Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/4262/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2024. Зареєстровано: 03.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1202/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000365

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №766/4262/23 
		н/п 1-кп/766/1202/24
		02 квітня 2024 року м. Херсон 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		 
		сторони кримінального провадження
		прокурор ОСОБА_3 ,
		захисник ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР №22023230000000365 від 17.07.2023 року, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нова Збур`ївка Скадовського (раніше - Голопристанського) району Херсонської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, російська федерація (далі - рф), а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН: № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року N 3314 (XXIX) "Визначення агресії", серед іншого, вказано, що застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою першою всупереч Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.
		Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: 
		-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини; 
		-застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави; 
		-застосування збройних сил однієї держави, що перебувають на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, всупереч умовам, передбаченим в угоді; 
		-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам. 
		Жодні міркування будь-якого характеру з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
		Згідно з статтями 1-2, 73, 132-134 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Отже, з урахуванням викладеного на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії рф при наступних обставинах. 
		Президент рф, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники вищого політичного керівництва рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
		22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		У подальшому збройні сили рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, вторглись на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією при цьому нанесли ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об`єктам України, а також ввели на територію суверенної держави війська країни-агресора. 
		Таким чином, дії рф проти України, які тривають з 24.02.2022 і до цього часу підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому їх слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.
		У зв`язку з цим на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (з урахуванням змін, внесених указами Президента України), в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває по теперішній час. 
		У період з 24.02.2022 і по теперішній час частину Херсонської області захоплено представниками зс рф, як наслідок Скадовський район в цілому, та місто Гола Пристань зокрема, знаходяться під тимчасовою окупацією держави-агресора - російської федерації.
		Відповідно до положень п.п. 6,7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Окупаційна адміністрація рф сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією», Скадовський район Херсонської області внесений до вказаного переліку територіальних громад, які з 24.02.2022 перебувають в тимчасовій окупації. 
		Встановлено, що на тимчасово окупованій представниками збройних сил російської федерації території Скадовського району Херсонської області, представниками держави-агресора сформовані незаконні органи влади, які виконують функції правоохоронних органів, зокрема, в м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області, не пізніше червня 2022 року (більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено) представниками держави - агресора - рф створено так зване «Голопристанское районное отделение полиции Скадовского районного отдела полиции ГУ МВД Херсонской области», який розміщено в адміністративній будівлі Відділення поліції № 1 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області за адресою: м. Гола Пристань Херсонської області, вул. Московська, 4а.
		При цьому, громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, оскільки це є загальновідомим фактом, діючи умисно та добровільно, у травні - червні 2022 року (більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено) вирішив зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території міста.
		З цією метою ОСОБА_5 , усвідомлюючи наявність у нього практичних знань та навичок, отриманих під час проходження служби протягом 2017-2022 років в правоохоронних органах, у тому числі в Національній поліції України, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, 16.06.2022 добровільно зайняв посаду так званого «временно исполняющего обязанности помощника дежурного дежурной части» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Гола Пристань Скадовського району - «Голопристанское районное отделение полиции Скадовского районного отдела полиции ГУ МВД Херсонской области».
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Згідно з вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Як установлено ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 17.07.2023 адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_5 до закриття кримінального провадження, закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту.
		Захисник у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення, оскільки будь-яких засобів зв`язку з ним немає, останнє відоме місце проживання обвинуваченого наразі є тимчасово окупованою територією України.
		Відповідно до інформації з відкритих джерел - офіційної вебсторінки національного оператора поштового зв`язку - Акціонерного товариства "Укрпошта" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 поштове відділення за місцем проживання та реєстрації обвинуваченого є таким, що тимчасово не працює.
		Повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування на стадії досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України: повідомлення про підозру та повістки про виклик на 19, 20, 21 липня 2023 року (публікація у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 14.07.2023 № 140 (7538); публікація на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 14.07.2023); повідомлення про постановлення слідчим суддею ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування (публікація у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 17.08.2023 № 165 (7563); публікація на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 14.08.2023) та повістки про виклик на 21.08.2023 та 22.08.2023 для виконання вимог ст. 290 КПК України, вручення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (публікація у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 18.08.2023 № 166 (7564); публікація на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 18.08.2023).
		Повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, складено 14.07.2023; повідомлення вручено захиснику.
		Копії процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України вручались захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		Положенням ч. 2 ст. 297-2 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема ст. 111-1 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.08.2023 у справі №490/7462/23 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023230000000365 від 17.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.11.2023 у справі № 766/4262/23 постановлено про здійснення судового провадження на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22023230000000365 від 17.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, в порядку спеціального судового провадження.
