, в наказі про догану зазначається про Доповідну записку Начальника Департаменту та контролю ОСОБА_6 .
		 Щодо Актапро відмовунадати письмовіпояснення, складеного працівникамиТрипільської ТЕС,то судне берейого доуваги тавідхиляє,з оглядуна те,що уакті відсутнійпідпис юрисконсльту ОСОБА_7 ,а такожте, що позивачем було складено службову записку на ім`я Начальника відділу кадрів Трипільської ТЕС ОСОБА_8 від 25.09.2023р., в якій зазначено, що позивач після ознайомлення з Доповідною запискою начальника департаменту та контролю ОСОБА_6 від 07.09.2023р. та доповідною запискою начальника ВВК та ЕБ А.Карася (без дати) надасть інформацію найближчим часом, до 27.09.2023р. 
		Також суд звертає увагу на той факт, що позивача булоприйнято нароботу до Трипільської ТЕС на посаду заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення.
		Відповідно до оскаржуваного наказу про догану, таку було оголошено позивачу, як заступнику директора з матеріально-технічного забезпечення.
		Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2023р. Трипільською ТЕС було винесено наказ №619 к/тр про припинення трудового договору з позивачем.
		Позивача було звільнено з посади заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків за п.3 ст.40 КЗпП України. Підставою звільнення зазначено: наказ №916 від 25.09.2023р. про винесення догани за порушення вимог Посадової інструкції, доповідна записка начальника ВВК та ЕБ ОСОБА_4 від 14.09.2023р., акт про відмову надати письмові пояснення від 25.09.2023р.
		Щодо доповідної записки начальника ВВК та ЕБ ОСОБА_4 від 14.09.2023р, то в ній зазначається про те, що позивач був відсутній на роботі чим порушив Інструкцію по внутрішньоб`єктовому та пропускному режиму на Трипільській ТЕС, введеної в дію наказом №416 від 16.06.2022р. ПАТ «Центренерго». Зокрема, зазначається про його відсутність за період: 25, 26, 30, 31 травня 2023 р., 09, 12, 13-16, 19-23, 26-29 червня 2023р. У зв`язку з порушенням вказаної інструкції, Начальником ВВК та ЕБ А.Карасем було запропоновано розглянути питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. 
		Але, як було з`ясовано у судовому засіданні відповідачем не було застосовано за такі порушення жодних дисциплінарних стягнень до позивача. Також посадова особа Трипільскої ТЕС начальник ВВК та ЕБ ОСОБА_4 запропонував притягнути позивача до відповідальності лише у вересні 2023 року, за проступки які позивач вчиняв протягом травня-червня 2023 року. Крім того, позивача було позбавлено права надати відповідні пояснення щодо своєї відсутності за вказані дати. 
		Позивачем було складено та надано службову записку від 25.09.2023р., в якій він зазначав про те, що надасть інформацію щодо доповідної записки начальника ВВК та ЕБ ОСОБА_4 від 14.09.2023р. до 27.09.2023р. Але такої можливості позивача також було позбавлено та цієї ж дати - 25.09.2023р. його було звільнено. 
		Також, відповідачем не було надано Табель обліку робочого часу, який би підтверджував, що у вказані робочі дні позивач у відповідні години робочого дня був відсутній на робочому місці, а також не надано доказів того, що відповідачем за відповідні години не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата. Натомість, з Акту перевірки Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 16.02.2023р., (наданого представником Позивача, адвокатом Прасол А.С.) вбачається, що під час перевірки Трипільської ТЕС було встановлено, що згідно з витягом Табелю обліку робочого часу Трипільської ТЕС, позивачем було відпрацьовано повну норму робочого часу за травень та червень 2023 року.
		Таким чином, відповідачем не було доведено відсутність на роботі позивача у вищезазначені дні травня та червня 2023 року. 
		У судовому засіданні представник відповідача зазначав, що позивачем у відповідні дати було порушено пропускний режим, за що передбачено застосування стягнень відповідно до Інструкції по внутрішньоб`єктовому та пропускному режиму на Трипільській ТЕС, введеної в дію наказом №416 від 16.06.2022р. 
		Такі доводи відповідача суд відхиляє з огляду на наступне. 
