Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/402/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2024. Зареєстровано: 01.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2024.
Дата набрання законної сили: 11.04.2024
Номер судового провадження: 3/350/161/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 350/402/24
		Номер провадження 3/350/161/2024
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		01 квітня 2024 року                            селище Рожнятів
		Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП),
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху (далі за текстом  ПДР), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 порушила п. 2.3, п.12.1, п.13.1 ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Окрім цього, водій ОСОБА_1 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна, чим порушила вимоги п.2.10 а ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
		Адміністративні правопорушення вчинено за таких обставин:
		29.02.2024 о 14 год. 30 хв. у смт.Перегінське по вул.Мошури, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, ( запах алкоголю рота, порушена координація рухів, почервоніння очей), не була уважною, не стежила з дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміну, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем, внаслідок чого два автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого ОСОБА_1 покинула місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна, а також від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п.2.3, 2.5, п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, 130 ч.1 КУпАП.
		ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, хоч про час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. 
		Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
		Оскільки, в матеріалах справи наявне підтвердження, щодо повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути в судове засідання, то суд приходить до переконання, що її неявка в судове засідання, направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності останньої. Крім того, при розгляді справ за ч.1 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
		Вивчивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст.122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП, враховуючи таке.
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
		Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
		Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
		Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з урахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини", "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства").
		При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».
		Отже, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Як визначено п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. 
		Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
		Диспозиція ст.124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
		Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:
		- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№586682 від 29.02.2024 складеним відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в якому зазначені обставини вчинення нею адміністративного правопорушення (а.с. 1);
		- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка була складена безпосередньо на місці пригоди в присутності ОСОБА_1 а тому вважається такою, що відповідає фактичним обставинам події (а.с.4);
		- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які наявні у матеріалах справи, з яких вбачається факт вчиненого адміністративного правопорушення (а.с.5);
		Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
		Згідно з п.2.10 а) Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
		При цьому, за змістом пункту 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій також зобов`язаний: б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №586676 від 29.02.2024 (а.с.2).
		Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд зазначає таке.
		Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
		Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.
		Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то визначені склади об`єктивної сторони даного правопорушення полягають у:
		- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння;
		- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння;
		- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп`яніння;
		- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
		- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння;
		- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;
		- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України спеціальний  водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
		- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №586682, в якому зазначені обставини вчинення нею адміністративного правопорушення (а.с. 1);
		- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд на стан сп`яніння не проводився, від підпису водій відмовилася (а.с. 6);
		- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі відносно ОСОБА_1 не проводився (а.с. 7);
		- відеозаписом, що міститься на багатофункціональному цифровому «DVD-RW» диску, на якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, а також, що поліцейським процедура огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 проведена з дотриманням вимог законодавства.
		Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, однак відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто порушила вимоги п. 2.5 ПДР.
		У відповідності до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
		Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		Застосовуючи стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення та особу яка притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан та обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. З врахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 , стягнення в межах санкцій статей інкримінованих їй правопорушень.
		Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Відповідно до п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Керуючись ст.ст.36, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд
		п о с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення:
		за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
		за ст. 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень;
		за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
		Остаточне стягнення накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
		Штраф сплатити на рахунок: UA148999980313070149000009001; отримувач коштів: ГУК в Iвано-Франківській області 21081300; код отримувача: ЄДРПОУ 37951998; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету - 21081300.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору, отримувач коштів Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача  UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету  22030106.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...