		На стадії судового розгляду обвинуваченого ОСОБА_5 було викликано до суду шляхом публікації повісток про виклик у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 10.10.2023 № 203 (7601), 05.12.2023 № 243 (7641), 23.02.2024 № 40 (7700); публікації повісток на вебсайті Херсонського міського суду Херсонської області 10.10.2023, 23.10.2023, 03.11.2023, 17.11.2023, 21.11.2023, 30.11.2023, 22.12.2023, 11.01.2024, 25.01.2024, 07.03.2024; публікації на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 06.09.2023, 03.10.2023, 28.10.2023, 17.11.2023, 11.12.2023, 19.01.2024, 19.02.2024, 05.03.2024, 27.03.2024.
		Інформацію про процесуальні документи, у тому числі про постановлення ухвали Херсонського міського суду Херсонської області про здійснення спеціального судового провадження, було опубліковано на вебсайті Херсонського міського суду Херсонської області 21.11.2023 та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 28.10.2023.
		З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному вебсайті суду та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
		Зазначене кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який не заперечував щодо розгляду кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження; захисник здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів; виступав у дебатах, просив ухвалити виправдувальний вирок.
		Суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходить з наступного.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, за обставин викладених в обвинувальному акті та визнаних судом доведеними підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказів.
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Нова Збур`ївка Скадовського (раніше - Голопристанського) району Херсонської області, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Голопристанським РВ УДМС України в Херсонській області 01.11.2013, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстровано в Державному реєстрі 28.10.2003 р. Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
		Наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 10.03.2022 № 82 о/с сержанта поліції ОСОБА_5 , помічника чергового відділення поліції № 1 Скадовського районного відділу поліції звільнено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням.
		Отже, ОСОБА_5 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах зазначеного кримінального провадження, що 24.02.2022 о 05:00 президент РФ оголосив своє рішення про початок спеціальної військової операції в Україні та збройними силами РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Скадовський район в цілому та місто Гола Пристань зокрема з 24.02.2022 є тимчасово окупованою РФ територією України; на час ухвалення вироку тимчасову окупацію не завершено.
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 22023230000000365 вбачається, що прокурором самостійно виявлено кримінальне правопорушення, дата внесення відомостей 17.07.2023, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення - громадянин України ОСОБА_5 , 1997 р.н., добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному державою-агресором - поліції м. Гола Пристань Херсонської області.
		Вчинення обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та доводиться поза розумним сумнівом такими доказами:
		-        показаннями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засідання пояснила, що займала посаду в «ГУ МВС в Херсонской области» з 22.06.22 до вересня 2022 року. Вказала, що наказом тимчасової адміністрації у травні 2022 року був утворений в м.Херсоні ГУ МВС в Херсонській області, по районах Голопристанському, Каланчацькому та Скадовському були утворені місцеві відділи поліції на місці українських. Почали проводитись конкурсні відбори на посади до цих відділів, вона приймала та перевіряла накази, складала таблиці про штатні розписи. Якщо були надані документи, то по них складені всі накази, всі вони оригінальні. ОСОБА_8 особисто не пам`ятає, але якщо є наказ про прийняття на посаду, значить він був прийнятий на відповідну посаду;
		-        протоколом пред`явлення особи до впізнання, за фотознімком від 13.02.2023 року проведеного зі свідком ОСОБА_6 в присутності понятих, під час якого свідок впізнала ОСОБА_5 , який працював на посаді помічника чергової частини Голопристанского РОП; 
		-        протоколом огляду диска від 12.06.2023, на якому розміщений наказ № 10 л/с від 16.06.2022, виданий так званим «Главным управлением МВД Херсонской области», відповідно до якого ОСОБА_5 призначений на посаду так званого «временно исполняющего обязанности помощника дежурного дежурной части Голопристанского районного отделения полиции Скадовского районного отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области с 16.06.2022» згідно заяви ОСОБА_5 від 09.06.2022 (компакт диск оглянутий в судовому засіданні);
		-        показаннями свідка ОСОБА_9 , допитаного в судовому засіданні, згідно яких до серпня 2022 він перебував у Голій Пристані . На початку червня 2022 року окупаційна влада оголосила про створення відділення поліції в м. Гола Пристань. Розташовувався цей відділ у приміщення нашої поліції в м. Гола Пристань по вул. Московській. До них пішло служити багато українських поліцейських. Свідок зустрічав ОСОБА_11 неодноразово у місті, останній був одягнутий у форму російської поліції, з нашивками. Зі слів працював помічником чергового, отримував зарплату 45000 рублів. Пропонував працювати на них, казав, що у них недобір. До цього знав ОСОБА_11 , який працював у поліції, відносини робочі;