		Пунктом 4.3. цієї ж Інструкції зазначено, що «у всіх випадках порушень пропускного режиму, несанкціонованого проникнення на об`єкт, виявлення ознак спроб викрадення ТМЦ, проводиться службове розслідування призначеним заступником директора спільно з керівництвом ВВО, за участю начальників (цехів)». 
		Відповідно до п.4.4. Інструкції «Висновки за фактами порушення пропускного і внутрішньооб`єктового режиму для усунення недоліків та притягнення до відповідальності винних, подаються на розгляд директору Трипільської ТЕС».
		Отже, як вбачається з вищевикладених положень Інструкції, за фактами порушення пропускного пропускного і внутрішньооб`єктового режиму на Трипільській ТЕС проводиться службове розслідування відносно осіб, які порушили такий режим та в подальшому відповідні висновки за фактами таких порушень передаються на розгляд директору. 
		Відповідачем не було надано доказів щодо проведення такого розслідування. Щодо надання відповідачем Витягу з АСК «Золоті Ворота», який підтверджує відсутність на робочому місці позивача за період травень-червень 2023 року, то такий не відповідає вимогам частини 1-3 статті 77 ЦПК України, та є неналежним доказом, оскільки даний витяг неможливо ідентифікувати, в ньому «документі» відсутні будь-які реквізити його складення: дата та номер, назва документу, а також на ньому відсутні будь-які підписи, зокрема посадових осіб Трипільської ТЕС. 
		Таким чином, відповідачем не було доведено належними і допустимими доказами порушення позивачем пропускного і внутрішньооб`єктового режиму а також того, що позивачем було порушено вищевказану Інструкцію Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго», яке начебто мало місце у травні- червні 2023 року.
		Згідно з п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема за систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		В свою чергу, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
		Отже, як вбачається з вищевказаних норм, систематичним вважається невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		Судом встановлено, що за перше порушення, вчинене позивачем (порушення пропускного режиму, за яке було запропоновано притягнути до відповідальності позивача лише 14.09.2023р., але так і не було притягнуто), мало місце в травні-червні 2023 року, друге порушення - порушення вимог посадової інструкції позивачем, за яке було винесено догану у вересні 2023 року. Отже, Трипільською ТЕС, лише за одне порушення було звільнено позивача на підставі п.3 ст.40 КЗпП.
		Згідно з ч.1 ст.148 КЗпП, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
		Таким чином, у діях позивача була відсутня системність невиконання обов`язків покладених на нього Трипільською ТЕС, а отже, були відсутні правові підстави для застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення як звільнення в порядку п.3 ст.40 КЗпП та видачі відповідного наказу про припинення трудового договору з Позивачем. 
		Також суд зазначає про судову практику з аналогічних спорів щодо обов`язкової наявності у діях працівника систематичності невиконання своїх обов`язків, що в подальшому є підставою з боку роботодавця для звільнення працівника.
		Так, розглядаючи справу №754/225/21 (провадження № 61-9219св22), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїх постанові виклав такий висновок «Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
		Разом з тим, у справі, яка переглядається, після застосування згідно з наказом від 01 грудня 2020 року дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього локальними нормативно-правовими актами Установи,посадовою інструкцією і невжиття вичерпних та своєчасних заходів розшуку (або відновлення) втрачених документів відділу кадрів, особа нових порушень трудової дисципліни не вчиняла,а її звільнення 01 грудня 2020 року стало заходом дисциплінарного стягнення за той же проступок, за який їй було оголошено догану в цей же день (01 грудня 2020 року наказ № 145-к/тр).
		Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність систематичного невиконання трудових обов`язків та неправомірність її звільнення на підставі пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Україниє правильними, оскільки такими, що систематичноне виконують без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, є працівники, які вже отримували дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни і після цього порушили її знову».
		Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 234/3957/17 (провадження№ 61-17400св18) та від 28 жовтня 2020 року у справі № 201/74/18 (провадження № 61-5063св19)
		Крім того, в наказі про звільнення позивача, Трипільською ТЕС не зазначено, в чому саме проявилося порушення позивачем його трудових обов`язків, яке стало причиною для його звільнення. 
		В наказі зазначено причину звільнення «у зв`язку із систематичним невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на працівника трудовим договором п.3 ст.40 КЗпП». 
