Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 184/1781/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2024.
Дата набрання законної сили: 01.04.2024
Номер судового провадження: 61-2063ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 квітня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 184/1781/22
		провадження № 61-2063св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
		   
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		третя особа- Покровський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хомік Євгенії Михайлівни на рішення Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді         Томаша В. І., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                  ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів.
		 
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щорішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня        2013 року у справі № 184/3120/13-ц з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 ,                             ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 12 вересня 2013 року до досягнення повноліття донькою ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку і до повноліття сина ОСОБА_7 .
		На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист, який на час звернення до суду з цим позовом перебуває на виконанні у Покровському відділі державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
		Постановою державного виконавця від 04 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
		Рішення виконується шляхом здійснення утримань із його заробітної плати.
		Згідно з розрахунком державного виконавця, станом на 31 травня 2022 року заборгованість зі сплати аліментів становить 28 986,04 грн.
		Вказував на те, що йому достовірно відомо, що стягувач за аліментами                                  є громадянкою російської федерації, дитина постійно проживає на території російської федерації, на території України відсутня понад 6 років.
		В силу нормативних актів, прийнятих у зв`язку з агресією російської федерації відносно України, аліменти з нього стягуються, але стягувачу не перераховуються        і перебувають на депозитному рахунку третьої особи - Покровського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 
		 
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , стягуваних за рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2013 року у справі                       № 184/3120/13-ц.
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області                    від 30 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, у задоволенні позовних вимог        ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що чинним законодавством не заборонено стягувати аліменти на користь громадян російської федерації. Крім того, наразі виконавче провадження щодо стягнення аліментів з позивача зупинено.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хамік Є. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про відсутність заборони стягувати аліменти на користь громадян російської федерації, неправильно витлумачили норми матеріального права.
		 
		Підставами касаційного оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2024 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а саме пункту 10-2 ХІІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» у питаннях стягнення аліментів на користь громадян російської федерації.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		 
		У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області                       від 20 вересня 2013 року у справі № 184/3120/13-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей:               ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ,                  ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 12 вересня 2013 року до досягнення повноліття донькою ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого стягувати аліменти                      з розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку і до повноліття сина ОСОБА_7 .
		 
		На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист № 184/3120/13-ц, 2/184/662/13.
		 
		04 жовтня 2013 року державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.
		 
		Рішення виконується шляхом здійснення утримань із заробітної плати позивача, що підтверджується постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21 січня 2022 року.
		 
		Згідно з розрахунком державного виконавця, станом на 31 травня 2022 року заборгованість зі сплати аліментів становить 28 986,04 грн.
		 
		ОСОБА_2 , яка є стягувачем за цим виконавчим листом, є громадянкою російської федерації, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає на території російської федерації.
		 
		23 січня 2023 року державним виконавцемПокровського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)   Дегтярьовою А. А. винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій              у ВП НОМЕР_1 до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою агресором. Також роз`яснено боржнику ОСОБА_1 , що йому не заборонено самостійно виконувати виконавчий лист, тобто рішення суду.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                       є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені                 з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		 
		Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
		 
		Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
		 
		Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		 
		У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
		 
		Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
		 
		Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
		 
		Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
		 
		У справі, яка переглядається, судами встановлено, син сторін ОСОБА_7 мешкає разом із матір`ю ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації та проживає на території російської федерації, повноліття ще не досяг, відповідно, батько дитини зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, оскільки існує рішення суду про стягнення аліментів, яке не виконано.
		 
		Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати аліментів, посилаючись на те, що стягувач за аліментами ОСОБА_2                                   є громадянкою російської федерації і дитина постійно проживає на території російської федерації.
		 
		Згідно з пунктом 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є російська федерація або, зокрема, громадяни російської федерації.
		 
		Згідно положень цього ж пункту 10-2, за рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
		 
		Таким чином, пункт 10-2 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для звільнення особи від сплати аліментів на користь громадянина російської федерації.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що чинним законодавством не заборонено стягувати аліменти на користь громадян російської федерації, якою є стягувачка ОСОБА_2 та з якою мешкає неповнолітній син, зобов`язання по утриманню якого у заявника, як батька дитини, не припинились. 
		 
		Крім того, 23 січня 2023 року державним виконавцем Дегтярьовою А. А. винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою агресором, при цьому у пункті 2 резолютивної частини постанови боржнику ОСОБА_1 роз`яснено, що йому не заборонено самостійно виконувати виконавчий лист, тобто рішення суду.
		 
		Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до тлумачення норм матеріального права на свій розсуд.
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.
		 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хомік Євгенії Михайлівни залишити без задоволення.
		 
		Рішення Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області                        від 30 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,    є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:   Г. В. Коломієць     Б. І. Гулько      Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...