		-        протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 185.05.2023, проведеного зі свідком ОСОБА_9 в присутності понятих, на якому він впізнав ОСОБА_5 як особу, що працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції м.Гола Пристань; 
		-        показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні повідомив, що працював пожежником в Голій Пристані , перебував у місті до 28.08.2022. Після окупації був створений муніципальний райвідділ поліції. Влітку 2022 року сталось ДТП, у результаті якої загинуло 3 особи, і серед них його родич. Він їздив до поліції забирати документи щодо свого родича, побачив там ОСОБА_5 , який сидів у черговій частині, одягнутий в чорну форму, шеврони з прапором російської федерації. Крім того, у липні 2022 року ОСОБА_5 на своїй машині приїхав до них до пожежної частини, та сказав, що потрібно гасити лісову пожежу. Часто бачив ОСОБА_8 в с. Нова Збур`ївка, але з ним більше не спілкувався. ОСОБА_5 працював до цього в поліції, відносини були робочі;
		-        протоколом пред`явлення особи до впізнання, за фотознімком від 11.01.2023 р., проведеного зі свідком ОСОБА_12 з застосуванням технічного засобу фіксації з послідуючим записом на оптичний носій інформації DVD-R диск (запис відтворений в судовому засіданні), який впізнав ОСОБА_5 чергового в окупаційній поліції; 
		-        показаннями свідка ОСОБА_13 , який у судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 знає давно, вони односельці (с. Нова Збур`ївка), сам працював у пожежній частині в м. Гола Пристань, перебував на тимчасово окуповані території до 25.08.2022. Недалеко від пожежної частини у м.Гола Пристань знаходиться відділ поліції. Десь у квітні травні 2022 року побачив, що перед входом до поліції вже висить триколор російський, назву (українську) знято з будівлі. До них на роботу приїзжав ОСОБА_5 , щоб дізнатись відомості про пожежу в районі десь у червні 2022 року. Говорив, що вже працює в новій поліції;
		-        протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімком від 11.01.2023 р. зі свідком ОСОБА_13 з застосуванням технічного засобу фіксації з послідуючим записом на оптичний носій інформації DVD-R диск (запис відтворений в судовому засіданні), який впізнав ОСОБА_5 як співробітника поліції при окупаційній владі, якого зустрічав в червні та який був одягнутий в чорну форму, чорну кепку з російською символікою шевроном з літерою «z»;
		-        показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який до 06.09.2022 знаходився в ОСОБА_10 по серпень 2021 року працював в поліції заступником начальника, тому обвинуваченого ОСОБА_5 знає добре. Про створення окупаційного райвідділу поліції у м. Гола Пристань дізнався у травні 2022 року. Бачив як ОСОБА_15 підіймав російський прапор. Він часто їздив через відділ поліції, там неподалік є магазин, в якому працівники поліції щось купляли - каву, чай тощо. Постійно бачив ОСОБА_5 біля цього магазину, звернув увагу, що в нього є кобура, шеврони російської федерації на одязі. У нього був навіть російський номер оператору мобільного зв`язку ОСОБА_8 (хтось дав), але він його видалив. Точно не знає на якій посаді ОСОБА_8 працював, але скоріш за все помічником чергового, оскільки говорив, що зайняв рівнозначну посаду;
		-         протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 12.05.2023 р., проведеного зі свідком ОСОБА_14 з застосуванням технічного засобу фіксації з послідуючим записом на оптичний носій інформації DVD-R диск (запис відтворений в судовому засіданні), який впізнав ОСОБА_5 як співробітника поліції в Голопристанському районі від окупаційної влади; 
		- протоколом про проведення негласної слідчої розшукової дії -зняття інформації з електронних інформаційних систем від 18.10.2022 № 71/22/44-42, відповідно до якого вбачається, що проведеним НСРД встановлено за результатами доступу до мобільного терміналу отримана інформація зафіксована у скріншотах, які зроблені за допомогою функції "PrintScreen" та скачування відео. Так, у додатку «Telegram» відновлено переписку в групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », до якої входило 22 учасника співробітника т.зв Голопристанського відділу поліції, в тому числі Калинин РФ НОМЕР_3 та переписка в даній групі, відновлено графік чергувань, в яких задіяні співробітники, зокрема 20.07.2022 ОСОБА_8 , 24.07.2022 ОСОБА_8. Перепискою в даній групі, в тому часлі, Калинин РФ підтверджується колабораційна діяльність шляхом виконання функцій поліцейських "Голопристанского РВП" від окупаційної влади рф та відображена у додатку №1, який долучений до протоколу та є невід`ємною його частиною.
		Суд не приймає до уваги протокол пред`явлення для впізнання за фотознімком від 08.10.2022 за участі свідка ОСОБА_16 , оскільки остання не була безпосередньо допитана у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.352 КПК України.