		Натомість, в наказі не зазначено в чому саме проявилося порушення позивачем його трудових обов`язків, та яке стало підставою для його звільнення. Роботодавець зобов`язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов`язків з боку працівника.
		Необхідність такого обґрунтування вбачається із статті 43 Конституції України, право на працю, право на захист від незаконного звільнення та пов`язано з їх реалізацією шляхом, зокрема, судового захисту. 
		Згідно з ст.2 КЗпП, державою забезпечується право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Відповідно достатті 139 КЗпП України,працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Виходячи з вищевикладених норм законодавства, наявність того, в чому саме полягло порушення Працівником є обов`язковою складовою наказу про звільнення працівника. 
		  Щодо обов`язковогонаведення роботодавцем внаказі прозвільнення відповіднихпорушень вчинених працівником,дійшов іВерховний Суд усвоїх постановахрозглядаючи аналогічнісправи,зокрема:справа №172/1113/16-ц(провадження№ 61-8720св18)від 08.08.2018р. «Для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП доказуванню підлягають: факт вчинення працівником дисциплінарного проступку - протиправного винного невиконання або неналежного виконання трудових обов?язків, факт застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення з додержанням порядку їх застосування за попереднє порушення трудової дисципліни, обґрунтування висновку про те, що подальше залишення такого працівника на роботі суперечить інтересам виробництва.
		 В наказіпро звільненняпрацівника власникабо уповноваженийним органзобов?язаний навестиконкретні фактипорушень,не обмежуючисьзагальним посиланнямна систематичнепорушення трудовихобов?язків збоку працівника».від 25.08.2020р.справа №716/821/19(провадження№ 61-7920св 20). «..при застосуванні до позивача такого заходу стягнення, як догана, а також при його звільненні, роботодавцем чітко не встановлено, який саме проступок було вчинено, не доведеного його вину, не врахована тяжкість проступку і заподіяна шкода.
		При цьому внаказі про звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов`язків з боку працівника.
		Таким чином, правові підстави для звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Україниу цій справі відсутні».
		З врахування вищевикладених обставин справи суд приходить до висновку щодо задоволення позову в повному обсязі.
		Щодо позовної вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, вона теж підлягає задоволенню, оскільки за час вимушеного прогулу, працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.
		Вказане також узгоджується з п.1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713) яким передбачено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
		Відповідно до п.п. 2.2.12 п.2.2 розділу 2 Інструкції № 114/8713 до фонду додаткової заробітної плати включається оплата за невідпрацьований час, зокрема, оплата простоїв не з вини працівника.
		У розділі 3 Інструкції № 114/8713 закріплено вичерпний переліквиплат, що не належать до фонду оплати праці. Згідно з пунктом 3.9 розділу 3 вказаної Інструкції до фонду оплати праці не належатьсуми,нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
		ВІнструкції № 114/8713 середній заробіток за час вимушеного прогулу не віднесено до вичерпного переліку виплат, що не належать до фонду оплати праці. Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячизвиплатзаостаннідва календарні місяці роботи, що передуютьмісяцю,вякомувідбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю,вякомувідбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітнаплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
		Відповідно до п.3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суминарахованоїзаробітноїплатизгідноіз законодавством та умовамитрудовогодоговору,крім визначенихупункті 4 цього Порядку.
		Суминарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі замісяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються утомумісяці,заякийвони нараховані,та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахуваньіззаробітної плати осіб, засуджених за вироком суду довиправнихробіт.
		Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періодудодаєтьсячастина,яка визначається виділенням суми премії абоіншоїзаохочувальноївиплатиза підсумкамироботизапевний період на кількість відпрацьованих робочихднівперіоду,заякий вони нараховані, та множенням на кількістьвідпрацьованихробочихдніввідповідногомісяця, що припадаєнарозрахунковий період.
		Згідно з п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,провадяться шляхом множеннясередньоденного(годинного)заробітку на число робочих днів / годин,а увипадках,передбаченихчиннимзаконодавством, календарних днів,які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна(годинна)заробітнаплатавизначаєтьсяділенням заробітноїплатиза фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі(календарні)дніначисловідпрацьованихробочих днів (годин),аувипадках, передбачених чинним законодавством, - на числокалендарнихднів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарногочисларобочихднів за останні два календарні місяці згідно зграфікомроботипідприємства,установи,організації, встановленим здотриманнямвимог законодавства.
