Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/1392/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2024. Зареєстровано: 01.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2024.
Дата набрання законної сили: 01.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/504/546/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024166330000021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 504/1392/24
		Номер провадження 1-кп/504/546/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01.04.2024 року смт.Доброслав
		 
		Комінтернівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово, розглянувши в спрощеному провадженні матеріали кримінального провадження №12024166330000021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2024 року за обвинуваченням:
		   
		ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Комінтернівське Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, освіта вища, офіційно неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу 89 КК України,
		 
		- у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Статтею 10 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць, зобов`язані: прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Згідно статті 18-1 зазначеного Закону, під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо взяття осіб на військовий облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку. Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Згідно статті 34 цього Закону, персонально-якісний облік військовозобов`язаних передбачає облік відомостей стосовно узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, які не заброньовані на період мобілізації та на воєнний час (стаття 35 Закону). Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (п. 16 Порядку). 
		ОСОБА_2 , будучи особою, яка згідно ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		02 січня 2024 року ОСОБА_3 отримав направлення від ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період. Однак ОСОБА_2 після проходження військово-лікарської комісії в КНП «Доброславська БЛІЛ» на руки отримав оформлений медичний висновок від 23 січня 2024 року, та до теперішнього часу так і не віддав медичний висновок до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		12 січня 2024 року відповідним керівником начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто військовозобов`язаному ОСОБА_2 вручено попередження про його ухилення від військового обліку військовозобов`язаних, а також те, що в його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України в частині, що стосується ухилення від військового обліку.
		Також, ОСОБА_2 попереджено про те, що у разі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у термін до 22 січня 2024 року для взяття на військовий облік військовозобов`язаних та отримання військово-облікових документів, ІНФОРМАЦІЯ_4 буде звертатись до слідчих органів досудового розслідування.
		ОСОБА_2 особисто ознайомився із змістом даного попередження від 12 січня 2024 року про необхідність прибуття 22 січня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 та поставив свій підпис про ознайомлення.
		Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_2 , діючи умисно всупереч вимог ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючі умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув 22 січня 2024 року, та в подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини своєї неявки не повідомив. Тим самим ОСОБА_2 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Дії ОСОБА_2 орган дізнання кваліфікував за ч.1 ст.337 КК України  ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального комплектування та соціальної підтримки.
		До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо добровільності беззаперечного визнання його винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК Українита згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
		Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.337 КК України  ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального комплектування та соціальної підтримки.
		Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності достатті 12КК Україниє кримінальним проступком, особу винуватого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин що пом`якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу, передбачений санкцією частини статті за якою інкриміновано його діяння. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальних витрат та речових доказів по справі немає.
		Керуючись ст.ст.302, 368,370,374,376,381,382, 394, 395 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_2  визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.
		 
		Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбаченихстаттею 394цього Кодексу.
		 
		Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченомустаттями 381та382цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		 
		Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		 
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
		 
		Суддя                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...