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
		В даному випадку, на думку суду, вказані досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Вищевказані показання свідків та дані протоколів впізнання особи за фотознімками, протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з електронних комунікаційних мереж узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_5 відомості, а також досліджені такі документи:
		- витяг з ЄРДР № 22023230000000365 від 17.07.2022,
		- копія витягу з ЄРДР № 42022232230000106 від 02.06.2022,
		- копія витягу з ЄРДР № 12022230000001673 від 08.06.2023,
		- копія витягу з ЄРДР № 42023232230000081 від 01.05.2023,
		- копія постанови від 08.06.2022 про визначення групи прокурорів у кп № 22022230000000194,
		- копія постанови про визначення групи прокурорів у кп № 4202323223000081 від 08.05.2023,
		- копія постанови від 13.01.2023 про об`єднання матеріалів кп № 42022232230000106 та № 22022230000000194,
		- копія постанови від 08.05.2023 про об`єднання матеріалів кп № 42022232230000106 та № 42023232230000081,
		- копія клопотання про проведення НСРД від 17.08.2022,
		- копія доручення в порядку ст. 39,40 КПК України від 19.08.2022,
		- копія клопотання про розсекречення МНІ від 28.102022,
		- копія постанови про розсекречення грифу секретності від 28.10.2022,
		- копія клопотання про розсекречення МНІ від 06.0.2023,
		- копія постанови про розсекречення грифу секретності МНІ від 06.06.2023,
		- копія клопотання про дозвіл на використання інформації у кримінальному провадженні від 16.08.2023,
		- ухвала слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 17.08.2023,
		- супровідний лист та ухвала суду від 19.08.2022 про надання дозволу на проведення НСРД,
		- копія супровідного листа від 07.11.2022 на 2 аркушах,
		- доручення про повідомлення особи, щодо якої проводилось НСРД від 18.08.2023,
		- повідомлення про проведення НСРД від 18.08.2023, 
		- повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_5 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України;
		- постанова слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області майора юстиції ОСОБА_17 про оголошення ОСОБА_18 у розшук;
		- ухвала слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 14.08.2023 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023230000000365, відомості про яке внесені до ЄРДР 17.07.2022 року відносно ОСОБА_5 ;
		- ухвала слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 14.08.2023 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, але водночас, свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
		Суд відхиляє доводи захисника про те, що під час судового засідання не доведено, що ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду співробітника у незаконно створеному правоохоронному органі тощо, оскільки добровільність зайняття посади в поліції в окупованому м.Гола Пристань підтверджені показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , як окремо, так і в їх сукупності. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі.
		Крім того, жодної із передбачених законом обставин для визнання вказаних доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		У судовому засіданні судом забезпечено дотримання вимог ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені усі докази, надані сторонами.
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.
		На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, діючи умисно, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до змісту ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 02.03.2021 у справі №721/115/19, для досягнення пропорційності між злочином та покаранням, основним чинником, який має братися до уваги під час визначення виду та міри покарання за злочин, є ступінь його тяжкості та небезпечності. При призначенні покарання судам слід прагнути до справедливості та пропорційності, а будь-які винятки з цієї мети мають бути належним чином обґрунтовані.
		Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1, 111-2 цього Кодексу, призначається на строк від десяти до п`ятнадцяти років.
		Суд під час ухвалення рішення враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Також, призначаючи покарання суд ураховує, що згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно з ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна є додатковим видом покарання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, з 04.02.2019 року по 10.03.2022 був працівником поліції, звільнений за власним бажанням, на посаді перебував з 12.01.2021 по 10.03.2022; 03.08.2019 склав присягу на вірність Українському народові; за ним зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ; характеризується посередньо. Відомості щодо сімейного стану ОСОБА_5 , наявності у нього утриманців матеріали кримінального провадження не містять.
		Судом обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 , не встановлено.
		Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину (виконання обов`язків помічника чергового чергової частини окупаційного відділу поліції), особу обвинуваченого: раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, має постійне місце мешкання, відсутні відомості щодо утримання будь-яких осіб, його вік та здоров`я (не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра).
		Враховуючи особистість ОСОБА_5 , конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, передбачене ч.7 ст.111-1 КК України.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Санкцією ч.7 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.
		Крім того, ОСОБА_5 скоїв злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_5 покарання обіймати будь-які посади саме в органах державної влади України.
		Також, суд при прийнятті рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
		В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльністі, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
		Крім того, санкцією ч.7 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , на який ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 14.08.2023 (справа № 490/7462/23) накладено арешт, який підлягає конфіскації в дохід держави відповідно до вимог ч.1 ст.59 КК України.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов`язаний із зайняття ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК, суд вважає необхідним позбавити останнього спеціального звання - «сержант поліції».
		Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на глибоке переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
		Керуючись ст. 7, 100, 124, 297-2, 323, 368, 370, 374, 376, 394 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спеціального звання - «сержант поліції».
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання - з дня фактичного затримання.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах в органах державної влади обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонській міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копії процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику.
		Копію вироку негайно після його проголошення надіслати прокурору та захиснику.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		СуддяОСОБА_21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...