		25 вересня 2023 року позивача було звільнено з роботи, отже останніми 2 місяцями роботи позивача на підприємстві, які передували звільненню є липень та серпень 2023 року. Так, згідно з розрахунком, позивачу було нараховано заробітну плату у таких розмірах: за липень 2023р. - 45546 грн. 39 коп.; за серпень 2023р. - 45911 грн. 34 коп. 
		Отже, відповідачем за липень та серпень 2023 року було нараховано позивачу заробітну плату у загальному розмірі - 91457 грн. 73 коп. Позивачем було відпрацьовано у липні та серпні 2023р.  44 робочих дні.
		Середньоденна заробітна плата позивача розраховується шляхом ділення заробітної плати нарахованої відповідачем позивачу за липень та серпень 2023р. на кількість відпрацьованих робочих днів, а саме: 91457 грн. 73 коп./44 робочих дні = 2 079 грн. Отже, середньоденна заробітна плата Позивача становить 2 079 грн. 
		З відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача за період з 26.09.2023р. по 12.12.2023р., тобто за 56 робочих дні (кількість днів вимушеного прогулу). 
		Розрахунок здійснюється наступним чином: 2 079 грн./середньоденна заробітна плата х 56 роб. днів/кількість робочих днів за час вимушеного прогулу = 116424 грн. 55 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Також підлягає частковому задоволенню позовна вимога про стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення.
		З огляду на те, що під час розгляду справи судом були встановлені факти необґрунтованого прийняття Трипільською ТЕС наказу про оголошення догани, та наказу про звільнення позивача з посади, чим було порушено трудові права позивача, які підлягають відновленню.
		Як було зазначено представником позивача, з моменту звільнення до середини листопада 2023 р. позивач не працював, жодних доходів у нього не було, та він був позбавлений засобів існування що призвело до моральних страждань. Також позивач був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а саме займатися працевлаштуванням та пошуком заробітку. 
		З метою відновлення своїх порушених прав та інтересів, позивач був змушений витрачати свій час на пошуки адвоката та розповідати про обставини свого звільнення, що також призвело до його моральних страждань та погіршення емоційного стану.
		Таким чином, вказані дії відповідача призвели до моральних страждань позивача, а отже йому було нанесено моральну шкоду, що підлягає частковому відшкодуванню. 
		Відповідно до ст.237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Верховний Суд України в п.13 своєї постанови від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до пункту 9 вказаної постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільнеза власною ініціативою чи за зверненням потерпілогоспростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості та розумності.
		Відповідно до ч.3ст.23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, розумності та добросовісності.
		З врахуванням того, що позивача було позбавлено будь-яких засобів для існування та втрати єдиного доходу, який у нього був, моральних страждань та витрачання досить тривалого часу на відновлення своїх порушених прав, суд вважає достатнім, справедливим та розумним стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).
		У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За наведених обставин, ураховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-285 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В :
		Позовні ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Трипільська ТЕС про поновлення на роботі, задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати наказ №916 від 25.09.2023 року Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Трипільської ТЕС про винесення догани Лазірку Михайлу Орестовичу.
		Визнати незаконним та скасувати наказ № 619 к/тр від 25.09.2023 Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Трипільської ТЕС про припинення трудового договору з ОСОБА_3 .
		Поновити ОСОБА_3 на посаді заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Трипільської ТЕС з 25 вересня 2023 року.
		Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Центренерго» Трипільської ТЕС (код ЄДРПОУ 22927045, адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, смт.Козин, вул.Рудиківська, 49) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 116 424 грн. 55 коп.
		Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Центренерго» Трипільської ТЕС (код ЄДРПОУ 22927045, адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, смт.Козин, вул.Рудиківська, 49) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 10.000 грн..
		Стягнути з Публічного Акціонерного товариства «Центренерго» Трипільської ТЕС (код ЄДРПОУ 22927045, адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, смт.Козин, вул.Рудиківська, 49) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 4 294 грн. 40 коп.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Рішення суду в частині поновлення на роботі, стягненнясереднього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
		Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ). 
		Відповідач: Публічне Акціонерне товариство «Центренерго» Трипільської ТЕС (код ЄДРПОУ 22927045, адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49).
		 
		 
		 
		 
		Суддя        Л.В. Потабенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...